Ухвала суду № 21562238, 22.02.2012, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

Справа № 4с-30/11

Провадження № 22ц/2090/267/2012 Головуючий 1 інстанції Буцький В.В.

Категорія інші Доповідач Кругова С.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Кругової С.С.,

суддів колегії - Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,

за участю секретаря - Шпарага О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Комінтернівського районного суду міста Харкова від 16 листопада 2011 року по справі за скаргою ОСОБА_3 на неправомірні дії державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції,-

в с т а н о в и л а:

У серпні 2011 року заявник звернувся зі скаргою на дії та постанови державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції та просив визнати дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та накладення арешту - незаконними. Також просив скасувати постанову про відкриття провадження від 06 квітня 2011 року і постанову про накладення арешту на грошові кошти боржника від 12 квітня 2011 року.

В обґрунтування скарги посилався на те, що 12 жовтня 2011 року Комінтернівським районним судом міста Харкова ухвалено рішення про стягнення з нього на користь ОСОБА_4 вартості Ѕ частини автомобіля у розмірі 74894, 14 грн. та отримано виконавчий лист, який пред'явлений стягувачем до виконання до Московського ВДВС ХМУЮ. 06 квітня 2011 року старшим державним виконавцем зазначеної виконавчої служби Борусовською М.Б. винесена постанова № 25759679 про відкриття виконавчого провадження. 12 квітня 2011 року, без дотримання семиденного терміну для добровільного виконання рішення суду, цим же державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та накладено арешт на грошові кошти, що зберігаються в ВАТ КБ «Надра». 16 червня 2011 року з депозитного рахунку стягнуто 82408,55 грн.

Зазначає, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження на його адресу не надходила, в матеріалах справи відсутнє повідомлення про отримання вказаної постанови. Крім того, арешт накладено на грошові кошти, сума яких перевищує суму, яку необхідно сплатити на користь ОСОБА_4, а також на Ѕ частину квартири, що розташована в Харкові АДРЕСА_1, вартість якої також перевищує суму боргу.

Ухвалою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 16 листопада 2011 року поновлено ОСОБА_3 строк для подання скарги на дії державного виконавця Московського ВДВС ХМУЮ. Скарга ОСОБА_3 задоволена частково. Зобовязано старшого державного виконавця Московського ВДВС ХМУЮ Борусовську М.Б. відкласти провадження виконавчих дій та поновити ОСОБА_3 строк для самостійного виконання рішення суду. Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Московського ВДВС ХМУЮ Борусовська М.Б. щодо винесення постанови про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору. Постанову старшого державного виконавця Московського ВДВС ХМУЮ Борусовська М.Б. від 14 квітня 2011 року про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору скасовано. Стягнуто з Московського ВДВС ХМУЮ на користь ОСОБА_3 понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 1,70 грн. В іншій частині в задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_3 подана апеляційна скарга, в якій він просить змінити ухвалу та стягнути з Московського ВДВС ХМУЮ на його користь суму виконавчого збору та витрат повязаних з проведенням виконавчих дій незаконно стягнутих з нього відповідно до платіжної вимоги № 6 від 16 червня 2011 року з депозитного рахунку відкритого на його імя в ВАТ КБ «Надра».

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального права та підлягає зміні, оскільки ґрунтується на неповно зясованих обставинах, що мають суттєве значення для справи.

Так, судом не прийнято до уваги та не відображено в ухвалі, що відповідно до платіжної вимоги № 6 з депозитного рахунку відкритого на його імя в ВАТ КБ «Надра»стягнуто 82408,55 грн., з яких 10% тобто 8240 грн. становить сума виконавчого збору та витрат повязаних з проведенням виконавчих дій. Таким чином ухвала в частині відмови в задоволенні скарги щодо стягнення з Московського ВДВС ХМУЮ на його користь суми виконавчого збору та витрат, повязаних з проведенням виконавчих в ухвалі дій, не вмотивована та взагалі судом розглянута не була.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_3 оскаржує ухвалу суду в частині відмови в задоволенні його скарги щодо стягнення суми виконавчого збору та витрат повязаних з проведенням виконавчих дій і просить в цій частині ухвалу змінити і скаргу задовольнити.

Згідно ч. 1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З огляду на ці вимоги закону, суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу суду першої інстанції лише в частині відмови в задоволенні скарги про стягнення суми виконавчого збору та витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, в іншій частині ухвала суду в апеляційному порядку не переглядається.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що зявилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що скарга підлягає задоволенню.

Постановляючи ухвалу про часткове задоволення скарги, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець відкривши провадження і наклавши арешт на майно, а в подальшому і на грошові кошти діяв в межах Закону України «Про виконавче провадження». Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена з дотриманням вимог цього Закону. Але, оскільки доказів своєчасного отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження не було, то він не мав можливості добровільно виконати рішення суду, а тому з нього безпідставно було стягнуто виконавчий збір за примусове виконання рішення суду. Дії державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 14 квітня 2011 року є неправомірними і ця постанова підлягає скасуванню. На старшого державного виконавця Московського відділу ДВС Харківського МУЮ Борусовську М.Б. судом покладено обовязок відкласти провадження виконавчих дій та поновити ОСОБА_3 строк для самостійного виконання рішення суду.

В іншій частині в задоволенні скарги відмовлено.

Питання щодо стягнення виконавчого збору та витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій судом в ухвалі не вмотивовано і слід припустити, що в задоволенні цих вимог було відмовлено.

З висновком суду щодо відмови у задоволенні скарги про стягнення виконавчого збору за примусове виконання рішення та витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою в якій поряд з іншими вимогами також просив стягнути суму виконавчого збору та витрати повязані з проведенням виконавчих дій.

Зі змісту ухвали суду вбачається, що суд обмежився визнанням неправомірними дій щодо винесення постанови про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору і скасував постанову від 14.04.2011 року про стягнення з нього виконавчого збору.

Таким чином, судом першої інстанції постановлено ухвалу з порушенням норм процесуального права і вона підлягає зміні на підставі п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення витрат на примусове виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження»від 4 листопада 2010 року № 2677-У1 копія постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження , якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Судовим розглядом встановлено, що боржнику на адресу вказану в виконавчому документі постанова про відкриття виконавчого провадження не надсилалась, а надсилалась на адресу вказану в заяві стягувачем і при огляді в судах двох інстанцій матеріалів виконавчого провадження, доказів отримання боржником цієї постанови матеріали виконавчого провадження не містили.

Суд першої інстанції правильно дійшов висновку про неправомірність дій державного виконавця щодо примусового виконання рішення суду.

Згідно ч.1 ст.28 Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 % суми, що підлягає стягненню.

Оскільки , державним виконавцем не було надано боржнику для самостійного виконання рішення суду строк, встановлений ч.2 ст.25 цього Закону, підстав для стягнення виконавчого збору також не було.

З огляду на це, скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Виконавчий документ видано на стягнення з боржника ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 74894 грн. 14 коп. Постановою від 14 квітня 2011 року з ОСОБА_3 стягнуто виконавчий збір 10% в сумі 7489,41 грн., всього 82383 грн. 55 коп. (а.с.15, 92)..

Згідно поточним звітам за операціями по поточним (картковим) рахункам ОСОБА_3 з 1 травня 2011 року по 26 січня 2012 року і відповідно до меморіальних ордерів №1 від 22 липня 2011 року і від 29 листопада 2011 року і платіжної вимоги від 9 грудня 2011 року з його рахунків стягнуто на користь ОСОБА_4 грошові кошти 55240,06 грн., 426,46 грн. і 3500 доларів США (3500х 798,99=27964,65 грн.), всього 83631 грн. 17 коп.

Матеріали цивільної справи і оглянуті в суді матеріали виконавчого провадження не містять постанови про стягнення витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій або будь яких інших документів про стягнення 1247,62 грн. (83631 грн.17коп. 82383 грн.55 коп.)

За таких обставин, стягненню на користь ОСОБА_3 підлягає сума виконавчого збору 7489 грн. 41 коп. і сума зайво стягнутих грошових коштів без будь якого обґрунтування 1247,62 грн. , всього 8737,03 грн. (83631 грн. 17 коп. - 74894 грн. 14 коп.).

Доводи апеляційної скарги є суттєвими, і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права .

Керуючись ст. 303, 304, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити .

Ухвалу Комінтернівського районного суду міста Харкова від 16 листопада 2011 року - змінити.

Стягнути з Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції з рахунку № 37314001004536 Головного управління державного казначейства України в Харківській області код 34952461, код банку 851011 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 8737 (вісім тисяч сімсот тридцять сім) грн. 03 коп.

В іншій частині ухвала суду в апеляційному порядку не переглядалась.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ухвалою апеляційної інстанції законної сили.

Головуючий суддя:

Судді-