Ухвала суду № 21565652, 21.02.2012, Керченський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 108/1050/12

Провадження № 2а/108/87/12

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 лютого 2012 р. 15-10 г. м. Керч АР Крим

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді –Шкуліпа В.І.

при секретарі –Чернишової Н.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Керч справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ Керченського міського управління ГУ МВС України в АР Крим про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, про закриття справи

в с т а н о в и в:

Позивач 31.01.2012 р. звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що відповідач своєю постановою від 21.01.2012 року серії АК1 № 065099 притягнув його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУАП за порушення п.п. 16.6 Правил дорожнього руху, а саме за те, що 06.01.2012 р. о 16-15 годині на регульованому перехресті вулиць Єрьоменко - Мірошника у м. Керчі, він, керуючи автомобілем НОМЕР_1, повертаючи ліворуч на основний зелений сигнал світлофору з вул. Мірошника на вул. Єрьоменко не уступив дорогу транспортному засобу ВАЗ-2115, який рухався в зустрічному напрямку право. Вважає, що його провини у скоєнні правопорушення немає, також, на його думку, складений протокол має процесуальні недоліки, а фіксація правопорушення здійснювалася з порушенням норм діючого законодавства. В свою чергу вказує, що правопорушення не скоював, проїхав перехрестя на основний дозволяючий зелений сигнал світлофору, перешкод в русі транспортному засобу, яке рухалося на зелений сигнал світлофору прямо, не завдавав. В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просить постанову серії АК1 № 065099 від 21.01.2012 р. стосовно нього скасувати, справу закрити на підставі вище викладеного.

          Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечує, посилаючись на правомірність складання протоколу та відповідність винесеної постанови нормам діючого законодавства. Звертає увагу суду на фіксацію правопорушення за допомогою відео приладу, що знаходиться на балансі ВДАІ м. Керчі, тому посилання позивача на те, що відеозапис правопорушення є неналежним та недопустимим доказом, вважає неспроможними.

          Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.01.2012 року у відношенні позивача був складений протокол за порушення п. 16.6 Правил дорожнього руху, а саме за порушення правил проїзду регульованого перехрестя (а.с. 5), за що позивач 21.01.2012 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУАП та на нього був накладений штраф у розмірі 510 грн. ( а.с. 6).

Складена постанова повністю відповідає вимогам ст. 283 КУАП, суть правопорушення викладена співробітником ДАІ відповідно до ч.2 ст. 122 КУАП.

Постанову відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП прийнято уповноваженою особою.

Відповідно до ст. 14 Закону України “Про дорожній рух»№ 3353-XII від 30.06.1993 р. до учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до пункту 16.6 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 1306 від 10.10.2001 р., повертаючи наліво чи развертаючись на зелений сигнал світлофору, водій транспортного засобу зобов’язаний уступити дорогу, зокрема, транспортному засобу, що рухається в зустрічному напрямку прямо чи повертає направо.

Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть.

Позивач в судовому засіданні наполягав на тому, що правопорушення не скоював, здійснюючи маневр на зелений сигнал світлофору не завдав ніяких перешкод іншим учасникам дорожнього руху, зокрема, водієві автомашини «ВАЗ-2115». Однак доводи позивача про відсутність у його діях складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУАП, спростовуються оглянутим у судовому засіданні відеозаписом, яким зафіксований факт здійснення правопорушення, диск долучений до матеріалів справи (а.с. 21).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналогічну норму містить стаття 69 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд вважає, що позивачем не доведено неправомірність складення співробітником ДАІ постанови про накладення адміністративного стягнення та не надані докази, відповідно до яких постанову ДАІ про накладення адміністративного стягнення від 21.01.2012 р. слід скасувати, як прийняту незаконно, та вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення шляхом фіксації його за допомогою доказів у сенсі ст. 251 КУпАП та ст. 69 КАС України, а саме, відео фіксацією. Також зазначає, що твердження позивача щодо допущення співробітником ДАІ при складанні протоколу про адміністративне правопорушення процесуальних недоліків, а саме: не уточнення у нього особисто даних щодо його громадянства та місця його народження спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення із вказівкою всіх необхідних даних особи, що притягується до адміністративною відповідальності.

За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, а отже позовні вимоги про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задоволенню не підлягають.

Також суд зазначає, що відповідно ст. 162 КАС України суд не наділений компетенцією щодо закриття провадження по адміністративній справі, що порушена іншим органом, у зв’язку з чим позовні вимоги в частині закриття справи також не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 7 –12, 69 –72, 76 –79, 86, 89 –94, 159 –163, 171-2 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 –відмовити у повному обсязі.

Постанова набуває законної сили з моменту оголошення і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 22 лютого 2012 р.

Суддя:                                                                                           В.І. Шкуліпа