Постанова № 21572474, 07.02.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/674/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГорбалінського В.В. при секретаріКошлі А.О. за участю: представника позивача Колінко Ю.М. представників відповідачів Якуб І.Г., Коваленко В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ТОВ "Ріал Істейт" до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ: 10 січня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ріал Істейт» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 22.11.2011 року №0000152344 повністю. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у період з 31.10.2011 року по 08.11.2011 року Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ріал Істейт» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2011 року, в ході якої було встановлено порушення п.п. а) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, у звязку з чим завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 77715,00 грн. За результатами перевірки податковим органом складено акт №793/23-4/34918876 від 15.11.2011 року та прийнято податкове повідомлення рішення №0000152344 від 22.11.2011 року на суму 97143, 75 грн. (77715,00 грн. сума завищення бюджетного відшкодування; 19428,75 грн. штрафні (фінансові) санкції). На думку позивача відображені в акті перевірки твердження є такими, що не відповідають дійсності, так як в липні 2011 року на підставі договору доручення №154 від 20.06.2011 року, укладеного між ТОВ «Ріал Істейт» та ТОВ «Гіперіон Д», повірений (ТОВ «Гіперіон Д») здійснив оплату всіх митних платежів та податку на додану вартість (534313,00 грн.). В подальшому витрати повіреного були компенсовані.

Так як, п.п. 200.4, 200.5 ст.200 Податкового кодексу України, не може бути підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні, а в акт перевірки не містить жодних матеріалів, які б заперечували право ТОВ «Ріал Істейт» на віднесення сум податку на додану вартість за вантажними митними деклараціями до складу податкового кредиту липня 2011 року, позивач вважає правомірним віднесення сплачену під час митного оформлення товару до Державного бюджету України суму податку на додану вартість до складу бюджетного відшкодування за серпень 2011 року. Отже, податкове повідомлення рішення №0000152344 від 22.11.2011 року прийняте в порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві, та просив її задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували та пояснили, що за результатами перевірки ТОВ «Ріал Істейт» було виявлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 77715,00 грн. Зазначене порушення виникло в результаті того, що позивач сплатив митному брокеру ТОВ «Гіперіон Д» суму податку на додану вартість в розмірі 260000,00 грн. лише в серпні 2011 року, що відповідно до п.п. а) п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, унеможливлює відшкодування податку на додану вартість саме за серпень 2011 року.

Отже, Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області діяла у відповідності до вимог чинного законодавства України та у межах визначеної законом компетенції, тому прийняте податкове повідомлення рішення №0000152344 від 22.11.2011 року є правомірним і скасуванню не підлягає.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, та вивчивши письмові докази в ній, встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріал Істейт» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 26.02.2007 року (номер запису 1224107 0013 048664) та перебуває на обліку у Дніпропетровській міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області.

У період з 31.10.2011 року по 08.11.2011 року Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Ріал Істейт», під час якої перевіряючими встановлені порушення вимог підпункту а) пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ «Ріал Істейт», в наслідок чого завищено заявлений розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 77715,00 грн.

За результатами перевірки Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області складено акт №793/23-4/34918876 від 15.11.2011 року.

21.11.2011 року ТОВ «Ріал Істейт» подало до податкового органу заперечення на зазначений акт перевірки та 22.11.2011 року товариству була надана відповідь, якою заперечення залишені без задоволення.

На підставі акту перевірки №793/23-4/34918876 від 15.11.2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0000152344 від 22.11.2011 року на загальну суму 97143, 75 грн. (77715,00 грн. сума донарахування податку на додану вартість; 19428,75 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Матеріалами справи підтверджується, що 20.06.2011 року ТОВ «Ріал Істейт» та ТОВ «Гіперіон Д» укладено договір доручення № 154, за яким ТОВ «Ріал Істейт» (довіритель) доручає, а ТОВ «Гіперіон Д» (повірений) як митний брокер приймає на себе обовязки по декларуванню митним органом України товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, які переміщуються Довірителем через митний кордон України, а також проведенню інших дій, повязаних з митним оформленням товарів.

На виконання умов вказаного договору в липні 2007 року від імені ТОВ «Ріал Істейт» митним брокером було сплачено митні платежі за трьома вантажними митними деклараціями, в тому числі в частині податку на додану вартість на суму 534313,00 грн., що підтверджується відбитками штампів Дніпропетровської митниці від 01.07.2011 року, 07.07.2011 року та 29.07.2011 року.

У звязку із сплатою митним брокером податку на додану вартість позивачем було віднесено до податкового кредиту, згідно податкової декларації за липень 2011 року від 17.08.2011 року, суму податку на додану вартість, сплаченого митним органам у розмірі 534313,00 грн.

Відповідно до податкової декларації за серпень 2011 року від 20.09.2011 року позивачем була розрахована сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, яка становить 356715,00 грн.

Договірні зобовязання та порядок їх виконання сторонами визначені положеннями Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

У відповідності до ст.1002 ЦК України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

Статтею 1003 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Таким чином, Цивільним кодексом України прямо визначено, що за договором доручення (договір від 20.06.2011 року № 154,) повірений (ТОВ «Гіперіон Д»)вчиняє дії від імені та за рахунок довірителя (ТОВ «Ріал Істейт») і вказані дії створюють, змінюють або припиняють цивільні права та обов'язки саме довірителя (ТОВ «Ріал Істейт»).

У відповідності до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Пунктом 200.1. статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2. ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.3. статті 200 ПК України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.п. а) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

З огляду на викладені обставини та зазначені вище норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно віднесено до бюджетного відшкодування за серпень 2011 року суму податку на додану вартість сплачену ТОВ «Гіперіон Д» від імені позивача в розмірі 356715,00 грн.

Суд, не бере до уваги твердження Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, що право на бюджетне відшкодування у серпні 2011 року у позивача виникло з моменту розрахунку з митним брокером ТОВ «Гіперіон Д», оскільки зазначене твердження протирічить Цивільному кодексу України, а матеріалами справи підтверджено, що фактично сума податку на додану вартість була сплачена до Державного бюджету України в липні 2011 року.

Інших доказів, які б підтвердили правомірність рішення податкового органу про донарахування ТОВ «Реал Істейт» податку на додану вартість в розмірі 77715,00 грн. податковим органом до суду надано не було.

Відповідно до п.57.4 ст.57 Податкового кодексу України, пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги та скасувати податкове повідомлення рішення №0000152344 від 22.11.2011 року на загальну суму 97143, 75 грн. (77715,00 грн. сума донарахування податку на додану вартість; 19428,75 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Керуючись ст.ст. 11, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Істейт» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000152344 від 22.11.2011 року задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області №0000152344 від 22.11.2011 року на загальну суму 97143, 75 грн. (77715,00 грн. сума донарахування податку на додану вартість; 19428,75 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена в повному обсязі 06.02.2012 року

Суддя

В.В. Горбалінський