Рішення № 21549060, 14.02.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.12 Справа № 9/5009/8076/11

Суддя Боєва О.С.

За позовом Фермерського господарства “Сніжинка” (72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, пер. Базарний, 25)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення суми 13200,00 грн.

Суддя Боєва О.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 (дов. № б/н від 11.01.12)

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача суми 13200 грн. збитків спричинених неналежним виконанням договірних зобовязань.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.12.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 9/5009/8076/11, судове засідання призначено на 19.01.2012р. Ухвалою суду від 19.01.2012р. в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 14.02.2012р.

14.02.2012р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги, просить на підставі ст.ст. 173, 175, 193 ГК Украйни, ст.ст. 20, 837, 852, 857, 859 ЦК України позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судові засідання за викликом не зявлявся. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Ухвали суду направлялись на адресу, вказану в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: АДРЕСА_1. Крім того, матеріали справи містять рекомендоване поштове повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду. Згідно з п. 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.01.2011р. між ФГ “Сніжинка” (позивач) та ПП ОСОБА_1 (відповідач) було укладено договір про надання послуг № 2011, відповідно до умов якого відповідач на протязі дії даного договору здійснює ремонт записних частин за заявкою позивача, а останній зобовязується прийняти та оплатити надані послуги, за виставленими рахунками та актами (п. 1.1.).

Пунктом 8.1. встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011р.

Відповідно до п. 2.2. договору відповідач здійснює гарантійне обслуговування на протязі 6 місяців.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що валютою договору приймається національна валюта України. Загальна сума договору визначається за дефектовочною відомістю. Розрахунки за вказаний ремонт здійснюється за схемою: 100% передоплати на розрахунковий рахунок відповідача.

Згідно з п. 5.2. договору у випадку неякісного ремонту позивач повідомляє відповідача невідкладно, а останній зобовязується здійснити повторний ремонт на протязі 14 днів. Порядок встановлюється за згодою сторін.

На виконання умов договору позивачем було сплачено суму 14900 грн. за рахунком № 231 від 18.01.2011р., що підтверджується платіжним дорученням 5 від 27.01.2011р. на суму 14900 грн. Відповідачем, в свою чергу, здійснено ремонт КПП Т-150 - вартістю 12400 грн. та ремонт Пром опори Т-150 К - вартістю 2500 грн., 21.02.2011р. сторони підписали та скріпили печатками акт здачі-прийомки виконаних робіт № 49.

14.04.2011р. позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про здійснення гарантійного ремонту від 12.04.2011р. (фіскальний чек № 5275), в якій зазначено, що у звязку з тим, що КПП Т-150 вийшла з ладу, позивач просить невідкладно направити на адресу ФГ «Сніжинка» компетентних представників для здійснення гарантійного ремонту.

У звязку з тим, що відповідачем залишено вимогу без відповіді, гарантійний ремонт не здійснено, 06.09.2011р. між ФГ “Сніжинка” (позивач у справы, замовник) та ПП ОСОБА_3 (виконавець) було укладено договір ремонту КПП Т-150 К, відповідно до умов якого позивач доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт по ремонту КПП Т-150 К (п. 1.1.).

Відповідно до п. 2.2.1. виконавець зобовязався здійснити ремонт КПП Т-150 К до 09.09.2011р.

Відповідно до п. 3.1. договору, вартість ремонту КПП Т-150 К - 13200 грн., після діагностики, складеної комісією з представників виконавця та позивача.

Згідно з п. 3.2. договору оплата здійснюється на умовах даного договору, а саме позивач здійснює оплату в сумі 13200 грн. на розрахунковий рахунок виконавця.

09.09.2011р. ФГ «Сніжинка»і ПП ОСОБА_3 було підписано та скріплено печатками акт виконаних робіт № 41, цього ж дня позивачем перераховано на рахунок ПП ОСОБА_3 суму вартості ремонтних робіт, що підтверджується платіжним дорученням № 10 від 09.09.2011р. на суму 13200 грн.

У звязку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми 13200 грн. збитків, спричинених неналежним виконанням відповідачем договірних зобовязань.

Відповідно до ст. 906 ЦК України встановлено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 22 ЦК України яка встановлює відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Порядок відшкодування збитків встановлений також главою 25 Господарського кодексу України. Так, відповідно до ст. 224 цього Кодексу учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Із змісту цих норм, а також ст.ст. 610, 611 ЦК України слідує, що відшкодування збитків є одним із правових наслідків порушення зобовязання, мірою відповідальності. Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Умови відшкодування збитків передбачені статтею 226 ГК України, із якої також слідує, що головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин.

Притягнення до відповідальності можливо лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад правопорушення, який є підставою правової відповідальності. Склад правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: субєкт, обєкт, обєктивна та субєктивна сторона. Субєктом є боржник, обєктом правовідношення по зобовязаннях; обєктивною стороною наявність збитків у майновій сфері кредитора, противоправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобовязання, причинний звязок між противоправною поведінкою боржника і збитками; субєктивну сторону правопорушення складає вина.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобовязань. Оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

На кредитора покладений обовязок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобовязання, прямого причинного звязку між порушенням зобовязання і завданими збитками і їх розмір, на боржника відсутність вини (ст.ст. 614,623 ЦК України).

Із матеріалів справи слідує, що відповідач свій обовязок за договором про надання послуг № 2011 від 17.01.2011р. не виконав, гарантійний ремонт відремонтованих агрегатів відповідно до п. 5.2. договору, а також відповідно до гарантійного листа від 21.02.2011р., не здійснив.

Внаслідок порушення відповідачем своїх зобовязань за договором про надання послуг № 2011 від 17.01.2011р., позивач був змушений звернутися до ПП ОСОБА_3 для здійснення ремонту КПП Т-150 (договір від 06.09.2011р. між ПП ОСОБА_3 та ФГ «Сніжинка», акт виконаних робіт № 41 від 09.09.2011р., рахунок № 51 від 09.09.2011р.), у звязку з чим, ФГ “Сніжинка” поніс збитки в розмірі 13200 грн., які були сплачені останнім за ремонт КПП Т-150, що підтверджується платіжним дорученням № 10 від 09.09.2011р.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, доказів на підтвердження відсутності вини у невиконанні договірних зобовязань не надав.

Отже, суд приходить до висновку, що склад правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є доведеним, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 13200 грн. збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 1411,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) на користь Фермерського господарства “Сніжинка” (72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, пер. Базарний, 25; код ЄДРПОУ 20475426) суму 13200 (тринадцять тисяч двісті) грн. збитків та суму 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 20.02.2012р.