Рішення № 21548015, 21.02.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2012 р.

Справа № 5004/2577/11 за позовом Дочірньої компанії " Газ України" в особі Волинської філії ДК "Газ України"

до відповідача: Підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 10684,98грн., пені - 1225,62грн., інфляційних втрат - 2405,85грн., 3% річних - 890,38грн., всього 15206,83грн.

Суддя Черняк Л.О.

При секретарі Хомич О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 фахівець відділу по роботі з борговими зобовязаннями Волинської філії ДК “Газ України”(дов. №140/10 від 26.12.2011р.)

від відповідача: н/з

Оскільки представник позивача не заявив клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

У судовому засіданні 17.01.2012 року оголошено перерву до 01.02.2012 року для подання додаткових доказів по справі сторонами.

Суть спору: позивач - дочірня компанія “Газ України” в особі Волинської філії ДК “Газ України” просить суд стягнути з підприємця ОСОБА_1 15206,83грн., в тому числі 10684,98 грн. заборгованості по оплаті за поставлений природний газ, 1225,62 грн. пені, нарахованої за період прострочки платежів з 10.02.2008р. по 10.12.2011р., 2405,85 грн. суми інфляційних нарахувань та 890,38 грн. трьох процентів річних, нарахованих у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України. Також просить судові витрати по справі покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовує таким.

29.09.2008 року між сторонами укладено договір на постачання природного газу №21-1189-8, також була укладена додаткова угода №2 до договору поставки природного газу від 29.09.2008року, відповідно до якої були внесені зміни до деяких пунктів договору. Згідно даних договорів Волинська філія ДК «Газ України»передала у власність відповідачу природний газ в кількості 4781м.куб. на загальну суму 12606,75грн., що підтверджується актом прийомки-передачі природного газу та технічними актами. Проте відповідач свої зобовязання щодо оплати поставленого природного газу виконав частково в сумі 1921,77 грн., в наслідок чого в нього виникла заборгованість, яка на момент подачі позову складає 10684,98грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити їх в повному обємі.

Відповідач у судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду спору. У відзиві на позовну заяву від 16.01.2012 року (подану у судовому засіданні 17.01.2012 року) відповідач проти позову заперевич, посилаючись на наступне.

З позовом до господарського суду Волинської області звернулася Дочірня компанії «Газ України»в особі Волинської Філії ДК «Газ України». Однак, договір поставки природного газу № 21-1189-8 від 29.09.2008р. був укладений між підприємцем ОСОБА_1 та Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

З доданого позивачем до позовної заяв розрахунку боргу вбачається, що акти поставки ніби неоплаченого відповідачем газу складені в січні, лютому та квітні 2009 р. З позовом до господарського суду про стягнення з відповідача штрафних санкцій позивач звернувся 23.12.2011 року, тобто, після спливу одного року з того часу, коли йому стало відомо про своє порушене право - несплату відповідачем боргу за спожитий газ.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

29.09.2008 року між дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”(надалі - постачальник) та підприємцем ОСОБА_1(надалі - споживач) було укладено договір поставки природного газу за №21-1189-8 (надалі - договір, а.с. 21-22).

Згідно умов зазначеного договору дочірньою компанією “Газ України” було взято на себе зобовязання щодо поставки підприємцю природного газу, а останнім, відповідно, зобовязання щодо прийняття та оплати природного газу в обсязі, визначеному умовами вказаного договору.

Порядок приймання-передачі поставленого природного газу, його ціну та тариф на транспортування договірні сторони визначили та погодили між собою в розділах 4 та 5 договору №21-11-89-8 від 29.09.2008р.

Відповідно до розділу 6 договору, котрий регулює порядок проведення розрахунків, оплата за природний газ проводиться покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.(п. 6.1, 6.2 даного договору).

30.01.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до договору поставки природного газу №21-1189-8 від 29.09.2008 року, згідно якої внесли наступні зміни в договір, зокрема:

Другий абзац пункту 44 викладено в наступній редакції: приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна (визначена відповідно до постанови КМУ від 29.04.06 №605 зі змінами, внесеними постановою КМУ від 28.01.09 №36) та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки наданого постачальником.

Пункт 5.1 договору в наступній редакції: з 01 січня 2009 року ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2020,25 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природній газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ (з урахуванням витрат на реалізацію природного газу НАК «Нафтогаз України») - 0%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 122,00 грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2 142,25 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 5 70,70грн

Додатковою угодою №3 до згаданого договору доповнено п.2.1 в такій редакції: постачальник передає покупцю протягом періоду з 01 квітня 2009 року до 30 червня 2009 року включно, газ в обсязі до 0,288 тис. куб. м., за наявності його обсягів, в тому числі квітень 0,288тис. куб.м.

На виконання умов договору постачальником в січні, лютому, квітні 2009 року було передано у власність споживачу природний газ в кількості 4781 м. куб. загальною вартістю 12606,75 грн., що підтверджується підписаним між сторонами та скріпленим печатками останніх актом передачі-приймання природного газу від 30.01.2009р. (а.с. 18), технічними актами №0033723 від 27.2002.2009 року, № 0035564 від 30.04.2009 року(а.с. 19-20), гарантійним листом від 29.11.2010 року, в якому підприємець ОСОБА_1 гарантував до 20.01.2012 року погасити заборгованість в сумі 10684,98грн.

Підприємець ОСОБА_1, в свою чергу, взяті на себе згідно договору зобовязання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті поставленого природного газу (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконав, його повну вартість не оплатив, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість, котра на момент подання позову до суду та на час розгляду справи судом склала 10684,98 грн., що становить загальну вартість поставленого у січні, лютому та квітні 2009 року природного газу за мінусом проведеної часткової оплати в розмірі 1921,77 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір поставки №21-1189-8 від 29.09.2008р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, поставку позивачем на виконання його умов відповідачу природного газу, отримання його підприємцем та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність предявленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення заборгованості в сумі 10684,98 грн.

В п. 7.2 договору сторони встановили, що у разі невиконання покупцем умов договору щодо строків оплати вартості поставленого природного газу останній зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи викладені положення договору та наявний факт прострочення відповідачем оплати поставленого природного газу, суд вважає, що пеня нарахована позивачем за період прострочки платежів з 10.02.2009р. по 10.12.2011р. в сумі 1225,62грн. підставна та підлягає до стягнення з відповідача.

Пунктом 9.3 договору сторони погодили строк позовної давності на стягнення неустойки тривалістю в три роки. Ст. 259 встановлює, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

В даному випадку згідно представлених господарському суду розрахунків відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачу було нараховано 2405,85 грн. суми збитків, завданих інфляційними процесами (за період з 10.02.2009 по 10.12.2011р.), а також 890,38 грн. трьох процентів річних, нарахованих за період прострочки платежів з 10.02.2008р. по 10.12.2011р.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення сум інфляційних та трьох процентів річних суд вважає, що останні підставні, нараховані у відповідності та з дотриманням умов укладеного договору, положень чинного законодавства, відповідають фактичним обставинам справи та підлягають до повного задоволення.

У відповідності до п.п. 1, 2, 4 Розяснення Вищого арбітражного суду України №02-5/492 від 28.07.1994р. "Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб" (з наступними змінами і доповненнями), коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

В даному випадку в процесі розгляду господарської справи судом було встановлено та взято до уваги те, що на здійснення повноважень сторони (в даному випадку позивача) у справі від імені юридичної особи дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" Волинська філія ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" була уповноважена належним чином, що підтверджується Положенням про філію від 02.04.2009р.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, повязані з розглядом справи в суді (сплата судового збору), що поніс позивач, слід стягнути з відповідача відповідно до положень ст. 49ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, 546, 549, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з відповідача - Підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь Дочірньої компанії “Газ України” в особі Волинської філії (м. Луцьк, вул. Ковельська, 1, код ЄДРПОУ 23253092)

10684,98 грн. - основної заборгованості, 1225,62 грн. пені, 2405,85 грн. інфляційних, 890,38 грн. -3% річних та 1411,50грн. витрат по оплаті судового збору.

Суддя Л. О. Черняк

Повний текст рішення

складено та підписано

21.02.12