Рішення № 21564714, 22.02.2012, Київський районний суд м. Донецька

Справа №2-3807/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2011 року Київський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді Шликова С.П.,

при секретарі Савченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Донецька цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстрой»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_72 ОСОБА_73 ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76 про визнання договорів купівлі-продажу дійсними, визнання права власності на нежитлове підвальне приміщення та спонукання до вчинення дій,-

В С ТА Н О В И В:

Позивач ТОВ «Трансстрой» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_47 ОСОБА_77, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_72 ОСОБА_73 ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76 про визнання договорів купівлі-продажу дійсними, визнання права власності на нежитлове підвальне приміщення та спонукання до вчинення дій, мотивуючи свої вимоги наступним:

З 03 жовтня 2000 року ТОВ «Трансстрой»на підставі договору купівлі-продажу р-р № д-404 належить вбудоване приміщення загальною площею 620,7 м.кв., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Житловий багатоквартирний будинок АДРЕСА_1, де знаходиться зазначене вбудоване приміщення, містить нежилі допоміжні приміщення кладові.

Згідно плану житлового будинку № 138, за власником кожної квартири була закріплена відповідна кладова у підвальному приміщенні будинку.

У 2008-2010 роках ТОВ «Трансстрой»уклало з власниками квартир №№ 1,2,6-15,17-20,24-30,32,35,36,37,38,40,42,43,45-47,49-55,57-59,61,65,66 (Відповідачі 1-76) договори купівлі продажу №№ 1,2,6-15,17-20,24-30,32,354,36,37,38,40,42,43,45-47,49-55,57-59,61,65,66 відповідних кладових у письмовій формі, однак здійснити нотаріальне посвідчення зазначених угод не має змоги з причини того, що сторони за зазначеними угодами фізичні особи, уникають необхідного нотаріального посвідчення. Оплата за договорами була зроблена на момент укладення договорів купівлі-продажу в повному обсязі.

Крім того, позивач зазначає, що після укладення договорів купівлі-продажу кладових з відповідачами, вважаючи себе власником нерухомого майна, що було предметом зазначених угод, здійснив їх самочинне перепланування.

Так, позивачем були ліквідовані розмежувальні стіни кладових, що призвело до збільшення їх загальної площі. Несучі конструкції будинку при цьому знаходяться у задовільному стані, а проведене перепланування не зменшило несучої спроможності несучих конструкцій будинку взагалі.

За зверненням позивача до ЗАТ «АРК-96»м. Донецька були проведені інвентаризаційні роботи та виготовлена нова план-схема на нежитлове підвальне приміщення, яке вбудоване у нежитлові підвали багатоквартирного будинку №138 по вул. Університетська в м. Донецьку для оформлення на нього правовстановлюючих документів. Однак, зробити це позивачу не має змоги з причини недооформлення договорів купівлі-продажу вищезазначених кладових.

Таким чином, позивач вважає необхідним звернутися із зазначеною позовною заявою до суду.

Просив суд визнати договори купівлі продажу №№ 1,2,6-15,17-20,24 30,32,35,36,37,38,40,42,43,45-47,49-55,57-59,61,65,66 укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансстрой» код ЄДРПОУ 22021706 та відповідачами (фізичними особами) дійсними. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансстрой» (код ЄДРПОУ 22021706), право власності на нежитлове підвальне приміщення, що позначено на план-схемі квартирного багатоповерхового будинку АДРЕСА_1 в м. Донецьку, створеної ЗАТ «АРК-96»цифрами V, VI, VII, VIII, IX, X.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позовних вимог не заперечували.

Суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність відповідно до ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстрой»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_43 ОСОБА_78, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_72 ОСОБА_73 ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76 про визнання договорів купівлі-продажу дійсними, визнання права власності на нежитлове підвальне приміщення та спонукання до вчинення дій підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі продажу від 03.10.2000 року, за реєстровим №д-404, ТОВ «Трансстрой»є власником вбудованого приміщення загальною площею 620,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до плану житлового будинку АДРЕСА_1, за власником кожної квартири була закріплена відповідна кладова у підвальному приміщенні будинку.

Судом встановлено, що в період з 2008 по 2010 рік між позивачем ТОВ «Трансстрой»та власниками квартир №№ 1,2,6-15,17-20,24-30,32,35,36,37,38,40,42,43,45-47,49-55,57-59,61,65,66, було укладено договори купівлі - продажу №№ 1,2,6-15,17-20,24-30,32,354,36,37,38,40,42,43,45-47,49-55,57-59,61,65,66, відповідно до яких позивач придбав у власність відповідні кладові у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_1 (а.с. 48-142).

Судом встановлено, що між сторонами була домовленість про нотаріальне посвідчення вказаних договорів купівлі продажу, але відповідачі від нотаріального посвідчення договорів відмовляються.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до договорів купівлі продажу кладових у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_1 позивачем ТОВ «Трансстрой»всі істотні умову договору виконані, оскільки оплата за договорами була здійснена на момент укладання договорів купівлі продажу в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилися від його нотаріального посвідчення, суд може визнати таким договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ст.. 655 ЦК України, за договором купівлі продажу сторони (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що позивач ТОВ «Трансстрой»після укладення договорів купівлі-продажу кладових з відповідачами, вважаючи себе власником нерухомого майна, що було предметом зазначених угод, здійснив їх самочинне перепланування, а саме позивачем були ліквідовані розмежувальні стіни кладових, що призвело до збільшення їх загальної площі, несучі конструкції будинку при цьому знаходяться у задовільному стані, а проведене перепланування не зменшило несучої спроможності несучих конструкцій будинку взагалі.

Судом встановлено, що за зверненням ТОВ «Трансстрой»до ЗАТ «АРК-96»м. Донецька були проведені інвентаризаційні роботи та виготовлена нова план-схема на нежитлове підвальне приміщення, яке вбудоване у нежитлові підвали багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 в м. Донецьку для оформлення на нього правовстановлюючих документів (а.с. 43-44).

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку»визначає допоміжні приміщення багатоквартирного будинку як приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»та Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку»вбачається, що допоміжні приміщення, якими є зазначені у позовній заяві кладові, є нежилими і відносяться до житлового комплексу. Допоміжні приміщення є спільним майном та поділяється на загальне та неподільне майно.

Неподільне майно, згідно ст.1 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку», це неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку. Таким чином воно не може виступати окремим обєктом правовідносин і привязане до житлової площі квартири, право власності на нього переходе разом із правом власності на квартиру. В свою чергу загальне майно, визначене як частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо), може бути окремим обєктом правовідносин.

За змістом п.2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»приміщення (кладові, сараї та ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і оремо приватизації не підлягають.

Таким чином, судом встановлено, що згідно норм ст. 355 ЦК Укравїни, спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Зважаючи на те, що частки у спільній власності на допоміжні приміщення будинку АДРЕСА_1 в м. Донецьку не встановлені, а згідно ч.1 ст. 369 ЦК України домовленістю між співвласники майна визначена за кожним власником квартири відповідна кладова та кожен з них є власником відповідної до номеру квартири кладової, вбачається, що при укладенні з відповідачами договорів купівлі-продажу кладових, з боку позивача не порушено норм чинного законодавства України.

Судом встановлено, що вищевказані перепланування були проведені позивачем за власний рахунок та з власних матеріалів.

Згідно до ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 ст. 331 ЦПК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно ч.1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстрой»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47 Вікторівни, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_72 ОСОБА_73 ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76 про визнання договорів купівлі-продажу дійсними, визнання права власності на нежитлове підвальне приміщення та спонукання до вчинення дій є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного ст.ст. 220, 319, 328,331, 355, 369, 376,392, 655, 656 ЦК України, та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстрой»- задовольнити.

Визнати договори купівлі продажу №№ 1,2,6-15,17-20,24-30,32,35,36,37,38,40,42,43,45-47,49-55,57-59,61,65,66 укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансстрой» код ЄДРПОУ 22021706 та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_79, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_80, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_45 ОСОБА_81, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_82, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_75, ОСОБА_76 дійсними.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансстрой» (код ЄДРПОУ 22021706), право власності на нежитлове підвальне приміщення, що позначено на план-схемі квартирного багатоповерхового будинку АДРЕСА_1, створеної ЗАТ «АРК-96»цифрами V, VI, VII, VIII, IX, X.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя