Ухвала суду № 21554688, 10.01.2012, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

Справа № 11-2423 2011р. Головуючий І інстанції:

Категорія: ст. ст. 125 ч. 1, 358 ч. 1, 358 ч. 3, Попрас В.О.

382 ч. 1 КК УкраїниДоповідач: Мікулін М.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2012 рокум. Харків

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді Мікуліна М.І.

суддівПашнєва Г.Г.,

Долгова Ю.Д.

з участю прокурора Кочетова В.Ю.

представника потерпілоїОСОБА_2.

засудженого ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляціями прокурора та засудженого на вирок Київського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2011 року, -

в с т а н о в и Л А:

Цім вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. В.Чураківка Убачанського району Кустанайської області, громадянина України, не одруженого, з вищою освітою, директора ПВКФ "Істок", в силу ст. 89 КК України не маючого судимості, -

засуджено за:

- ч.1 ст. 125 КК України до 200 годин громадських робіт;

- ст. 358 ч. 1 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі ;

- ст. 358 ч. 3 КК України /в ред. 2001 р./ до 1 року обмеження волі;

- ст. 382 ч. 1 КК України /в ред. 2001 р./ до 1 року 9 місяців 20 днів позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані зі здійсненням організаційно розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях строком на два роки.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів визначено шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у вигляді 1 року 9 місяців 20 днів позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані зі здійсненням організаційно розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях строком на 2 /два/ роки.

Зараховано в строк відбування основного покарання ОСОБА_1. строк знаходження його під вартою з 01 жовтня 2008 року по 21 липня 2010 року та постановлено вважати ОСОБА_1. таким, що він відбув покарання.

Цивільний позив потерпілої ОСОБА_3. задоволено частково та стягнено з ОСОБА_1. на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 гривень.

Як встановив суд, 16 березня 2006 року приблизно о 09 годині ОСОБА_1., знаходячись на подвірї будинку №16 по вул. Скрипника в м. Харкові на ґрунті неприязних стосунків з потерпілою ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, що склались у зв'язку з відмовою останньої знести сарай у дворі будинку №16 по вул. Скрипника в м. Харкові, яким користувалась потерпіла ОСОБА_3., умисно наніс декілька ударів по голові і тулубу ОСОБА_3., чим заподіяв їй синці на обличчі та лівій руці, тобто легкі тілесні ушкодження.

Також 12 квітня 2006 року приблизно о 12 годині ОСОБА_1., знаходячись на подвірї будинку №16 по вул. Скрипника в м. Харкові, повторно, на ґрунті неприязних стосунків з ОСОБА_3., побачивши, що остання спустилася до льоху, умисно кинув деревяну дошку у голову ОСОБА_3., чим заподіяв їй садно на обличчі, тобто легке тілесне ушкодження.

Крім того, ОСОБА_1., будучи засновником та директором приватної фірми: Приватної виробничо-комерційної фірми „Істок” (ЕДРПОУ 22673395), яка зареєстрована за адресою: м. Харків вул. Скрипника, будинок № 16, кв. 4, на земельній ділянці за вказаною адресою звів тимчасовий продовольчий магазин, для експлуатації та обслуговування якого ОСОБА_1., згідно рішення XIIV сесії Харківської міської ради IV скликання №257/05 від 23.12.2005 року зобов'язаний був скласти договір оренди земельної ділянки. ОСОБА_1., бажаючи протиправним шляхом оформити технічну документацію по встановленню меж земельної ділянки для експлуатації та обслуговування вищевказаного тимчасового продовольчого магазина, в період часу з 23.12.2005 р. по 22.05.2006 р. виготовив підроблений документ - супровідний лист на ім'я начальника Харківського міського управління земельних ресурсів від імені директора ПВКФ «Істок»(ЕДРПОУ 21221923) ОСОБА_4., виконавши підроблений підпис від імені ОСОБА_4., та поставивши на листі відтиснення друку Приватної педагогічної - комерційної фірми «Істок»(ЕДРПОУ 32948139), єдиним засновником та директором якої є ОСОБА_1. Крім того, ОСОБА_1., використовуючи засіб електрофотографічного друку з використанням кольорової копіювально-розмножувальної техніки, виготовив підроблену технічну документацію „По встановленню в натурі меж земельної ділянки ПВКФ „Істок” для експлуатації і обслуговування тимчасового продовольчого магазина по вул. Скрипника, 16 в м. Харкові”, а саме змінив дату складання технічної документації, замінивши шляхом монтажу цифру „5” на цифру „6”, інший зміст документації залишивши без змін. Вказані підроблені документи надали ОСОБА_1. право звернутися до Харківської регіональної філії Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України із земельних ресурсів” для подальшого оформлення правовстановлюючих документів.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 23.05.2006 р. ОСОБА_1. особисто супровідним листом від 22.05.2006 р. надав в Харківську регіональну філію Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України із земельних ресурсів” виготовлені ним підроблені документи, а саме: підроблений супровідний лист від імені директора ПКПФ „Істок” (ЕДРПОУ 21221923) ОСОБА_4., з підробленим підписом від імені ОСОБА_4. і відтиснення друку іншого підприємства - ПВКФ „Істок” (ЕДРПОУ 32948139) і підроблену технічну документацію „По встановленню в натурі меж земельної ділянки ПВКФ „Істок” для експлуатації і обслуговування тимчасового продовольчого магазина по вул. Скрипника, 16 в м. Харкові”, виготовлену способом електрофотографічного друку з використанням кольорової копіювально-розмножувальної техніки і із зміненою датою складання.

Крім того, ОСОБА_1., будучи засновником і директором двох приватних фірм: Приватної виробничо-комерційної фірми „Істок” (ЕДРПОУ 22673395) і Приватної педагогічної - комерційної фірми „Істок” (ЕДРПОУ 32948139), які зареєстровані за адресою: м. Харків, вул. Скрипника, будинок № 16, квартира № 4, достовірно знав, що Київським районним судом м. Харкова 22.06.2006 р. винесено ухвалу, якою ПВКФ „Істок” заборонено здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці, розташованій за адресою: м. Харків, вул. Скрипника, будинок № 16. На виконання вказаної ухвали 29.06.2006 р. ВДВС в Київському районі м. Харкова було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копія якої була направлена ПВКФ „Істок”.

Також ОСОБА_1. було достовірно відомо, що Київським районним судом м. Харкова 18.05.2007 р. винесено ухвалу, якою ПВКФ „Істок” і безпосередньо ОСОБА_1., як фізичній особі, заборонено здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці, розташованій за адресою: м. Харків, вул. Скрипника, будинок № 16 і м. Харків, вул. Пушкінська, будинок № 31, на виконання якої 29.08.2007 р. Київським ВДВС Харківського міського управління юстиції винесено постанову про порушення виконавчого провадження, копія якої була направлена ПВКФ „Істок”.

30.08.2007 р. державним виконавцем був здійснений виїзд на місце, і зміст ухвал суду був доведений до відома ОСОБА_1., про що складено Акт державного виконавця.

ОСОБА_1., будучи директором двох приватних фірм: Приватної виробничо-комерційної фірми „Істок” та Приватної педагогічної - комерційної фірми „Істок”, маючи намір здійснити будівництво офісної будівлі з громадськими туалетами за адресою: м. Харків, вул. Скрипника, 16, достовірно знаючи про судові рішення ухвали Київського районного суду м. Харкова про заборону ОСОБА_1. і ПВКФ „Істок” здійснювати будівельні роботи за вказаною адресою, умисно не виконав ці судові рішення та впродовж тривалого періоду часу придбав і розмістив на території подвіря будинку №16 по вул. Скрипника в м. Харкові будівельні матеріали: цеглу, будівельну суміш цементу і почав будівництво, влітку 2007 року викопав траншею для фундаменту, здійснив заливку фундаменту і в період з 23 серпня 2007 року самостійно зводив стіни будівлі з цегли, скріпляючи їх будівельною сумішшю цементу. Таким чином, ОСОБА_1., який є посадовою особою, умисно не виконав ухвали Київського районного суду м. Харкова від 29 червня 2006 року та від 18 травня 2007 року.

В апеляціях:

- прокурор порушив питання про скасування вироку та про постановлення у відношенні засудженого ОСОБА_1. нового вироку у зв'язку з м'якістю призначеного покарання та неправильною перекваліфікацією дій засудженого з ч. 1 ст. 189, ч. 2 ст. 15- ч. 2 ст. 189 КК України на ч. 1 ст. 125 КК України. Крім того, на думку прокурора, по справі є підстави для застосування ст. 49 КК України;

- засуджений просить скасувати судове рішення та постановити відносно нього виправдувальний вирок у зв'язку з відсутністю як події злочину, так і складу злочину у його діях. На обґрунтування своїх доводів посилається на те, що суд не вірно встановив фактичні обставини справи, а також істотно порушив вимоги кримінально-процесуального закону, оскільки він ОСОБА_3. тілесних ушкоджень не наносив. Посилається на те, що в матеріалах справи містяться постанови правоохоронних органів, а саме міліції про відмову в порушенні кримінальної справи за заявами ОСОБА_3. Вважає, що його вина у скоєні злочинів за ст.ст. 358 ч.1, 358 ч.3 КК України не доведена, оскільки він ніяких документів не підробляв. В апеляції засуджений також посилається на те, що у судовому засіданні його захищав адвокат, який, на його думку, не мав права здійснювати захист, а суд не розглянув належним чином його клопотання. Крім того вважає, що суд необґрунтовано задовольнив цивільний позив, оскільки на момент постановлення вирок потерпіла ОСОБА_3. померла.

Заслухавши доповідача, прокурора та засудженого про задоволення їх апеляцій, думку представника потерпілої про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та засудженого підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Суд першої інстанції з достатньою повнотою дослідив фактичні обставини справи.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1. у вчиненні: по епізодам від 16.03.2006 р. та від 12.04.2006 р. умисного завдання потерпілій ОСОБА_3. легких тілесних ушкоджень; по епізодам виготовлення підроблених документів та надання їх 23.05.2006 р. до Харківської регіональної філії Державного підприємства „ Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України із земельних ресурсів ” та підроблення документа, який видається установою, та який надає права, з метою використання його особою що підроблює документ; по епізоду умисного не виконання ухвал Київського районного суду м. Харкова, як умисне невиконання службовою особою ухвали суду, що набрала законної сили, підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку, ретельно досліджених та належно оцінених судом.

Зокрема, він ґрунтується на показаннях потерпілої ОСОБА_3., які вона давала в ході досудового слідства, та які досліджувались в судовому засіданні про те, що між нею та ОСОБА_1. склалися неприязнені стосунки, оскільки він примушував її знести сарай, розташований у дворі по вул. Скрипніка, 16 в м. Харкові, яким вона користувалась за договором оренди з КЖЕП. З початку 2006 року ОСОБА_1. ще більше посилив моральний та фізичний тиск на ОСОБА_3., постійно спричинював їй удари, завдаючи фізичну біль, та висловлював нецензурні слова на її адресу. Тому ОСОБА_3. неодноразово зверталась до правоохоронних органів за фактами злочинних дій ОСОБА_1. 16 березня 2006 року, приблизно о 9 годині, вона зайшла до двору, зачинила за собою двері та в цей момент зіткнулась з ОСОБА_1., який вилаявся на її адресу, вдаривши її при цьому в область голови та одразу ударив ще раз по плечу, спричинивши ОСОБА_3. тілесні ушкодження. За цим фактом вона написала до Київського РВ м. Харкова заяву на ОСОБА_1., та отримала направлення для проходження судово-медичного обстеження. 12 квітня 2006 року, близько 12 години, вона пішла в сарай, де спустила в погріб консервацію. Коли збиралась вилазити з погребу, в дверному проломі побачила ОСОБА_1. і відразу на неї зверху полетів кошик, кусок дошки, які попали їй в обличчя, спричинивши тілесні ушкодження. Вона вилізла з погребу та побачила відбігаючого ОСОБА_1. Після цієї події вона також звернулась із заявою до міліції, де її знову направили для проходження судово-медичного обстеження. Після цих випадків ОСОБА_1. неодноразово продовжував застосовувати до неї фізичне насильство, вимагаючи від неї зруйнувати сарай та відмовитися від договору оренди з КЖЕП (т.2 а.с.98-99).

В судовому засіданні був досліджений зміст протоколу очної ставки, проведеної в ході досудового слідства між потерпілою ОСОБА_3. та ОСОБА_1., в ході якої потерпіла пояснила, яким чином ОСОБА_1. вчиняв відносно неї злочині дії (т. 2 а.с. 193-195).

Показання потерпілої ОСОБА_3. про вчинення ОСОБА_1. злочинів підтвердили у судовому засіданні її представники ОСОБА_5. донька потерпілої та ОСОБА_2., які вказали, що внаслідок скоєння злочинів останній спричинив потерпілій тілесні ушкодження, що призвело до погіршення стану її здоровя. В звязку з цим потерпілою до суду була подана заява, в якій вона зазначала, що в силу свого віку та стану здоровя не може зявитись в судове засідання і просила оголосити її показання на досудовому слідстві та задовольнити цивільний позов.

З урахуванням цих обставин, колегія суддів не може погодитися з доводами апеляції засудженого про необґрунтоване засудження у звязку з відсутністю у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_3., оскільки розгляд справи було проведено у участю її представників ОСОБА_5. та ОСОБА_5., а потерпіла не зявилася в судове засідання по поважним причинам, що не порушує вимоги ч. 1 ст. 290 КПК України.

Приймаючи таке рішення, колегія суддів також враховує, що показання потерпілої ОСОБА_3. про обставини вчинення ОСОБА_1. злочинів узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8. та з показаннями свідків ОСОБА_9., ОСОБА_10. та ОСОБА_11., які були дані останніми в ході досудового слідства та досліджені у судовому засіданні, а також з висновками: судово-медичної експертизи № 8275 від 27.12.2006 р., згідно виводів якої у потерпілої ОСОБА_3. було виявлено легке тілесне ушкодження у вигляді садна на обличчі. Це тілесне ушкодження виникло від дії тупого твердого предмета з обмеженою діючою поверхнею по механізму тертя-ковзання і могло бути отримано в строк, вказаний ОСОБА_3. (т.2 а.с.251-252); судово-медичної експертизи № 662 від 29.01.2007 року, згідно виводів якої у потерпілої ОСОБА_3. виявлені легкі тілесні ушкодження - синці на обличчі і лівій руці, які виникли від дії тупих твердих предметів, можливо в строк та при обставинах, вказаних потерпілою (т.2 а.с.258).

Колегія суддів також не узгоджується з доводами апеляції прокурора про неправильну перекваліфікацію дій засудженого з ч. 1 ст. 189, ч. 2 ст. 15- ч. 2 ст. 189 КК України на ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки за ст. 189 Кримінального кодексу передбачається відповідальність в разі предявлення вимоги передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому веденні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці. Таким чином, метою суб'єкта вимагання є отримання чужого майна або права на нього у своє володіння або володіння іншої особи. З досліджених судом першої інстанції доказів, вбачається, ОСОБА_1. примушував потерпілу ОСОБА_3. знести сарай, а не передати йому право на цей сарай. Враховуючи викладене, суд правильно прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1., які полягали у застосуванні насильства до потерпілої та спричинили їй 16.03.2006 р. та 12.04.2006 р. легкі тілесні ушкодження охоплюються диспозицією ч. 1 ст. 125 КК України.

Крім того, із показаній свідка ОСОБА_6. також вбачається, що він працює сторожем в фірмі „Аліс”, яка знаходиться по вул. Пушкінській, 31. Двір будинку № 31 по вул. Пушкінській, прилягає до двору, де мешкає ОСОБА_1. Між дворами по вул. Пушкінські, 31 та вул. Скрипника, 16 є паркан. Коли ОСОБА_6. піднімається по сходах, йому видно двір по вул. Скрипника, 16. ОСОБА_6. чув крики бабусі ОСОБА_3., яка мешкає по АДРЕСА_1, про те, що її побив ОСОБА_1. На її крики ОСОБА_12 побіг до неї і побачив ОСОБА_1. рядом с бабусею, яка підтвердила, що останній побив її. У дворі стоїть сарай, який належить ОСОБА_3. ОСОБА_6. оббив цей сарай дошками і вкрив шифером, але ночі дошки були відірвані иа шифер розбитий. ОСОБА_1. у дворі по вул. Скрипника, 16 викопав фундамент, набив цеглою і залив цементом, у звязку з цим приходив дільничний інспектор міліції та показував ОСОБА_1. постанову суду про заборону проведення будівельних робіт, але після цього він продовжував проводити будівельні роботи.

Із показаній свідка ОСОБА_7. вбачається, що він бачив, як ОСОБА_1. кидав в потерпілу ОСОБА_3., яка вибиралась з підвалу, розташованому у дворі по вул. Скрипніка, 16 в м. Харкові, ящики. Бабусі були погано, оскільки їй було завдано фізичного болю. ОСОБА_7. намагався поговорити з ОСОБА_1., проте почув на свою адресу погрози.

Також із показаній свідка ОСОБА_7. вбачається, що ОСОБА_1. самовільно встановив хвіртку в паркані між дворами та проводив будівельні роботи, викопав та залив фундамент, клав цеглу, хоча ОСОБА_7. було відомо від дільничного інспектора міліції про те, що ОСОБА_1. рішенням суду було заборонено проведення будівельних робіт. Будівельні роботи ОСОБА_1. продовжував проводити після того, як були винесені ухвали суду.

Крім того, матеріалами справи встановлюється, що ОСОБА_1., будучи засновником та директором приватної фірми: Приватної виробничо-комерційної фірми „Істок” (ЕДРПОУ 22673395), яка зареєстрована за адресою: м. Харків вул. Скрипника, будинок № 16, кв. 4, на земельній ділянці за вказаною адресою звів тимчасовий продовольчий магазин та бажаючи протиправним шляхом оформити технічну документацію по встановленню меж земельної ділянки для експлуатації та обслуговування цього магазина, в період часу з 23.12.2005 р. по 22.05.2006 р. виготовив підроблений документ - супровідний лист на ім'я начальника Харківського міського управління земельних ресурсів від імені директора ПВКФ «Істок»(ЕДРПОУ 21221923) ОСОБА_4., виконавши підроблений підпис від імені ОСОБА_4., та поставивши на листі відтиснення друку Приватної педагогічної - комерційної фірми «Істок»(ЕДРПОУ 32948139), єдиним засновником та директором якої є ОСОБА_1. Крім того, ОСОБА_1., використовуючи засіб електрофотографічного друку з використанням кольорової копіювально-розмножувальної техніки, виготовив підроблену технічну документацію „По встановленню в натурі меж земельної ділянки ПВКФ „Істок” для експлуатації і обслуговування тимчасового продовольчого магазина по вул. Скрипника, 16 в м. Харкові”. Вказані підроблені документи 23.05.2006 р. ОСОБА_1. надав в Харківську регіональну філію Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України із земельних ресурсів ”.

Так, як вбачається з листу директора ВКПФ «Істок»ОСОБА_4. за №02/329 від 30.10.2006 р., технічне завдання по виконанню технічної документації із землеустрою по встановленню меж ділянки в натурі по вул. Скрипника, 16 в м. Харкові дана фірма не замовляла, лист завірений відтиском іншого підприємства ВКПФ «Істок», підпис від імені директора ОСОБА_4. виконаний не цією особою (т.4 а.с.22).

Згідно же даним, що містяться в копії листа на ім'я начальника Харківського міського управління земельних ресурсів від імені ОСОБА_4. про надання технічного завдання на виконання робіт по складанню технічної документації Договору на період експлуатації оренди земельної ділянки тимчасового продовольчого магазину, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Скрипника, 16, є відбиток друку ВКПФ «Істок»(т.4 а.с.56).

Висновком судово-криміналістичної експертизи № 235 від 26.04.2007 р. встановлено, що машинописний текст копії листа на ім'я начальника Харківського міського управління земельних ресурсів від імені директора ВКПФ «Істок»ОСОБА_4. і машинописний текст листа на ім'я начальника Харківського міського управління земельних ресурсів від імені директора ПВКФ «Істок»ОСОБА_1. віддруковані на одній машинці. Друкарський текст на а.с. 35 технічної документації «по встановленню в натурі меж земельної ділянки ПВКФ «Істок», а також підписи, відтиски друку і штампу відтворені способом електрофотографічного друку з використанням кольорової копіювально-розмножувальної техніки. Печатний текст лист справи 36 технічної документації „по встановленню в натурі меж земельної ділянки ПВКФ „Істок”...”, підпис та відтиск печатки виконані способом електрофотографічного друку з використанням кольорової копіювально-розмножувальної техніки. Остання цифра дати складання технічної документації „по встановленню в натурі меж земельної ділянки ПВКФ „Істок”...” змінена на читаєму шляхом монтажу. Печатний текс „акта встановлення та погодження межі земельної ділянки ” від 25.06.2006 р. (а.с.47), а також рукописний текст, підписи, відтиски печатей (крім відтиску печатки №22673395 ЧПКФ „Исток”) відтворені способом електрофотографічного друку з використанням кольорової копіювально-розмножувальної техніки. Відтиск круглої печатки №22673395 ЧПКФ „Исток”, розташований в нижній частині „акту встановлення та погодження межі земельної ділянки” від 25.06.2006 (а.с.47), нанесений за допомогою рельєфно еластичного фотополімеру (т.6 а.с.7-13).

Як вбачається з листа заступника начальника управління - начальника відділу землеустрою і землевпоряджувальної документації Харківського міського управління земельних ресурсів №4347 від 10.10.2006 p., на листі від імені директора ВКПФ «Істок»ОСОБА_4. (вх. №2805 від 12.04.2006 р.) виконано друк ПВКФ «Істок»директором і засновником якої є ОСОБА_1. (т.4 а.с.6).

Даними юридичних справ Приватної виробничо-комерційної фірми «Істок»(ЕДРПОУ 22673395) і Приватної педагогічно-комерційної фірми «Істок»(ЕДРПОУ 32948139), зареєстрованих за адресою: м. Харків, вул. Скрипника, 16 кв. 4, підтверджується, що єдиною посадовою особою - директором обох фірм є ОСОБА_1.

Таким чином, матеріалами справи встановлюється, що ОСОБА_1. бажаючи протиправним шляхом оформити технічну документацію по встановленню меж земельної ділянки для експлуатації та обслуговування магазина, дійсно виготовив підроблені документи та надав їх 23.05.2006 р. до Харківської регіональної філії Державного підприємства „ Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України із земельних ресурсів ” від імені директора ПВКФ «Істок»(ЕДРПОУ 21221923) ОСОБА_4., чим спростовуються доводи його апеляції про необґрунтоване засудження.

Приймаючи таке рішення, колегія суддів також враховує, що директор ПВКФ «Істок»(ЕДРПОУ 21221923) ОСОБА_4. ніякого відношення до Приватної виробничо-комерційної фірми «Істок»(ЕДРПОУ 22673395) чи Приватної педагогічно-комерційної фірми «Істок»(ЕДРПОУ 32948139), не має.

Більш того, відповідно до протоколу огляду місця події від 22.03.2007 p. було зафіксовано і наявність на території подвір'я будинку №16 по вул. Скрипника не тільки будівельних матеріалів, але і огорожі з металевих штирів, яка відділяє ділянку землі від іншої території подвір'я (т.3 а.с. 1).

Доводи в захист про необґрунтоване засудження за невиконання службовою особою ухвали суду, що набрала законної сили спростовуються наявністю по справі двох судових рішень, які забороняли ПВКФ «Істок», директором якої ОСОБА_1. здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці, розташованій за адресою м. Харків, вул. Скрипника, 16.

Так ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 22.06.2006 р. підтверджуються, що ПВКФ «Істок»було заборонено здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці, розташованій за адресою м. Харків, вул. Скрипника, 16 (т.1 а.с.33), на підставі якої було винесено постанову Київського ВДВС м. Харкова від 29.06.2006 р. про порушення виконавчого провадження по виконанню ухвали Київського районного суду м. Харкова від 22.06.2006 p., копія якого була направлена ЧПКФ «Істок»(т.1 а.с.16).

Після цього, ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18.05.2007 року також ПВКФ «Істок»і безпосередньо ОСОБА_1. знову було заборонено здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці, розташованій за адресою м. Харків, вул. Скрипника, 16 і м. Харків, вул. Пушкінська, д. 31 (т.1 а.с.18).

Твердження засудженого в апеляції про те, що він в звязку зі станом здоровя не міг здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці, розташованій за адресою м. Харків, вул. Скрипника, 16 спростовуються як наявністю по справі двох судових рішень, які забороняли ПВКФ «Істок», директором якої ОСОБА_1. здійснювати будівельні роботи, так і показаннями свідків ОСОБА_6. та ОСОБА_7. о том, що саме ОСОБА_1. на даній земельній ділянці проводив такі роботи після того, як були винесені ухвали суду про їх заборону, що узгоджується зі змістом фотознімків подвір'я по вул. Скрипника, 16 в м. Харкові (т.1 а.с.28-30).

Про те, що згідно ухвали Київського районного суду м. Харкова від 18.05.2007 року про заборону ПВКФ «Істок»і безпосередньо ОСОБА_1. здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці, розташованій за адресою м. Харків, вул. Скрипника, 16 і м. Харків, вул. Пушкінська, д. 31 (т.1 а.с.18) було винесено постанову Київського ВДВС м. Харкова від 29.08.2007 р. про порушення відповідного виконавчого провадження свідчить копія цього документу, яка є в матеріалах справи та яку ОСОБА_1. отримав 30 серпня 2007 року від старшого державного виконавця балова В.М. (т.1 а.с. 20).

Виходячи з фактичних обставин справи, суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1. за ст.ст. 125 ч. 1, 358 ч.1, 358 ч. 3, 382ч. 1 КК України.

Судова колегія також зазначає, що відповідно до обвинувального висновку( т. 6, а. с. 212-229), на думку слідчих органів, вина ОСОБА_1. в скоєнні умисного невиконання службовою особою ухвали суду, що набрала законної сили підтверджується даними, що містяться в акті державного виконавця від 30.08.2007 року про те, що виїздом на місце: територію двору будинку №16 по вул. Скрипника м. Харкова встановлений факт проведення будівельних робіт(т.1, а.с. 142) та в повідомленні начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого Департаменту містобудування, архітектури і земельних відносин виконавського комітету Харківської міської ради за №3163/5 від 13.09.2007 р. про те, що співробітниками Інспекції встановлений факт проведення ОСОБА_1. будівельних робіт з облаштуванням фундаменту у дворі дома №16 по вул. Скрипника в м. Харкові(т.1 а.с.32)

Згідно вироку Київського районного суду м. Харкова від 24.12.2009 року ці процесуальні документи знаходилися в матеріалах справи щодо ОСОБА_1. та при постановлені обвинувального вироку суд надав їм оцінку(т. 10, а. с. 232-235).

Ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 21.07.2010 року цей вирок суду від 24.12.2009 року було скасовано та справу направлено на новий судовий розгляд(т. 11, а. с. 329-331).

Але, як вбачається з матеріалів справи, в період нового судового розгляду головою Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л. було затверджено акт від 29.06.2011 року, складений робітниками суду о том, що при предявленні для ознайомлення підсудному ОСОБА_1. тому № 1 матеріалів кримінальної справи, він видрав зі справи ряд процесуальних документів, у тому числі які знаходилися на а. с. 32 та 142(т. 13, а. с. 111).

Крім того, як вказано вище, в матеріалах справи є копія постанови Київського ВДВС м. Харкова від 29.08.2007 р. про порушення виконавчого провадження по виконанню ухвали Київського районного суду м. Харкова від 18.05.2007 року про заборону ПВКФ «Істок»і безпосередньо ОСОБА_1. здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці, розташованій за адресою м. Харків, вул. Скрипника, 16 і м. Харків, вул. Пушкінська, 31 (т.1 а.с. 20), на якій є підпис від імені ОСОБА_1. о том, що він отримав таку копію.

Як вбачається з акту від 29.06.2011 року, складеного робітниками Київського районного суду м. Харкова та затвердженого головою цього суду (т. 13, а. с. 111) при предявленні для ознайомлення підсудному ОСОБА_1. тому № 1 матеріалів кримінальної справи, він видрав зі справи ряд процесуальних документів, у тому числі який знаходився на а. с. 141, де відповідно до обвинувального висновку( т. 6, а. с. 212-229) знаходилася сама постанова Київського ВДВС м. Харкова від 29.08.2007 р. про порушення виконавчого провадження по виконанню ухвали Київського районного суду м. Харкова від 18.05.2007 року, копія якої залишилася знаходитися в матеріалах справи(т.1 а.с. 20).

Доводи апеляції засудженого про порушення права на захист, оскільки, начебто, суд не надав йому можливості взяти участі у судових дебатах та не надав йому останнього слова є надуманими.

Таке твердження засудженого спростовується змістом протоколу судового засідання про те, що підсудний ОСОБА_1. відповідно до вимог ст. ст. 318, 319 КПК України брав участь у судових дебатах і звертався до суду з останнім словом( т.14, а. с. 108-110; т. 15, а. с. 162).

Доводи апеляції засудженого про порушення права на захист, оскільки його інтереси у судовому засіданні захищав адвокат ОСОБА_13., який, начебто, не мав права на участь у справі також є надуманими.

Так, як вбачається з матеріалів справи при судовому розгляді справи відповідно до вимог ст. 47 КПК України інтереси підсудного ОСОБА_1. захищали адвокати ОСОБА_14., ОСОБА_15. та потім ОСОБА_13., які мають свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю в Україні, при цьому, якщо адвокати ОСОБА_14. і потім ОСОБА_15. були замінені судом у звязку з відмовою підсудного від призначеного захисника, то відносно участі адвоката ОСОБА_13. при розгляді справи підсудний відповідної відмови не заявляв.

Доводи апеляції засудженого про неповноту судового розгляду, оскільки, начебто, суд не розглянув його клопотання спростовуються змістом протоколу судового засідання, із якого вбачається, що всі клопотання підсудного ОСОБА_1. були розглянути судом з прийняттям рішення щодо кожного клопотання(т. 14, а. с. 23-110).

Доводи апеляції засудженого про необґрунтоване притягнення його до кримінальної відповідальності у звязку з наявністю у справі постанов про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.03.2006 р. та від 14.04.2006 р., є безпідставними, оскільки вказаними постановами відмовлено в порушенні кримінальної справи в звязку з тим, що грубого порушення громадського порядку під час неправомірних дій допущено не було, тобто за відсутністю складу хуліганства. В той же час, вказаними постановами не спростовується факт заподіяння потерпілій ОСОБА_3. тілесних ушкоджень. Напроти, в зазначених постановах підтверджено отримання потерпілою легких тілесних ушкоджень. Так, в постанові від 23.03.2006 р. зазначається, що згідно акту судово-медичного дослідження № 1434 від 16.03.2006 р. ОСОБА_3. були спричинені легкі тілесні ушкодження (т.2 а.с.45), а постанові від 14.04.2006 р. вказується, що згідно акту судово-медичного дослідження № 1997 від 12.04.2006 р. у ОСОБА_3. встановлені такі ж тілесні ушкодження (т.2 а.с.39).

Доводи апеляції засудженого про необґрунтоване притягнення його до кримінальної відповідальності у звязку з тим, що потерпіла ОСОБА_3. та свідки дали по справі не правдиві показання є неспроможними, так як винність ОСОБА_1. у скоєні злочинів при обставинах визнаних судом встановленими та викладених у вироку, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів: показаннями потерпілої і свідків, висновками експертиз та іншими доказами, наведеними у вироку.

За таких обставинах, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що по справі не має підстав не довіряти показанням потерпілої ОСОБА_3., Кримської В.М., ОСОБА_2., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_11., ОСОБА_10., ОСОБА_9., оскільки їх показання про обставини вчинених ОСОБА_1. злочинів підтверджуються іншими дослідженими судом доказами.

З огляду на викладене, обґрунтовано суд першої інстанції прийшов і до висновку про те, що ОСОБА_1. не визнає вини у вчиненні злочинів з метою уникнути відповідальності за їх скоєння.

Порушень норм КПК України, які б були підставами для скасування вироку, по справі не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_1. покарання, суд першої інстанції, як видно з вироку, відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини їх вчинення, особу засудженого, а також наявність по справі обставини, що обтяжує покарання вчинення злочину щодо особи похилого віку та відсутність обставин, що помякшують покарання.

Між тим, матеріалами справи встановлюється, що відповідно до вимог ст. 49 КК України закінчилися строки давності за злочини, передбачені ст.ст. 125 ч. 1, 358 ч.1, 358 ч. 3 КК України.

При розгляді апеляційною інстанцією справи засуджений ОСОБА_1 заперечував проти застосування до нього положення ст. 49 КК України.

Отже, колегія суддів, встановив у судовому засіданні обставини, передбачені ст. 49 КК України, відповідно до вимог ч. 5 ст. 74 КК України звільняє засудженого від призначеного йому за ст. ст. 125 ч. 1, 358 ч. 1, 358 ч. 3 КК України покарання у звязку закінченням строків давності.

Колегія суддів також виключає із вироку вказівку суду по призначення ОСОБА_1. покарання відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів.

З урахуванням цих обставин, колегія суддів не може погодитися з доводами апеляції прокурора про невідповідність призначеного засудженому ОСОБА_1. покарання тяжкості вчинених злочинів та його особі, у зв'язку з м'якістю.

Крім того, колегія суддів вирок в частині рішення по цивільному позиву потерпілої ОСОБА_3. про стягнення з ОСОБА_1. в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 гривень скасовує та закриває проводження по справі в звязку зі смертю потерпілої ОСОБА_3., про що не було відомо суду першої інстанції при постановленні вироку.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 373 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції прокурора та засудженого задовольнити частково.

Вирок Київського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_1 змінити та на підставі, передбаченої ч. 5 ст. 74 КК України звільнити його від призначеного йому за ст. ст. 125 ч. 1, 358 ч. 1, 358 ч. 3 КК України покарання у звязку закінченням строків давності.

Виключити із вироку вказівку суду по призначення ОСОБА_1. покарання відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у вигляді 1 року 9 місяців 20 днів позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані зі здійсненням організаційно розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях строком на два роки.

Зарахувати в строк відбування основного покарання ОСОБА_1. строк знаходження його під вартою з 01 жовтня 2008 року по 21 липня 2010 року та вважати ОСОБА_1. таким, що він відбув основне покарання.

Цей же вирок в частині рішення по цивільному позиву потерпілої ОСОБА_3. про стягнення з ОСОБА_1. в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 гривень скасувати та закрити проводження по справі в звязку зі смертю потерпілої ОСОБА_3.

В іншій частині вирок суду щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.

Головуючий суддя

Судді