ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.02.12 Справа№ 5015/261/12
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Міністерства юстиції України, м.Київ в інтересах держави Україна
до відповідача Державного підприємства „Львіввугілля”, м.Сокаль
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Державна казначейська служба України, м.Київ
про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України в сумі 42000,00грн.
Представники:
Від позивача Гапеєв С.О. представник,
Від відповідача Пилипяк В. представник,
Від третьої особи : не з”явився.
Суть спору:
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Міністерства юстиції України до Державного підприємства „Львіввугілля”, м.Сокаль, за участю третьої особи: Державної казначейської служби України, м.Київ, про відшкодування збитків завданих Державному бюджету України в сумі 42000, 00 грн. Позовні вимоги обґрунтовуються Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 р. у справі "Крищук проти України” № 1811/06.
Ухвалою суду від 25.01.2012 р. порушено провадження по справі та призначено до розгляду в засіданні на 16.02.2012р.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача в судове засідання 16.02.2012р. подав заяву, в якій зазначив, що визнає в повному обсязі позовні вимоги про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України в сумі 42000,00грн.
Представник третьої особи в судове засідання не з”явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 р. у справі № 1811/06 "Крищук проти України” встановлено порушення норм Конвенції та зобов”язано державу Україна виплатити заявнику ОСОБА_1 належні йому за рішенням Червоноградського міського суду Львівської області кошти. Сума відшкодування моральної шкоди становить 42000,00грн.
На виконання рішення Європейського суду з прав людини із Державного бюджету України ОСОБА_1 було сплачено 42000,00грн. Цю обставину підтверджує платіжне доручення № 1191 від 07.09.2009 р., долучене до матеріалів справи.
При винесенні рішення суд виходив з такого.
17 липня 1997 р. Україною ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. (надалі Конвенція).
Відповідно до статті 14 Закону України "Про міжнародні договори України" від 29.06.2004 р. міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов'язковість міжнародного договору відповідно до цього Закону в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб. Частиною 1 статті 15 названого Закону встановлено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
Згідно зі статтею 46 Конвенції Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточне рішення Європейського суду з прав людини (надалі Європейський суд) у будь-якій справі, в якій вони є сторонами.
У зв'язку з обов'язком України виконувати рішення Європейського суду у справах проти України Верховною Радою України 23 лютого 2006р. прийнято Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що рішення Європейського суду є обов'язковим для виконання Україною відповідно до вищезазначеної статті 46 Конвенції.
Згідно зі статтями 3, 8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" виконання рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України у тримісячний строк з моменту набуття рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у рішенні. Названим Законом передбачено обов'язок Органу представництва звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування стягувачу (частина 5 статті 9).
Органом представництва згідно зі статтею 1 цього Закону є орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2006р. № 784 "Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" таким органом є Міністерство юстиції України.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що виплачена заявнику платіжним дорученням № 1191 від 07.09.2009р. сума є збитками Державного бюджету України. Для настання цивільно-правової відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина.
10 листопада 2003 року Червоноградський міський суд Львівської області зобов”язав державне підприємство „Львіввугілля” сплатити на користь ОСОБА_1 42000,00грн. моральної шкоди, спричиненої підприємством через незабезпечення його житлом. Однак, відповідач не виплатив заявнику належні кошти. Рішення суду набрало законної сили, однак не було виконано. Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Крім того, статтею 129 Конституції України встановлено засади судочинства, серед яких визначено обовязковість рішення суду (пункт 9 частини 2). Це означає, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а тому має відповідати вимогам пункту 1 статті 6 Конвенції.
Таким чином, не виплата заявнику належних йому коштів, а також невиконання судового рішення є протиправною поведінкою відповідача в цивільно-правовому розумінні.
Невиконання відповідачем рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 10.11.2003 р. призвело до порушення конституційних та цивільних прав заявника ОСОБА_1 Судом встановлено, що ОСОБА_1 виплачено з Державного бюджету України 42000, 00грн.
Причинний зв'язок полягає в порушенні відповідачем норм Конституції України, цивільного законодавства, зволіканні із виконанням рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 10.11.2003р., наслідком чого є звернення ОСОБА_1 до Європейського суду, що в свою чергу спричинило негативні наслідки у вигляді збитків державі.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто, наявність вини заподіювача шкоди призюмується відсутність вини доводиться заподіювачем шкоди.
У відповідача не було перешкод для виконання обовязку, який покладався на нього рішенням Червоногардського міського суду Львівської області від 10.11.2003р. щодо відшкодування шкоди в сумі 42000, 00грн.
Статтею 1191 ЦК України зазначено, що відшкодування шкоди, завданої іншою особою, зумовлює виникнення права зворотної вимоги до безпосереднього порушника у розмірі виплаченого відшкодування.
За таких обставин суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 42000,00грн. збитків, завданих Державному бюджету України.
Відповідно до статті 35 ГПК України, рішення суду з цивільних справ, що набрало законної сили, є обовязковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Згідно з статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами, поданими відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи наведені обставини, керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., статтями 14, 15 Закону України "Про міжнародні договори України", статтями 2, 3, 8, 9 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", статтями 2, 11, 15-17, 1166, 1191 Цивільного кодексу України, статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1.Позов задоволити повністю.
2.Стягнути з Державного підприємства „Львіввугілля” (адреса: вулиця Б.Хмельницького,26, місто Сокаль, Львівська область, 80000; код ЄДРПОУ код 32323256) на користь держави збитки, завдані Державному бюджету України, у розмірі 42000,00грн., на рахунок Державної казначейської служби України 31116115700028, код банку 820172, код ЄДРПОУ 20055032, банк одержувача Державне казначейство України в м.Києві. Стягувач Міністерство юстиції України (адреса: вулиця Городецького, будинок 13, місто Київ, 01001;код ЄДРПОУ 00015622).
3.Стягнути з Державного підприємства „Львіввугілля” (адреса: вулиця Б.Хмельницького,26, місто Сокаль, Львівська область, 80000; код ЄДРПОУ код 32323256) в доход Державного бюджету України 1609,50 грн. судового збору.
4.Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
5.Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
6.Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.
Суддя Бортник О.Ю.
Повне рішення складено 20.02.2012р.
Судове рішення № 21549269, Господарський суд Львівської області було прийнято 16.02.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/261/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: