Рішення № 21549007, 21.02.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 28/1/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.12 Справа № 5009/159/12

Суддя Яцун О.В.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дизайн Інжінірінг Інтрерпрайс ІНТРА”, м.Київ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський мясокомбінат», Запорізька область, м.Мелітополь

про стягнення заборгованості в розмірі 18.367 грн.67 коп. на підставі договору поставки № 1035/1/2010 від 22.01.2010р., яка складається з: 17 68, 76 грн. сума основного боргу, 1 367,90 грн. пені за неналежне виконання умов договору та 707,97грн. 3 % річних за порушення виконання грошового зобовязання.

Суддя О.В. Яцун

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1., довіреність №б/н від 23.11.2011р.

Від відповідачів: не зявився

11.01.2012р. до господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Дизайн Інжиніринг Інтерпрайс ІНТРА”, м. Київ з позовною заявою до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольський мясокомбінат”, Запорізька область, м. Мелітополь про стягнення заборгованості в розмірі 17 68, 76 грн. на підставі договору поставки № 1035/1/2010, 1 367,90 грн. пені за неналежне виконання умов договору, 707,97 грн. 3 % річних за порушення виконання грошового зобовязання.

Ухвалою від 11.01.2012р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 25.01.2012р.

Розгляд справи неодноразово відкладався в звязку з неявкою представника відповідача та з метою надання позивачем додаткових доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог, спочатку на 15.02.2012р. потім на 21.02.2012р.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 21.02.2012р. представник позивача наполягає на задоволені заявлених позовних вимог з підстав, що зазначені в позові. А саме просить суд враховуючи приписи ст. ст. 13, 525, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 232 ГК України стягнути з ВАТ «Мелітопольський мясокомбінат»17 68, 76 грн. сума основного боргу, 1 367,90 грн. пені за неналежне виконання умов договору та 707,97грн. 3 % річних за порушення виконання грошового зобовязання. Крім того, представник позивача заявив клопотання про стягнення з відповідача витрат, повязаних із прибуттям представника позивача до суду.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не зявився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень Президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Матеріали справи містять поштове повідомлення відповідно до якого уповноважений представник ВАТ «Мелітопольський мясокомбінат»17.01.2012р. отримав копію ухвали про порушення провадження у справі та призначення судового засідання. З огляду на зазначене, відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання. Зазначене свідчить, що судом були здійснені всі заходи повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

На підставі чого, у відповідності до ст. 85 ГПК України представнику позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій громадян і організацій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно, зобов'язання виникають з угод; адміністративних актів; внаслідок заподіяння шкоди; з подій, що породжують цивільно-правові наслідки.

22 січня 2010р. між ТОВ «Дизайн Інжінірінг Інтерпрайс ІНТРА»(постачальник) та ВАТ «Мелітопольський мясокомбінат»(покупець) було укладено договір поставки №1035/1/2010, за умовами якого постачальник зобовязується виготовити та передати у власність покупцю продукцію, визначену в заявці відповідача, а покупець в свою чергу зобовязується прийняти цю продукцію та оплатити її у відповідності до умов цього договору.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що ціна на поставлену продукцію по позиціям узгоджується сторонами та зазначається постачальником в рахунку-фактурі на кожну партію продукції. Ціни, що зазначені в рахунку-фактурі дійсні протягом пяти днів з моменту виставлена рахунку.

На виконання умов договору позивач постави відповідачу продукцію на загальну суму 18.198грн.78коп., про що свідчать видаткові накладні №РН-0021164 від 08.04.2010р. на суму 3.566,28грн., №РН-0021174 від 09.04.2010р. на суму 1.714,56грн., №РН-0021207 від 14.04.2010р. на суму 3.502,74грн., №РН-0022522 від 28.09.2010р. на суму 9.415,20грн., в яких одержувачем зазначено ВАТ «Мелітопольський мясокомбінат».

Зазначені видаткові накладні засвідчені уповноваженими представниками сторін та закріплені печатками товариств.

Пунктом 2.3 договору сторони визначили, що моментом (датою) поставки слід вважати дату підписання сторонами видаткової накладної.

Накладні, підписані представниками ТОВ «Дизайн Інжінірінг Інтерпрайс ІНТРА»та ВАТ «Мелітопольський мясокомбінат»»містять реквізити передбачені договором (предмет, кількість, ціна).

Оформлення видаткових накладних, підписаних учасниками правочину свідчать про передачу товару продавцем покупцеві, тобто про факт здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (Боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (Кредитора) певну дію (сплатити гроші), а Кредитор має право вимагати від Боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається (ч.2 ст. 525 ЦК України).

Факт отримання товару (пакети) на загальну суму 18.198грн.78коп. підтверджується довіреностями №001085 від 07.04.2010р. на імя ОСОБА_2 та №003410 від 28.09.2010р. на імя ОСОБА_3

На оплату отриманого товару позивач виставив рахунки-фактури №СФ-0021950 від 07.04.2010р. на суму 3.693,96грн., №СФ-0021970 від 09.04.2010р. на суму 1.714,56грн., №СФ-0022001 від 14.04.2010р. на суму 3.502,74грн., №СФ-0023364 від 28.09.2010р. на суму 9.415,20грн.

Згідно з п.3.2 договору відповідач зобовязаний сплатити 100% загальної вартості отриманої продукції протягом 21 календарного дня з моменту поставки продукції згідно дати видаткової накладної.

Однак, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриману продукцію у встановлений договором строк, в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

Так, згідно банківських виписок за 22.01.2011 відповідачем був здійснений частковий платіж у розмірі 500грн. за поставлену продукцію на підставі видаткової накладної №РН-0021164 від 08.04.2010р.

Решта вартості отриманої продукції від відповідача на розрахунковий рахунок продавця не надходила.

Таким чином, сума боргу за отриману продукцію на момент розгляду справи становить 17.698грн.78коп.

Факт наявності заборгованості у розмірі 17.698грн.78коп. підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити отриману продукцію не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату отриманої продукції в повному обсязі не довів, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 17.698грн.76коп. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В звязку з неналежним виконанням відповідачем обовязку щодо оплати за поставлену продукцію, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 1.367грн.90коп.

На підставі ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно із ч.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності із ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Частиною 2 ст.551 Цивільного кодексу України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2 договору сторони узгодили, що у разі невиконання або неналежного виконання покупцем зобовязань передбачених п.3.4 договору, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченої партії продукції за кожний день прострочення.

Проаналізувавши положення п.6.2 договору, суд дійшов висновку, що сторони визначили розмір неустойки на рівні подвійної облікової ставки Національного банку України, не зазначивши при цьому дату (період) станом на які використовується облікова ставка для розрахунку пені. Враховуючи викладене, оскільки облікова ставка НБУ є величиною змінюваною, господарський суд вважає, що умовами договору сторони належним чином не узгодили розмір пені, який підлягає застосуванню, тобто договір в частині застосування штрафних санкцій є неукладеним.

З огляду на вищевикладене, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення пені задоволенню не підлягають.

Також за порушення виконання грошового зобовязання позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 707грн.97коп.

Згідно з ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Інший розмір відсотків договором не встановлений.

Відповідно до розрахунку позивача сума 3% річних за період прострочення з 29.04.2010р. по 01.12.2011р. складає 707грн.97коп.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

Враховуючи, що наданий розрахунок не суперечить нормам чинного законодавства, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних слід задовольнити в повному обсязі.

Стосовно клопотання позивача щодо стягнення з відповідача витрат, повязаних з прибуттям представника ТОВ “Дизайн Інжінірінг Інтрерпрайс ІНТРА” в судове засідання (вартість проїзнихо квитків на залізничному транспорті) слід зазначити наступне: законодавець в ст. 44 ГПК України поділяє судові витрати на: державне мито; суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрати, повязані з оглядом і дослідження речових доказів у місці їх знаходження; оплату послуг перекладача; оплату послуг адвоката; інші витрати, повязані з розглядом справи.

До поняття «інші витрати, повязані з розглядом справи»законодавець відносить дії (заходи), які повинні бути застосовані судом для обєктивного, повного та всебічного вирішення спірного питання між сторонами.

Враховуючи, що в один день в господарському суді Запорізької області розглядалося декілька справ за участю представника ТОВ “Дизайн Інжінірінг Інтрерпрайс ІНТРА”, суд не може вважати вартість залізничних квитків саме судовими витратами по справі №5009/159/12.

Витрати, повязані з оплатою вартості проїзних квитків на залізничному транспорті, можуть розглядатися як збитки підприємства і відшкодування цих збитків не регламентується нормами ст. 44 ГПК України.

Таким чином, зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 ГПК України, ст.11,509,526,530,611,625 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Дизайн Інжінірінг Інтрерпрайс ІНТРА” до Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський мясокомбінат» частково задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський мясокомбінат»(72319, Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Кірова, 175, код ЄДРПОУ 00443513, п/р 226006976976713091 ПАТ «ПУМБ», МФО 313623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дизайн Інжінірінг Інтрерпрайс ІНТРА” (01103, м.Київ, вул. Кіквідзе, 5, офіс 8, код ЄДРПОУ 20067704, п/р 26002109402 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) 17.698 (сімнадцять тисяч шістсот девяносто вісім) грн. 76коп. основного боргу, 707 (сімсот сім) грн.97коп. 3% річних, 1.313 (одна тисяча триста тринадцять) грн. 82коп. судового збору.

Видати наказ.

В решті заявлених вимог відмовити.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 22 лютого 2012р.

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення господарського суду може бути оскаржено сторонами в порядку та у строки встановлені нормами Господарського процесуального кодексу України.