Постанова № 21565093, 10.11.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

<Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 листопада 2011 р. <Текст >Справа №2а-10319/11/0170/26 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронос»

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, представник по довіреності від 04.01.2011року №1;

від відповідача ОСОБА_2, представник по довіреності від 20.11.2009року №1408/9/10-0.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кронос» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000352304 від 18.05.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 12236,00грн. по декларації за листопад 2009 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною податковою інспекцією у м.Алушті АР Крим неправомірно та безпідставно винесено податкове повідомлення рішення №0000352304 від 18.05.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 12236,00грн. по декларації за листопад 2009 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АРКрим від18.08.2011року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на правомірність зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 12236,00грн. по декларації за листопад 2009 року, про що надав суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.68-71).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні адміністративного позву відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кронос» зареєстроване у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради АРКрим 06.11.2001року, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №449103 (а.с.47).

Позивач взятий на облік в ДПІ у м. Алушті АР Крим як платник податків та зборів, що підтверджено матеріалами справи, а також зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, про що видане Свідоцтво №100344512, дата реєстрації як платника ПДВ з 21.11.2001 року (а.с.46).

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.48) позивач станом на 02.06.2011 року перебуває на обліку.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Алушті АРК23.02.2011 року проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Кронос» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ«ЄвроСПА» у листопаді 2009 року в доповнення до Акту №120/23/31395365 від10.02.2010 р. про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Кронос» з питань достовірності нарахування суми заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за листопад 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ попередніх податкових періодів у вересні та жовтні 2009 року, за результатами якої складено акт перевірки №85/23/31395365 від 23.02.2011 року (а.с.19-23).

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог п.1.8 ст.1 пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 06.04.1997року №168/97-ВР, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2009 року на суму ПДВ в розмірі 12236,00грн. У висновку акту перевірки податковим органом також зазначено, що виконання вимог зазначених норм Закону України «Про податок на додану вартість» також передбачається в пп.201.1 ст.201, пп.200.1, 200.3 та 200.4 ст.200 Податкового кодексу України.

В акті перевірки ДПІ у м. Алушті АРК зазначено, що під час проведення перевірки використовувались данні актів попередніх перевірок; до податкового кредиту листопада 2009 року позивачем віднесена сума 12236,00 грн. по видатковим накладним та податковим накладним від 27.11.2009 року, виписаним ТОВ «ЄвроСпа» позивачу про виконання робіт розробка проектної документації. На запит про проведення зустрічної перевірки вказаного підприємства ДПІ у м. Алушті АРК надійшла відповідь від ДПІ в Дніпропетровському районі м. Києва від 03.02.2010 року, відповідно до якої місцезнаходження вказаного підприємства не встановлено; згідно відповіді вказаної ДПІ для виконання робіт підрядчиком - ТОВ «ЄвроСпа» - було залучено ТОВ«С.ДЖ.Р.Груп». Згідно відповіді ДПІ у Печерському районі м. Києва від 19.01.2011року провести перевірку вказаного підприємства неможливо у звязку з не встановленням його місцезнаходження. Однак в акті перевірки також вказано про те, що ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп» на адресу ТОВ «ЄвроСпа» були виписані видаткові накладні та податкові накладні, зокрема, №273011 від 30.11.2009 року на надання послуги проектні роботи на загальну суму 73000,00грн., в т.ч. ПДВ 12166,67грн.

ДПІ у м. Алушті в акті перевірки посилається на те, що виписані постачальниками податкові накладні не відповідають вимогам п. «д» пп.7.2.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якої в податковій накладній має бути зазначено місце розташування юридичної особи, що зареєстрована як платник ПДВ. Крім того, згідно відповіді ДПІ у Печерському районі м. Києва не підтверджено, що ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп» сума ПДВ була сплачена до бюджету по операції по наданню послуги з розробки проектної документації ТОВ «Кронос».

Акт перевірки №85/23/31395365 від 23.02.2011 року вручено позивачу 23.02.2011 року, що підтверджено підписом уповноваженої особи на акті та представником позивача не оспорюються і не заперечується.

Зазначений акт перевірки став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000082304/0 від 04.03.2011 року (а.с.7), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 12236,00грн. по податковій декларації за 11 місяць 2009 року. В податковому повідомленні-рішенні зазначено, що ТОВ «Кронос» порушені вимоги пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.200.1, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України. Податкове повідомлення-рішення отримано позивачем, що представником позивача під час розгляду справи не оспорювалось та не заперечувалось.

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в апеляційному порядку до Державної податкової адміністрації в АР Крим (а.с.16-18).

Згідно з рішенням ДПА в АРК від 12.05.2011 року №1762/10/25-023 (а.с.9-10) податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушті АРК від 04.03.2011 року №0000082304/0 скасовано, ДПІ у м. Алушті було зобовязано прийняти нове податкове повідомлення-рішення про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 12236,00грн. за грудень 2009 року. В рішенні ДПА в АРК, зокрема, вказано, що включення до складу податкового кредиту з ПДВ в листопаді 2009 ркоу ТОВ «Кронос» суми 12236,00грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ЄвроСПА» не вплинуло на заявлену платником податків в цьому періоді суму бюджетного відшкодування з ПДВ, але спричинило завищення суми бюджетного відшкодування у грудні 2009 року.

На підставі вказаного рішення ДПА в АРК ДПІ у м. Алушті було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.05.2011 року №0000352304 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за листопад 2009 року на 12236,00грн. (надана 321.12.2009 року) у звязку з порушенням пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп.200.1, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України (а.с.5), яке вручено позивачу. Судом також встановлено, що відповідачем складено розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (а.с.6), відповідно до якого на вказану суму 12236,00грн. зменшено бюджетне відшкодування позивачу по декларації за грудень 2009 року №36012 від 21.12.2009 року.

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 04.08.2011 року №14096/6/25-0115 (а.с.11) скарга ТОВ «Кронос» залишена без розгляду у звязку із пропуском позивачем встановленого строку на оскарження.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Суд зазначає, що на час подання до ДПІ у м. Алушті ТОВ «Кронос» податкової декларації з ПДВ за листопад 2009 року спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовувались до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181ІІІ (надалі - Закон №2181).

Пунктом 4.1 статті 4 даного Закону встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 встановлені базові податкові (звітні) періоди. Згідно пункту «а» пп.4.1.4 п.4.1 даної статті податкові декларації за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим періодом є один календарний місяць.

Судом під час розгляду справи встановлено, що ТОВ «Кронос» до ДПІ у м.Алушті АР Крим надано податкову декларації з податку на додану вартість з додатками за наступні податкові (звітні) періоди:1) за вересень 2009 року (а.с.24-27); за жовтень 2009 року (а.с.28-32); за листопад 2009 року (копія наявна в матеріалах справи).

Суд звертає увагу відповідача на те, що в акті перевірки від 23.02.2011 року, на підставі якого прийнято оспорювань податкове повідомлення-рішення, відсутні посилання на те, що в вказані податкові декларації заповнені позивачем всупереч вимогам діючого законодавства, таке посилання відсутнє і в інших матеріалах справи (зокрема, в рішенні ДПА в АРК за результатами розгляду скарги позивача).

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі Закон про ПДВ), що був чинним на час складення позивачем та подання до ДПІ у м. Алушті податкової декларації з ПДВ за листопад 2009 року, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ.

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування (підпункт «б» пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ).

В акті перевірки від 23.02.2011 року ДПІ у м. Алушті АР Крим вказано, що підставою для висновку про завищення позивачем сум бюджетного відшкодування стали, зокрема, відомості про відсутність за юридичною адресою контрагента позивача ТОВ «ЄвроСПА» та субпідрядника по виконанню робіт ТОВ «С.Дж.Р.Груп» за юридичною адресою. В матеріалах справи також наявні:

- лист ДПІ у Дніпропетровському районі м. Києва від 03.02.10 р. про неможливість проведення перевірки ТОВ «ЄвроСПА» у звязку зі станом платника «запит на встановлення місцезнаходження» (а.с.72),

- акт про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ЄвроСПА» по взаємовідносинам з позивачем від 24.03.2010 року №1038/23-815/33740425 (а.с.77-81), відповідно до якого остання податкова декларація з ПДВ подана за лютий 2010 року. По операції з позивачем підтверджено виписку податкових накладних №143 та №144 від27.11.2009 року, сума ПДВ по яким 12236,00грн., суми ПДВ по вказаним податковим накладним включені до складу податкових зобовязань відповідного періоду, відображено в реєстрі податкових накладних та декларації з ПДВ. Розрахунки між СПД проводились в готівковій формі, ТОВ «Кронос» на адресу ТОВ «ЄвроСПА» було перераховано всю суму по договору 73416,00грн. (в т.ч. ПДВ). ТОВ «ЄвроСПА» є підрядником виконаних робіт, субпідрядником по вказаним роботам є ТОВ«С.Дж.Р.Груп»; на виконання вказаного договору була виписана податкова накладна №273011 від 30.11.2009 року на загальну суму 73000,00грн., в т.ч. ПДВ 12166,67грн., складено акт виконаних робіт №26/09-01, розрахунки проведено в безготівковій формі;

- акт про неможливість проведення перевірки ТОВ «С.Дж.Р.Груп» №295/23-11/34981754 від 19.01.2011 року (а.с.74-75), відповідно до якого остання надана декларація з ПДВ надана вказаним ТОВ за березень 2010 року, згідно даних податкової декларації за листопад 2009 року сума податкових зобовязань складає 23159337,00грн., сума податкового кредиту 23154537,00грн, ПДВ до сплати 4800,00грн.

Таким чином, актом зустрічної перевірки контрагента позивача ТОВ«ЄвроСПА» - підтверджено не тільки відображення отриманих позивачем робіт в податковому та бухгалтерському обліку його контрагента, але й фактичне виконання укладеної угоди на розробку проектної документації, а також сплата по вказаній угоді ПДВ до бюджету сума була включена вказаним підприємством до складу податкових зобовязань по декларації з ПДВ за листопад 2009 року.

Суд зазначає, що під час розгляду справи на підтвердження обґрунтованості включення до складу податкового кредиту у листопаді 2009 року по взаємовідносинам з ТОВ «ЄвроСПА» позивачем надані:

- договір №33/09 від 01.07.2009 року з додатками, відповідно до якого було розроблено проектну документацію позивачу (а.с.90-105);

- податкові накладні №144 та №143 від 27.11.2009 року (а.с.106, 107),

- акти приймання-передачі виконаних робіт від 15.01.2010 року №1, від05.05.2010 року №2, №ЩУ-000020 від 25.12.2010 року, №9 від 31.08.2011 року (а.с.108-110, 117-126) про виконання різних етапів робіт по договору;

- виписки банку, що підтверджують перерахування ТОВ «ЄвроСПА» від ТОВ«Кронос» суми по угоді за виконані роботи (а.с.111-116).

Таким чином, наданими позивачем документами та актом перевірки ТОВ«ЄвроСПА» спростовуються висновки податкового органу як про відсутність контрагента позивача за юридичною адресою, так і про несплату до бюджету суми ПДВ по операції з позивачем. Відповідачем також не було надано доказів анулювання або скасування реєстрації ТОВ «ЄвроСПА» як платника ПДВ станом на час укладення та виконання угоди з позивачем. Також ТОВ «ЄвроСПА» під час проведення перевірки були надані докази щодо виконання угоди з ТОВ «С.Дж.Р.Груп», про що зазначено в актів перевірки ТОВ «ЄвроСПА». Зазначені обставини відповідачем не ос порені та не спростовані, підтверджені наданими ДПІ у м. Алушті АРК документами.

Згідно з п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі Закон про ПДВ) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону про ПДВ встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд зазначає, що відповідно до вимог пп.7.2.3 п.7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Вимоги до податкової накладної встановлені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон про ПДВ), згідно з яким платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону).

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Дослідивши податкові накладні від 27.11.2009 року, суд приходить до висновку, що вказані податкові накладні містять всі необхідні реквізити, що встановлені Законом про ПДВ. Стосовно зазначення в акті перевірки про відсутність в ній місця розташування юридичної особи або зазначення невірного місця розташування ТОВ«ЄвроСПА» (конкретний висновок працівником податкового органу в тексті акту не зроблено) та у звязку з викладеним про невідповідність податкової накладної вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ, суд зазначає, що з акту зустрічної перевірки ТОВ «ЄвроСПА» вбачається, що вказане підприємство знаходиться за юридичною адресою (а.с.78, аркуш №3 акту перевірки). В тексті акту перевірки від 23.02.2011 року також відсутнє посилання на номер та дату акта перевірки місцезнаходження вказаної юридичної особи, під час розгляду справи представником відповідача не надані будь-які інші документи на підтвердження такого висновку з зазначенням відповідної дати. Стосовно знаходження за місцем реєстрації ТОВ «С.Дж.Р.Груп» суд зазначає, що вказане підприємство не є контрагентом позивача, відомості про несплату до бюджету сум ПДВ по операції з виготовлення проектної документації в матеріалах справи відсутнє, сума податкового зобовязання вказаного підприємства за листопад 2009 року є значно більшою ніж сума по вказаній операції з ТОВ «ЄвроСПА», тобто відповідні доводи акту перевірки щодо ненадходження ПДВ до бюджету спростовуються матеріалами справи, а також не підтверджені належним чином складеними документами: зокрема, актом перевірки ТОВ «С.Дж.Р.Груп» або даними його податкової декларації за листопад 2009 року в розрізі його контрагентів (такі дані в матеріалах справи взагалі відсутні).

Суд також зазначає, що реальне виконання вказаних угод не оспорювалось та не заперечувалось представником відповідача під час розгляду справи в суді; відповідачем не повідомлено суду та не надано доказів невідповідності наданих позивачем документів вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, а також не повідомлено про наявність таких доказів у третіх осіб та не заявлено клопотання про їх витребування судом та залучення до матеріалів справи.

На підставі викладеного у суду відсутні підстави для неприйняття вказаних документів та податкової накладної як належних доказів по справі.

Крім того, відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону про ПДВ платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д» пункту 10.1 статті 10 зазначеного Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (пункт 10.2 стаття 10 Закону про ПДВ).

Отже, якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Закон про ПДВ не встановлює обовязку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень вказаного Закону України сума ПДВ, що включена до ціни товару, є податковим зобовязанням продавця товару, і саме продавець товару несе обовязок зі сплати цього податку до бюджету. Сама по собі несплата податку безпосереднім продавцем або одним з його постачальників (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця і суму бюджетного відшкодування. Тобто, покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобовязання безпосереднього продавця або постачальників по ланцюгам постачання.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні відомості про несплату контрагентом позивача податкових зобовязань з податку на додану вартість по операції з поставки товарів позивачу або про недекларування вказаних податкових зобовязань в податкових деклараціях за відповідні податкові (звітні) періоди.

Згідно частини 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідних доказів відповідачем під час розгляду справи не надано.

ДПА в АРКрим в рішенні про результати розгляду апеляційної скарги позивача зазначена сума 12236,00грн., яка була включена позивачем до складу податкового кредиту, на суму бюджетного відшкодування за листопад 2009 року не вплинула, на цій підставі, зокрема, скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.03.2011року. Відповідач, зазначивши в розрахунку штрафних санкцій, що суму бюджетного відшкодування зменшено за грудень 2009 року, в податковому повідомленні-рішенні знов вказує декларацію з ПДВ позивача за листопад 2009 року, а також і в рішенні, і в розрахунку зазначає дату її подання 21.12.2009року, тобто вказана декларація відповідно до ст.7 Закон про ПДВ може бути подана лише за період, що передує грудню 2009 року за листопад 2009 року.

Суд зазначає, що на час проведення перевірки набув чинності Податковий кодекс України (надалі ПК), що діє з 01.01.2011 року. Однак даний нормативно-правовий акт не містить посилання про можливість його зворотної дії у часі, тобто поширення на правовідносини, що виникли до його прийняття. Адже декларація з ПДВ за листопад 2009 року була надана позивачем ще в грудні 2009 року, і, відповідно, податкові накладні виписані в листопаді 2009 року, роботи були виконані в тому ж місяці. Тобто позивач не міг жодним чином порушити вимоги Податкового кодексу, як це зазначено і податковому повідомленні-рішенні від 18.05.2011 року. Крім того, в акті перевірки не відображено чи отримав позивач на час її проведення вказане бюджетне відшкодування (в тому числі і за рахунок наступних платежів) та чим саме це підтверджується.

Також суд не знаходить підстав для поновлення позивачу строку для звернення до суду, оскільки він не пропущений: позовна заява від платника податків про оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов'язань може бути подана на протязі 1095 днів з дати отримання рішення контролюючого органу про результати апеляційного оскарженні (про що, зокрема зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 10.02.2011 р. №203/11/13-11).

Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач використав надані йому повноваження необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття податкового повідомлення-рішення, без дотримання принципу рівності перед законом, непропорційно, тобто без дотримання розумного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушті АР Крим №00000352304 від 18.05.2011 року є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова у повному обсязі виготовлена у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим №0000352304 від 18.05.2011 року, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронос».

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронос» (код ЄДРПОУ 31395365) 3,40 грн. витрат на сплату судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Петренко В.В.

<Текст >