Рішення № 21548040, 20.02.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2012 р.

Справа № 6/77-92 за позовом Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області

до Підприємця ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Підприємець ОСОБА_2

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

Суддя: Пахолюк В. А.

за участю представників сторін:

від позивача: Семенюк Ю.М. сільський голова,

від відповідача: не прибув,

від третьої особи: не прибув.

Відповідно до ст.29 ГПК України у справі взяв участь помічник прокурора Луцького району Біляк Н.М.,

Відповідно до ст.30 ГПК України у справі взяв участь державний інспектор з використання та охорони земель Управління Держкомзему у Луцькому районі Боярчук В.А.

Суть спору:

Позивач - Підгайцівська сільська рада звернулась із позовом до підприємця ОСОБА_1 та просить визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, загальною площею 0,41 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 від 13.07.06р., ВЕА №491004, ВЕА Хо491003, реєстрац. № 1328, укладений між Підгайцівською сільською радою та підприємцем ОСОБА_1, скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,41 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 від 21.07.06р., виданий ОСОБА_1 та скасувати державну реєстрацію за № 020607600014 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі державного акту на право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,41 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 від 21.07.06р., виданий ОСОБА_1.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 13.07.06р. між Підгайцівською сільською радою Луцького району Волинської області (продавець) та підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, загальною площею 0,41 га.

Згідно п.п.1.1., 1.2. договору продавець зобов'язувався передати, а покупець зобов'язувався прийняти земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною плош,ею 0,41 га в АДРЕСА_1.

Підставою укладення договору стало рішення сесії Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області №4-14 від 30.06.06р. “Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу у власність підприємцю ОСОБА_1.”.

04.07.07р.Господарським судом Волинської області було прийнято постанову, згідно якої визнано нечинним рішення Підгайцівської сільської ради №4-14 від 30.06.06р. “Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу у власність підприємцю ОСОБА_1.”. Постанова набрала законної сили.

За таких обставин, позивач вважає, що договір купівлі-продажу суперечить п.6 ст.128 ЗК України. ст.203 ,215 Цивільного кодексу України, а тому підлягає визнанню недійсним.

Відповідач - підприємець ОСОБА_1 у поданих на адресу суду письмових поясненнях та в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на те, що був добросовісним набувачем земельної ділянки за договором купівлі-продажу. В процесі підписання договору був складений експерний висновок про вартість земельної ділянки. Вартість землі за висновком ним повністю сплачена.

Крім того, повідомляє суд про те, що на момент відчуження спірної земельної ділянки підприємцю ОСОБА_2 йому не було відомо про визнання рішення Підгайцівської сільської ради від 30.06.2006р. № 4-14 недійсним.

На підставі клопотання № 01-32/18451 від 10.12.2007 р. позивачем долучено до матеріалів справи рішення Підгайцівської сільської ради від 05.12.2007р., яким підприємцю ОСОБА_1 відмовлено у схвалені договру купівлі-продажу.

Водночас, відповідач - підприємець ОСОБА_1 повідомив суд про те, що дане рішення ним оскаржено. Згідно ухвали господарського суду від 13.12.2007р. у справі № 7/183-11А справа за позовом підприємця ОСОБА_1 до Підгайцівської ради про визнання нечинним рішення № 22-13 від 05.12.2007р. призначена до розгляду в попередньому судовому засіданні на 21.01.2008р. за таких обставин просив провадження у даній справі зупинити.

Ухвалою господарського суду від 15.12.2007 р. задоволено клопотання відповідача, провадження у даній справі було зупинено до вирішення справи № 7/183-11А про визнання недійсним рішення Підгайцівської сільської ради №22-13 від 05.12.2007р., що розглядалась господарським судом Волинської області.

На адресу суду надійшло повідомлення прокурора Луцького району про вступ у справу на підставі ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру”.

Крім того, повідомлено про розгляд Луцьким міськрайонним судом кримінальної справи відносно бувшого сільського голови Підгайцівської сільської ради ОСОБА_5. Вказана кримінальна справа розглянута судом та постановлений обвинувальний вирок.

Згідно матеріалів справи внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 із власності територіальної громади Підгайцівської сільської ради вибули земельні ділянки та передані у власність окремим громадянам.

27.01.2012 р. на адресу суду надійшла заява Підгайцівської сільської ради № 36 за підписом голови сільської ради Семенюка Ю.М., погоджена підприємцем ОСОБА_1 про відмову від даного позову.

В даному судовому засіданні, як це визначено ст.29 ГПК України прокурор повідомив усно про вступ у справу.

Водночас, 30.01.2012 р. позивачем подано заяву № 39 від 30.01.2012 р., підписану головою Підгайцівської сільської ради Семенюком Ю.М. про відкликання заяви № 36 від 27.01.2012 р. про відмову від позову.

Позивачем та відповідачем вимоги ухвали суду в частині подання додаткових письмових пояснень з врахуванням фактичних обставин справи не виконано, відповідач та третя особа в судове засідання не прибули.

В судовому засіданні сільський голова Підгайцівської сільської ради Семенюк Ю.М. підтримав позовні вимоги та пояснив про відсутність інформації щодо подальшого відчуження спірної земельної ділянки, оскільки всі документи були витребувані в ході розслідування кримінальної справи.

З метою обєктивності вирішення спору в попередньому судовому засіданні постало питання про виклик в судове засідання на підставі ст.30 ГПК України спеціаліста Управління Держкомзему у Луцькому районі для зясування обставин видачі підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_2, Державного акту серії ЯГ № 548643, вид.21.07.2006 р. на право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,41 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та витребування технічної документації на дану земельну ділянку.

На виконання вимог ухвали суду від 30.01.2012 р. Управлінням Держкомзему у Луцькому районі Волинської області на підставі листа № 277 від 17.02.2012 р. повідомлено, що технічна документація по видачі Державного акта гр.ОСОБА_1 на земельну ділянку, пл..0,41 га, що знаходиться в с.Струмівка вилучена на підставі постанови слідчого по кримінальній справі № 42-027-06 і на даний момент до Управління не повернута.

В Управлінні наявний Державний акт серії ЯГ № 548643 на право власності на земельну ділянку виданий підприємцю ОСОБА_1 на земельну площу 0, 41 га від 21.07.2006 р.

Інформація про подальше відчуження вищезгаданої земельної ділянки в Управлінні відсутня.

Розглянувши наявні матеріали по справі та заслухавши уповноважених представників сторін судом встановлено наступне.

13.07.2006 р. між Підгайцівською сільською радою Луцького району Волинської області в особі бувшого сільського голови ОСОБА_5 (продавець) та підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 0,41 га.

Згідно п. п. 1.1., 1.2. договору продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,41 га в АДРЕСА_1.

Підставою укладення договору було рішення сесії Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області №4-14 від 30.06.06. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу у власність підприємцю ОСОБА_1.».

Обсяг повноважень Підгайцівської сільської ради на підписання договору визначений в рішенні сесії №4-14 від 30.06.06., де зазначено, що від імені сільської ради укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,41 га, що розміщена в с. Струмівка Луцького району доручено сільському голові Підгайцівської сільської ради (ОСОБА_5.).

Згідно вироку Луцького міськрайонного суду у справі № 11-567/07 від 23.08.2007 р.. залишеним в силі апеляційним судом Волинської області на підставі ухвали від 19.10.2007 р. встановлено, що ОСОБА_5, перебуваючи на посаді Підгайцівського сільського голови, використовуючи владу та службове становище, всупереч інтересам служби, в порушення ст.ст. 13, 14 Конституції України; ст.12, ч.1 ст.124, ч.1 ст.127, ч.2, 3 ст.128 Земельного кодексу України, ст.26 п.34 ч.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»діючи умисно в інтересах підприємців ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7 з метою продажу земельних ділянок вказаним особам без розгляду цих питань колегіально на сесії сільської ради, склав та видав завідомо неправдиві офіційні документи: рішення сесії сільської ради від 30.06.2006р. № 4/14 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,41 га, яка знаходиться в с.Струмівка Луцького району, для продажу у власність ОСОБА_1».

На підставі підроблених рішень сесії сільський голова ОСОБА_5 підробив офіційні документи, а саме 13.07.2006 р. уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від імені Підгайцівської сільської ради з підприємцем ОСОБА_1 про продаж останньому земельної ділянки за 45600 грн.

Після цього, на підставі підроблених зазначених вище документів, Підгайцівський сільський голова підробив та видав громадянину ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 548643 від 21.07.2006 р., площею 0, 41 га, в який вніс відомості про те, що підставою для видачі державного акту є підроблений договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13.07.2006 р. серії ВЕА № 491003, реєстр. № 1328 та видав цей акт ОСОБА_1

Згідно ч.3 ст.35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав чинності є обовязковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Згідно п.6 ст.128 ЗК України, рішення сільської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

На підставі рішення сесії №4-14 від 30.06.06. було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 13.07.06. між Підгайцівською сільською радою Луцького району та СПД-ФО ОСОБА_1

Господарським судом Волинської області було прийнято постанову, згідно якої визнано нечинним рішення Підгайцівської сільської ради №4-14 від 30.06.06. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу у власність підприємцю ОСОБА_1».

Постанова набрала законної сили, оскільки оскаржена не була.

Таким чином, договір купівлі-продажу суперечить п.6 ст.128 ЗК України.

Пунктом 7 ст.128 ЗК України передбачено, що документ про оплату є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.

Відповідачем було в повному обсязі оплачено вартість земельної ділянки у розмірі 45600 грн. згідно платіжного доручення №596 від 06.07.06.

21.07.06. відповідачу було оформлено державний акт на право власності на земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1 для будівництва складських приміщень площею 0,41 га.

Згідно ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.

Відповідач набув право власності на земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу та державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 21.07.2006 р. та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 020607600014.

Порядок передачі у власність юридичним особам земельних ділянок із земель державної або комунальної власності передбачений ст.116 Земельного кодексу України.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.116 ЗК України юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом 34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування»передбачено, що до виключної компетенції відповідної ради належить: вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради сесії. Обовязковою умовою передачі у власність земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності є наявність позитивного рішення сесії відповідної ради про передачу земельної ділянки у власність.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту реєстрації цих прав (ст.125 ЗК України).

За відсутності рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Відповідно до п.2.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. зазначено, що у спорах, повязаних з правом власності або правом постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності та право постійного користування.

Згідно ст.152 Земельного кодексу України визначено способи захисту прав на земельні ділянки, які здійснюються шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; г1) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом способів.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Як визначено ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 2 ст.203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як зазначає позивач, йому стало відомо про те, що відповідач під час розгляду судової справи про визнання недійсним рішення Підгайцівської сільської ради №№4-14 від 30.06.06 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу у власність підприємцю ОСОБА_1.»06.06.07. відчужив земельну ділянку загальною площею 0,41 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 для СПД-ФО ОСОБА_2.

Згідно із ст.ст.4, 10, 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Згідно абз.2 п.1, абз.2,3 п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»зазначено, що «при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини та на підставі цих норм вирішувати справи».

При цьому, зміст правочину не може суперечити положенням також інших, крім актів Цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (ст.ст.1,8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину».

Згідно п.п.1, 2 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

На підставі зібраних матеріалів справи суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13.07.2006 р. серії ВЕА № 491003, реєстр. № 1328 слід визнати недійсним, таким, що суперечить вимогам ч.ч.1, 3 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України.

При цьому, судом враховано доведеність вини та умислу зі сторони Підгайцівського сільського голови ОСОБА_5, який всупереч інтересам служби, чим заподіяно істотну шкоду державним інтересам у вигляді підриву авторитету і престижу органу місцевого самоврядування виразились у перевищенні повноважень при складанні, внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та видачі службовою особою завідомо неправдивих документів.

Згідно зі статтею 43 цього Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Оскільки при подачі позову позивач згідно п.11 ст.4 Кабінету Міністрів України «Про державне мито»був звільнений від сплати державного мита та враховуючи дію на день прийняття рішення Закону України «Про судовий збір», суд приходить до висновку про покладення судового збору в сумі 1073 грн. відповідно до ст.49 ГПК України на відповідача.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 1, 8 Конституції України, ст.ст. 4, 10, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 116, 126, 128, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 35, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, -

Вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, загальною площею 0,41 га, що розташована за адресою: с.Струмівка Луцького району Волинської області від 13.07.2006 р., ВЕА № 491004, ВЕА № 491003, реєстрац. № 1328, укладений між Підгайцівською сільською радою та підприємцем ОСОБА_1.

3. Скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, загальною площею 0, 41 га, що розташована за адресою: с.Струмівка Луцького району Волинської області від 21.07.2006 р., що виданий ОСОБА_1.

4. Скасувати державну реєстрацію за № 020607600014 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі державного акту на право власності на земельну ділянку, загальною площею 0, 41 га, що розташована за адресою: с.Струмівка Луцького району Волинської області від 21.07.2006 р., що виданий ОСОБА_1.

5. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2 ідентиф. номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету міста Луцька (на рахунок № 31219206783002, отримувач коштів: УДКСУ у м.Луцьку Волинської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38009628, банк отримувача: ГУДКСУ у м.Луцьку Волинської області, код банку отримувача (МФО): 803014, код класифікації доходів бюджету: 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», код ЄДРПОУ суду: 03499885, призначення платежу: «Судовий збір за позовом (позивач) господарський суд Волинської області (повна назва суду) код ЄДРПОУ 38009628 (суду, де розглядається справа)) судовий збір в сумі 1073 грн.

Суддя В.А.Пахолюк

Повний текст рішення складено та підписано 22.02.2012 р.