Постанова № 21565090, 04.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2011 р. Справа №2а-11263.1/10/16/0170/16 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., при секретарі Сидельової М.В.,

за участі представників:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - ОСОБА_1, довіреність №01-1888 від 29.09.11, посвідчення №32/26,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АРК

про стягнення заборгованості у розмірі 23026,46 гривень

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні в м. Сімферополі АР Крим суми не відшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в сумі 23026,46 гривень.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, наведених у запереченні на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо зобовязання відповідача, який є також субєктом владних повноважень, прийняти до відшкодування витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суд зобовязаний встановити чи діяли позивач та відповідач на підставі закону, чи являються їх дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач та відповідач за січень - липень 2010 року підписали акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання .

У звязку з виникненням неузгодженості між розрахунками УПФУ в Київському районі м. Сімферополя АР Крим та виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі АРК до акту та списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, була складена таблиця розбіжностей, які не прийняті відповідачем до заліку.

Розбіжності в розмірі виникли, у тому числі, в результаті незгоди відповідача відшкодовувати виплату пенсії ОСОБА_2, з яких 1050,00грн. - основний розмір пенсії, 8,33грн. - витрати на доставку основного розміру пенсії, 3862,00 грн. - державна адресна допомога та 30,50грн. витрати на доставку державної адресної допомоги, ОСОБА_3, з яких 1009,82 грн. - основний розмір пенсії, 7,98грн. - витрати на доставку основного розміру пенсії, 3902,18грн. - державна адресна допомога та 30,83грн. витрати на доставку державної адресної допомоги, ОСОБА_4, з яких 487,44 грн. основний розмір пенсії, 2774,56 грн. державна адресна допомога; ОСОБА_5 Абільєвичу, з яких 77,42грн. основний розмір пенсії, 292,60- щомісячна цільова грошова допомога, 4541,98 грн. державна адресна допомога; ОСОБА_6, з яких 1050,00грн. основний розмір пенсії, 8,33грн. - витрати на доставку основного розміру пенсії, 3862,00грн. - державна адресна допомога та 30,49грн. витрати на доставку державної адресної допомоги, що підтверджується списками осіб, яким призначені пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в Київському районі м. Сімферополя АР Крим, не прийнятих до заліку за січень - липень 2010, актами про нещасний випадок на виробництві та довідками МСЕК.

Проведений відповідачем аналіз нормативних документів, на підставі яких подаються та оформляються документи для призначення (перерахунку) пенсій до органів Пенсійного фонду України свідчить про те, що кожний з нормативних документів, які діяли за весь минулий час, передбачав обовязковий перелік документів, які повинні міститися у пенсійній справі, а також обовязок органу, який призначає пенсію, при прийомі документів перевіряти правильність оформлення заяви і подання, відповідних викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж. Такі норми містять, зокрема, Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України №224/30 від 30.04.02р. (пункт 32); Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.05р. №22-1.

Тобто про правомірність призначення та виплати пенсій може йтися лише у разі наявності в пенсійній справі всіх необхідних документів і відповідності викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж. Так, підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2, зокрема, є витяг з акту огляду у МСЕК від 17.08.1985. Проте за результатами дослідження копій документів у судовому засіданні було встановлено, що у витязі з акту огляду МСЕК від 17.08.1985 вказано, що інвалідність встановлена ОСОБА_2 (по-батькові відсутнє). Тобто дані про особу, якій виплачується пенсія не співпадають з даними особи, якій встановлена інвалідність, що свідчить про відсутність підстав для виплати пенсії вказаній особі.

Підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_5, зокрема, є акт про нещасний випадок на виробництві від 04.10.1984 та витяг з акту огляду у МСЕК №159004. Проте за результатами дослідження копій документів у судовому засіданні було встановлено, що у акті про нещасний випадок потерпілим вказаний ОСОБА_5, а інвалідність встановлена ОСОБА_5 (по-батькові відсутнє). Тобто дані про особу, якій виплачується пенсія не співпадають з даними особи, з якою стався нещасний випадок і якій встановлена інвалідність. Крім того, дані паспорта вказаної особи не відповідають даним, що вказані в довідці про надання ідентифікаційного номеру.

Підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_4, зокрема, є акт про нещасний випадок на виробництві від 13.12.1980 року та витяг з акту огляду у МСЕК №016486. Проте за результатами дослідження копій документів у судовому засіданні було встановлено, що у акті про нещасний випадок потерпілим вказаний ОСОБА_4, а інвалідність встановлена ОСОБА_4. Тобто дані про особу, якій виплачується пенсія не співпадають з даними особи, з якою стався нещасний випадок і якій встановлена інвалідність.

Підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_6, зокрема, є витяги з актів огляду у МСЕК за різні періоди. Проте за результатами дослідження копій документів у судовому засіданні було встановлено, що відповідно до витягу з акту огляду у МСЕК від 26.01.1976, від 24.08.1976 інвалідність встановлена ОСОБА_6 (по-батькові відсутнє). Тобто дані про особу, якій виплачується пенсія не співпадають зданими особи, якій встановлена інвалідність.

Судом встановлено, що неприйняті до заліку витрати на виплату пенсій ОСОБА_3 не були включені відповідачем до акту щомісячної звірки у звязку з тим, що у відповідача відсутня особова справа потерпілого, що є підставою для відмови у розумінні ч. 2 ст. 7 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні, які спричинили втрату працездатності”.

Відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (далі по тексту - Закон) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.

У частині 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

За змістом частини 2 статті 2 Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Відповідно до статті 10 Закону України “Про пенсійне забезпечення” пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статтею 81 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Але суд враховує, що обовязок Фонду відшкодовувати витрати позивачу, повязані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, навіть при відсутності особових справ в розпорядженні виконавчої дирекції фонду прямо передбачений Законом України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 2272-IIІ від 22.02.2001.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону передбачено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілий ОСОБА_3 не має ім'я по батькові в списку, проте в документах облікової справи, що знаходиться в Управлінні Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим, зазначена особа перебуває на обліку як ОСОБА_3.

Суд вважає, що відсутність позначення ім'я по батькові у списках осіб, що надані Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АРК, для підтвердження достовірності сум витрат, що підлягають відшкодуванню, при наявності і достовірності документів у пенсійній справі не може бути підставою відмови.

Крім того, посилання позивача на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4, являється необґрунтованим.

Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.

Зазначений Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

Відповідно до вимог Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за N 376/7697.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати позивачу суму основного розміру пенсії ОСОБА_3 за січень - липень 2010 в розмірі 1009,88 грн. та 7,98 грн. витрат на доставку основного розміру пенсії, що підтверджується розрахунком суми позовних вимог, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується відшкодування державної адресної допомоги, судом встановлено наступне.

Виплата пенсій, відповідно до статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1788-XII від 05.11.1991 року здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Відповідно до статті 6 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 року непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Так, відповідно до Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” у п. 2 установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 р. N 198 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” з метою здійснення заходів щодо соціального захисту громадян та підтримання їх купівельної спроможності з урахуванням зростання цін Кабінетом Міністрів України встановлено у 2009 році з 1 квітня підвищення до пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (далі - підвищення), у розмірі 7,5 грн., з 1 липня його збільшено до 14,2 грн., а з 1 жовтня - до 28,4 грн.

Але відповідно до ч. 3 статті 30 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” N1058-IV від 09.07.2003 року пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

При цьому до страхових виплат, передбачених Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” адресна допомога, визначена Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 не включається.

Отже суд приходить до висновку, що дія Постанови КМУ від 26.03.2008 року №265 не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який визначає обовязки саме органів Пенсійного фонду України.

Суд не бере до уваги доводи позивача, що оскаржувані адресна допомога та підвищення до пенсії у даному випадку включаються до основного розміру пенсії і повинні відшкодовуватися відповідачем на загальних підставах, оскільки з викладених вище норм чітко вбачається додатковий характер зазначених виплат.

Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом суми, що виплачуються відповідно до Законів України “Про пенсійне забезпечення”, “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та інших нормативно-правових актів. Даний перелік є вичерпним, державна адресна допомога до пенсії не входить.

Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру окрім інших видів виплат.

Таким чином, відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги ОСОБА_3.

З огляду на зазначене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного розміру пенсії ОСОБА_3 за січень - липень 2010 в розмірі 1009,88 грн. та 7,98 грн. витрат на доставку основного розміру пенсії.

Вступна та резолютивна частини постанови оголошені у судовому засіданні, яке відбулось 04.10.2011 року. Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 10.10.2011 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополь (95051, АР Крим, м. Сімферополь, Євпаторійське шосе/вул. Кім, 69/56, МФО 824026, ОКПО 2587160) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Киевская, 125-б; р/р № 25600010045701 в ВАТ «Державний ощадний банк України», м. Сімферополь, в КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України, м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 20725930) суми не відшкодованих витрат на виплату пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3 за січень-липень 2010 в розмірі 1009,88 грн. та 7,98 грн. витрат на доставку основного розміру пенсії.

3.У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі - з дня складення у повному обсязі, у разі проголошення у відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови).

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Александров О.Ю.