Постанова № 21566224, 19.01.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

<Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 січня 2012 р. <Текст >Справа №2а-14125/11/0170/1 (11:33) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Трещової О.Р.., при секретарі Веретенниковій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Племзавод "Кримський"до Відділу Державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Племзавод "Кримський" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сакського міського управління юстиції АР Крим Федосова А.В. від 27.10.2011 року про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого документа: виконавчого листа, виданого Господарським судом АР Крим 11.06.2010 року про стягнення з ВАТ "Племзавод "Кримський" 395608,09 грн., визнання протиправною і скасування постанови старшого державного виконавця ВДВС Сакського міського управління юстиції АРК Федосова А.В. від 27.10.11 року про накладання арешту на майно ВАТ "Племзавод "Кримський".

Адміністративний позов мотивований тим, що постановою старшого державного виконавця ВДВС Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим Федосова А.В. від 27.10.2011 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документа: виконавчого листа, виданого ГС АРК 11.06.2010 року про стягнення з ВАТ "Племзавод "Кримський" 395608,09 гривень.

Позивач зазначає, що постановою старшого державного виконавця ВДВС Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим Федосова А.В. від 27.10.2011 року накладено арешт на все майно, належне позивачу.

Позивач пояснює, що державний виконавець відкрив виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документа, стосовно якого минув строк предявлення виконавчого документа до виконання.

Позивач підкреслює, що арешт державним виконавцем накладений не в межах суми стягнення за виконавчим документом з урахуванням витрат, повязаних з проведенням виконавчих дій, а тому постанову від 27.10.2011 року належить скасувати.

Позивач також зазначає, що Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової

реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 %, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Позивач пояснює, що частка державного майна в статутному фонді позивача складає більше 25 %.

Ухвалою суду від 08.11.2011 року відкрито провадження по справі та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою суду від 10.11.2011 року до набрання рішенням по справі №2а-14125/11/0170/1 законної сили заборонено відповідачу здійснювати заходи з примусового виконання виконавчого документа: виконавчого листа, виданого Господарським судом АР Крим від 11.06.2010 року про стягнення з ВАТ "Племзавод "Кримський" 395608,09 грн.

Ухвалою суду від 24.11.2011 року замінено способ забезпечення адміністративного позову, встановлений ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.11.2011 року; до набрання рішенням по справі №2а-14125/11/0170/1 законної сили заборонено відповідачу здійснювати заходи з реалізації майна, що належить ВАТ "Племзавод "Кримський", на яке постановою старшого державного виконавця ВДВС Сакського МРУЮ Федосова А.В. від 27.10.2011 року накладено арешт.

Ухвалою суду від 10.11.2011 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового рогляду.

У судовому засіданні судом встановлено, що вірною назвою позивача є Публічне акціонерне товариство "Племзавод "Кримський".

У судове засідання представники сторін не зявились, повідомлені належним чином про час, дату та місце розгляду справи. Представники сторін надіслали клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Позивач в заяві наполягав на задоволенні позовних вимог, відповідач проти позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" від 24 березня 1998 року№ 202/98-ВР державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства

юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Отже, органи державної виконавчої служби, їх посадові та службові особи у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктами владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправними та скасування постанов відповідача, суд зобовязаний перевірити, чи було державним виконавцем вжито всіх заходів до виконання та чи здійснені дії на підставі закону в межах повноважень, безсторонньо та добросовісно.

Відповідно до ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності.

Отже, всі спори щодо скарг учасників виконавчого провадження (крім державного виконавця) та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій на рішення, дії або бездіяльність державної виконавчої служби при виконанні вищевказаних виконавчих документів, розглядаються адміністративними судами, крім тих, для яких встановлено інший порядок судового оскарження.

Судом встановлено, що правовідносини, що виникли між сторонам врегульовані Законом України “Про виконавче провадження”, який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року викладений в новій редакції, яка діє з 09.03.2011 року.

Приймаючи до уваги, що позивач оскаржує постанови відповідача, прийняті після 09.03.2011 року, суд перевіряє відповідність постанов нормам Закону України “Про виконавче провадження”, який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року викладений в новій редакції.

Судом встановлено, що предметом спору є оскарження постанов старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сакського міського управління юстиції АР Крим Федосова А.В. від 27.10.2011 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу ГС АРК від 11.06.2010 року та про накладання арешту на майно позивача.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби” від 13 грудня 2010 року № 3 оскарження рішень державної виконавчої служби під час виконання рішень господарських судів належить до юрисдикції адміністративних судів.

Таким чином, оскарження позивачем постанов старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сакського міського управління юстиції АР Крим Федосова А.В. від 27.10.2011 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу ГС АРК від 11.06.2010 року та про накладання арешту на майно ВАТ "Племзавод "Кримський" від 27.10.2011 року відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дану справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Частиною 2 ст.181 КАС України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що постанова старшого державного виконавця ВДВС Сакського міськрайонного управління юстиції Федосова А.В. про відкриття виконавчого провадження від 27.10.2011 року була отримана позивачем 29.10.2011 року, що підтверджується поштовим повідомленням, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Постанова старшого державного виконавця ВДВС Сакського міськрайонного управління юстиції Федосова А.В. про накладення арешту на майно боржника від 27.10.2011 року була отримана позивачем 28.10.2011 року, що підтверджується його підписом на супровідному листі про направлення постанови.

Суд зазначає, що позивач з позовом звернувся 07.11.2011 року, що підтверджується вхідним штампом на позові, тобто протягом 10 днів з дня отримання постанов.

Отже, суд зазначає, що позивачем не пропущений строк звернення з позовом до суду, а тому спір підлягає розгляду по суті.

Суд, вивчивши документи, надані сторонами, та надавши їм правову оцінку, встановив наступне.

Рішенням господарського суду АР Крим від 25.05.2010 року у справі № 2-3/3463-2009 стягнуто з ВАТ "Племзавод "Кримський" на користь Виробничо-наукового обєднання птахівничої промисловості «Укрптахопром» 395608,09 гривень.

11.06.2010 року ГС АР Крим видано наказ про примусове виконання рішення ГС АРК по справі № 2-3/3463-2009 від 25.05.2010 року.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.10.2010 року рішення ГС АРК від 25.05.2010 року по справі № 2-3/3463-2009 скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2011 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.10.2010 року у справі № 2-3/3463-2009 скасовано, рішення ГС АР Крим від 25.05.2010 року залишено в силі.

Судом встановлено, що стягувач Виробничо-наукове обєднання птахівничої промисловості «Укрптахопром» 25.10.2011 року звернувся до ВДВС Сакського МРУЮ з заявою про відкриття виконавчого провадження за наказом № 2-3/3463-2009 від 11.06.2010 року та накладення арешту на майно та грошові кошти боржника.

27.10.2011 року старшим державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Сакського МРУЮ Федосовим А.В. за результатами розгляду заяви стягувача про примусове виконання виконавчого документа - наказу № 2-2/3463-2009, виданого 11.06.2010 року ГС АРК, про стягнення з боржника ВАТ "Племзавод "Кримський" на користь стягувача Виробничо-наукового обєднання птахівничої промисловості «Укрптахопром» 395608,09 гривень, який набрав чинності 11.06.2010 року, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Боржнику надано 7 денний строк до 03.11.2011 року для самостійного виконання рішення.

Позивачем постанову про відкриття виконавчого провадження від 27.10.2011 року було отримано 29.10.2011 року, що підтверджується поштовим повідомленням, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

27.10.2011 р. старшим державним виконавцем ВДВС Сакського МРУЮ АР Крим Федосовим А.В. при примусовому виконанні наказу № 2-2/3463-2009, виданого 11.06.2010 року ГС АРК, про стягнення з боржника ВАТ "Племзавод "Кримський" на користь стягувача Виробничо-наукового обєднання птахівничої промисловості «Укрптахопром» 395608,09 гривень, винесено постанову про накладання арешту на майно боржника, яким накладено арешт на майно (рухоме та нерухоме), яке належить ВАТ "Племзавод "Кримський".

Постанова про накладення арешту на майно боржника від 27.10.2011 року була отримана позивачем 28.10.2011 року, що підтверджується його підписом на супровідному листі про направлення постанови.

27.10.2011 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про накладення постановою від 27.10.2011 року арешту на все рухоме майно позивача.

Позивач, не погодившись з винесеними державним виконавцем постановою про відкриття виконавчого провадження від 27.10.2011 року та постановою про накладення арешту на майно боржника від 27.10.2011 року звернувся до суду.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення позовних вимог, судом встановлено наступне.

Стосовно доводів позивача про відкриття державним виконавцем виконавчого провадження постановою від 27.10.2011 року на підставі виконавчого документа, стосовно якого минув строку предявлення до виконання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст.25 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з п.1 ч.2 ст.22 Закону України “Про виконавче провадження” строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Суд звертає увагу, що відповідно до п.4 Прикіцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» від 04.11.2010 року № 2677-VIвиконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.

Суд зазначає, що відповідно до ст.21 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року) виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що виконавчі листи та інші судові документи, видані до набрання чинності Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року, яким Закон України “Про виконавче провадження” викладено в новій редакції, тобто, до 09.03.2011 року, пред'являються до виконання протягом трьох років.

Як встановлено вище, наказ по справі № 2-3/3463-2009 видано ГС АР Крим 11.06.2010 року, тобто, до набрання чинності Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року, яким Закон України “Про виконавче провадження”.

Таким чином, відповідно до п.4 Прикіцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» від 04.11.2010 року № 2677-VI строк предявлення наказу ГС АР Крим від 11.06.2010 року по справі № 2-3/3463-2009 до виконання три роки.

Як встановлено вище, стягувач Виробничо-наукове обєднання птахівничої промисловості «Укрптахопром» звернувся до ВДВС Сакського МРУЮ з заявою про відкриття виконавчого провадження за наказом № 2-3/3463-2009 від 11.06.2010 року - 25.10.2011 року. Тобто, стягувачем наказ ГС АР Крим від 11.06.2010 року предявлено до виконання до спливу трирічного строку для його предявлення.

Враховуючи, що стягувачем Виробничо-науковим обєднанням птахівничої промисловості «Укрптахопром» дотримано трирічний строк для предявлення виконавчого документа до виконання, суд зазначає, що державний виконавець відповідно до ч.1 ст.25 Закону України “Про виконавче провадження” зобовязаний був прийняти до виконання такий виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, що ним і було зроблено.

Судом встановлено, що наказ ГС АР Крим від 11.06.2010 року по справі № 2-3/3463-2009 відповідає вимогам, передбаченим Законом України “Про виконавче провадження”, пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби - ВДВС Сакського МРУЮ.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим Федосова А.В. від 27.10.2011 року про відкриття виконавчого провадження є законною та обґрунтованою, підстав для визнання її протиправною та скасування немає.

Щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання протиправною і скасування постанови старшого державного виконавця ВДВС Сакського міського управління юстиції АРК Федосова А.В. від 27.10.11 року про накладання арешту на майно позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.5,6 ч.3 ст.11 Закону України “Про виконавче провадження”, який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року викладений в новій редакції, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно з ч.1 ст.52 Закону України “Про виконавче провадження”, який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року викладений в новій редакції, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно д ч.6 ст.52 Закону України “Про виконавче провадження”, який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року викладений в новій редакції, стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до ч.3 ст.65 Закону України “Про виконавче провадження”, який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року викладений в новій редакції, державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.4 ст.65 Закону України “Про виконавче провадження”, який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року викладений в новій редакції, державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Тобто, первинним завданням органів ДВС при накладенні арешту є забезпечення зберігання майна боржника саме під час виконання виконавчого провадження, що є своєрідним заходом запобігання будь-яких дій з боку останнього, які можуть спричинити порушення цілісних, якісних, кількісних характеристик зазначеного майна, внаслідок чого виконання виконавчого провадження та задоволення вимог стягувачів буде неможливим. Накладення арешту може супроводжуватись забороною боржнику розпоряджатись або користуватись майном, або навіть його вилученням із передаванням на відповідальне зберігання іншій особі.

Таким чином, знаходження майна боржника в стані обтяження внаслідок відкритого виконавчого провадження має сенс та відповідає меті призначення під час виконання останнього при наявності відповідних обставин, що загрожують реальному виконанню судового рішення; розмір вказаного обтяження повинен відповідати розміру заборгованості боржника з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. За відсутності останніх накладення арешту на майно боржника, в тому числі - на все майно боржника не відповідає вимогам ч. 6 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", протирічить правовій сутності та меті призначення інституту арешту майна боржника.

Суд зазначає, що з постанови про арешт майна боржника від 27.10.2011 року вбачається, що її прийнято державним виконавцем при примусовому виконанні наказу Господарського суду АРК від 11.06.2010 року по справі № 2-2/3463-2009 про стягнення з боржника ВАТ "Племзавод "Кримський" на користь стягувача Виробничо-наукового обєднання птахівничої промисловості «Укрптахопром» 395608,09 гривень.

При цьому, державним виконавцем вищевказаною постановою арешт накладається на все майно (рухоме та нерухоме), що належить позивачу.

Суд зауважує, що доказів того, що вартість рухомого та нерухомого майна позивача, на яку накладено арешт, відповідає сумі заборгованості, суб'єкт владних повноважень не надав, не обґрунтував підстави для арешту всього нерухомого та рухомого майна боржника.

Відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника.

Доказів складання акту опису і арешту майна боржника при накладаннні арешту на майно позивача постановою від 27.10.2011 року відповідачем не надано.

Отже, суд зазначає, що вдповідачем в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не надано доказів, які обґрунтовують правові підстави накладення арешту за постановою від 27.10.2011 року на все майно боржника, не надано доказів, які обґрунтовують відповідність оскаржуваної постанови вимогам ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, суд зазначає, що відповідачем порушені вимоги Закону України "Про виконавче провадження" в частині застосування арешту на все майно боржника.

Більш того, суд зазначає, що ст.1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Згідно зведеного облікового реєстру власників цінних паперів емітента ВАТ «Племзавод «Кримський» від 24.02.2011 року вих. № 103 зв одним з власників цінних паперів позивача є Фонд майна АР Крим, якому належить 36,1427 % акцій товариства.

Також той факт, що Фонд майна АР Крим є власником акцій ВАТ «Племзавод «Кримський» свідчить уточнений план розміщення акцій (підприємство групи В) ВАТ «Племзавод «Кримський», який є додатком № 1 до наказу ФМ АРК від 30.11.2007 року № 868, не реалізовано 36,143 % акцій товариства.

Отже, судом встановлено, що позивач відноситься до підприємств, щодо яких Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна.

Суд зауважує, що накладення арешту на майно має на меті подальшу реалізацію такого майна, є заходом щодо подальшого звернення стягнення на майно.

Таким чином, накладення арешту на майно позивача постановою державного виконавця ВДВС Сакського МРУЮ АР Крим Федосова А.В. про накладання арешту на майно боржника від 27.10.2011 року суперечить приписам Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».

Отже, і з цих підстав постанова державного виконавця ВДВС Сакського МРУЮ АР Крим Федосова А.В. про накладання арешту на майно боржника від 27.10.2011 року не може бути визнана такою, що прийнята на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно, отже, її належить визнати протиправною та скасувати.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця ВДВС Сакського МРУЮ АР Крим Федосова А.В. про накладання арешту на майно боржника від 27.10.2011 року, якою накладено арешт на майно (рухоме та нерухоме), яке належить ВАТ "Племзавод "Кримський", за наказом ГС АР Крим від 11.06.2010 року по справі № 2-2/3463-2009 про стягнення з боржника ВАТ "Племзавод "Кримський" на користь стягувача Виробничо-наукового обєднання птахівничої промисловості «Укрптахопром» 395608,09 гривень підлягають задоволенню.

При цьому, в іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи, що пропорційність стягнення судових витрат не поширюється на правовідносини, повязані з немайновими вимогами, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 28,23 грн.

У судовому засіданні 19.01.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 24.01.2012 р.

Керуючись ст.ст. 158, 160-163, 167, 181 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця ВДВС Сакського МРУЮ АР Крим Федосова А.В. від 27.10.2011 року про накладення арешту на майно (рухоме та нерухоме), яке належить ВАТ "Племзавод "Кримський", за наказом ГС АР Крим від 11.06.2010 року по справі № 2-2/3463-2009.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Племзавод "Кримський" (ЄДРПОУ 00852571) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 28,23 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Трещова О.Р.

<Текст >