Рішення № 21544837, 15.02.2012, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 1811/26/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2012 року Липоводолинський районний суд Сумської області

Липоводолинський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Шульги О.М.

при секретарі Мазур О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Липова Долина справу за позовом прокурора Липоводолинського району в інтересах держави в особі Липоводолинського районного центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 6269 (шість тисяч двісті шістдесят девять) грн. 74 коп.

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Липоводолинського району Сумської області діючи в інтересах держави в особі Липоводолинського районного центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді 08.11.2011 року звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 6269 грн. 74 коп.

Цей позов він обґрунтовує тим, що 11.08.2010 року ОСОБА_2 звернулася до Липоводолинського районного суду з позовом про скасування наказу від 16.07.2010 року № 30 про її звільнення та поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку в сумі 5769 грн. 74 коп. та моральної шкоди в сумі 10000 грн.

Постановою Липоводолинського районного суду від 16.11.2010 року ОСОБА_2 було поновлено на посаді спеціаліста 1 категорії районного центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді, а відповідача Липоводолинський районний центр соціальних служб для сімї, дітей та молоді зобовязано сплатити кошти на користь ОСОБА_2 в сумі 5769 грн. 74 коп. у виді середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 19.07.2010 року по 16.11.2010 року та 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

24.12.2010 року Липоводолинським районним центром соціальних служб для сімї, дітей та молоді кошти в сумі 6269 грн. 74 коп. були повністю перераховані на заробітну картку ОСОБА_2

На час звільнення ОСОБА_2 посаду директора районного центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді займала ОСОБА_1, яка своїм незаконним та необґрунтованим наказом звільнила ОСОБА_2 з роботи.

Відповідно до Положення про Липоводолинський районний центр соціальних служб для сімї, дітей та молоді затвердженого розпорядженням голови райдержадміністрації від 18.01.2010 року № 18 директор центру керує діяльністю центру, несе персональну відповідальність за виконання покладених на центр завдань, законність прийнятих ним рішень, призначає на посаду і звільняє працівників центру.

Не правомірним звільненням ОСОБА_2 колишнім директором ОСОБА_1 були завдані збитки районному бюджету так як Липоводолинський РЦСССДМ фінансується з районного бюджету.

У відповідності з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно п. 8 ст. 134 КЗпП України службові особи, винні в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі.

За таких обставин прокурор прохає суд стягнути з відповідача на користь позивача 6269 грн. 74 коп. та судові витрати на користь держави.

В судовому засіданні прокурор заявлені позовні вимоги на користь позивача підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник позивача в судове засідання не зявилася, але в своїй письмовій заяві позов підтримала повністю та попрохала справу розглянути за її відсутності.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що на момент її звільнення з посади директора центру в жовтні 2010 року позивач не мав до неї жодних претензій і її звільнення відбулося за згодою сторін.

Про постанову суду від 16.02.2010 року щодо скасування наказу, поновлення на роботі ОСОБА_2, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди їй не було відомо і про це вона дізналась тільки в лютому 2011 року. Вона вважає неправомірним той факт, що її не було залучено при розгляді тієї справи в якості сторони. В позовній заяві містяться лише факти виконання Постанови суду щодо поновлення на роботі та здійснення проплат на користь стягувача. Жодного доказу її вини не надано, а тому вона вважає, що даний позов є безпідставним.

В останні два судових засідання, а саме 30.01.2012 року та 15.02.2012 року відповідач ОСОБА_1 не зявилася з невідомих суду причин хоча була вчасно повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідним розписками про вручення їй судових повісток ( а.с. 56,61).

Заслухавши, з цього приводу думку прокурора, яка вважає за можливе завершить розгляд справи за відсутності відповідача, суд приходить до висновку, що неявка відповідача ОСОБА_1 в останні судові засідання не перешкоджає завершенню розгляду даної справи, оскільки всі докази, що підтверджують вимоги позовної заяви були дослідженні в судовому засіданні за її участі, а додатково надані платіжні доручення та розяснення лише підтверджують ці докази.

Зясувавши обставини справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

16 листопада 2010 року Липоводолинський районний суд Сумської області розглянувши справу за позовом ОСОБА_2 до Липоводолинського районного центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, виніс постанову згідно якої визнано незаконним та скасовано наказ № 30 від 16.07.2010 року виданий директором ОСОБА_1 по Липоводолинському районному центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді « Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2», поновлено її на роботі та стягнуто з Липоводолинського районного центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час її вимушеного прогулу в сумі 5769 грн. 74 коп. та 500 грн. на відшкодування моральної шкоди. ( а.с. 4-6).

Зазначена постанова ніким не оскаржувалась, вищестоящими судами не скасувалася і набрала законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин суд вважає доведеним факт незаконної видачі наказу № 30 від 16.07.2010 року директором центру ОСОБА_1, яким було звільнено з роботи ОСОБА_2, факт вимушеного прогулу ОСОБА_2 з 19.07.2010 року по 16.11.2010 року в звязку з незаконним звільненням з роботи та стягнення з Липоводолинського районного центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді на її користь 5769 грн. 74 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також 500 грн. за моральну шкоду, а всього 6269 грн. 74 коп.

Згідно копій платіжних доручень №№ 358, 343 від 24 грудня 2010 року, копії розрахунково-платіжної відомості № 12 за грудень 2010 року Липоводолинським районним центром соціальних служб для сімї, дітей та молоді кошти в сумі 6269 грн. 74 коп. були повністю виплачені ОСОБА_2 ( а.с. 11-12,14,48,50)

Таким чином, в результаті незаконного звільнення ОСОБА_2 бувшим директором РЦСССДМ ОСОБА_1 Липоводолинському районному центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді були завдані матеріальні збитки на суму 6269 грн. 74 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Отже, Липоводолинський районний центр соціальних служб для сімї, дітей та молоді має право ставити питання про відшкодування за рахунок ОСОБА_1 шкоди завданої внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_2.

Згідно ст.. 134 п. 8 КЗпП України службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу несе матеріальну відповідальність у повному розмірі заподіяної з її вини шкоди.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 повинна відшкодовувати в повному обсязі заподіяну з її вини шкоду в розмірі 6269 грн. 74 коп. Липоводолинському РЦСССДМ.

Крім цього згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК якщо позивача на користь якого ухвалили рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Отже, за таких обставин, з відповідача повинно бути стягнено і судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 1191 ЦК України ст.ст. 130, 134 КЗпП України, ст.ст. 10-11, 57-61, 209, 212-215,218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Липоводолинського району в інтересах держави в особі Липоводолинського районного центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Липоводолинського районного центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді р/р 35413001001821, в ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код 24013218 6269 ( шість тисяч двісті шістдесят девять) грн.. 74 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп. на користь Липоводолинського районного суду ЄДРПОУ 37654293, пункт 1.1. ККДБ 22030001, р/рахунок 31214206700238, банк: УДКCУ в Сумській області , МФО 837013.

Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Шульга О. М.