Постанова № 21568055, 16.01.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2012 р. Справа № 2а/0270/5329/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,

при секретарі судового засідання: Бурбела О.В.

за участю представників сторін:

позивача : Постоєнко Л.В - представник;

відповідача : Феодосова Т.О- представник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства " Олімп Поділля"

до: Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000562301 від 10.11.2011р.

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Приватного підприємства "Олімп Поділля" (надалі - позивач) до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000562301 від 10.11.2011р.

Адміністративний позов мотивований тим, що податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення №0000562301 від 10.11.2011р.(надалі рішення від 10.11.2011р.) на підставі акту про результати документальної невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з оподаткування податком на додану вартість за квітень 2011 про здійсненні фінансово-господарських операцій з платником податків ТОВ "Новотехмонтаж" від 14.10.2011р. № 102/23/35746455 (надалі акт від 14.10.2011р.) Оскільки порушення встановлені в ході перевірки не відповідають дійсності, позивач змушений був звернутись щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.11.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити посилаючись на вимоги викладені в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, а також зазначила, що податковий орган діяв в порядок та у спосіб, що передбачені законами та Конституцією України.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство "Олімп Поділля" зареєстроване Калинівською районною державною адміністрацією Вінницької області від 06.05.2008р. за ідент. кодом 35746455, за адресою : Вінницька область, м. Калинівка, вул.Машинобудівників,6, буд.10 (а.с.45) керівник якого є Дармороз В.М, що встановлено довідкою Головного управління статистики у Вінницькій області (а.с.29).

А у відповідності до свідоцтва № 100117907 ПП "Олімп Поділля" зареєстроване як платник податку на додану вартість від 26.05.2008р.

14.10.2011р. Козятинською ОДПІ проведено невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з оподаткування податком на додану вартість за квітень 2011 при здійсненні фінансово-господарських операцій з платником податків ТОВ "Новотехмонтаж", в ході якої встановлено завищення податкового зобовязання в сумі 92633 грн.; завищення підприємством податкового кредиту в сумі 108500 грн. та встановлено заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобовязання і сумою податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 15867 грн.

Дані обставини стали причиною для винесення податковим органом податкового повідомлення - рішення №0000562301 від 10.11.2011р.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.

Згідно до п. 75.1.ст 75 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності до п.79.1.ст.79 ПК України, визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Положення підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75ПК України передбачають, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, що визначено п.79.2 ст. 79 ПК України.

В судовому засіданні представником відповідача в обґрунтування правомірності прийняття свого рішення, не представлено ні наказу, ні направлення, а також доказів отримання ПП "Олімп Поділля" наказу про проведення невиїзної позапланової перевірки.

Відповідно до п.86.4.ст. 86 ПК України, акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

А податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у відповідності до п.86.8.ст. 86 ПК України,

Як свідчать матеріали справи, результат документальної невиїзної перевірки позивача оформлений актом від 14.10.2011р., який позивачу надісланий лише 26.10.2011р., а податкове повідомлення рішення № 0000562301 датоване лише 10.11.2011р.

Таким чином, податковим органом в ході здійснення невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства "Олімп Поділля", порушено строк оформлення результатів перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Щодо зафіксованих в акті перевірки порушень, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.3 ст.5 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Підставою для проведення перевірки позивача став акт Новомосковської ОДПІ ТОВ "Новотехмонтаж", стосовно взаємовідносин останнього з позивачем, що надійшов на адресу Козятинської ОДПІ.

Оскільки фактичне місцезнаходження ТОВ "Новотехмонтаж" Новомосковською ОДПІ не встановлено, тому в Козятинської ОДПІ виникли сумніви щодо реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Новотехмонтаж", адже такі операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо- складських приміщень.

Так дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, записів, щодо того що ТОВ "Новотехмонтаж" не знаходиться за юридичною адресою в єдиному державному реєстрі відсутні.

Як вбачається із матеріалів акту від 14.10.2011р. податковим органом в ході проведення перевірки досліджено товаро - транспортні накладні, податкові накладні, договори постачання. Однак Козятинська ОДПІ вважає, що наявність на підприємстві документів на транспортування не є умовою для підтвердження факту здійснення господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Новотехмонтаж".

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Положення п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363 (надалі - правила), передбачають, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Замовник у разі потреби може виписувати додаткові екземпляри товарно-транспортної накладної, кількість яких визначається угодою між Замовником та Перевізником. Усі екземпляри товарно-транспортної накладної як основні, так і додаткові, повинні мати єдину серію і номер. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику, що визначено п.п.11.5 -11.7 Правил.

Крім того, в ході судового розгляду досліджено товаро- транспортні накладні №16 від 08.04.2011р., № 20 від 27.04.2011р., № 15 від 08.04.2011р., накладні № 41 від 08.04.2011р., № 42 від 08.04.2011р., податкові накладні, договори постачання № 20/11 від 08.04.2011р., за якими постачальник ТОВ "Новотехмонтаж" зобовязується здійснити поставку товарів, а замовник ПП "Олімп Поділля" зобовязується його прийняти та оплатити зазначений товар, на доказ виконання вищезазначеного договору надано виписку по рахунках (а.с.8-27).

Таким чином, дослідження даних документів дає суду можливість встановити реальність проведення господарських операцій ПП "Олімп Поділля" та ТОВ "Новотехмонтаж".

Разом з тим, суд не бере до уваги посилання відповідача стосовно того, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Новотехмонтаж" не підтверджується у звязку з відсутністю факту передачу товару, віддаленості контрагентів один від одного, відсутність складських приміщень та транспортних засобів, адже дані факти стали причиною визнання правочинів позивача з ТОВ "Новотехмонтаж" недійсними.

Так, відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.2.ст.215 Цивільного кодексу України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

В ході судового розгляду встановлено, що учасниками правочину не порушено жодну норму, отже посилання Козятинської ОДПІ щодо визнання їх недійними є безпідставними.

Разом з тим, суд не бере до уваги доводи відповідача з приводу того, що правочин укладений між позивачем ТОВ "Новотехмонтаж" є таким, що порушує ч. 1 ст. 228 ЦК України. Так дійсно, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, однак доказів на підтвердження цього факту Козятинською ОДПІ не надано.

Отже, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази судом встановлено, що порушення які зафіксовані акті перевірки від 14.10.2011р., що стали підставою для винесення податкового повідомлення - рішення від 10.11.2011р., не знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, надані позивачем, дають суду підстави для постановлення висновків, які спростовують доводи відповідача, та встановлені у справі обставини підтверджують позиції позивача.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) згідно до положень статті 94 КАС України. Враховуючи вищенаведене наявні підстави для відшкодування з Державного бюджету України на користь - Приватного підприємства "Олімп Поділля" судові витрати на сплату судового збору в сумі 28 грн.23 коп.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000562301 від 10.11.2011р.застосоване до Приватного підприємства "Олімп Поділля" .

Стягнути з державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Олімп Поділля" ( Вінницька область, м. Калинівка, вул.Машиннобудівників,6/10) судові витрати в сумі 28 ( двадцять вісім) 23 ( двадцять три) коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЧернюк Алла Юріївна

16.01.2012