Вирок № 21573377, 25.01.2012, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 1-217/11 р.

ВИРОК Провадження № 1/603/69/12

І м е н е м У к р а ї н и

25.01.2012 року. Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . Яковлєва О.С.

при секретарях . . . . . . . . . . . . . . . . . .Слабик О.М., Саган Н.В., Бондарчук Н.О.

з участю прокурора . . . . . . . . . . . . . .Дубцова О.В., Білецького О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бердичева Житомирської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5, раніше судимого: 06.03.84 Бердичівським міським судом за ст.ст. 101 ч. 3, 206 ч. 2, 42 КК України до 8 років позбавлення волі, 2) 15.06.94 за ч. 2 ст. 140 КК України на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки; 3) 23.05.95 за ст.ст. 17, 140 ч. 2, 17, 140 ч. 3 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, 4) 05.05.01 Бердичівським міським судом за ч. 3 ст. 140 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна (звільнений 25.05.05 відповідно до постанови Коростенського районного суду від 12.05.05 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково)

за ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3, 185 ч. 3, 186 ч. 3, 190 ч. 2 КК України,

в с т а н о в и в :

08 грудня 2010 року приблизно о 15 год. 25 хв. ОСОБА_7, будучи особою, яка раніше вчинила злочини, передбачені ст. 185 КК України, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою таємного викрадення чужого майна шляхом вільного доступу, проник на територію домогосподарства АДРЕСА_6. На території домоволодіння з приміщення гаража ОСОБА_7 намагався викрасти велосипед марки «Аіст», вартістю 480 грн., однак не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від його волі, так як був помічений власником ОСОБА_8

21 грудня 2010 року близько 14 години ОСОБА_7, будучи особою, яка раніше вчинила злочини, передбачені ст. 185 КК України, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою таємного викрадення чужого майна через незамкнені хвіртку паркану та вхідні двері проник до квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_9 В приміщенні будинку ОСОБА_7, скориставшись тимчасовою відсутністю ОСОБА_9, яка знаходилась в кухні квартири, повторно, таємно викрав залишений без нагляду на тумбочці, бувший у використанні мобільний телефон «Samsung М 300», вартістю 148 грн., в середині якого знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар», вартістю 25 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 18 грн. Своїми злочинними діями ОСОБА_7 заподіяв потерпілій ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 191 грн.

26 грудня 2010 року близько 09 год. 30 хв. ОСОБА_7, будучи особою, яка раніше вчинила злочини, передбачені ст. 185 КК України, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою таємного викрадення чужого майна через незамкнені двері проник до коридору квартири АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_10 Перебуваючи в приміщенні квартири, ОСОБА_7, скориставшись тимчасовою відсутністю власниці будинку, яка в цей час знаходилась в кухні квартири, повторно, таємно викрав залишений без нагляду на пральній машинці, бувший у використанні мобільний телефон «Nokia 6300», вартістю 652 грн. 50 коп., який знаходився в шкіряному чохлі, вартістю 30 грн., та який містив карту пам'яті на 1 Гб, вартістю 70 грн., а також сім-карту мобільного оператора «Київстар», вартістю 25 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 2 грн. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_7 потерпілій ОСОБА_10 заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму 779 грн. 50 коп.

20 липня 2011 року приблизно о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_7, будучи особою, яка раніше вчинила злочини, передбачені ст. 185 КК України, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, підійшов до дверей та подзвонив у дверний дзвінок квартири АДРЕСА_3. Коли двері відчинив ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, то ОСОБА_7 рукою штовхнув двері, за якими стояв потерпілий, при цьому відштовхнувши ОСОБА_11 в середину квартири. Скориставшись цим, ОСОБА_7 з метою відкритого викрадення чужого майна проник у квартиру АДРЕСА_3. ОСОБА_11 намагався зупинити злочинні дії ОСОБА_7, виштовхуючи його з приміщення квартири. Однак, ОСОБА_7, застосовуючи насильство до ОСОБА_11, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, та яке виразилось у неодноразових поштовхах руками ОСОБА_11 від чого останній відчував фізичний біль, продовжив свої злочинні дії спрямовані на відкрите заволодіння чужим майном. ОСОБА_7, діючи таким чином, із приміщення квартири відкрито повторно викрав майно належне ОСОБА_11, а саме мобільний телефон «Nokia 1202», вартістю 300 гривень, в якому була сім-карта мобільного оператора «Київстар», вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходилось 7 грн., а також гроші у сумі 18 гривень. В результаті злочинних дій ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_11 заподіяно матеріальної шкоди на суму 350 гривень.

Крім того, 20 липня 2011 року приблизно о 24 годині ОСОБА_7, будучи особою, яка раніше вчинила злочини, передбачені ст.ст. 185 та 186 КК України, знаходячись поряд з кіоском «Колобок», що розташований по вул. Леніна в м. Бердичеві, з метою незаконного заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, під приводом здійснити телефонний дзвінок, взяв у ОСОБА_12 мобільний телефон «Samsung GT-E 1080», вартістю 200 гривень, у якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар», вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 5 гривень. Після того як зловживаючи довірою ОСОБА_12, повторно заволодів мобільним телефоном «Samsung GT-E 1080», ОСОБА_7 з місця скоєння злочину зник. Своїми незаконними діями ОСОБА_7 заподіяв потерпілому ОСОБА_12 матеріальної шкоди на загальну суму 230 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю. Однак з показань, наданих суду, вбачається, що підсудний вину у вчиненні крадіжок визнає частково, а саме підсудний заперечує виникнення у нього умислу на вчинення крадіжок до потрапляння до домоволодінь потерпілих, вказує, що йшов до домоволодінь потерпілих виключно з метою попросити поїсти. В ході судового слідства підсудний показав, що перший раз він, вживши грамів 200 горілки, йшов по вул. Куйбишева. Зайшов до людей попросити поїсти. Після того, як йому дали продукти харчування він, повертаючись на вулицю, помітив, що гараж, який знаходиться на подвір'ї відчинений і в ньому знаходиться велосипед. Він вирішив викрасти велосипед, зайшов в середину гаража і взяв велосипед. Коли виводив велосипед, то почув як жінка, що давала йому поїсти кличе свого чоловіка ому, що крадуть велосипед, і він відразу на порозі гаража кинув велосипед, так як я зрозумів, що то був господар, і побіг з території домоволодіння. Відійшов декілька метрів, він звернув в кущі та там заховався. Через декілька хвилин його затримав господар, в якого він намагався викрасти велосипед, який викликав працівників міліції.

21 грудня 2010 року близько 14 години він, також перебуваючи в стані алкогольного спяніння, йшов по вул. Робітничій. Вирішив зайти до домоволодіння приватного будинку попросити поїсти. Він постукав, посмикав хвіртку і та виявилась відчиненою. Він ввійшов до подвір'я, далі одразу підійшов до дверей будинку, постукав, але йому ніхто не відчинив. Він потягнув за ручку дверей, вони виявились відчинені, і він ввійшов в веранду і далі в коридор. Коли він ввійшов в коридор, то з кухні вийшла господарка будинку, яка запитала у нього, що потрібно, і він звернувся до неї з проханням надати щось поїсти. Господарка одразу когось покликала і в коридор вийшов її чоловік. Вони сказали, що винесуть поїсти і пішли за продуктами харчування. В цей час він помітив мобільний телефон «Самсунг», синього кольору, розкладний. У нього виник намір його забрати. Він рукою взяв телефон і поклав до кишені куртки. В цей час з кухні вийшли господарі, жінка дала продукти харчування, а чоловік провів до виходу. Він вийшов з будинку, вимкнув телефон, сім-картку викинув по вул. Жовтневій. В подальшому заховав телефон в дворі будинку по вул. Садова, в громадському туалеті, де його і вилучили працівники міліції.

26 грудня 2010 року він зустрівся зі знайомим, випили горілки і по пляшці пива. Після розпиття спиртних напоїв, його знайомий пішов, а він вирішив піти попрохати у когось поїсти. Він згадав, що в будинку по вул. Луппова раніше проживав його товариш Ізя, і він вирішив зайти до нього попрохати їсти. В якій саме квартирі той проживав, він не знав і також не знав чи той живе там на даний час. Востаннє він Ізю бачив два роки до того в м. Житомирі. Він підійшов до будинку, після чого по дерев'яній драбині піднявся на другий поверх. Далі він підійшов до дверей, постукав, але йому ніхто не відчинив. Він потягнув за ручку дверей, вони виявились відчинені, і він ввійшов в коридор. Коли ввійшов, то одразу поблизу дверей на пральній машинці помітив мобільний телефон «Nokia». У нього виник намір його забрати, і він одразу взяв телефон і поклав до кишені куртки. В цей час з кухні вийшла господарка, яка почала на нього кричати, що він робить в її квартирі. Він пояснював, що шукає свого знайомого, однак вона його не слухала і вивела з квартири. Вийшовши з квартири він спустився по сходах і пішов від будинку до магазину «Люцина», де на зупинці вимкнув телефон, і відкривши його, вийняв сім-карту і викинув її. На другий день викрадений телефон у нього вилучили працівники міліції. Свою вину визнав частково, так як намір на скоєння крадіжок з квартир, у нього виникав коли він знаходився в середині квартири, а до квартири він заходив для того, щоб попрохати їсти.

20 липня 2011 року приблизно о 14 годині 30 хвилин він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, підійшов до дверей квартири АДРЕСА_3 та подзвонив у двері. Відчинив власник квартири чоловік похилого віку. Він попросив у чоловіка їсти. Потерпілий пішов та повернувшись через двері простягнув 1 гривню. В цей час він рукою відштовхнув вхідні двері квартири разом з власником, який стояв за дверима, та зайшов в середину. Спочатку він почав нишпорити по кишенях одягу, який висів у коридорі. Але нічого не знайшовши, пройшов до кімнати, де зі столу викрав гроші у сумі 18 гривень та мобільний телефон «Нокіа», чорного кольору. Гроші він витратив на цигарки та дорогу. З мобільного телефону він дістав сім-карту, яку викинув поблизу базару. Після оголошення показань (т. 3, а.с. 181-182) підтвердив, що дійсно все так і було, як написано в протоколі допиту. Він дійсно проник до квартири, щоб викрасти більше грошей. Дійсно потерпілий намагався його виштовхати, а він його відштовхував від себе. Телефон продав наступного дня за 100 грн. Викрадені гроші витратив на випивку та цигарки в той же день.

Крім того, цього ж дня, 20 липня 2011 року, ввечері він поряд з кіоском «Колобок», що знаходиться в районі «М'ясокомбінат»побачив чоловіка, який був у випившому стані. В останнього він попросив мобільний телефон «Самсунг», який чоловік тримав у руках, для того, щоб зателефонувати, а в подальшому заволодіти даним телефоном. Коли даний чоловік дав йому мобільний телефон, то він одразу ж зайшов за кіоск, де вийняв з телефону сім-карту мобільного оператора «Київстар», яку поклав до кишені разом з мобільний телефоном. Мобільний телефон «Самсунг»він залишив для власного користування та цей телефон в нього вилучили працівники міліції. До скоєного ставиться негативно, щиро кається, не розуміє, що його спонукало вчинити злочини.

Крім визнання вини підсудним, його вина також підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.

За фактом замаху на таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_8 вина ОСОБА_7 підтверджується:

- оголошеними та дослідженими в ході судового слідства показаннями потерпілого ОСОБА_8, даних на досудовому слідстві, з яких встановлено, що 08 12 10 близько 15 год. 30 хв. його дружина повідомила, що чоловік, який заходив до їхнього будинку за продуктами харчування, виводить з їхнього гаража велосипед. Коли він вийшов, то невідомий, побачивши його, кинув велосипед біля входу в гараж та втік. Після цього він пішов до будинку, одягнувся та пішов шукати невідомого. Проходячи в напрямку залізничної колії біля огородження СП «РІФ», він побачив чоловіка, який лежав на землі. Він затримав його та завів до свого домогосподарства і викликав працівників міліції. Під час того, як вони чекали на працівників міліції, то затриманий назвався ОСОБА_7 (т. 1, а.с. 14). Відповідно до письмової заяви потерпілого на адресу суду він претензій до підсудного не має (т. 1, а.с. 74);

- даними протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин, згідно з яким попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_8 повідомив про те, що 08.12.10 о 15 год. 30 хв. невідомий з гаражного приміщення по пров. Куйбишева викрав велосипед «Аист»(т. 1, а.с. 2);

- даними протоколу огляду місця події від 08.12.10 з фототаблицею до нього, при проведенні якого зафіксовано місце крадіжки оглянуто територію домогосподарства будинку АДРЕСА_6, на території якого розташовано гараж, в якому виявлено та оглянуто велосипед «Аист»(т. 1, а.с. 4-6);

- даними висновку судової товарознавчої експертизи № 51 від 23.12.10, згідно з яким велосипед «Аіст»станом на 08.12.10 з врахування зносу коштував 480 грн. (т. 1, а.с. 22);

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події з участю обвинуваченого ОСОБА_7 від 23.12.10 з фототаблицею до нього, при проведенні якого ОСОБА_7 розказав і показав як і при яких обставинах намагався скоїти крадіжку велосипеда по АДРЕСА_6. Дані протоколу про час, місце скоєння злочину відповідають показанням підсудного, потерпілого, протоколу огляду місця події від 08.12.10 та іншим матеріалам справи (т. 1, а.с. 41-44).

За фактом таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_9 вина ОСОБА_7 підтверджується :

-показаннями потерпілої ОСОБА_9, яка будучи допитаною в залі суду, пояснила, що в грудні 2010 року в обідню пору вона з чоловіком знаходились вдома. Близько 14 години вона була на кухні, а чоловік займався по господарству. В цей час вона почула, як відчинились двері з веранди будинку в коридор. Вона вирішила, що в будинок з вулиці ввійшов чоловік і окликнула його, але той не обізвався. Після чого вона з кухні вийшла в коридор і побачила, що там стоїть раніше незнайомий їй чоловік - підсудний. Чоловік був у нетверезому стані. Вона звернулась до підсудного і запитала, що той хоче. Підсудний одразу звернувся з проханням дати щось поїсти. Вона знову почала кликати чоловіка, і той вийшов в коридор, а підсудний вже у чоловіка почав прохати поїсти. На прохання підсудного вона і чоловік ввійшли в кухню, щоб зібрати їжі, невідомий лишився стояти в коридорі. Вона дала чоловіку продукти і той дав підсудному продукти харчування і провів його на двір з будинку. Ввечері її дочці на мобільний телефон зателефонувала сестра і запитала, чому її телефон вимкнений. Вона одразу пішла до тумбочки, яка стоїть ліворуч від вхідних дверей в коридор за метри 1,5, так як саме на цій тумбочці був телефон. Оглянувши тумбочку, телефон вона не виявила. Не знайшовши телефон, вона запідозрила в його зникненні невідомого, який приходив і прохав продукти харчування. Наступного дня вони пішли до міліції. ОСОБА_7 викрав у неї мобільний телефон «Samsung». З вартістю, зазначеною в експертизі погоджується, так як він був тривалий час у використанні. На той час коли невідомий ввійшов, двері в будинок були причинені, але не зачинені на замок. Перед тим, як ОСОБА_7 ввійшов в будинок вона не чула, щоб хтось стукав в двері або кликав когось. Такого, щоб вона не могла почути стук не може бути. Під час перехресного допиту потерпіла наполягла на тому, що не могла не чути, як хтось стукає у двері. Претензій матеріального характеру до підсудного не має, при призначенні покарання покладається на розсуд суду;

-оголошеними та дослідженими в ході судового слідства показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що 21 грудня 2010 року в денний час він з дружиною знаходились вдома. Близько 14 години дружина була на кухні і готувала їжу, а він займався по господарству і знаходився в будинку, в кімнаті залі. В цей час він почув крики дружини, яка кликала його до себе. Він вийшов з кімнати і побачив в коридорі невідомого чоловіка, який одразу почав прохати поїсти. На прохання невідомого він і дружина ввійшли в кухню, щоб зібрати їжі, невідомий лишився стояти в коридорі. Далі він взяв хліб та сало вийшов до невідомого, дав йому продукти харчування і провів його на двір з будинку. Невідомий пішов в напрямку вул. Раскової через вул. Жовтневу. О 14 год. 30 хв. він пішов на роботу і дружина залишилась вдома сама. Після 19 години йому з телефону дочки зателефонувала дружина і повідомила, що зник її мобільний телефон, вона обшукала весь будинок, однак телефону ніде не має. В скоєнні крадіжки як дружина, так і він запідозрили невідомого чоловіка, так як телефон дружина постійно залишає на тумбочці поруч з входом в коридор. 22 грудня 2010 року дружина викликала працівників міліції. На той час коли невідомий ввійшов в будинок, хвіртка була повністю відчинена, так як було відв'язано собаку і він гуляв на вулиці, також двері в будинок на замок зачинені не були. Невідомий був одягнений в блакитну куртку, середньої довжини, чорні звичайні брюки, чорні черевики. По його мові і рухам було зрозуміло, що він був в стані алкогольного спяніння. В подальшому в міліції в коридорі він побачив невідомого, який викрав телефон і впізнав його. Від працівників міліції він дізнався, що прізвище невідомого - ОСОБА_7. У дружини було викрадено мобільний телефон «Samsung М 300», в корпусі сіро-синього кольору, в середині телефону була сім-карта оператора «Київстар»№ НОМЕР_1, на рахунку були гроші в сумі 18 грн. (т. 2, а.с. 52-53);

-даними протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин від 22.12.10, відповідно до якого попереджена про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України потерпіла ОСОБА_9 повідомила про те, що 21.12.10 близько 20 години виявила відсутність свого мобільного телефону (т. 2, а.с. 4);

-даними протоколом огляду місця події від 22 грудня 2010 року з фототаблицею до нього, в якому зафіксовано місце вчинення злочину проведено огляд квартири АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_9, а також місцезнаходження телефону перед викрадення, що поблизу вхідних дверей (т. 2, а.с. 6-8);

-письмовою явкою з повинною ОСОБА_7 від 23.12.10, в якій ОСОБА_7 зізнався в скоєнні крадіжки мобільного телефону «Самсунг»21.12.10 з будинку по вул. Робітничій, 30 в м. Бердичеві (т. 2, а.с. 12);

-даними протоколу огляду місця події від 23 грудня 2010 року з фототаблицею до нього, за участю ОСОБА_7, під час проведення якого у приміщенні громадського туалету в дворі будинку № 25 по вул. Садовій в м. Бердичеві стелею виявлено та вилучено мобільний телефон «Samsung М 300», належний ОСОБА_9 та схований і показаний ОСОБА_7 (т. 2, а.с. 14-19);

-даними висновку судової товарознавчої експертизи № 5/50 від 26 січня 2011 року, відповідно до якого вартість мобільного телефону «Samsung М 300», належного ОСОБА_9 станом на 21.12.10 становила 148 грн. 00 коп. (т. 2, а.с. 65-76);

-даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 27 січня 2011 року з фототаблицею до нього, при проведенні якого обвинувачений ОСОБА_7 показав та розповів про обставини вчинення ним крадіжки з квартири ОСОБА_9 Дані протоколу про час та місце скоєння злочину відповідають показанням підсудного, потерпілої, свідка, протоколу огляду місця події від 22.12.10 та іншим матеріалам справи (т. 2, а.с. 86-92);

-даними протоколу огляду речових доказів від 27 січня 2011 року, а саме мобільного телефону «Samsung М 300», належного ОСОБА_9, який викрав ОСОБА_7 (. 2, а.с. 93);

-відповідно до довідки ФОП ОСОБА_14 вартість стартового пакету «Київстар»станом на 21 грудня 2010 року становила 25 грн. (т. 2, а.с. 97).

За фактом таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_10 вина ОСОБА_7 підтверджується :

-оголошеними та дослідженими під час судового розгляду показаннями потерпілої ОСОБА_10, даними під час досудового слідства, з яких вбачається, що 26 грудня 2010 року вранці вона з дочкою знаходились вдома і займались по господарству. Близько 09 год. 30 хв. вона була в кухні і почула, як двері до квартири відчинилися. Вона подумала, що можливо хтось з рідних прийшов до дому, однак до кухні ніхто не заходив. Вона вийшла до коридору і побачила невідомого чоловіка, який перебував в стані алкогольного спяніння. Це було видно по його рухам в подальшому і по зовнішньому вигляду. Вона почала у нього запитувати, навіщо він ввійшов до квартири, на що невідомий пояснив, що когось шукає, і назвав прізвище, чи ОСОБА_21 чи ОСОБА_21. Вона почала на нього кричати, говорити, що тут такого не має і почала говорити, щоб він йшов. Невідомий чоловік пішов з квартири, вона вийшла за ним і провела його на вулицю, де побачила, що він побіг до дороги вул. Луппова. Після цього вона повернулась до квартири і побачила, що телефону, який лежав на пральній машинці, немає. Дочка зі свого телефону почала телефонувати на її номер, виклик був, однак трубку ніхто не брав. Через деякий час її телефон вимкнувся. Коли вона виявила зникнення телефону, то вибігала на двір, однак невідомого вже не побачила. В скоєнні крадіжки телефону вона одразу запідозрила невідомого. В подальшому, коли її було викликано до міліції, то в одному з кабінетів вона побачила чоловіка, який приходив в її квартиру. Чоловік назвався ОСОБА_7 і зізнався в скоєнні крадіжки. Під час скоєння крадіжки ОСОБА_7 був одягнений в блакитну куртку середньої довжини. Внаслідок крадіжки у неї було викрадено мобільний телефон «Nokia 6300», ІМЕІ № НОМЕР_3, в металевому корпусі чорно-сріблястого кольору, вартістю 652 грн. 50 коп. В телефоні була сім-карта оператора «Київстар», № НОМЕР_2, вартістю 25 грн., на рахунку були гроші в сумі 2 грн. Крім того, в телефоні була карта пам'яті на 1 Гб., вартістю 70 грн., і телефон був в коричневому шкіряному чохлі, вартістю 30 грн. Таким чином, всього їй заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму 779 грн. 50 коп. Перед тим, як ОСОБА_7 ввійшов в квартиру, вона не чула, щоб він стукав в двері або кликав когось. Цивільний позов вона заявляти не буде, так як заподіяну шкоду їй повністю відшкодовано (т. 2, а.с. 44-46);

-оголошеними та дослідженими показаннями свідка ОСОБА_15, яка будучи допитаною під час досудового слідства пояснила, що 26 грудня 2010 року вранці вона з мамою знаходились вдома і займались по господарству. Близько 09 год. 30 хв. вона знаходилась в спальній кімнаті і годувала свою дитину. В цей час почула, що мама кличе її чоловіка, однак вона нічого не зрозуміла, так як чоловіка дома не було і мама про це знала. Далі мама зайшла до спальної кімнати і повідомила, що в квартиру заходив якийсь чоловік в стані сп'яніння, неохайно одягнений і вона його вигнала. Далі мама почала шукати свій мобільний телефон, який у неї лежав на пральній машинці в коридорі поруч з входом в квартиру. Вона зі свого телефону почала телефонувати мамі, щоб перевірити, чи та не поклала телефон в іншому місці, однак телефону в квартирі не було, виклик був, але трубку ніхто не брав. Через деякий час телефон мами вимкнувся. В скоєнні крадіжки телефону мама одразу запідозрила невідомого. Після повернення з міліції мама розповідала, що в одному з кабінетів вона побачила чоловіка, який приходив в квартиру. Вона його одразу впізнала і він її теж. Даний чоловік назвався ОСОБА_7 і зізнався в скоєнні крадіжки. У мами було викрадено мобільний телефон «Nokia 6300», в металевому корпусі чорно-сріблястого кольору. Даний телефон вона придбала на початку 2008 року за ціною 1200 грн. В телефоні була сім-карта оператора «Київстар», № НОМЕР_2, яку мама купувала в 2008 році за 25 грн., на рахунку були гроші в сумі 2 грн. Як пояснила мама, їй заподіяно шкоди на суму близько 700 грн. В момент перебування ОСОБА_7 в квартирі вона була в спальній кімнаті і нічого не бачила, а також не чула, як він зайшов, а також не чула, щоб хтось дзвонив чи стукав в двері (т. 2, а.с. 47-48);

-даними протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин від 27.12.10, відповідно до якого попереджена про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України потерпіла ОСОБА_10 повідомила про те, що 26.12.10 в період час з 09 год. 30 хв. до 10 год. 00 хв. в АДРЕСА_2, невідомий викрав її мобільний телефон «Nokia 6300», ІМЕІ № НОМЕР_3, в металевому корпусі чорно-білого кольору, з № НОМЕР_2 (т. 2, а.с. 21);

-даними протоколом огляду місця події від 27 грудня 2010 року з фототаблицею до нього, в якому зафіксовано місце скоєння злочину - оглянуто квартиру АДРЕСА_2, де проживає ОСОБА_10, а також встановлено місце перебування телефону перед викраденням на пральній машинці ліворуч від вхідних дверей (т. 2, а.с. 23-26);

-даними протоколу огляду місця події від 27 грудня 2010 року з фототаблицею до нього, під час проведення якого в Бердичівському МВ УМВС у ОСОБА_16 виявлено та вилучено мобільний телефон «Nokia 6300», ІМЕІ № НОМЕР_3, з чохлом, що були викрадені у ОСОБА_10 (т. 2, а.с. 28-31);

-даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 27 січня 2011 року з фототаблицею до нього, при проведенні якого обвинувачений ОСОБА_7 показав та розповів про обставини вчинення ним крадіжки з квартири ОСОБА_10 Дані протоколу про час та місце скоєння злочину відповідають показанням підсудного, потерпілої, свідка, протоколу огляду місця події від 27.12.10 та іншим матеріалам справи (т. 2, а.с. 86-92);

-даним протоколу огляду речових доказів від 27 січня 2011 року, а саме мобільного телефону «Nokia 6300», ІМЕІ № НОМЕР_3, а також шкіряний чохол, викрадені ОСОБА_7 у ОСОБА_10 (т. 2, а.с. 93);

-даними висновку судової товарознавчої експертизи № 5/50 від 26 січня 2011 року, відповідно до якого вартість мобільного телефону «Nokia 6300», належного ОСОБА_10, станом на 26.12.10 могла складати 652 грн. 50 коп. (т. 2, а.с. 65-76);

За фактом відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_11 вина ОСОБА_7 підтверджується :

-показаннями потерпілого ОСОБА_11, оголошеними та дослідженими в ході судового слідства, з яких встановлено, що 20.07.11 приблизно о 14 годині 30 хвилин він почув дверний дзвінок та відчинив двері. Біля дверей стояв невідомий йому чоловік, який попросив дати поїсти. В подальшому він простягнув для даного чоловіка через отвір одну гривню. Після цього вищевказаний чоловік відштовхнув його разом з дверима. Даний чоловік зайшов у квартиру та почав нишпорити по кишенях одягу, який висів у коридорі. Далі невідомий зайшов до кімнати, де зі столу забрав гроші у сумі 18 гривень. Коли останній знаходився у квартирі, то він намагався припинити дії невідомого та виштовхати з квартири, але той декілька раз відштовхував його, чим йому завдавав фізичного болю. Далі він виштовхав даного чоловіка з квартири. Коли повернувся до кімнати, щоб викликати працівників міліції, то помітив, що з столу зник мобільний телефон «Nokia 1202», у корпусі чорного кольору, у середині якого знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар», на рахунку якої знаходилось 7 гривень. Даний мобільний телефон йому подарував чоловік його онуки ОСОБА_17 Злочином йому заподіяна матеріальна шкода на суму 350 гривень. Цивільний позов не заявлятиме. Через декілька днів ОСОБА_17 повернув його мобільний телефон, пояснивши, що виявив даний телефон у сусіда (т. 3, а.с. 92-95). Відповідно до письмової заяви на адресу суду потерпілий претензій до підсудного не має, при призначенні міри покарання покладається на розсуд суду (т. 1, а.с. 84)

-даними протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин, згідно з яким попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_11 повідомив про те, що 20.07.11 о 14 год. 50 хв. невідомий зайшов до його квартири АДРЕСА_3, та викрав мобільний телефон «Нокіа-1202»та 18 грн. (т. 3, а.с. 4);

-даними протоколу огляду місця події від 20.07.11 з фототаблицею до нього, в ході складання якого зафіксовано місце вчинення злочину - оглянуто АДРЕСА_3, де проживає потерпілий (т. 3, а.с. 6-11);

-даними протоколу огляду місця події від 25.07.11, при проведенні якого у ОСОБА_11 вилучено мобільний телефон «Nokia 1202», який йому перед цим йому чоловік його онуки ОСОБА_17 (т. 3, а.с. 27-28);

-даними протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 29.07.11, в ході якого свідок ОСОБА_18 серед пред'явлених йому фотознімків впізнав фото ОСОБА_7, як особи, яка продала йому мобільний телефон «Nokia 1202», належний потерпілому (т. 3, а.с. 44-45);

-даними протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 29.07.11, під час якого свідок ОСОБА_19 серед пред'явлених їй фотознімків впізнала фото ОСОБА_7, як особи, яка продала її чоловіку ОСОБА_18 мобільний телефон «Nokia 1202», належний потерпілому ОСОБА_11 (т. 3, а.с. 47-48);

-даними протоколу огляду речових доказів від 29.07.11, а саме мобільного телефону «Nokia 1202», який належить ОСОБА_11 (т. 3, а.с. 70);

-даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 04.08.11 з фототаблицею до нього, під час якого обвинувачений ОСОБА_7 розповів та показав, як саме вчинив грабіж з АДРЕСА_3. Дані протоколу відповідають показанням підсудного потерпілого, протоколу огляду місця події від 20.07.11 (т. 3, а.с. 137-141);

-даними висновку судово-товарознавчої експертизи № 53 від 29.07.11, згідно з яким вартість мобільного телефону «Nokia 1202», що належить потерпілому, станом на 20.07.11 становила 300 грн. (т. 3, а.с. 76);

-відповідно до довідки магазину «ФОКСТРОТ»вартість стартового пакету «Київстар»станом на 20.07.11 становила 25 грн. (т. 3, а.с. 41).

За фактом заволодіння шляхом зловживання довірою майном потерпілого ОСОБА_12 вина ОСОБА_7 підтверджується:

-оголошеними та дослідженими в ході судового слідства показаннями потерпілого ОСОБА_12, який будучи допитаним в ході досудового слідства показав, що 20.07.11 приблизно о 24 годині він знаходився у мікрорайоні «М'ясокомбінат». Поряд з цілодобовим кіоском, де розташований кіоск «Колобок», до нього підійшов невідомий чоловік та попросив мобільний телефон, щоб зателефонувати. Він дістав з кишені мобільний телефон «Samsung GT-E 1080»та дав невідомому чоловіку. Останній, взявши мобільний телефон, пішов в сторону зупинки та не повернувся. Мобільний телефон «Samsung GT-E 1080»на час допиту він оцінює у 200 гривень. У телефоні знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар», вартість якої становила 25 гривень, на рахунку якої знаходилось 5 гривень. Злочином йому заподіяно матеріальної шкоди на суму 230 гривень. Цивільний позов не заявлятиме. Вищевказаного чоловіка він зможе впізнати (т. 3, а.с. 118). В письмовій заяві на адресу суду потерпілий вказав, що претензій до підсудного не має, щодо покарання покладається на розсуд суду (т. 1, а.с. 83);

-даними протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин, згідно з яким попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_12 повідомив про те, що 20.07.11 близько 24 години невідомий заволодів шахрайським шляхом його мобільним телефоном «Samsung GT-E 1080»(т. 3, а.с. 106);

-письмовою явкою з повинною ОСОБА_7 від 29.07.11, в якій він зізнався про заволодіння мобільним телефоном «Samsung GT-E 1080»у невідомого хлопця 20.07.11 близько 24 години в районі «Мясокомбінат». В явці зазначив, що думав, що потерпілий не згадає про телефон, так як був пяний (т. 3, а.с. 107);

-даними протоколу огляду місця події від 29.07.11, при проведенні якого у ОСОБА_7 виявлено та вилучено мобільний телефон «Samsung GT-E 1080», яким він заволодів шляхом зловживання довірою ОСОБА_12 (т. 3, а.с. 108-109);

-даними протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 03.08.11, під час якого потерпілий ОСОБА_12 серед пред'явлених йому фотознімків впізнав фотознімок ОСОБА_7 як особи, яка шляхом обману заволоділа його мобільним телефоном (т. 3, а.с. 119-120);

-даними протоколу огляду речових доказів від 03.08.11, а саме мобільного телефону «Samsung GT-E 1080», належного ОСОБА_12, а також мокасини чоловічі, належні ОСОБА_7 (т. 3, а.с. 121);

-даними висновку судово-товарознавчої експертизи № 57 від 03.08.11, відповідно до якого вартість мобільного телефону «Samsung GT-E 1080»станом на 20.07.11 з врахування зносу становила 200 грн. (т. 3, а.с. 128);

-відповідно до довідки магазину «Фокстрот»вартість стартового пакету «Київстар»станом на 20.07.11 становила 25 грн. (т. 3, а.с. 113).

За клопотанням прокурора, проти задоволення якого не заперечили інші учасники судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Показання підсудного про те, що намір на вчинення крадіжок телефонів у нього виникав, коли він вже перебував в житловому приміщенні (домоволодінні), до якого він заходив виключно з метою попрохати поїсти, суд розцінює як захисну позицію та намір помякшити відповідальність. Так, проаналізувавши докази в їх сукупності суд вбачає, що ОСОБА_7 вчиняв злочинні дії систематично, практично одним і тим же способом, під приводом попрохати поїсти проникав до приміщення будинку (домоволодіння), де користуючись неуважністю потерпілих, викрадав телефони. При цьому поведінка ОСОБА_7 вказує на наявність умислу на крадіжку ще до входження в будинок (квартиру, домоволодіння) ОСОБА_7 не кликав потерпілих, не стукав у двері не чекав, доки вони вийдуть та дадуть йому поїсти, а тихенько заходив до приміщення (домоволодіння), що вказує саме на намір скоїти крадіжку, і лише в разі виявлення його, попросити поїсти. В другому випадку підсудний взагалі вказує, що йшов до свого знайомого Ізі, якого він вже понад два роки не бачив, востаннє бачив в м. Житомирі, не знав, де той проживає, в дзвінок не дзвонив, в двері не стукав, потерпілих не гукав, а тихенько увійшов до квартири та викрав майно, і вже будучи поміченим, назвав причину пошук товариша, хоча потерпіла та її донька були вдома та не чули і не могли не чути, якби хтось стукав у двері або кликав їх, що вказує на злочинний намір ОСОБА_7 проникнути до приміщення з метою викрадення майна.

Оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає вину підсудного ОСОБА_7 доведеною повністю та кваліфікує його дії :

-за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (незакінчений замах на крадіжку), вчинений повторно, поєднаний з проникненням у інше приміщення;

-за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло;

-за ч. 3 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, вчинене повторно та поєднане з проникненням у житло;

-за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинене повторно.

При призначенні покарання ОСОБА_7 суд керується загальними засадами призначення покарання ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу винного та обставини, що помякшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 ч.ч. 1, 3, 4 КК України злочини, передбачені ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3, 185 ч. 3, 186 ч. 3 КК України, є тяжкими, а ч. 2 ст. 190 КК України середньої тяжкості.

Підсудний раніше неодноразово судимий, в тому числі і за злочини проти власності, відбував покарання у виді позбавлення волі, скоїв ряд злочинів, перебуваючи під досудовим слідством при застосованому щодо нього запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд, за місцем проживання характеризується негативно, не працює.

Обставиною, що помякшує його покарання суд визнає: щире каяття, по епізодам грабежу ОСОБА_11 та шахрайства відносно ОСОБА_12

Обставинами, що обтяжують покарання підсудному суд визнає: вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного спяніння, вчинення злочину щодо особи похилого віку.

На підставі викладеного суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства неможливе, тому призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Цивільні позови у справі не заявлено, судові витрати підлягають стягненню з підсудного.

Підстав для зміни обраного щодо підсудного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді взяття під варту до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3, 185 ч. 3, 186 ч. 3, 190 ч. 2 КК України та призначити йому покарання :

-за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

-за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;

-за ч. 3 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців;

-за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим засудженому ОСОБА_7 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (місяців).

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_7 залишити попередній взяття під варту.

Початок строку відбуття призначеного покарання засудженим ОСОБА_7 обчислювати з дня затримання 29 липня 2011 року.

Стягнути з ОСОБА_20 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 309 грн. 60 коп. судових витрат за проведення судової товарознавчої експертизи, 281 грн. 40 коп. судових витрат за проведення судової трасологічної експертизи та 206 грн. 40 коп. судових витрат за проведення судової дактилоскопічної експертизи (одержувач: НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області код ЄДРПОУ 25574601 на рахунок 31258272211843, банк одержувача: ГУДКУ в Житомирській області МФО-811039).

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили : велосипед «Аіст», що зберігається у потерпілого ОСОБА_8 повернути законному володільцю ОСОБА_8, мобільний телефон «Samsung М 300», який зберігається у потерпілої ОСОБА_9 повернути законному володільцю ОСОБА_9, мобільний телефон «Nokia 6300», що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_10 повернути законному володільцю ОСОБА_10, мобільний телефон «Nokia 1202», який зберігається у потерпілого ОСОБА_11 повернути законному володільцю ОСОБА_11, мобільний телефон «Samsung GT-E 1080», що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_12 повернути законному володільцю ОСОБА_12, мокасини чоловічі, які повернуті обвинуваченому ОСОБА_7 повернути ОСОБА_7

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайсуд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії даного вироку.

Головуючий суддя О.С. Яковлєв