Рішення № 2156164, 02.10.2008, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 жовтня 2008 р. Справа 12/87-08

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції (21001, м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги, 35, ідент.код 20097421)

до: Приватного підприємства "Нафтосервіс" (23100, Вінницька обл., м. Жмеринка, вул. Радянська, 1, ідент.код 32831280)

про стягнення 1 397 398,73 грн.

Головуючий суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Білоконна О.В.

Представники

позивача : Усова О.О.- за дорученням

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з відповідача 1397398,73 грн., в тому рахунку: 1196666,67 грн. заборгованості за кредитним договором № 012/03-11/53 від 06.02.07р., 189267,91 грн. заборгованості за нарахованими відсотками та 11464,15 грн. пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів.

Ухвалою суду від 15.08.08р. порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 28.08.08р.

В судове засідання 28.08.08р. представник відповідача не з"явився, відзиву та витребуваних доказів не надав, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (поштове повідомлення № 1403839).

Позивачем також не виконано вимоги суду щодо надання необхідних для вирішення спору доказів. Його представником в судовому засіданні подано клопотання про відкладення розгляду справи. З урахуванням наведенного ухвалою суду від 28.08.08р. розгляд справи відкладено до 02.10.08р.

В судове засідання 02.10.08р. з"явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог в частині нарахування пені, посилаючись на помилку в методиці нарахування пені, просить стягнути з відповідача 11 446,26 грн. пені відповідно до поданого 02.10.08р. розрахунку.

Відповідач правом участі в судовому засіданні 02.10.08р. не скористався, відзиву та витребуваних судом документів не надав. Про дату місце та час слухання справи повідомлений належним чином ухвалою суду від 28.08.08р., про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції відповідачу 10.09.08р. за № 1420229. Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи.

З урахуванням наведеного, справа розглядається без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

З пояснень представника позивача та наявних у справі матеріалів вбачається наступне.

Відповідно до умов кредитного договору № 012/03-11/53 від 06.02.2007 року Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції (далі - Банк) було надано Приватному підприємству "Нафтосервіс"(далі - ПП "Нафтосервіс") строковий кредит в національній валюті в сумі 1200000 грн. зі сплатою 17,5 % відсотків річних з терміном погашення за графіком, передбаченим п. 6.1 кредитного договору, на купівлю АЗС.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 6.1, 6.2 Кредитного договору ПП "Нафтосервіс" зобов'язався щомісячно сплачувати відсотки та кредит згідно встановленого графіка погашення та заборгованість (у разі виникнення) за штрафами, пенею та іншою безспірною заборгованістю за кредитним договором.

Плановим графіком погашення кредиту, що є додатком № 1 до кредитного договору, встановлено, що позичальник має погашати кредит щомісячними платежами в розмірі 33333,333 грн. протягом з лютого 2007 року по січень 2010 року.

Згідно з п. 7.4 кредитного договору кредитор вправі достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, зокрема, у випадку порушення графіку погашення кредитної заборгованості та несплати процентів за користування кредитом.

Сторони домовились, що у разі невиконання зазначених п.7.4 вимог протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання позичальником письмового повідомлення, кредитор має право достроково звернути стягнення на заставлене майно. Таке стягнення здійснюється за умови попередження позичальника про прийняття такого рішення кредитором рекомендованим листом, або телеграмою. У випадку, якщо місце знаходження позичальника невідоме, попередження здійснюється шляхом публікації його у друкованих офіційних ЗМІ (п. 7.4 договору).

На день подання позову (14.08.08р.) відповідачем не погашено 596666,66 грн. кредиту. За користування кредитними коштами відповідачу нараховано 232907,35 грн. відсотків за період з 06.02.07р. по 17.03.08р., з яких сплачено відповідачем 43639,44 грн., заборгованість складає 189267,91 грн.

З пояснень представника позивача та наданих матеріалів вбачається, що після подання позову 26.08.08р. відповідачу рекомендованою кореспонденцією надіслано вимогу № 07-15/5-3018 про погашення заборгованості перед Банком та сплату пені за несвоєчасну сплату платежів, яку відповідач отримав 23.08.08р.

Наведене стверджується:

- кредитним договором № 012/03-11/53 від 06.02.2007 року з додатком № 1 до нього;

- розрахунком заборгованості по кредиту та нарахування відсотків;

- виписками банку та меморіальними ордерами;

- претензіями та вимогою від 26.08.08р. з доказами її вручення відповідачу;

- іншими матеріалами справи;

- відсутністю заперечень відповідача на позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статей 1046, 1048 параграфа 1 глави 71 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Пунктом 7.4 кредитного договору передбачено, що кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадку невиконання позичальником умов розділу 6 цього договору та наявності фактів невиконання позичальником будь-яких інших своїх зобов"язань.

Матеріалами справи стверджується, що на день подання позову відповідач заборгував позивачу 596666,66 грн. з повернення кредиту та 189267,91 грн. зі сплати відсотків. Тому позивач вправі був вимагати від відповідача сплати цієї заборгованості та у порядку визначеному п. 7.4 кредитного договору, вимагати дострокового погашення кредиту у повному обсязі.

Разом з тим, передбачене п. 7.4 договору повідомлення/вимога про дострокове погашення кредиту позивач надіслав відповідачу після подання позову.

Оскільки відповідач не сплатив вказану заборгованість у встановлені кредитним договором строки, позовні вимоги щодо стягнення 1196666,67 грн. кредиту та 189267,91 грн. відсотків підлягають задоволенню.

Однак, суд вважає, що спір в частині стягнення заборгованості з погашення кредиту в сумі 600000 грн. виник внаслідок неправильних дій позивача, який звернувся до суду, не набувши на день звернення в силу п. 7.4 договору права вимоги на стягнення цієї суми, тому державне мито з цієї суми покладається на позивача відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України.

Згідно п. 10.2 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом передбачених п. 1.1, 6.1 даного договору, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла у період існування заборгованості, за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК Ураїни нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

Розрахунок пені в позовній заяві зроблений без дотримання цієї норми закону. Разом з тим він не перевищує розміру пені, яка підлягає стягненню згідно з умовами договору і чинним законодавством.

Тому заява позивача про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені судом не приймається в силу ст. 22 ГПК України.

Стягненню підлягає пеня в межах заявлених позовних вимог в сумі 11464,15 грн., нарахована стосовно щомісячної заборгованості по сплаті кредиту окремо за період з 12.08.07р. по 12.02.08р.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84,115,116 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Нафтосервіс" (23100, Вінницька обл., м. Жмеринка, вул. Радянська, 1, ідент.код 32831280, п/р 2600215632 в ВОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 302247) на користь Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції (21001, м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги, 35, ідент.код 20097421) - 1397398,73 грн., в тому рахунку: 1196666,67 грн. заборгованості з погашення кредиту, 189267,91 грн. заборгованості за нарахованими відсотками та 11464,15 грн. пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів, 7973,99 грн. витрат на сплату державного мита та 67,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам у справі.

Суддя Кожухар М.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України 07 жовтня 2008 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу