Постанова № 21571207, 31.01.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

31.01.2012< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/15157/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіІльков В.В. <Текст > при секретаріЛісній А.М., за участю: представника позивача представника відповідача Альков Д.С., Гавриленко Д.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до Дніпропетровського відділу інституту удосконалення організації праці металургів про стягнення заборгованості у сумі 2295,44 грн. ВСТАНОВИВ: Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровського відділу інституту удосконалення організації праці металургів про стягнення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсії науковим працівникам за січень-серпень 2011 року у сумі 2295,44 гривень. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення п. 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (далі - Порядок), та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004р. не було своєчасно перераховано кошти для виплати пенсій у період з січня по серпень 2011 року, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у загальній сумі 2295,44 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, обґрунтовуючи свою позицію такими доводами. Вказані у позові громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_6 працювали у Дніпропетровському відділі інституту удосконалення організації праці металургів лише з 09.01.1992р. і були звільнені відповідно 31.03.1992р. та 10.04.1992 року. Відповідач є відокремленим підрозділом Державного інституту праці та соціально-економічних досліджень, тому не є правонаступником наукових організацій, в яких ОСОБА_5 та ОСОБА_6 працювали до 1992 року, а тому відповідач не повинен сплачувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсії зазначеним громадянам.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив наступне.

Наказом Міністерства металургії СРСР «Про Лабораторію удосконалення організації праці в металургії ЦНОТколірмета (м.Дніпропетровськ)» від 15.06.1990р. за № 507 було реорганізовано Лабораторію удосконалення організації праці в металургії ЦНОТколірмета (м.Дніпропетровськ), діючу як філіал Центру по удосконаленню організації праці, управління виробництвом та соціального розвитку (ЦНОТколірмета) у відповідності до наказу Міністерства від 30.03.1990р. за № 288, в структурний підрозділ цього Центру та надалі йменувати його «Відділ удосконалення організації праці в металургії (м.Дніпропетровськ)».

Відповідно до п. 1 наказу Державного комітету УРСР по металургійній промисловості «Про зміну структури Державного інституту праці та соціально-економічних досліджень» від 09.01.1992р. за № 4 включено Дніпропетровський відділ удосконалення організації праці в металургії (ДОСОТмет) у склад Державного інституту праці та соціально-економічних досліджень зі статусом юридичної особи.

Дніпропетровське відділ інституту удосконалення організації праці металургів (код ЄДРПОУ 00193690) перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є, зокрема субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991р. встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1977-XII від 13.12.1991р. закріпив гарантії пенсійного забезпечення та соціального захисту категорії громадян, які за родом своєї діяльності є науковими працівниками. Зокрема, ст. 24 вищезазначеного закону визначає, що Держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року (далі - Закон № 1058- IV).

Статтею 3 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року визначене коло суб'єктів солідарної системи пенсійного забезпечення в Україні, якими зокрема є застраховані особи, а в окремих випадках, визначених цим Законом, - члени їхніх сімей та інші особи, страхувальники, Пенсійний фонд України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України, визначено пунктом 1 Положення про Пенсійний фонд України, що затверджено Указом президента України № 121/2001р. від 01.03.2001р.

Пунктами 8, 9 вищезазначеного Положення закріплено, що джерелами формування коштів Пенсійного фонду України є, зокрема, страхові внески та кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду України у випадках, передбачених законодавством. Кошти Пенсійного фонду України, серед іншого, спрямовуються на фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Таким чином, управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, як територіальний орган Пенсійного фонду України, виступає як суб'єктів системи пенсійного забезпечення в Україні та забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Статтею 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року передбачено, що платники внесків є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону. Довідки про науковий стаж ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були особисто підтверджені та підписані відповідачем, про що він не заперечував у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 9 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії) визначений Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004р.

Пунктом 5 зазначеного Порядку встановлено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

На виконання зазначеної норми управлінням Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська області були направлені відповідачу повідомлення про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за липень-жовтень 2010 року (отримані відповідачем, що підтверджується матеріалами справи).

Відповідно до вищезазначених повідомлень про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за січень-серпень 2011 року, відповідачу належало до сплати загальна сума 2295,44 гривень.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Однак, відповідачем в порушення п. 5 Порядку не було своєчасно та в повному обсязі перераховано вищезазначену суму, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у сумі 2295,44 гривень.

Відповідно до п. 8 Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, заборгованість відповідача за січень-серпень 2011 року зі сплати фактичних витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної науковим працівникам у минулому та поточному роках у загальному розмірі складає 2295,44 грн. До теперішнього часу заборгованість залишається несплаченою, що є підставою для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до Дніпропетровського відділу інституту удосконалення організації праці металургів про стягнення заборгованості у сумі 2295,44 грн. - задовольнити.

Стягнути з Дніпропетровського відділу інституту удосконалення організації праці металургів на користь управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська заборгованість у розмірі 2295 (дві тисячі двісті девяносто пять) грн. 44 копійки.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 25 січня 2012 року

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >В.В Ільков

< Текст >