Постанова № 21571837, 02.02.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/16259/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до Державної податкової інспекції у м. Червонограді про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 30.11.2011 року надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до Державної податкової інспекції у м. Червонограді, в якому позивач просить: визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Червоноград №0001471501 від 11.07.2011р.; визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Червоноград №0001491501 від 12.07.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовано у адміністративному позові від 30.11.2011р.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. До суду надав письмові заперечення, в яких зазначено, що дії Державної податкової інспекції у м. Червонограді щодо складання акту перевірки та податкових повідомлень рішень повністю відповідають вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції. Державною податковою інспекцією у м. Червонограді додержано всіх вимог правових норм, які регулюють порядок їх прийняття, рішення узгоджуються з вимогами чинного законодавства і прийняті відповідно до обставин, що склалися, тому, підстави для скасування рішень відсутні.

За таких обставин, у відповідності до вимог ст. 128 КАС України, справу розглянуто без участі сторін, на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вивчивши наявні в справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає за необхідне позов задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.06.2011р. ДПІ у м. Червонограді проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності ПАТ КБ «Приватбанк», за результатами якої складено акт від 15.06.2011р. № 552/40/15-016/14360570 про порушення п. 286,2 ст.286 Податкового Кодексу України, а саме: ПАТ КБ «Приватбанк»не подано уточнену податкову декларацію з плати за землю (орендної плати) за 2011р. На підставі даного акта ДПІ у м. Червонограді винесено податкове №0001471501 від 11.07.2011р., згідно якого на підставі акта перевірки № 552/39/15016/14360570 від 15.06.2011р. встановлено порушення п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання позивача за платежем орендна плата з юридичних осіб, код 5013050201, в розмірі 170,00 грн., в тому числі за основним платежем - 170,00 грн.

15.06.2011р. ДПІ у м. Червонограді проведено камеральну перевірку податкової звітності щодо виявлення помилок (порушень) ПАТ КБ «Приватбанк», за результатами якої складено акт від 15.06.2011 р. № 553/40/15-016/14360570 про порушення п. 286.2 ст. 286 Податкового Кодексу України, а саме: ПАТ КБ «Приватбанк»не донараховано та не сплачено 69,34 грн. орендної плати за березень - квітень 2011р. у звязку з неподанням уточнюючої податкової декларації з плати за землю станом на 04.11.2011р. На підставі даного акта ДПІ у м. Червонограді винесено податкове повідомлення-рішення від 12.07.2011 р. № 0001491501, яким збільшено грошове зобов'язання по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 86,68 грн., в січні - квітні 2011 року податкове зобов'язання по земельному податку платника склало 62,00 грн., а необхідно - 131,34 грн.

27.07.2011р. позивач звернувся до Державної податкової адміністрації України у Львівській області зі скаргою на зазначені податкові повідомлення-рішення. 05.10.2011р. Позивачем отримано рішення Державної податкової адміністрації України в Львівській області за результатами розгляду скарги, яким залишено без змін податкове повідомлення - рішення №0001471501 та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001491501 в частині 16,34 грн. штрафної санкції, в іншій частині податкове повідомлення-рішення №0001491501 залишено без змін.

14.10.2011р. позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на зазначені податкові повідомлення-рішення. 10.11.2011 року позивачем отримано рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги позивача, яким оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Відповідно пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПКУ плата за землю загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Так, відповідно до Актів №552/39/15-016/14360570 від 15.06.2011р. «Про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності»та №553/40/15-016/14360570 від 15.06.2011р. «Про результати камеральної перевірки податкової звітності щодо виявлених помилок (порушень)», позивачем несвоєчасно подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2011р., чим порушено п. 286.2 ст.286 Податкового Кодексу України.

Згідно п. 286.2 ст.286 ПКУ платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Встановлено, що на виконання цього пункту, 20.01.2011р. позивачем згідно Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008р. № 233, було подано до ДПІ у м. Червонограді податкову декларацію з плати за землю №9000023486.

Подання уточнюючої податкової деклараціїї пунктом 286.2 ст. 286 ПК України не передбачено.

Як зазначено в п. 288.1 ст. 288 ПКУ, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки

Для розрахунку суми орендної плати на 2011 рік за земельну ділянку в м. Соснівка по вул. Галицькій, 9, Банком використано договір оренди земельної ділянки від 02.10.2007 року з урахуванням коефіцієнтів індексації. Встановлено, що на час подання позивачем податкової декларації та на час прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, внесення змін до договору оренди землі з боку органів місцевого самоврядування ініційовано не було.

З огляду на викладене, у позивача були відсутні підстави для подання уточнюючого податкового розрахунку.

Також, слід зазначити, що в актах відсутні посилання на нормативні документи, на підставі яких позивач мав подати уточнюючу декларацію з плати за землю, на підставі яких контролюючим органом донарахована сума орендної плати та якими законодавчими актами регламентований граничний строк подачі уточнюючого розрахунку.

Державною податковою адміністрацією України в Львівській області в рішенні про результати розгляду первинної скарги від 28.09.11р. зазначено, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень керувався Рішенням Соснівської міської ради № 31 від 01.03.2011р., відповідно до якого з 01.03.2011р. затверджено нову грошову оцінку землі на території м.Соснівка. В п.3 даного Рішення вказано, що землевласники та землекористувачі до 01.04.2011р. внести зміни до податкових декларацій і подати їх до ДПІ у м.Червоноград.

Фактично, зазначеним рішенням орган місцевого самоврядування встановив граничні строки подання уточнюючих декларацій, що суперечить нормам діючого законодавства.

Відповідно до п.12.3 ст.12 ПКУ сільські, селищні, міські ради в межах свої повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків і зборів, порядок справляння яких визначений Кодексом.

В своїх запереченнях відповідач посилається на положення Закону України «Про оцінку земель» № 1378-IУ від 11.12.2003р., де зазначається, що відповідно до ст.5, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; відповідно до ст. 6. суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок; відповідно до ст. 23, технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селиіцною, міською радою; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

На підставі наведених статей відповідач робить висновок, що платники самостійно повинні звернутися до відповідного органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів для отримання довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, перерахувати суму податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності та подати вказану довідку з податковою звітністю до податкового органу.

Але вказаний закон лише встановлює правила щодо регулювання відносин в сфері оцінки земель, а не правила щодо порядку справляння земельного податку - не встановлює обов'язку для платників податку щодо виконання вказаних відповідачем дій, а саме, у разі запровадження рішенням відповідної ради нової грошової оцінки землі, самостійно звертатись до органів виконавчої влади за довідкою, і з виконаними відповідними перерахунками подавати до податкового органу уточнювальну податкову звітність, оскільки плата за землю згідно зі ст.9 ПКУ належить до загальнодержавних податків і зборів, орган місцевого самоврядування не має повноважень для встановлення порядку справляння цього податку, пункт Рішення щодо внесення змін до декларацій з плати за землю в строк до 01.04.2011р. може носити лише інформаційний характер, і не може бути підставою для нарахування ПАТ КБ "ПриватБанк" будь-яких фінансових санкцій.

Податковим повідомленням-рішенням №0001471501 від 11.07.2011р. на підставі ст. 120 ПК України застосовано до позивача штраф в розмірі 170,00 грн., а податковим повідомленням-рішенням №0001491501 від 12.07.2011р. на підставі ст. 123 ПК України ззастосовано до позивача штраф в розмірі 17,34 грн. При цьому, зазначені штрафні санкції застосовані за порушення, які, згідно актів перевірок, мали місце в березні-квітні 2011 року. Проте, згідно п. 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01.01.2011р. по 30.06.2011р. застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення. Отже, відповідачем порушено п. 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України при прийнятті оскаржуваних рішень.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, та підлягають скасуванню.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Зазначеною правовою нормою встановлено перелік засобів доказування, які можуть застосовуватися у адміністративному процесі, за допомогою яких суд може встановити наявність чи відсутність певних обставин.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

З огляду на викладене, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, судові витрати позивача підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету України в розмірі 28,23 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Червоноград №0001471501 від 11.07.2011р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Червоноград №0001491501 від 12.07.2011р.

Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" судові витрати у розмірі 28,23 грн. (двадцять вісім грн. 23 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

В.В. Кальник