Рішення № 21541975, 20.02.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-548/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

05 жовтня 2011 рокум. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої суддіГорейко М.Д.

секретаря Карпенко І.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави та стягнення судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №23К від 25.01.2008 року в сумі 6406,25 доларів США, що відповідно до службового розпорядження НБУ №417/376 від 30.09.2009 року еквівалентно 51250 грн. 01 коп., посилаючись на те, що 25.01.2008 року відповідач ОСОБА_1 отримав в позивача кредит в розмірі 7660 доларів США з терміном погашення до 10.01.2013 року зі сплатою 16% річних за час фактичного користування кредитом та зобовязався виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов кредитного договору. Внаслідок порушення графіку сплати коштів станом на 01.10.2009 року за відповідачем наявна заборгованість за кредитними зобов'язаннями в розмірі 6406,25 доларів США, що відповідно до службового розпорядження НБУ №417/376 від 30.09.2009 року еквівалентно 51250 грн. 01 коп., а саме: заборгованість за кредитом в розмірі 5926,02 доларів США, заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 140,22 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 5,19 доларів США, штраф (фіксована частина) в розмірі 31,25 долар США, штраф (процентна складова) в розмірі 303,57 доларів США. Умовами договору встановлено, що внаслідок порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У випадку порушення позичальником якого-небудь із зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору, є правом банку згідно договору застави транспортного засобу звернути стягнення на предмет застави незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань за кредитним договором.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив. З урахуванням положення ч. 5 ст. 74 ЦПК України суд вважав належним повідомлення відповідача про розгляд справи.

З урахуванням положень ст. 224 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник із кредитного договору, забезпеченого заставою, умовами якого передбачено право заставодержателя задовольнити забезпечену вимогу в один із передбачених договором способів шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

25.01.2008 року між ЗАТ КБ “ПриватБанк”, в подальшому назву якого змінено на ПАТ КБ “ПриватБанк”, та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №23К (а.с. 5 зв.-8), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в сумі 7660 доларів США та зобов'язався погасити кредит до 10.01.2013 року. Умовами п.п. 4.1. кредитного договору (а.с. 7) встановлено розмір процентів за користування кредитом, який становить 16% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Згідно п. 4.4. договору (а.с. 7 зв.) позичальник зобовязався сплачувати банку кошти для погашення заборгованості за кредитним договором 10 числа кожного місяця.

Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач систематично порушував строки сплати кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №23К від 25.01.2008 року (а.с. 4).

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

Відповідно до п. 6.1. кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, позичальник зобов'язується сплатити банку пеню у розмірі 0,2% від суми непогашеного платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за котрий сплачується пеня.

Згідно п. 6.6. при порушенні позичальником строків платежів за будь-яким із грошових обовязків, передбачених даним договором більш ніж на 120 днів, у зв'язку з чим банк змушений буде звернутися до суду, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн.+5% від суми позову.

Згідно п. 2.3.3. банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за час фактичного користування кредитом, пені і штрафних санкцій при виникненні простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами чи іншими зобов'язаннями за цим договором.

За змістом ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивачем станом на 01.10.2009 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором №23К від 25.01.2008 року (а.с. 4), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед банком за кредитними зобов'язаннями в розмірі 6406,25 доларів США, що відповідно до службового розпорядження НБУ №417/376 від 30.09.2009 року еквівалентно 51250 грн. 01 коп., а саме: заборгованість за кредитом в розмірі 5926,02 доларів США, заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 140,22 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 5,19 доларів США, штраф (фіксована частина) в розмірі 31,25 долар США, штраф (процентна складова) в розмірі 303,57 доларів США.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором відповідачем не представлено суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч. 1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

В забезпечення виконання даного кредитного договору від 25.01.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 25.01.2008 року укладено договір застави автотранспорту №23К (а.с. 9 зв.-11), відповідно до п. 6 якого відповідач передав у заставу ЗАТ КБ “ПриватБанк” транспортний засіб марки ВАЗ модель 210994-20, 2008 року випуску, шасі кузов (рама, коляска) НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_1, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 24.01.2008 року належить ОСОБА_1.

Згідно п. 9 договору застави автотранспорту вартість предмету застави складає 43000 грн. Відповідно до п. 15.1 вказаного договору у разі невиконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами (на праві вищого пріоритету).

Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобовязання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого.

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спосіб реалізації предмета застави встановлений ст. 591 ЦК України.

Відповідно до положень ст.ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет застави.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 526, 527 ч. 1, 546 ч. 1, 548 ч. 1, 589, 590, 591, 611, 1050 ч. 2, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч. 1 ЦПК України, керуючись ст.ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави та стягнення судових витрат задоволити.

Звернути стягнення заборгованості за кредитним договором №23К від 25.01.2008 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк”, в подальшому назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк”, та ОСОБА_1, в сумі 51250 грн. 01 коп., що відповідно до службового розпорядження НБУ №417/376 від 30.09.2009 року еквівалентно 6406,25 доларам США, на предмет застави згідно договору застави автотранспорту №23К від 25.01.2008 року - транспортний засіб марки ВАЗ модель 210994-20, 2008 року випуску, шасі кузов (рама, коляска) НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_1, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 24.01.2008 року належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Тисмениця Івано-Франківської області, жителю АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тисмениця Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, місцезнаходження якого: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, з зарахуванням на р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 512 грн. 50 коп. витрат по оплаті судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Горейко М.Д.