Постанова № 21572384, 06.02.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/566/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоренева А.О.,

при секретарі Литвин Ю.Ю.,

за участю

представника позивача Хорошавіної С.В.,

представника відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Промресурс»до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.12.11 №0002772301, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Промресурс», звернувся до суду з позовом до ДПІ у м. Дніпродзержинську про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.12.11 №0002772301. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити з підстав незаконності та необґрунтованості оскаржуваного рішення, яким позивачу здійснено нарахування грошових зобовязань за користування надрами місцевого значення. На думку позивача користування надрами ним не відбувалось, видобування корисних копалин не здійснювалось, а здійснювалось проведення робіт (крім будівельних) на землях водного фонду на підставі відповідного дозволу шляхом проведення заходів щодо розчищення русла р. Дніпра від грунту в районі зони відпочинку смт. Карнаухівка та Карнаухівського водозбору ВАТ «ДніпроАзот», в результаті яких позивачем здійснювалась виїмка грунту. За викладених обставин, позивач не має сплачувати плату за користування надрами для видобування корисних копалин та подавати до податкового органу відповідні податкові розрахунки.

Відповідач, ДПІ у м. Дніпродзержинську, правом участі в судовому засіданні не скористався, заперечення проти позову не надав, причини неявку суду не повідомив, хоча про дату, час та місце слухання справи був повідомлений вчасно та належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. З огляду на викладені положення процесуального закону суд вважає за можливе здійснити розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, здійснивши аналіз норм матеріального права, яким врегульовані спірні правовідносини, суд при прийняті постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

В період з 07.11.11 по 25.11.11 ДПІ у м. Дніпродзержинську на підставі наказів від 04.11.11 №2018 та від 18.11.11 №2094, копії яких долучені позивачем до матеріалів справи, та пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПКУ, була проведена позапланова виїзна перевірки позивача з питань правильності нарахування плати за користування надрами для видобування корисних копалин за період з 01.01.10 по 31.03.11. За результатами проведеної перевірки податковим органом складений акт від 02.12.11 №6132/350/23-206/35281527, відповідно до висновків якого проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Дніпро-Промресурс» ст. 28 та ст. 30 Кодексу України про надра, п.2.1 ст.2, п.3.1. ст.3, п.5.1 ст.5, п.6.1 ст.6 Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Мінохорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України, Держкомітету України по геології і використанню надр, Мінпраці та соцполітики від 30.12.97 №207/472/51/157, ст.2 та ст.4 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого Постановою КМУ від 26.03.08 №264 «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин», внаслідок чого занижено плату за користування надрами для видобування корисних копалин на загальну суму 131500,21 грн.

З посиланням на зазначений акт ДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 15.12.11 №0002772301 з плати за використання надр місцевого значення в розмірі, з урахуванням штрафних санкцій, 165 055 грн.

Як зясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті від 02.12.11 №6132/350/23-206/35281527 судження податкового органу про те, що внаслідок проведення позивачем робіт з розчищення дна річки, останнім видовбувався, з подальшою реалізацією, пісок, який належить до піщано-гравійної сировини та є корисною копалиною місцевого значення. Враховуючи наведене, позивач відповідно до п.263.1.1 ст.263 ПКУ повинен бути платником плати за користування надрами для видобування корисних копалин та подавати відповідні податкові розрахунки до ДПІ.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Як встановлено судом в ході розгляду справи Карнаухівська селищна рада звернулась до позивача з прохання виконати роботи по очистці дренажної мережі, яка проходить під спуском дороги до піщаного карєру та її витоки до р. Дніпро, а також роботи з поглиблення та очищення пойми р.Дніпро та намиву пляжу.

За змістом ст. 14 Водного кодексу України та виданого відповідного до п.7 зазначеної статті кодексу Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, затвердженого постановою КМУ від 12.07.05 №557, проведення днопоглиблювальних робіт, будівельних робіт, інше спеціальне водокористування, в тому числі видобування піску і гравію потребує отримання відповідних дозволів.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено податковим органом в ході проведення перевірки, позивачем 10.06.10 отриманий Дозвіл №0024а на проведення робіт (крім будівельних) на землях водного фонду по обєкту «Розчищення русла р.Дніпро від мулових відкладень в районі зони відпочинку смт. Карнаухівка та Карнаухвіського водозбуту ВАТ «Дніпро азот» з метою покращення санітарного та екологічного стану, водойми і прилеглої території». Суд відмічає, що згаданий Дозвіл не містить дозволу на проведення позивачем видобування піску і гравію. Згідно з пояснень представника позивача спеціального дозволу на видобування піску, як і акту про надання гірничного відводу підприємством не отримувалось. Між тим, положеннями ст.1 Кодексу України про надра визначено, що надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Згідно із ст.19 Кодексу надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Враховуючи отримання позивачем спеціального Дозволу на проведення днопоглиблювальних робіт виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради прийнято рішення від 28.07.10 №328 «Про проведення заходів щодо розчищення русла р.Дніпра від мулових відкладень в районі зони відпочинку смт. Карнаухівка та Карнаухівського водозбуту ВАТ «Дніпро Азот», яким, з урахування внесених в подальшому змін, запропоновано позивачу погодити вивезення залишків грунту (піщаного) за власний рахунок та використання їх у своїх цілях до чинного законодавства.

З наданих позивачем до суду документів (договору про надання послуг №17.11.10/620, додаткового договору та акту виконаних робіт до нього, договору про надання послуг по навантаженню від 08.06.10, актів приймання передачі наданих послуг (Додатки№1-7 до Договору) вбачається, що позивачем протягом ІІ, ІІІ та ІV кварталів 2010р. здійснювались заходи по розчищенню русла р. Дніпро через виконавця Дочірнє підприємство «Дніпропетровський річковий порт» АСК «Укррічфлот». Вивченням змісту зазначених документів, а також відповідно до пояснень, наданих представником позивача в судовому засіданні, встановлено, що розчищення позивачем дна русла р. Дніпро відбувалось, в тому числі, шляхом виїмки грунту, який на виконання пп.1.2.1 рішення від 28.07.10 №328 вивозився позивачем за власний рахунок з подальшою реалізацією Дочірньому підприємству «Дніпропетровський річковий порт» АСК «Укррічфлот», в підтвердження чого позивачем надані договір поставки грунту №08.06.10/285-ІІ та додаткові договори до нього.

Суд погоджується з твердженням відповідача, що відповідно до ст. 28 Кодексу України про надра користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата за користування надрами справляється у вигляді: - платежів за користування надрами; - відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету ; - збору за видачу спеціальних дозволів; - акцизного збору. Суд звертає увагу, що за змістом ст. 14 Кодексу України про надра користування надрами відбувається шляхом: - геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб. Відповідачем не наведено ані в ході проведення перевірки та складання акту перевірки, ані в судовому засідання доказів в підтвердження висновків щодо користування позивачем надрами шляхом видобування корисних копалин. Адже як зазначено вище, позивачем здійснювались роботи з розчищення дна русла р. Дніпро шляхом виїмки грунту з подальшою його реалізацією, який відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення та Переліку корисних копалин місцевого значення, затверджених постановою КМУ від 12.12.94 №827, не відносить до корисних копалин. Враховуючи викладене та те, що діяльність позивача в період, що перевірений податковим органом, була такою, що повязана із здійсненням заходів щодо розчищення русла р. Дніпра від грунту та не відноситься до користування надрами, в тому числі шляхом видобування корисних копалин, а відповідачем не надано доказів того, що ТОВ «Дніпро-Промресурс» здійснювало видобування саме корисних копалин, зокрема піску, який відноситься до піщано-гравійного сировини та є корисною копалиною місцевого значення, суд вважає висновки акту перевірки помилковими, оскільки за наведених обставин позивач не вважається таким, що має здійснювати плату за використання надр місцевого значення, оскільки відсутній обєкт плати за користування надрами. Щодо посилання відповідачем в акті перевірки на здійснення позивачем продажу піску, суд зазначає, що такі твердження здійснені субєктом владних повноважень передчасно та без всебічного дослідження обставин господарської діяльності позивача, адже позивачем відбувалась реалізація того піску, який був придбаний ним у Дочірнього підприємства «Дніпропетровський річковий порт» АСК «Укррічфлот» на підставі договору від 09.09.10 №09.09.10/511-П, копія якого знаходиться в матеріалах справи. Також суд зазначає, що посилання ДПІ в акті перевірки на необхідність дотримання позивачем положень Податкового кодексу України є помилковим, оскільки в період здійснення ним робіт з розчищення дна русла р. Дніпро, тобто протягом ІІ, ІІІ та ІV кварталів 2010р., наведений кодекс ще не набрав чинності.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Статтею 2 зазначеного Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою,з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши докази, здобуті по справі, суд прийшов до висновку про відсутність підстав вважати позивача платником платежів за користування надрами під час проведення на підставі Дозволу від 10.06.10 №0024а днопоглиблювальних робіт з розчищення дна русла р. Дніпро, відтак здійсненні відповідачем нарахування збору оскаржуваним рішення є помилковими, а позовні вимоги обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинська від 15.12.11 №0002772301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Промресурс» (код ЄДРПОУ 32581527) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 32 грн. (тридцять дві гривні) 19 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 03.02.12.

Суддя

А.О. Коренев