Ухвала суду № 21534072, 17.01.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" січня 2012 р. м. КиївК-21707/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Рибченка А.О., Федорова М.О.

при секретарі Ткачук О.М.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №2-21д від 26.12.2011

від відповідача: ОСОБА_2, дов. №2822/9/10-229 від 27.12.2011

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2008 року у справі № 11/358-А за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень №0000304120/2 від 03.09.2007 та №0000304120/3 від 07.09.2007, якими позивачу визначено податкове зобовязання за платежем: податок на прибуток у розмірі 51448,00грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 25724,00грн., а також податкового повідомлення-рішення №0000984120/0 від 23.02.2007 про застосування штрафної санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки.

Постановою Господарського суду м. Києва від 25.09.2007 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2008 року постанова суду першої інстанції скасована та винесена нова про відмову в позові.

Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, позивач 20.11.2008 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 09.12.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2008 року, залишити в силі постанову Господарського суду м. Києва від 25.09.2007 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту перевірки №7319/2330/25617463 від 10.11.2006, складеного за результатами комплексної планової виїзної документальної перевірки Газопромислового управління «Харківгазвидобування»(далі - ГПУ «Харківгазвидобування») - філії Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2003 по 30.06.2006 та за результатом апеляційного узгодження, податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення №0000304120/2 від 03.09.2007 та №0000304120/3 від 07.09.2007, якими позивачу визначено податкове зобовязання за платежем: податок на прибуток у розмірі 51448,00грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 25724,00грн., а також податкове повідомлення-рішення №0000984120/0 від 23.02.2007 про застосування штрафної санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки.

Зі змісту вищезазначеного акту вбачається, що за результатами перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем вимог п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у надмірному нарахуванні амортизаційних відрахувань на нежитлове приміщення до набуття на нього права власності, що призвело до заниження податку на прибуток в 2 кварталі 2004 року на суму 3475,00грн., у 3 кварталі 2004 на суму 1875,00грн.; п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено валові витрати на загальну суму 352728,33грн., та порушення п.2.15 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 №72, а саме: відсутність авансових звітів та первинних документів.

Судами було встановлено, що між 30.07.2003 між філією позивача - ГПУ «Харківгазвидобування»(покупцем) та РВУ «Харківтрансгаз»ДК «Укртраснгаз»НАК «Нафтогаз України»(продавцем) було укладено договір купівлі-продажу нерухомості за №274/134-07, згідно умов якого, покупцю передаються нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, пров. Інженерний, 1а. Передача позивачу вказаних приміщень відбулась на підставі акта приймання-передачі, підписаного сторонами 01.09.2003.

Виходячи з положень пп.. 8.7.1. п. 8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, повязані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує десяти відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року.

За визначенням п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 вказаного Закону під терміном «основні фонди» розуміються матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 (далі-Положення), визначено, що обєктом амортизації є вартість основних засобів.

Згідно з п. 23, абз. 3 п. 29 Положення нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації») обєкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього обєкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції. Модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому обєкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, господарські операції відображаються у обліку платника податків методом їх суцільного і безперервного документування на підставі первинних документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують факт її здійснення.

Узагальнюючим первинним документом для основних засобів у відповідності до Наказу Мінстату України №352 від 29.12.95 «Про затвердження типових форм первинного обліку»може бути лише акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма №03-1), який застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих обєктів, для обліку їх вводу в експлуатацію.

З матеріалів справи вбачається, що акт за формою № 03-1, на підставі якого обєкти введено в експлуатацію, складено філією позивача ГПУ «Харківгазвидобування»01.09.2003, згідно з актом та Інвентарною карткою обліку основних засобів обєкт введено в експлуатацію з 30.09.2003.

Отже, за встановлених обставин та враховуючи, що перехід права власності та введення обєкта в експлуатацію не є тотожними поняттями, а Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»не містить вимог щодо необхідності нарахування амортизації на основні засоби групи 1 (до якої відносяться і будівлі) виключно з моменту державної реєстрації права власності на відповідні обєкти в БТІ, донарахування платнику податків суми податкового зобовязання з податку на прибуток в цій частині є неправомірним.

Згідно абз. 4-6 п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза. Відповідно до п.6.10 Положення, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 року №88, у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції підприємствами та місцевому фінансовому органу установами, в 10-денний термін.

З матеріалів справи вбачається, що 28.01.2006 з автомобіля, який належить ГПУ «Харківгазвидобування»було викрадено первинні бухгалтерські документи, а саме: авансові звіти за 2003 2005 роки, у звязку з чим останнім було здійснено всі необхідні дії для зясування переліку відсутніх документів, причин їх пропажі, результатів заходів з розшуку втрачених документів та їх поновлення.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова вже було перевірено суцільним порядком авансові звіти за період з 01.07.2003 по 01.01.2005 в ході перевірки фінансово-господарської діяльності ГПУ «Харківгазвидобування»- філії ДК «Укргазвидобуваня»НАК «Нафтогаз України»з окремих питань згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.03.2005 №64р «Про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки»за період з 01.07.2003 по 01.01.2005, про що було складено акт перевірки № 2097/25617464 від 07.04.2005, за змістом якого порушень податкового законодавства встановлено не було.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про безпідставність нарахування податкових зобовязань за період з 01.07.2003 по 01.01.2005 за авансовими звітами та застосування штрафних санкцій у звязку з їх відсутністю є правомірним.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2008 року підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Господарського суду м. Києва від 25.09.2007 року.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2008 року скасувати, постанову Господарського суду м. Києва від 25.09.2007 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:________Т.М.Шипуліна

Судді:________Г.К. Голубєва

________О.В. Карась

________А.О. Рибченко

________М.О. Федоров