Ухвала суду № 21549039, 21.02.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

21.02.12 Справа № 5009/658/12 Суддя Соловйов В.М. розглянувши матеріали

За позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1 (69032,АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АТП 12327” (69083, м. Запоріжжя, вул. Антарктична, 46/2, ідентифікаційний код 36836130)

третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” (69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, 23)

про визнання права власності на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

ПП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом від 13.02.2012р. до відповідача ТОВ “АТП 12327”, за участю ТОВ “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” (третя особа) про визнання обєктом нерухомого майна сторожки (літ Ч-2 інв. № 24303) площею 30,4 кв. м., асфальтобетонну територію (замощення інв. № 24305) загальною площею 48797 кв. м., що розташоване за адресою АДРЕСА_2; визнання права власності на нерухоме майно сторожку (літ Ч-2 інв. № 24303) площею 30,4 кв. м., асфальтобетонну територію (замощення інв. № 24305) загальною площею 48797 кв. м., що розташоване за адресою АДРЕСА_2 за ПП ОСОБА_1 та зобовязати ТОВ “АТП 12327” передати ПП ОСОБА_1 сторожку (літ Ч-2 інв. № 24303) площею 30,4 кв. м., асфальтобетонну територію (замощення інв. № 24305) загальною площею 48797 кв. м., що розташоване за адресою АДРЕСА_2.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 20.02.2012р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовна заява підлягає поверненню в звязку з наступним.

Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частинами 1, 2 ст. 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування,не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином субєктом підприємницької діяльності або його представником.

Згідно п. 2, 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі;

відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі;

не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011р. N 02/163-48 “Про судовий збір”.

Відповідно до ст. 1 цього Закону, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (ст. 2 Закону).

Статтею 3 Закону N 02/163-48 визначено об'єкти справляння судового збору. Так, судовий збір справляється:

за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;

за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;

за видачу судами документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

за подання до господарського суду:

1) позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

2) позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 13 Закону України від 22.12.2011р. № va315731-11 “Про Державний бюджет України на 2012 рік” установлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату:

у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні.

Згідно ч. 7 ст. 6 Закону України “Про судовий збір”, розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити:

зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів).

Згідно приписам статті 55 ГПК України, ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог;

4) у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею.

Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

В якості додатків до позовної заяви позивачем надано квитанцію № ПН2610 від 15.02.2012р. про сплату судового збору у розмірі 2 000,00 грн. Інші докази сплати судового збору у матеріалах позовної заяви відсутні.

Проте, позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру визнати обєктом нерухомого майна сторожки (літ Ч-2 інв. № 24303) площею 30,4 кв. м., асфальтобетонну територію (замощення інв. № 24305) загальною площею 48797 кв. м., що розташоване за адресою АДРЕСА_2; визнати право власності на нерухоме майно сторожку (літ Ч-2 інв. № 24303) площею 30,4 кв. м., асфальтобетонну територію (замощення інв. № 24305) загальною площею 48797 кв. м., що розташоване за адресою АДРЕСА_2 за ПП ОСОБА_1 та зобовязати ТОВ “АТП 12327” передати ПП ОСОБА_1 сторожку (літ Ч-2 інв. № 24303) площею 30,4 кв. м., асфальтобетонну територію (замощення інв. № 24305) загальною площею 48797 кв. м., що розташоване за адресою АДРЕСА_2.

Розмір судового збору зі спорів щодо витребування, повернення, передачі майна, тощо дорівнює 2 % від вартості цього майна.

Отже, розмір судового збору повинен вираховуватися від загальної вартості сторожки (літ. Ч-2 інв. № 24303) площею 30,4 кв. м. та асфальтобетонної території (замощення інв. № 24305) загальною площею 48797 кв. м., що розташовані за адресою АДРЕСА_2.

Вартість витребуваного майна позивачем в позовній заяві не визначена, відсутні і відомості щодо вартості цього майна у додатках до позовної заяви.

Відтак, позивачем не сплачено судовий збір у відповідному розмірі.

Частиною 1 ст. 56 ГПК України (із змінами, внесеними згідно із Законом N v9126837-11 від 19.05.2011) встановлено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

За приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч.1 ст. 34 ГПК України).

Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст. 36 ГПК України).

При зверненні до суду з позовом від 13.02.2012р. позивачем надані фіскальні чеки № 9839 та № 6888 від 15.02.2012р. та описи вкладення до цінного листа від 15.02.2012р. Але дані описи вкладення безумовно свідчать про те, що відповідачу та третій особі надіслано не всі додані до позовної заяви документи.

Так, в графі “найменування предметів” вказаного опису вкладення зазначено:

“1. Позовна заява ”

Кількість предметів 2 арк.; оголошена цінність 1 грн.”, загальний підсумок предметів 2 арк. оголошена цінність - 1 грн."

В той же час, до позовної заяви, що надіслана на адресу господарського суду, додано додатки, а саме: копія довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, копія договору позики № 7 від 22.06.2011р., копії квитанцій до договору позики, копія договору купівлі-продажу № 12-07/10 від 12.07.2010р.

Причому суд звертає увагу позивача на те, що застереження з приводу можливості не надсилання на адресу сторони документів, які у сторони є, в новій редакції ст. 56 ГПК України відсутнє.

Таким чином, позивачем не надіслано на адресу відповідача та третьої особи всі додані до неї документи, що є порушенням приписів ст. 56 ГПК України.

Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

В абзаці 7 пункту 3.5 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України також зазначено, що у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копії доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК України.

На підставі викладеного позовна заява ПП ОСОБА_1 підлягає поверненню без розгляду.

Приймаючи судове рішення, господарський суд також враховує наступне.

За змістом Розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви та відомості є обовязковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обовязковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого зясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.

Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які субєктивні висновки та обставини.

На підтвердження цього висновку свідчить і ст. 4-1 ГПК України, згідно якої господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

В абзаці 4 пункту 1.6 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” вказано, що питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Відтак, при новому зверненні до суду позивачу, з урахуванням вимог ст. 27 ГПК України, слід не тільки обґрунтувати в тексті позовної заяви необхідність залучення до участі у справі в якості третьої особи ТОВ “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації”, але і подати відповідну окрему заяву чи вказати про це у прохальній частині позовної заяви.

Необхідно також обовязково визначитися не тільки з підставами на яких належить залучити до участі у справі третю особу, але і на чиїй стороні позивача чи відповідача слід залучити вказану третю особу.

Керуючись ст. 50-51, ч. 1, п. 2, 3 ч. 1 ст. 57, п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву та додані до неї матеріали на 19 аркушах без розгляду (в тому числі оригінал квитанції № ПН2610 від 15.02.2012р. на суму 2 000,00 грн. про сплату судового збору).

Суддя Соловйов В.М.