Рішення № 21548616, 06.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.02.12 р. Справа № 37/241пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Гриник М.М.,

при секретарі Захаровій В.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою приватного акціонерного товариства „ВЕСТАСТРОЙ”, м. Краматорськ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг”, м. Київ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1

про визнання виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 №2317 від 19.09.2011р. таким, що не підлягає виконанню

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг”, м. Київ

до приватного акціонерного товариства „ВЕСТАСТРОЙ”, м. Краматорськ

про примусове виконання обовязків в натурі

Представники сторін:

від позивача (за зустрічним позовом): ОСОБА_2 за довір. №37-2 від 12.05.2011р.

від відповідача (за зустрічним позовом): ОСОБА_3 за довір. №249 від 04.10.2011р.

В судовому засіданні оголошувалися перерви з 18.01.2012р. до 02.02.2012р., з 02.02.2012р. до 06.02.2012р.

Приватне акціонерне товариство „ВЕСТАСТРОЙ”, м. Краматорськ звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг”, м. Київ про визнання виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 №2317 від 19.09.2011р. таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що виконавчий напис вчинено за відсутності підстав вважати, що відповідачу належить право вимагати повернення предметів лізингу; а також за відсутності документів, що підтверджують безспірність заборгованості позивача і встановлюють прострочення виконання зобовязань; перед вчиненням виконавчого напису нотаріус не впевнився у відсутності у зацікавленої особи (позивача) заперечень проти вчинення цієї дії; до виконавчого напису включено два транспортних засоби, які до моменту вчинення напису вже було повернуто відповідачу; найменування позивача відповідно до статуту, свідоцтва про державну реєстрацію значиться як приватне акціонерне товариство „ВЕСТАСТРОЙ” з 29.04.2011р., тоді як у виконавчому написі найменування позивача вказано «закрите акціонерне товариство „ВестаСтрой”, при цьому про зміну найменування позивача на дату вчинення напису відповідачу було відомо, оскільки сторонами було підписано додаткову угоду №5 від 10.06.2011р. до договору фінансового лізингу №253 від 23.04.2007р.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав виконавчий напис від 19.09.2011р. №2317, договір фінансового лізингу №253 від 23.04.2007р. з додатками, постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.09.2011р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 87, 88 Закону України „Про нотаріат”, п.п. 12, 284 Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, п.8 Постанови КМУ від 29.06.1999р. №1172.

Ухвалою суду від 05.10.2011р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 37/241пн, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою від 24.10.2011р. до участі у справі суд залучив третю особу без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

Позивач в позовній заяві просив суд з метою забезпечення позовних вимог зупинити стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 №2317 від 19.09.2011р. Крім того, позивач надав до суду окреме клопотання №10/21/3-юр від 21.10.2011р. стосовно вжиття заходів по забезпеченню позову.

Ухвалою від 24.10.2011р. суд вжив заходи до забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення з приватного акціонерного товариства „ВЕСТАСТРОЙ”, м.Краматорськ (ідентифікаційний код 335593) на підставі виконавчого напису №2317, вчиненого 19.09.2011р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

Згідно розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області справа №37/241пн передана на розгляд судді Гончарова С.А.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко Марина Анатоліївна надала до суду заперечення на первісну позовну заяву, в якій посилається на наступне. У позивача на момент звернення до нотаріуса існував безспірний прострочений борг за договором фінансового лізингу, і відповідач подав нотаріусу всі документи, необхідні для вчинення виконавчого напису. Стосовно правильності процедури вчинення та належності підстав, приватний нотаріус вважає, що виконавчий напис повністю відповідає вимогам чинного законодавства, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Первісний відповідач товариство з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечував, оскільки вважає заборгованість первісного позивача безспірною та такою, що не потребує додаткового доказування у звязку з наданням нотаріусу всіх необхідних документів, визначених переліком. Доказів оплати заборгованості первісний позивач не надав.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг”, м. Київ звернулося до господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до приватного акціонерного товариства „ВЕСТАСТРОЙ”, м. Краматорськ про примусове виконання обовязків в натурі.

Ухвалою від 22.11.2011р. зустрічна позовні заява прийнята до спільного розгляду із первісно поданим позовом.

Зустрічний відповідач проти зустрічних позовних вимог заперечував, оскільки вважає, що товариство з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” не має права відмовитися від договору фінансового лізингу та вимагати повернення предмету лізингу від лізингоодержувача до моменту винесення господарським судом рішення за первісним позовом, де виконавчий напис є підставою позову.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області справа передана на розгляд судді Гриник М.М.

Ухвалою від 18.01.2012р. за клопотанням первісного позивача суд продовжив строк розгляду справи на 15 днів.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 06.02.2012р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.04.2007р. між первісним позивачем (лізингоодержувач) та первісним відповідачем (лізингодавець) укладений договір фінансового лізингу №253, згідно умов якого лізингоодержувачу передано у платне користування транспортні засоби у відповідності до замовлення на ці ж транспортні засоби, а саме: АБС-7ДА Tigarbo на базі КАМАЗ 53229, шасі №ХТС53229R72292443, реєстраційний №АА1891СО; Камаз 65115-018, шасі №ХТС65115071130599, реєстраційний №АА2407СО; Камаз 65115-018, шасі №ХТС65112071130592, реєстраційний №АА1892СО; Камаз 65115-017, шасі №ХТС65115071135338, реєстраційний №АА1520СХ; Камаз 65115-017, шасі №ХТС65115071135337, реєстраційний №АА1539СХ; МАЗ 543205-220, шасі №YЗМ54320570002545, реєстраційний №АА1524СХ; напівпричіп МАЗ 938662-040, шасі №YЗМ93866270008913, реєстраційний №АА4171ХТ; екскаватор гідравлічний Hitachi ZX 200 LC-3, шасі №CM1U100V202764, реєстраційний №Т4081КІ; екскаватор Борекс 3106, заводський №197844, реєстраційний №Т4153КІ; Daewoo Lanos 1.5, шасі № SUPTF69YD7W379198, реєстраційний №АА1711ЕС; Daewoo Lanos 1.5, шасі № SUPTF69YD7W379194, реєстраційний №АА8780ЕН; Volkswagen Passat B6 2.0 Trendline, шасі №WVWZZZ3CZ8Z000717, реєстраційний №АА1175ЕТ; кран КС 55713-1 на базі КАМАЗ 55111, шасі №ХТС55111R72293115, реєстраційний №АА2482ЕР; кран КС 55713-1 на базі КАМАЗ 55111, шасі №ХТС55111R72296289, реєстраційний №АА2481ЕР; автокран КТА-28 на шасі Камаз 55111, шасі №ХТС55111R72304533, реєстраційний №АА1372ЕТ; автокран КТА-28 на шасі Камаз 55111, шасі №ХТС55111R72289193, реєстраційний №АА1386ЕТ; Volkswagen Passat B6 2.0 Trendline, шасі №WVWZZZ3CZ8Z000768, реєстраційний №АА3344ЕТ; ПАЗ 32053-07, шасі №Х1МЗ205ЕR70008935, реєстраційний №АА5001ЕН; газель 33021, шасі №33020070487430, реєстраційний №АА0201ЕН; газель ГАЗ 3302-418, шасі №33020070495752, реєстраційний №АА2753НА.

Пунктами 5.1-5.2 договору передбачено, що за переданий у лізинг транспортний засіб в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюються в плані лізингу (додаток 3 до договору) та інших додатках. Нарахування лізингових платежів здійснюється в останній день місяця, за який нараховуються лізингові платежі згідно актів виконаних робіт. Лізингові платежі включають суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості транспортного засобу, комісію лізингодавцю на наданий у лізинг транспортний засіб.

Згідно п. 5.6 договору у разі прострочення лізингоодержувачем лізингових платежів (несплати або часткової несплати) більше 30 днів, на вимогу лізингодавця предмет лізингу підлягає поверненню у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до п. 7.16 договору лізингоодержувач зобовязаний вчасно та у повному обсязі сплачувати лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, які повязані з використанням транспортного засобу.

Відповідно до п. 8.4.1 договору лізингодавець може припинити дію договору і вимагати негайного повернення транспортного засобу, якщо лізінгоодержувач припиняє сплату лізингових платежів, передбачених графіком платежів на строк понад 30 днів.

За актами прийому-передачі предмети лізингу були передані первісному позивачу: ТЗ №253/001 від 10.05.2007р., ТЗ №253/002 від 10.05.2007р., ТЗ №253/003 від 10.05.2007р., ТЗ №253/004 від 11.07.2007р., ТЗ №253/005 від 11.07.2007р., ТЗ №253/006 від 11.07.2007р., ТЗ №253/007 від 11.07.2007р., ТЗ №253/008 від 06.07.2007р., ТЗ №253/009 від 24.07.2007р., ТЗ №253/010 від 17.12.2007р., ТЗ №253/011 від 17.12.2007р., ТЗ №253/012 від 13.12.2007р., ТЗ №253/013 від 10.12.2007р., ТЗ №253/014 від 10.12.2007р., ТЗ №253/015 від 11.12.2007р., ТЗ №253/016 від 11.12.2007р., ТЗ №253/017 від 13.12.2007р., ТЗ №253/018 від 24.12.2007р., ТЗ №253/019 від 24.12.2007р., ТЗ №253/020 від 09.07.2008р.

09.09.2011р. лізингодавцем направлений лист-вимога №253 від 05.09.2011р. на адресу лізингоодержувача, в якому повідомлялось про прострочення останнім оплати лізингових платежів згідно договору фінансового лізингу №253 від 23.04.2007р., за яким визначена наступна сума простроченої заборгованості станом на 05.09.2011р.: загальна сума заборгованості по сплаті лізингових платежів в розмірі 1534590,74 грн., загальна сума заборгованості по сплаті пені в розмірі 126509,50 грн. (розрахунки вказаних сум заборгованості містяться в листі-вимозі). Крім того, в листі-вимозі вказано про необхідність виконання означеного грошового зобовязання. В цьому листі також містилось застереження, що у випадку невиконання цієї вимоги повідомлялося про відмову від договору лізингу та вимагалося повної сплати несплаченої ціни предмету лізингу, а також нарахованої неустойки. На випадок невиконання цих вимог лізингодавцем вказувалося про наміри здійснити дії щодо повернення предмету лізингу шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Факт направлення даного листа первісним відповідачем та отримання його первісним позивачем підтверджується повідомленням про вручення 13.09.2011р. рекомендованого поштового відправлення представнику лізингоодержувача.

19.09.2011р. лізингодавець звернувся до приватного нотаріуса з заявою №1723 про вчинення виконавчого напису на договорі фінансового лізингу №253 від 23.04.2007р. До заяви №1723 представник первісного відповідача додав оригінали наступних документів: договору фінансового лізингу №253 від 23.04.2007р., листа-повідомлення №253ФЛ про заборгованість та пеню від 03.08.2011р. з доказами направлення його лізингоодержувачу, довідки про стан взаєморозрахунків станом на 19.09.2011р., а також завірені копії неоплачених рахунків та статутних документів.

За змістом розрахунку заборгованості та пені по сплаті лізингових платежів станом на 19.09.2011р. у лізингоодержувача склалася заборгованість за період з 20.11.2010р. по 19.09.2011р. складає 1535453,44 грн.

За результатами розгляду вказаної заяви лізингодавця та доданих документів 19.09.2011р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 був вчинений виконавчий напис за №2317, яким пропонувалося передати шляхом вилучення від закритого акціонерного товариства „ВестаСтрой” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” колісні транспортні засоби, а саме:

-АБС-7ДА Tigarbo на базі КАМАЗ 53229, шасі №ХТС53229R72292443, реєстраційний №АА1891СО;

-Камаз 65115-018, шасі №ХТС65115071130599, реєстраційний №АА2407СО;

-Камаз 65115-018, шасі №ХТС65112071130592, реєстраційний №АА1892СО;

-Камаз 65115-017, шасі №ХТС65115071135338, реєстраційний №АА1520СХ;

-Камаз 65115-017, шасі №ХТС65115071135337, реєстраційний №АА1539СХ;

-МАЗ 543205-220, шасі №YЗМ54320570002545, реєстраційний №АА1524СХ;

-напівпричіп МАЗ 938662-040, шасі №YЗМ93866270008913, реєстраційний №АА4171ХТ;

-екскаватор гідравлічний Hitachi ZX 200 LC-3, шасі №CM1U100V202764, реєстраційний №Т4081КІ;

-екскаватор Борекс 3106, заводський №197844, реєстраційний №Т4153КІ;

-Daewoo Lanos 1.5, шасі № SUPTF69YD7W379198, реєстраційний №АА1711ЕС;

-Daewoo Lanos 1.5, шасі № SUPTF69YD7W379194, реєстраційний №АА8780ЕН;

-Volkswagen Passat B6 2.0 Trendline, шасі №WVWZZZ3CZ8Z000717, реєстраційний №АА1175ЕТ;

-кран КС 55713-1 на базі КАМАЗ 55111, шасі №ХТС55111R72293115, реєстраційний №АА2482ЕР;

-кран КС 55713-1 на базі КАМАЗ 55111, шасі №ХТС55111R72296289, реєстраційний №АА2481ЕР;

-автокран КТА-28 на шасі Камаз 55111, шасі №ХТС55111R72304533, реєстраційний №АА1372ЕТ;

-автокран КТА-28 на шасі Камаз 55111, шасі №ХТС55111R72289193, реєстраційний №АА1386ЕТ;

-Volkswagen Passat B6 2.0 Trendline, шасі №WVWZZZ3CZ8Z000768, реєстраційний №АА3344ЕТ;

-ПАЗ 32053-07, шасі №Х1МЗ205ЕR70008935, реєстраційний №АА5001ЕН;

-газель 33021, шасі №33020070487430, реєстраційний №АА0201ЕН;

-газель ГАЗ 3302-418, шасі №33020070495752, реєстраційний №АА2753НА;

що передані в користування на умовах договору фінансового лізингу №253 від 23.04.2007р. за невиплачену в строк за період з 20.11.2010р. по 19.09.2011р. заборгованість у розмірі, що становить 1535453,44 грн.

Постановою відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції від 28.09.2011р. за № ВП28976910 відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим написом приватного нотаріуса.

За таких обставин первісний позивач звернуся до суду з розглядуваним позовом, наполягаючи на його задоволені. Первісний відповідач та третя особа проти позву заперечили з тотожних підстав, викладених вище.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, з огляду на наступне:

За змістом заявлених вимог, сутність розглядуваного спору полягає у визнанні виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Суд зауважує, що оцінка відповідності спірного виконавчого напису здійснюється відносно законодавства України, яке діяло на момент його вчинення, що зумовлено приписами ст. 58 Конституції України, якою запроваджено загальне правило заборони ретроспективної дії у часі законів та інших нормативних актів, яке, враховуючи положення ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України та абз. 4 п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 09.02.1999р. № 1- рп/99, розповсюджується і на юридичних осіб.

Також, суд звертає увагу на те, що господарський характер правовідносин між стягувачем та боржником за спірним написом і їх статус юридичних осіб зумовлює саме господарську підвідомчість заявлених вимог, що у повній мірі відповідає позиції Вищого господарського суду України з цього приводу, викладеній в п. 21 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” від 27.06.2007р. №04-5/120.

Виходячи із наведених первісним позивачем аргументів, останній вимагає задоволення заявлених вимог з наступних підстав: відсутність документів на підтвердження безспірності вимог до первісного позивача (у тому числі - розбіжності у сумі заборгованості); відсутність підстав вважати, що первісному відповідачу належить право вимагати повернення предметів лізингу, оскільки на момент вчинення виконавчого напису договір не був припинений; а також зазначення у виконавчому написі двох транспортних засобів, повернутих лізингодавцю лізингоодержувачем за актами прийому-передачі.

Відносно вказаних підстав первісного позову позиція суду полягає у такому:

Стаття 87 Закону України „Про нотаріат” встановлює повноваження нотаріуса з витребування від боржника майна шляхом вчинення виконавчого напису на документах, що встановлюють заборгованість, а ч. 1 ст. 88 цього Закону встановлює дві умови для вчинення такого напису:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості;

- та з дня виникнення права вимоги минуло не більше одного року (у відносинах між юридичними особами як у даному випадку).

Сукупний аналіз означених положень в контексті визначених ч. 1 ст. 89 Закону обовязкових елементів виконавчого напису дають підстави для висновку як про неможливість існування розбіжностей щодо обсягу боргу, так і про неможливість невизначеності строку, за який проводиться стягнення. Дійсно, оскільки, з одного боку, означена норма не містить застережень про неможливість її застосування до виконавчих написів, за якими відбувається повернення майна (як в даному випадку), а з іншого боку, саме безспірна заборгованість, яка сформувалося у строк, що не перевищує одного року до дати вчинення спірного напису, є підставою для можливості вчинення такого напису, остільки спірний виконавчий напис має відповідати означеним вимогам.

Відповідно до п. 8 затвердженого Постановою КМУ від 29 червня 1999р. N 1172 Переліку документів, з якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік документів), безспірність вимог для вчинення виконавчого напису для повернення предмету лізингу має підтверджуватися наступними документами:

а) оригінал договору лізингу;

б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Наразі, як було встановлено судом, спірний виконавчий напис вчинено на підставі розрахунку заборгованості та пені по сплаті лізингових платежів станом на 19.09.2011р., який викладено в заяві №1723. Тобто, вказана сума загальної заборгованості складається із суми заборгованості по оплаті лізингових платежів та суми пені, нарахованої первісним відповідачем. З матеріалів справи вбачається, що до заяви №1723, поданої приватному нотаріусу для оформлення виконавчого напису, додані завірені копії неоплачених рахунків. Докази їх направлення лізингодавцем лізингоодержувачу та наявність відміток про несплату платежів після вручення письмового повідомлення в матеріалах справи відсутні. Крім того, чинним законодавством взагалі не передбачена можливість виставлення рахунків на оплату заборгованості по пені, оскільки порядок стягнення пені окремо врегульований нормами чинного законодавства та умовами господарських договорів, погодженими сторонами. Так, пеня стягується або в досудовому порядку шляхом предявлення претензії або в судовому порядку шляхом подачі позовної заяви до суду. Сама по собі пеня не входить до складу грошового зобовязання, а є одним із видів забезпечення виконання зобовязання та штрафною санкцією, яка застосовується у випадку прострочення виконання грошового зобовязання. В матеріалах справи також відсутні докази виставлення лізингодавцем лізингоотримувачу рахунків на оплату пені. За вказаних обставин, господарський суд дійшов висновку, що заборгованість на суму 1535453,44 грн. не є безспірною в розумінні ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 284 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Крім того, враховуючи те, що здійснений однією із сторін розрахунок заборгованості за змістом п. 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, не віднесений до документів, що встановлюють безспірність вимог лізингодавця, а рахунку з відміткою про несплату пені та доказами надсилання лізингоодержувачу, нотаріусу надано не було, у останнього відсутні були належні підстави за наданими документами визначити безспірність вимог у цій частині, що само по собі є достатньою підставою для задоволення позову у світлі правової позиції Вищого господарського суду України, сформульованої в постанові від 14.04.2010р. у справі №44/121а.

Більш того, суд вважає необґрунтованим висновок приватного нотаріуса про можливість передачі транспортних засобів лізингодавцю шляхом вилучення їх у лізингоодержувача станом на 19.09.2011р. на підставі наступного:

Згідно ст. 7 ч. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмету лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Аналогічні умови містяться в спірному договорі фінансового лізингу.

З аналізу вказаної норми закону вбачається, що лізингодавець має право вимагати повернення предмету лізингу у випадку прострочення лізингоодержувачем виконання грошового зобовязання понад 30 днів та попередньої відмови від договору лізингу.

Частина 3 цієї статті встановлює, що відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову. Означене положення кореспондує із змістом припису ч. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України (визначає момент розірвання договору оренди у разі відмови від нього орендодавця), яке може застосовуватися у лізингових правовідносинах в силу приписів ч. 2 ст. 806 цього Кодексу та ч. 1 ст. 2 Закону.

В матеріалах справи є лист лізингодавця №2092 від 10.11.2011р. про відмову від договору фінансового лізингу №253 від 23.04.2007р. Факт направлення вказаного листа первісним відповідачем та отримання його первісним позивачем підтверджується курєрським повідомленням із зазначенням дати отримання 15.11.2011р. За вказаних обставин, суд дійшов висновку про те, що тільки після отримання лізингоодержувачем повідомлення від лізингодавця про відмову від договору лізингу у останнього виникає право вимагати повернення предмету лізингу. Таким чином, станом на день вчинення спірного виконавчого напису, 19.09.2011р., договір фінансового лізингу №253 від 23.04.2007р. був чинним, тому підстави для повернення транспортних засобів лізингоодержувачем лізингодавцю відсутні.

До виконавчого напису нотаріус необґрунтовано вніс два транспортних засоби - Volkswagen Passat B6 2.0 Trendline, шасі №WVWZZZ3CZ8Z000768, реєстраційний №АА3344ЕТ; ПАЗ 32053-07, шасі №Х1МЗ205ЕR70008935, реєстраційний №АА5001ЕН; оскільки вказані транспортні засоби були повернуті лізингоотримувачем лізингодавцю згідно актів повернення ТЗ №253/018 від 08.07.2009р. та ТЗ №253/017 від 05.02.2011р.

Відтак, визначені первісним позивачем підстави кожна окрема і у сукупності, які суд вважає юридично спроможними і доведеними, зумовлюють задоволення первісних позовних вимог, тоді як наведені первісним відповідачем та третьою особою заперечення жодною мірою не спростовують таких підстав в контексті наведених висновків суду. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги про визнання виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 №2317 від 19.09.2011р. таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Зустрічні позовні вимоги про примусове виконання обовязків в натурі (зобовязання повернути транспортні засоби), з урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 68 Господарського процесуального кодексу України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Зважаючи на те, що заходи забезпечення спрямовані на реальне виконання рішення суду щодо відновлення порушених прав позивача, а також виходячи з того, що відпала потреба в застосуванні таких заходів, господарський суд дійшов висновку про скасування забезпечення позову.

Позовна заява була подана первісним позивачем до вступу в законну силу Закону України «Про судовий збір», тому суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат керується Господарським процесуальним кодексом України в редакції, яка діяла до 01.11.2011 р.

Згідно ст. 49 ГПК України у звязку із задоволенням первісного позову в повному обсязі судові витрати покладаються на первісного відповідача. Судові витрати, сплачені за зустрічним позовом, покладаються на зустрічного позивача у звязку з відмовою у задоволення зустрічних позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 60, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги по первісному позову приватного акціонерного товариства „ВЕСТАСТРОЙ”, м. Краматорськ до товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг”, м. Київ, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, про визнання виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 №2317 від 19.09.2011р. таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 №2317 від 19.09.2011р., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” (юридична адреса: 03062, м.Київ, пр.Перемоги, 67; поштова адреса: 03680, м.Київ, бул. І.Лепсе, 4; код ЄДРПОУ 32774741) на користь приватного акціонерного товариства „ВЕСТАСТРОЙ” (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Вознесенського, буд. 25) витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Скасувати заходи забезпечення позову, які було вжито ухвалою господарського суду Донецької області по справі за №37/241пн від 24.10.2011р. до закінчення розгляду справи по суті.

В задоволенні зустрічних позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг”, м. Київ до приватного акціонерного товариства „ВЕСТАСТРОЙ”, м. Краматорськ про примусове виконання обовязків в натурі відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гриник М.М.

Повний текст рішення складено та підписано 13.02.2012р.