Постанова № 21571159, 31.01.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

31.01.2012< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/16858/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКуделько Н.Є. <Текст > при секретаріВітушко Л.Г. за участю: представників позивача Терещенко Н.Л., Башкєєвої А.О. <Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" до Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ: 06.12.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" (далі позивач, ТОВ "БК "Січеслав") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі відповідач, Марганецька ОДПІ Дніпропетровської області) про визнання дій відповідача незаконними по визнанню нікчемними правочинів, укладених ТОВ "БК "Січеслав" із ТОВ "НВО "МСК-Інвест", ТОВ "Енергія Еко", ТОВ "Дніпробудстайл", ТОВ "Дніпроторгінвест", і контрагентами у грудні 2010 року, січні лютому 2011 року, та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.06.2011р. №0000122342, №0000132342, №0000142342, прийнятих на підставі акту перевірки від 15.06.2011р. №500/230/33576615. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що дані податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі акту від 15.06.2011р. №500/230/33576615 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "БК "Січеслав" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2010р. по 28.02.2011р. Вважають дані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки дані рішення відповідачем були прийняті на підставі того, що податковими органами було встановлено порушення ТОВ "БК "Січеслав" ч.5 ст.203, ч.1,2 ст. 215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "БК "Січеслав" при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. ст. 662, 655, 656 ЦК України. На думку, позивача даний висновок відповідача, є необґрунтованим, оскільки відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочини, укладені між ТОВ "БК "Січеслав" та ТОВ "НВО "МСК-Інвест", ТОВ "Енергія Еко", ТОВ "Дніпробудстайл", ТОВ "Дніпроторгінвест" не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у звязку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обовязків сторін за такими угодами. Позивач зазначає, що наведені в акті перевірки від 15.06.2011р. №500/230/33576615 порушення не дають право податковому органу вчиняти дії, щодо визнання правочинів нікчемними, а є лише підставою, при наявності достатніх доказів, для звернення до суду у встановленому законодавством порядку з вимогою про визнання правочинів недійсними. Посилаючись на фіктивність угод, укладених позивачем, відповідач визнав дані, про обсяги поставок та придбання, податкове зобовязання та податковий кредит недійсним, що порушує законні права ТОВ "БК "Січеслав". На підставі вищенаведеного просить суд позов задовольнити. Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, обставини викладені у позовній заяві підтвердили, на задоволенні позовних вимог наполягали.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.233). Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Згідно письмових заперечень на адміністративний позов, наявних в матеріалах справи та оголошених представником відповідача в судовому засіданні, що відбулось 11 січня 2012 року, позовні вимоги вважає необґрунтованими, посилаючись на те, що висновки зазначені в акті від 15.06.2011р. №500/230/33576615 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "БК "Січеслав" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2010р. по 28.02.2011р. про порушення ТОВ "БК "Січеслав" ч.5 ст.203, ч.1,2 ст. 215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "БК "Січеслав" при придбанні та продажу товарів (послуг), товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. ст. 662, 655, 656 ЦК України, є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Марганецька ОДПІ Дніпропетровської області при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 29.06.2011р. №0000122342, №0000132342, №0000142342 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ "БК "Січеслав" 07.09.2005р. зареєстровано Томаківською районної державною адміністрацією Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.20), та з 07.09.2005р. знаходиться на обліку в Марганецькій ОДПІ Дніпропетровської області, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 11.08.2010 № 772 (а.с.23).

ТОВ "БК "Січеслав" є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 03848743 від 19.09.2005р. (а.с.22).

З 26.05.2011р. по 10.06.2011р. на підставі наказу Марганецької ОДПІ Дніпропетровської області від 25.05.2011р. № 299, головним державним податковим ревізором інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб інспектором податкової служби І рангу Задорожньою Н.М., проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "БК "Січеслав" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2010р. по 28.02.2011р. (а.с.27).

За результатами перевірки 15.06.2011р. Марганецькою ОДПІ Дніпропетровської області складено акт №500/230/33576615 (а.с.27-43).

У ході документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "БК "Січеслав" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2010р. по 28.02.2011р. було встановлено порушення:

1) ч.5 ст.203, ч.1,2 ст. 215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "БК "Січеслав" при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. ст. 662, 655, 656 ЦК України;

2) ст.185, ст. 188, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 9331 грн., у тому числі за січень місяць 2011 року в сумі 9331 грн.;

3) п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 з урахуванням п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту у сумі 6563 грн., у тому числі за грудень 2010р. - 6563 грн.;

4) п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 448127 грн., у тому числі за 4 квартал 2010 року 11663 грн., І квартал 2011 року 436464 грн. (а.с.43).

На підставі акту перевірки, 29.06.2011р. Марганецькою ОДПІ Дніпропетровської області винесено:

-податкове повідомлення-рішення №0000122342 про збільшення ТОВ "БК "Січеслав" суми грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 9332,00 грн., в тому числі за основним платежем 9331,00 грн. та штрафними санкціями - 1,00 грн. (а.с.45);

-податкове повідомлення-рішення №0000142342 про зменшення ТОВ "БК "Січеслав" розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6563,00 грн. (а.с.46);

-податкове повідомлення-рішення №0000132342 про збільшення ТОВ "БК "Січеслав" суми грошового зобовязання за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 451043,75 грн., в тому числі за основним платежем 448127,00 грн. та штрафними санкціями 2916,75 грн. (а.с.47).

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, Господарського кодексу України від 16.01.2003 N 436-IV, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що передбачено ст.61 Конституції України.

Згідно п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарське зобов'язання може виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо".

Отже, законодавством відокремлено порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачено наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Умисел юридичної особи в даному випадку визначається умислом тієї особи, що укладала угоду, на підставі якої виникло таке зобов'язання.

Доказів наявності умислу у сторін спірних договорів на укладання їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (вирок суду про притягнення сторін цього договору до кримінальної відповідальності тощо) відповідач не зазначив.

Крім того, зміст акту перевірки вказує на те, що фактично підставою для того, щоб вважати договори, укладені позивачем, нікчемними є твердження відповідача про відсутність у позивача необхідних умов для здійснення господарських операцій та не створення цими договорами реального настання правових наслідків.

Проте вказані обставини у відповідності зі статтею 234 ЦК України є ознаками фіктивного правочину, який може бути визнаний судом недійсним, і не вказують на нікчемність такого правочину.

Таким чином, обставини, наведені відповідачем у акті перевірки, є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати договори, укладені позивачем з його контрагентами нікчемними на підставі статті 228 ЦК України.

Оцінуючи, усі докази дослідженні судом в ході судового розгляду у їх сукупності, приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача у рахунок повернення судового збору 25,00 грн.

Керуючись нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, Господарського кодексу України від 16.01.2003р. N 436-IV, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"., ст.ст.8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області по визнанню нікчемними правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" із ТОВ "НВО "МСК-Інвест", ТОВ "Енергія Еко", ТОВ "Дніпробудстайл", ТОВ "Дніпроторгінвест", у грудні 2010 року, січні лютому 2011 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000122342 від 29.06.2011р. про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" суми грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 9332,00 грн., в тому числі за основним платежем 9331,00 грн. та штрафними санкціями - 1,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000142342 від 29.06.2011р. про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6563,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000132342 від 29.06.2011р. про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" суми грошового зобовязання за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 451043,75 грн., в тому числі за основним платежем 448127,00 грн. та штрафними санкціями 2916,75 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" у рахунок повернення судового збору 25,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 30 січня 2012 року

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >Н.Є. Куделько

< Текст >