Постанова № 21529916, 20.02.2012, Київський районний суд м. Донецька

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/523/490/12

1 лютого 2012 року Київський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Андрєєвої О.М.,

при секретарі Хомутовій Н.Г.,

з участю прокурора Євтухова О.С.,

представника митниці Іщенко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Красний Луч Луганської області, громадянки Ізраїлю, з неповною вищою освітою, не працюючої, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, тимчасово проживаючої за адресою: АДРЕСА_2,

про порушення митних правил, передбачене ст.336 МК України, -

В С Т А Н О В И В :

20 квітня 2010 року громадянином ОСОБА_4 на митну територію України був ввезений автомобіль марки BMW 645CI, 2005 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1, ідентифікаційний № НОМЕР_2, вартістю 525832 гривень 71 коп., в звязку з чим зазначений автомобіль перебуває під митним контролем і розпорядження ним без дозволу митного органу заборонено, після чого ОСОБА_4 передав зазначений автомобіль у користування невстановленим митними органами особам, а зазначені особи передали цей автомобіль ОСОБА_5, який в грудні 2011 року передав цей автомобіль в користування ОСОБА_2, і з грудня 2011 року ОСОБА_7 користувалася цим автомобілем, проте 23 грудня 2011 року в районі перехрестя пр. Ленінського та Маріупольської розвилки ОСОБА_2 була затримана працівниками УДАІ під час керування зазначеним автомобілем, і цей автомобіль був в неї вилучений.

ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину в порушенні митних правил не визнала і пояснила, що обставини ввезення зазначеного автомобілю на митну територію України їй невідомі. Вона отримала цей автомобіль від свого батька ОСОБА_5, коли він виїжджав за кордон в грудні 2011 року. Стверджувала, що вивезти цей автомобіль за митний кордон України не було можливості через його несправність, а рухалася вона на автомобілі до СТО, де було призначено зустріч з особою, яка виявила бажання придбати автомобіль.

Суд, заслухавши представника митниці, думку прокурора, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується усіма наявними в справі доказами:

протоколом про порушення митних правил з описом вилученого автомобіля, в тому числі з описом наявних на ньому пошкоджень: царапин на лівому задньому крилі, слідів відлущення краски, сколів лаку на передньому бампері та тріщини на лобовому склі. Характер зазначених пошкоджень безумовно свідчить про відсутність таких пошкоджень, які б перешкоджали експлуатації автомобіля та спростовує доводи ОСОБА_2 про неможливість вивезення автомобіля через його несправність. Крім того, сам факт затримання ОСОБА_2 під час керування цим автомобілем свідчить про недостовірність її доводів щодо несправності автомобіля;

копіями документів про реєстрацію цього автомобіля у Республіці Молдова на імя жительки Тирасполю ОСОБА_8, а також оригіналом довіреності ОСОБА_8 на право управління цим автомобілем громадянці ОСОБА_2, з якого виходить, що автомобіль був залишений в Україні у користування ОСОБА_2 не випадково, а на підставі заздалегідь оформленої у червні 2011 року довіреності,

відомостями Єдиної бази даних Державної митної служби з обліку транспортних засобів в пунктах пропуску про ввезення зазначеного автомобіля на митну територію України громадянином ОСОБА_4, в звязку з чим цей автомобіль з моменту ввезення на митну територію України знаходиться під митним контролем митних органів України,

висновком експерта-товарознавця про встановлення вартості цього товару в розмірі 525832 гривні 71 коп., не довіряти якому суд не має жодних підстав, враховуючи його відповідність вимогам закону, статус експертної установи та кваліфікацію експерта.

У сукупності наведених доказів суд вважає доказаною вину ОСОБА_2 в здійсненні операцій з транспортним засобом, що знаходиться під митним контролем, а саме у користуванні ним без дозволу митного органу, і ці її дії правильно кваліфіковані за ст.336 МК України.

Та обставина, що не ОСОБА_2, а інша особа ввезла автомобіль на митну територію України й таким чином несла зобовязання про зворотне вивезення автомобіля, не звільняє ОСОБА_2 від відповідальності за порушення митних правил, оскільки вона притягається до відповідальності не за ст.348 МК України за порушення зобовязання про зворотне вивезення автомобіля, а за використання автомобіля, що знаходиться під митним контролем, без дозволу митних органів.

А умисел ОСОБА_2 на вчинення зазначеного порушення безспірно підтверджується встановленими судом обставинами справи, за яких ОСОБА_2 без дозволу митниці використовувала даний автомобіль, завідомо знаючи, що цей автомобіль знаходиться під митним контролем, оскільки не оформлений для вільного використання (не розмитнений) у митних органах України та має молдавські реєстраційні номери та молдавські документи про реєстрацію. Сама ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила свою обізнаність про те, що автомобіль перебував на митній території України тимчасово та мав бути вивезений, тобто перебував під митним контролем; і при цьому сама ж ОСОБА_2 в судовому засіданні заявила про те, що у день затримання займалася продажем цього автомобілю на митній території України, тобто підтвердила намір розпорядитися цим автомобілем без дозволу митного органу.

Відповідно до ч.1 ст.254 МК України товари, що підлягають оподаткуванню, які тимчасово ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України під зобов'язання про зворотне вивезення, а також з метою транзиту, пропускаються на митну територію України за умови надання митному органу гарантій. Види гарантій, умови і порядок їх надання та повернення визначаються законом.

За таких обставин є очевидним, що передання у користування іншій особі автомобіля, ввезеного на митну територію України під зобовязання зворотного вивезення, без дозволу митного органу, є засобом ухилення від митного контролю, зокрема ухилення від сплати встановлених законом митних платежів на користь Державного бюджету України.

А звільнення осіб, винних у вчиненні такого порушення митних правил, від відповідальності, встановленої ст.336 МК України, безумовно тягне за собою подальші грубі порушення цими особами митного законодавства та ухилення від належного оформлення товарів і транспортних засобів, ввезених на митну територію України.

З урахуванням всіх обставин справи, даних про особу ОСОБА_2, які виходячи з її віку, суспільного статусу та освіти безумовно дозволяли їй ознайомитися з правилами користування та розпорядження транспортним засобом, ввезеним в Україну під зобовязання зворотного вивезення, приймаючи до уваги вкрай розповсюджений характер саме цього правопорушення, суд вважає необґрунтованими доводи ОСОБА_2 про відсутність її вини у вчиненні правопорушення.

Враховуючи обставини справи, грубість допущеного правопорушення, направленого на ненадходження коштів за вільне використання автомобіля до Державного бюджету України, дані про особу правопорушника, суд вважає необхідним конфіскувати автомобіль, що є безпосереднім предметом правопорушення, на користь держави.

При встановленні вартості автомобіля, що підлягає конфіскації, суд виходить з його вартості, встановленої висновком товарознавчої експертизи.

Відповідно до ч.1 ст.385 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення стягнення, тому суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 витрати на зберігання вилучених товарів згідно із наданим Східною митницею розрахунком в сумі 190 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.336 МК України,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 визнати винною в порушенні митних правил, передбаченому ст.336 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді конфіскації на користь держави товарів, що є безпосередніми предметами порушення митних правил.

Конфіскувати на користь держави товари автомобіль марки BMW 645CI, 2005 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1, ідентифікаційний № НОМЕР_2, вартістю 525832 (пятсот двадцять пять тисяч вісімсот тридцять дві) гривні 71 коп., що зберігається у Східній митниці.

В разі неможливості конфіскації в порядку виконання цієї постанови стягується вартість зазначеного предмету відповідно до ст.405 МК України на розрахунковий рахунок № № 31118106700006 в ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 34687001, код платежу 21081100, отримувач УДК в Київському районі м. Донецька.

Стягнути з ОСОБА_2 на рахунок Східної митниці витрати на зберігання вилучених товарів в сумі 190 (сто девяносто) гривень.

Постанову може бути предявлено до примусового виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а вразі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.

Постанова може бути оскарженою до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: