Постанова № 21569572, 31.01.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2012 року <год:хв >Справа № 2а/0370/3781/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представника позивача Найдюка Р.А.,

представника відповідача Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного малого підприємства «Ніна» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне мале підприємство «Ніна» (далі позивач, ПМП «Ніна») звернулось з позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (далі відповідач, Луцька ОДПІ), в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 24 лютого 2009 року №0001701601/0, №0001711601/0 та №0001721601/0, від 04 лютого 2010 року №0001541601/0, від 02 липня 2010 року №0013951601/0, №0013961601/0 та №0013971601/0, якими до позивача застосовано штрафні санкції за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивачем здійснювалась проплата поточних зобовязань по ПДВ, однак відповідач неправомірно нарахував штрафні санкції, не врахувавши і тієї обставини, що в силу прострочення сплати податкових зобовязань з ПДВ за травень, липень та серпень 2009 року підприємство самостійно сплатило штраф у визначено законом розмірі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених з позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач у поданих запереченнях позов не визнав та зазначив, що податковий орган правомірно прийняв спірні податкові повідомлення-рішення за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобовязань з ПДВ, а тому просив в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подані суду заперечення та просив відмовити у задоволенні позовних вимог ПМП «Ніна».

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ за результатами перевірки позивача по питанню своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобовязань складений акт перевірки №374/15-115/13352976 від 05.02.2009 року, на підставі якого податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 24 лютого 2009 року №0001701601/0 про застосування до позивача штрафних санкцій за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 50 відсотків у сумі 1959,02 грн.; №0001711601/0 про застосування до підприємства штрафних санкцій за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 20 відсотків у сумі 70,40 грн.; №0001721601/0 про застосування до ПМП «Ніна» штрафних санкцій за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 10 відсотків у сумі 21,23 грн.

Із заперечень Луцької ОДПІ вбачається, що сума штрафних санкцій за вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями визначена за несвоєчасну сплату податкового зобовязання з ПДВ по деклараціях за період з червня 2004 року по травень 2008 року.

Крім того, на підставі акту перевірки дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання ПМП «Ніна» від 19.01.2010 року №154/15-115/13352976 Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2010 року №0001541601/0 про застосування до позивача штрафних санкцій за затримку сплати узгоджених сум податкового зобовязання у розмірі 50 відсотків в сумі 391,22 грн.

З розрахунку штрафних санкцій до акта перевірки вбачається, що штраф застосовано за несвоєчасну сплату ПМП «Ніна» податкових зобовязань з ПДВ по деклараціях за період з квітня 2009 року по липень 2009 року.

Одночасно згідно акту про результати перевірки дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання ПМП «Ніна» №2951/15-115/13352976 від 21.05.2010 року та розрахунку штрафних санкцій до нього встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобовязання з ПДВ по деклараціях за період з серпня 2009 року по грудень 2009 року.

На підставі вищезгаданого акту Луцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 02 липня 2010 року №0013951601/0 про про застосування до позивача штрафних санкцій за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 50 відсотків у сумі 59,39 грн.; №0013961601/0 про застосування до підприємства штрафних санкцій за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 20 відсотків у сумі 90,97 грн.; №0013971601/0 про застосування до ПМП «Ніна» штрафних санкцій за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 10 відсотків у сумі 6,73 грн.

Правовою підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень визначені норми пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі Закон №2181-ІІІ), згідно якого у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

При цьому, згідно п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону №2181-ІІІ за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається із заперечень Луцької ОДПІ, податковим повідомленням-рішенням від 24.02.2009 року №0001701601/0 зобовязано позивача сплатити штраф в розмірі 50% за несвоєчасну сплату узгоджених сум ПДВ по деклараціях від 15.07.2004 року, від 20.08.2004 року, від 19.07.2005 року, від 16.08.2005 року, від 19.09.2005 року, від 20.10.2005 року, від 19.12.2005 року та від 18.01.2006 року, по яких сплив строк давності в 1095 днів для визначення податковим органом сум податкових зобовязань платнику податків. За таких обставин протиправним є нарахування позивачу штрафних санкцій на суму 125,01 грн. за несвоєчасну сплату сум ПДВ по вказаних деклараціях.

Також податковим повідомленням-рішенням від 24.02.2009 року №0001701601/0 застосовано до ПМП «Ніна» штраф за несвоєчасну сплату узгоджених сум ПДВ по деклараціях, де позивачем вчасно здійснено сплату самостійно визначеного податкового зобовязання, а саме:

-декларація від 21.05.2007 року сума ПДВ 225 грн. сплачена згідно квитанції від 29.05.2007 року (Т.1, а.с.76);

-декларація від 12.06.2007 року сума ПДВ 184 грн. сплачена згідно квитанції від 02.07.2007 року (Т.1, а.с.77);

-декларація від 16.07.2007 року сума ПДВ 183 грн. сплачена згідно квитанції від 24.07.2007 року (Т.1, а.с.78);

-декларація від 16.08.2007 року сума ПДВ 246 грн. сплачена згідно квитанції від 28.08.2007 року (Т.1, а.с.79);

-декларація від 14.09.2007 року сума ПДВ 215 грн. сплачена згідно квитанції від 24.09.2007 року (Т.1, а.с.80);

-декларація від 22.10.2007 року сума ПДВ 262 грн. сплачена згідно квитанції від 26.10.2007 року (Т.1, а.с.81);

-декларація від 15.11.2007 року сума ПДВ 515 грн. сплачена згідно квитанції від 30.11.2007 року (Т.1, а.с.82);

-декларація від 17.12.2007 року сума ПДВ 108 грн. сплачена згідно квитанції від 27.12.2007 року (Т.1, а.с.83);

-декларація від 21.01.2008 року сума ПДВ 248 грн. сплачена згідно квитанції від 24.01.2008 року (Т.1, а.с.84);

-декларація від 18.02.2008 року сума ПДВ 178 грн. сплачена згідно квитанції від 20.02.2008 року (Т.1, а.с.159).

У вищевказаних квитанціях позивач як платник податку самостійно визначав призначення платежу як ПДВ за відповідний звітний період.

Однак Луцькою ОДПІ не надано пояснень, у звязку з чим самостійно визначені ПМП «Ніна» платежі зараховувались не за призначенням.

Згідно п.п.7.1.1 п.7.1 ст.7 Закону №2181-ІІІ джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25.03.2004 року за №377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Отже, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом №2181-ІІІ, який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

У разі недотримання платником податків порядку та строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Пунктом 7.7. ст.7 Закону №2181-ІІІ визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою закріплено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Однак вказання стаття Закону не визначає права чи обов'язку органу державної податкової служби змінювати призначення платежу, визначене у платіжному документі платником податків, який є власником коштів і на свій розсуд ними розпоряджається.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Таким чином, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 24.02.2009 року №0001701601/0 в частині застосування до ПМП «Ніна» штрафних санкцій в сумі 1181,51 грн. за несвоєчасну сплату сум ПДВ по деклараціях, де платником було вчасно сплачено податкове зобовязання згідно визначеного у квитанціях призначення платежу, є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, правомірним є зазначене рішення в частині зобовязання позивача сплатити штраф у розмірі 50% сплаченого із затримкою податкового зобовязання з ПДВ в сумі 652,50 грн. по деклараціях від 16.02.2006 року, від 17.03.2006 року, від 19.04.2006 року, від 19.05.2006 року, від 20.06.2006 року, від 21.08.2006 року, від 18.09.2006 року, від 13.10.2006 року, від 30.11.2006 року, від 19.12.2006 року, від 16.01.2007 року, від 12.02.2007 року, від 15.03.2007 року та від 11.04.2007 року, оскільки підприємством не надано суду беззаперечних доказів сплати самостійно визначених податкових зобовязань згідно вказаної звітності.

Що стосується податкових повідомлень-рішень Луцької ОДПІ від 24 лютого 2009 року №0001711601/0 та №0001721601/0, від 04 лютого 2010 року №0001541601/0, від 02 липня 2010 року №0013951601/0, №0013961601/0 та №0013971601/0, то останні підлягають скасуванню як протиправні за тієї обставини, що позивачем вчасно здійснено проплату самостійно визначених податкових зобовязань по деклараціях, які наведені в розрахунках штрафних санкцій до даних рішень (період з лютого 2008 року по грудень 2009 року), а податковим органом безпідставно не зараховано проведені підприємством платежі в рахунок сплати поточних зобовязань.

Так, судом встановлено, що по декларації від 14.03.2008 року сума ПДВ 169 грн. сплачена згідно квитанції від 31.03.2008 року (Т.1, а.с.160),

по декларації від 21.04.2008 року сума ПДВ 183 грн. сплачена згідно квитанції від 30.04.3008 року (Т.1, а.с.161),

по декларації від 17.05.2008 року сума ПДВ 151 грн. сплачена згідно квитанції від 29.05.2008 року (Т.1, а.с.162),

по декларації від 19.06.2008 року сума ПДВ 258 грн. сплачена згідно квитанції від 24.06.2008 року (Т.1, а.с.163),

по декларації від 14.05.2009 року сума ПДВ 226 грн. сплачена згідно квитанції від 29.05.2009 року (Т.1, а.с.164),

по декларації від 15.06.2009 року сума ПДВ 87 грн. сплачена згідно квитанції від 15.10.2009 року, тобто із простроченням більше 90 календарних днів, однак згідно квитанції від цієї ж дати позивачем самостійно сплачено штраф у розмірі 50% в сумі 43,50 грн. (Т.1, а.с.165-166),

по декларації від 17.08.2009 року сума ПДВ 235 грн. сплачена згідно квитанції від 15.10.2009 року, тобто із простроченням від 31 до 90 календарних днів, однак позивачем одночасно сплачено згідно квитанції від цієї ж дати штраф в розмірі 20% в сумі 47 грн. (Т.1, а.с.167-168),

по декларації від 21.09.2009 року сума ПДВ 275 грн. сплачена згідно квитанції від 15.10.2009 року, тобто із простроченням до 30 календарних днів, однак одночасно підприємством сплачено штраф в розмірі 10% в сумі 27,50, що підтверджується квитанцією від 15.10.2009 року (Т.1, а.с.169-170),

по декларації від 15.10.2009 року сума ПДВ 16 грн. сплачена згідно квитанції від 15.10.2009 року (Т.1, а.с.171),

по декларації від 12.11.2009 року сума ПДВ 127 грн. сплачена згідно квитанції від 18.11.2009 року (Т.1, а.с.172),

по декларації від 14.12.2009 року сума ПДВ 122 грн. сплачена згідно квитанції від 21.12.2009 року (Т.1, а.с.173),

по декларації від 15.01.2010 року сума ПДВ 436 грн сплачена згідно квитанції від 22.01.2010 року (Т.1, а.с.174).

Отже, судом встановлено, що ПМП «Ніна» здійснювало проплату поточних зобовязань з ПДВ, самостійно сплачувало штрафні санкції за затримку граничного строку сплати сум ПДВ у визначеному законом розмірі, а тому з врахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги наведену судом у даному рішенні правову позицію, суд дійшов висновку про протиправність прийнятих Луцькою ОДПІ рішень та безпідставного застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату самостійно узгоджених сум ПДВ, оскільки підприємство виконало свій обовязок щодо сплати податку у відповідності до вимог Закону №2181-ІІІ, самостійно визначивши призначення платежу у досліджених судом квитанціях.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 24 лютого 2009 року №0001701601/0 в частині застосування до Приватного малого підприємства «Ніна» штрафу в сумі 1306,52 грн. (одна тисяча триста шість грн. 52 коп.).

Визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 24 лютого 2009 року №0001711601/0 та №0001721601/0, від 04 лютого 2010 року №0001541601/0, від 02 липня 2010 року №0013951601/0, №0013961601/0 та №0013971601/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 06 лютого 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій