Ухвала суду № 21535355, 14.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" грудня 2011 р. м. КиївК-6486/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Маринчак Н.Є., Пилипчук Н.Г.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представника відповідача Кузьміна М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції

та касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Барс»

на постанову Господарського суду Донецької області від 20 вересня 2007 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2008 року

у справі № 2/44а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Барс»

до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсними податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Барс»(далі позивач) звернулось до суду з позовом до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції (далі відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень Горлівської ОДПІ від 03 серпня 2005 року № 0001682342/0, від 03 жовтня 2005 року № 0001682342/1, від 30 січня 2006 року № 0001682342/2 та від 09 лютого 2006 року № 0001682342/3.

Справа неодноразово розглядалася різними судовими інстанціями.

Постановою Господарського суду Донецької області від 20 вересня 2007 року позов задоволено частково. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Горлівської ОДПІ від 03 серпня 2005 року № 0001682342/0, від 03 жовтня 2005 року № 0001682342/1, від 30 січня 2006 року № 0001682342/2 та від 09 лютого 2006 року № 0001682342/3 в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 11143,68 грн. та штрафної (фінансової) санкції у розмірі 5571,84 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Присуджено ТОВ «НВКФ «Барс»з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1,12 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2008 року постанову Господарського суду Донецької області від 20 вересня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Горлівська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Донецької області від 20 вересня 2007 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2008 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В касаційній скарзі ТОВ «НВКФ «Барс», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Донецької області від 20 вересня 2007 року в частині відмови у задоволені позовних вимог та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2008 року і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційних скарг, дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Горлівська ОДПІ провела планову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «НВКФ «Барс»за період з 14 грудня 2001 року по 30 червня 2004 року, за результатами якої було складено акт № 198/23-111-1/31726938 від 01 серпня 2005 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог підпунктів 7.2.1, 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2002-2004 роки на загальну суму 33671,00 грн., у тому числі: за листопад 2002 року 194,00 грн., за грудень 2002 року 1732,00 грн., за січень 2003 року 736,00 грн., за лютий 2003 року 574,00 грн., за березень 2003 року 1359,00 грн., за квітень 2003 року 1421,00 грн., за травень 2003 року 2340,00 грн., за червень 2003 року 380,00 грн., за липень 2003 року 2409,00 грн., за серпень 2003 року 4569,00 грн., за вересень 2003 року 1060,00 грн., за жовтень 2003 року 3427,00 грн., за листопад 2003 року 708,00 грн., за грудень 2003 року 568,00 грн., за січень 2004 року 640,00 грн., за лютий 2004 року 420,00 грн., за березень 2004 року 2482,00 грн., за квітень 2004 року 4742,00 грн., за травень 2004 року 873,00 грн., за червень 2004 року 3037,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що позивач необґрунтовано включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість 33671,00 грн. по податковим накладним, отриманим від ПП «Прокус Мастер Принт», статут та свідоцтво платника податку на додану вартість якого були визнані недійсними з 30 жовтня 2002 року, згідно рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 червня 2003 року у справі № 2-2153/2003, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 33671,00 грн.

03 серпня 2005 року Горлівська ОДПІ на підставі акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001682342/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначила ТОВ «НВКФ «Барс»суму податкового зобовязання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 50506,50 грн., у тому числі: 33671,00 грн. основний платіж, 16835,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 03 жовтня 2005 року № 0001682342/1, від 30 січня 2006 року № 0001682342/2 та від 09 лютого 2006 року № 0001682342/3 на аналогічні суми нарахувань.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що визнання недійсним статуту та свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи, з урахуванням того, що датою анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, в силу приписів пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»та пункту 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року № 79 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), є дата виключення із Реєстру платників податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно абзацу 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Абзацом 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно приписів абзацу 1 підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання.

Відповідно до пункту 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року №79 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Згідно пункту 25.2 вказаного вище Положення (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), у випадку ліквідації платника податку датою виключення із Реєстру є відповідна дата прийняття рішення чи події.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 11 червня 2003 року у справі № 2-2153/2003 було визнано недійсним статут ПП «Прокус Мастер Принт», зареєстрований Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 23 вересня 2002 року, про що зроблено реєстраційний № 11269, та свідоцтво про державну реєстрацію ПП «Прокус Мастер Принт»з 30 жовтня 2002 року; визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Прокус Мастер Принт»№ 36351898 від 29 жовтня 2002 року з 30 жовтня 2002 року.

Актом ДПІ у Святошинському районі м. Києва № 6 від 24 липня 2003 року було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Прокус Мастер Принт».

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що до 24 липня 2003 року ПП «Прокус Мастер Принт»було належним чином зареєстрованим платником податку на додану вартість, у звязку з чим позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виданими ПП «Прокус Мастер Принт»у період з листопада 2002 року по 24 липня 2003 року на загальну суму 11143,68 грн. та, як наслідок, визначення позивачу податкових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 11143,68 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5571,84 грн. спірними податковими повідомленнями-рішеннями є безпідставним.

Колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виданими ПП «Прокус Мастер Принт»після 24 липня 2003 року, на загальну суму 22526,59 грн., оскільки в силу положень підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, у звязку з чим визначення позивачу податкових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 22526,59 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11263,95 грн. спірними податковими повідомленнями-рішеннями є правомірним.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Горлівської обєднаної державної податкової інспекції та касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Барс»підлягають залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Донецької області від 20 вересня 2007 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції та касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Барс»залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Донецької області від 20 вересня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

______ А.М. Лосєв

______ Н.Є. Маринчак

______ Н.Г. Пилипчук

Суддя Л.І. Бившева