Постанова № 21568288, 25.01.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2012 р. Справа № 2а/0270/5801/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

при секретарі судового засідання: Павліченко А.В.,

за участю: представника позивача Таранюк Л.Ю., представника ДПА у Вінницькій області Нестерук М.І., представника ДПІ у м. Вінниці - Лесика В.В., представника третьої особи Абдуллаєва Н.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора м. Вінниці до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області (далі ДПА у Вінницькій області), Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі ДПІ у м. Вінниці), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача Приватне підприємство “Мешканець” (далі ПП «Мешканець») про визнання дій незаконними та скасування рішень

в с т а н о в и в :

В жовтні 2009 року Прокурор м. Вінниці звернувся в суд з позовом до ДПА у Вінницькій області, ДПІ у м. Вінниці про визнання дій незаконними та скасування рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що прокуратурою м. Вінниці здійснено перевірку заяви ПП «Мешканець» в ході якої встановлено, що державними податковими інспекторами ДПІ у м. Вінниці 03.07.2009 року проведено планову перевірку ПП «Мешканець», що розташовано за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, 41, за результатами якої складений акт. На підставі даного акту до ПП «Мешканець»рішенням ДПІ у м. Вінниці від 15.08.2009 року застосовано штрафні санкції в розмірі 37377,45 грн. Не погоджуючись із застосованими штрафними санкціями, ПП «Мешканець»звернулось із скаргою до ДПА у Вінницькій області. Рішенням ДПА у Вінницькій області скаргу підприємства залишено без задоволення, а рішення від 15.08.2009 року без змін.

На думку прокурора, дії державних податкових інспекторів ДПІ у м. Вінниці є незаконними, внаслідок чого акт перевірки від 03.07.2009 року та прийняті за його наслідками рішення ДПІ у м. Вінниці про застосування штрафних санкцій та рішення ДПА у Вінницькій області підлягають скасуванню.

Крім того прокурор зазначав, що 03.07.2009 року перевірка ПП «Мешканець»проведена о 12:16 год., під час обідньої перерви, чим було порушено право на відпочинок касира ПП «Мешканець»ОСОБА_5 Податкові інспектори спонукали касира виконати дії, які вона не мала права робити під час обідньої перерви, чим завадили вчасно виконати операцію «службова видача». Окрім того, перевірка проведена за відсутності керівника підприємства. Оскільки перевірка проведена 03.07.2009 року в обідню перерву, перевіряючими не досліджено факт невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена у денному звіті РРО. Так, термін закінчення виплати готівкових коштів по платіжній відомості (на видачу заробітної плати за травень 2009 року) не закінчився, оскільки термін такої виплати у відомості визначений з 1 по 3 липня 2009 року. Видатковий касовий ордер № 314 на суму 7396,26 грн. датований 03.07.2009 року. Дана підстава залишена поза увагою ДПА у Вінницькій області при розгляді первинної скарги ПП «Мешканець».

Враховуючи, що рішення ДПА у Вінницькій області від 19.08.2009 року не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства, прийнято без урахування істинних обставин справи, ґрунтується на доказах, зібраних з порушенням порядку їх зібрання, прокуратурою м. Вінниці винесений протест з вимогою припинити незаконні дії державних податкових інспекторів ДПІ у м. Вінниці, шляхом скасування акту перевірки ПП «Мешканець»від 03.07.2009 року, рішення ДПІ у м. Вінниці від 15.08.2009 року та рішення ДПА у Вінницькій області від 19.08.2009 року.

15.10.2009 року протест прокурора м. Вінниці ДПА у Вінницькій області відхилений, на думку заявника без належного обґрунтування.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та пояснення надані у судовому засіданні, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ДПА у Вінницькій області в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, про що викладено в наданих до суду письмових запереченнях (а.с.201-204). Окремо зазначила, що при розгляді скарги № 235 від 20.07.2009 року ПП «Мешканець», представником підприємства були надані ксерокопії документів, які підтверджують видачу заробітної плати в сумі 7 396,26 грн. Проте, з наданих документів вбачається, що операція "службова видача" була проведена 03.07.2009 року о 16:59 год. та о 17:06 год., тобто після проведення перевірки. За таких підстав доводи, наведені ПП «Мешканець»при розгляді скарги, не можуть бути підставою для скасування рішення від 15.07.2009 року № 0008222340 про застосування фінансових санкцій. Враховуючи зазначене, дії державних податкових інспекторів ДПІ у м. Вінниці при здійсненні перевірки ПП «Мешканець»та прийняті рішення за її наслідками, не суперечать приписам правових норм та основним принципам права. У звязку з цим, і було відхилено протест прокурора від 23.09.2009 року № 1996вих-09. За таких обставин, просить відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

Представник відповідача ДПІ у м. Вінниці в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених в наданих до суду письмових запереченнях (а.с.205-208).

Представник третьої особи Абдуллаєв Н.З. позовні вимоги прокурора м. Вінниці підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові заперечення відповідачів, вивчивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 03.07.2009 року державними податковими ревізорами інспекторами ДПІ у м. Вінниці проведено перевірку господарської одиниці пункт прийому комунальних платежів (каса) , який розташований за адресою: вул. Келецька, 41, м. Вінниця та належить ПП «Мешканець»щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

При здійсненні перевірки встановлені порушення вимог пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі - Закон), а саме: не забезпечено відповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО. Невідповідність склала 7475,49 грн. (а.с.9-10, 221-222).

За результатами перевірки складено акт за № 693/02/28/23/31680019 від 03.07.2009 року, на підставі якого ДПІ у м. Вінниці прийнято рішення за № 0008222340 від 15.07.2009 року про застосування до ПП "Мешканець" штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 37377,45 грн. (а.с.11,225-зворотній бік), яке отримано третьою особою 15.07.2009 року, що підтверджується корінцем рішення (а.с.11).

20.07.2009 року директор ПП «Мешканець»звернувся до ДПА у Вінницькій області із скаргою на рішення ДПІ у м. Вінниці від 15.07.2009 року № 0008222340 про застосування фінансових санкцій в сумі 37377,45 грн. (а.с.217).

19.08.2009 року ДПА у Вінницькій області за результатами розгляду первинної скарги ПП «Мешканець», податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці від 15.07.2009 року залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.12-13).

Також, судом зясовано, що 26.08.2009 року ПП «Мешканець» звернулось до прокуратури м. Вінниці із скаргою № 267 на дії ДПІ у м. Вінниці щодо проведення на підприємстві 03.07.2009 року перевірки та щодо винесення ДПІ у м. Вінниці рішення про застосування фінансових санкцій від 15.07.2009 року, а також рішення ДПА у Вінницькій області від 19.08.2009 року (а.с.6-7).

08.09.2009 року в приміщені прокуратури м. Вінниці відібрано пояснення у державного податкового інспектора Тислюка В.П. щодо ходу проведення перевірки ПП «Мешканець»(а.с.16).

За результатами розгляду скарги прокурором м. Вінниці 23.09.2009 року винесено протест № 1996 вих-09 на незаконні дії державних податкових інспекторів ДПІ у м. Вінниці та поновлення порушеного права ПП «Мешканець» (а.с.14-15).

15.10.2009 року ДПА у Вінницькій області протест прокурора відхилено (а.с.17).

Визначаючись щодо позивних вимог та відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з наступного.

Приписами пункту другого статті 121 Конституції України встановлено, що на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках визначених законом.

Статтею 123 Конституції України визначено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначається законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про прокуратуру", прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про прокуратуру" прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду, здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку розгляду скарг всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про прокуратуру" перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора.

Статтею 20 Закону України "Про прокуратуру", передбачено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право: вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення.

Відповідно до вимог статті 21 Закону України "Про прокуратуру", протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

З вищевикладеного вбачається, що прокурор має повноваження опротестовувати акт органу, що суперечить закону, а також незаконні рішення чи дії посадової особи. Протест - це документ прокурорського реагування, що приноситься в разі виявлення прокурорською перевіркою порушень закону при здійсненні органами влади чи посадовими особами владних управлінських функцій, в якому прокурор вимагає від органу або від посадової особи, скасувати незаконне рішення або припинити незаконні дії.

Суд зауважує, що владні управлінські функції суб'єктами владних повноважень повинні здійснюватись обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного субєкта, який вимагає від останнього враховувати як обставини, на обовязковість урахування яких прямо вказують законодавчі акти, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Тобто, з вищевказаного суд приходить до висновку, що законодавством України про прокуратуру прямо передбачено право прокурора приносити протест у разі виявлення порушень суб'єктами владних повноважень вимог чинного законодавства під час виконання останніми владних управлінських функцій при реалізації як публічно-правового так і приватноправового інтересу.

Проте ні прокурором, ні представником третьої особи не подано суду доказів щодо реалізації прокурором м. Вінниці виявлених і зафіксованих у акті перевірки від 03.07.2009 року порушень шляхом передбачених Законом України «Про прокуратуру»вжиття заходів прокурорського реагування.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується доказами наданими суду, що порушення встановлені під час перевірки ПП «Мешканець»дійсно мали місце.

Позивач у своїх позовних вимогах та у винесеному ним протесті зазначав, що рішення ДПА у Вінницькій області від 19.08.2009 року не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства, прийнято без урахуванням істинних обставин справи, ґрунтується на доказах, зібраних з порушенням порядку їх зібрання.

Проте, суд не погоджується з таким твердженням, оскільки при розгляді скарги ПП «Мешканець»від 20.07.2009 року, представником підприємства були надані докази та пояснення, що підтверджують порушення встановлені під час перевірки. Надані ксерокопії документів, свідчать що операція «службова видача»була проведена 03.07.2009 року о 16:59 год. і о 17:06 год., тобто після проведення перевірки.

Про що і було розяснено листом ДПА у Вінницькій області від 15.10.2009 року № 21678/9/23-313, яким відхилено протест прокурора м. Вінниці (а.с.17-18).

А тому суд, не вбачає підстав щодо задоволення протесту прокурора м. Вінниці, оскільки дії державних податкових інспекторів ДПІ у м. Вінниці при здійснені перевірки, рішення ДПІ у м. Вінниці від 15.08.2009 року № 0008222340 про сплату застосованої фінансової санкції в сумі 37377,45 грн. та рішення ДПА у Вінницькій області від 19.08.2009 року не суперечать приписам правових норм та основним принципам права.

Також суд зауважує, що позивач, приймаючи рішення про необхідність внесення протесту на спірні дії ДПА у Вінницькій області та ДПІ у м. Вінниці не дослідив до кінця факт встановлених перевіркою від 03.07.2009 року порушень. А саме, не досліджено той факт, що перевіряючі приступили до своїх обов'язків, оскільки на початок перевірки касир не наголосила на тому, що в касі розпочалась обідня перерва. Окрім того, касир особисто допустила перевіряючих без жодних зауважень, що свідчило про звичайний робочий час каси.

Крім того, згідно письмових пояснень касира, що приєднанні до акту перевірки та надані в ході оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій0, з'ясовано, що невідповідність в касі, на час проведення перевірки, в сумі 7475,49 грн. виникла в результаті того, що вона (касир) не встигла зробити видатковий ордер на зарплату, оскільки зарплату останньому працівнику видала об 11:30 год., після чого пішла в банк здавати виручку, щоб встигнути до обіду. Після банку вона мала намір зробити видатковий ордер на зарплату.

Дані обставини та пояснення підтверджують наявність виявленого порушення. Нормами п. 2.6 частини 2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 13.01.2005 року № 40/10320, передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Пунктом 3.4. частини 3 даного Положення передбачено, що видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями.

Тобто, з вище зазначених норм Положення не передбачено звільнення підприємця від проведення готівкових розрахунків та видачу готівки із застосуванням РРО та відповідно, роздрукованим касовим ордером. Відтак, надані ксерокопії документів під час розгляду скарги ПП "Мешканець", свідчать про те, що така операція "службова видача" була проведена після проведення перевірки, у зв'язку з чим склалась невідповідність коштів, що прямо суперечить вище зазначеним нормам законодавства.

Крім того, суд зауважує, що режим обідньої перерви не позбавляє обов'язку суб'єкта підприємницької діяльності дотримуватись законодавства про РРО, а саме норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, у яких обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що відповідачем у ході розгляду справи не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, і які б свідчили про обґрунтованість прийнятих рішень.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності свого рішення, інших доказів та заперечень, ніж ті, що наведені в акті перевірки, відповідач не надав.

Таким чином, враховуючи вищевикладене по предмету позову, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтовані, не відповідають дійсним обставинам та не знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, а відтак, не можуть бути задоволенні.

Оскільки у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат відмовлено, то судові витрати по сплаті судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя:Дончик Віталій Володимирович