Ухвала суду № 21527180, 17.01.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/5042/11

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П.

при секретарі: Марчаку А.В.

за участю представників сторін:

позивача - Благуна Б.М.

відповідача (апелянта) - Охрімовського Я.В., Бойко С.В., Шеремети В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Олійно-жирова компанія" до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім “Олійно-жирова компанія" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року позовні вимоги позивача задоволено у повному обсязі, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції № 0000342300 від 08.06.2011 року; стягнуто з державного бюджету на користь ТОВ "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" 28,23 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №4057 від 02.11.2011 року.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Позивачем у справі подано заперечення на апеляційну скаргу, у якому останній просить апеляційну скаргу апелянта залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду - без змін.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, у звязку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в період з 26.04.2011 року по 12.05.2011 року Вінницькою МДПІ, на підставі направлення №124 від 26.04.2011 року, проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ ТД "Олійно-жирова компанія" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника банку за період з 01.11.2010 р. по 01.02.2011 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2010 по 01.01.2011 року, за результатами якої складено акт № 163/23/31983539 від 19.05.2011 року.

З висновків акту вбачається, що перевіркою встановлено завищення сум бюджетного відшкодування внаслідок порушення товариством статті 203, 215, 228, 674, 937 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених норм при вчиненні правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними; п.п. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. 6.2 ст. 6, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суми: - бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2010 року на суму 20 грн.; по декларації за грудень 2010 року на суму 1007656 грн.; по декларації за січень 2011 року на суму 1178024 грн.; - відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту на 2642279 грн., в т. ч.: листопад 2010 р. 1487510 грн.; 1154769 грн.; - податкового кредиту по деклараціям за листопад 2010 р. на 1487510 грн., грудень 2010 р. на 1 154769 грн.; - завищено значення рядка 26 “залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду” за листопад 2010р. на суму 2115680 грн., грудень 2010 на суму 2595534 грн., січень 2010 року на суму 2572279 грн.; - завищено обсяг операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою, експортні операції по деклараціям за листопад 2010 р. на суму 7483478 грн., грудень 2010 р. на суму 5885712 грн.

На підставі даного акту перевірки, 08 червня 2011 року Вінницькою МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000342300, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 2185700 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 1 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ТОВ ТД "Олійно-жирова компанія" звернулось зі скаргою (№1821.111061732 від 17.06.2011 року) до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, розглянувши яку, остання залишила оскаржуване рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідне рішення №15816/10/25-009 про результати розгляду первинної скарги, датоване 27.07.2011 року. Аналогічне рішення від 10.10.2011 року прийнято також Державною податковою службою України на скаргу позивача №1821-111080541 від 05.08.2011р.

За таких обставин позивач звернувся до суду з оскарження вищезазначеного рішень відповідача.

Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновків про реальне здійснення ТОВ "Торговий дім “Олійно-жирова компанія" господарських операцій, фактичний рух активів позивача в звязку з тим, що у останнього наявні всі документи, які фіксують здійснення операцій по придбанню товарно-матеріальних цінностей: договори, акти приймання-передачі, рахунки-фактури.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання укладеного між ТОВ "Торговий дім “Олійно-жирова компанія" та TOB «Віойл-Агро» укладений договір поставки № 01/10/2010-ожп від 01.01.2010 року та додаткової угоди до договору поставки № 01/10/2010-ожп від 01.01.2010 року. ТОВ "Віойл- Агро" в листопаді-грудні 2010 року поставило, а ТОВ "Торговий дім “Олійно-жирова компанія" прийняла та оплатила в строк та на умовах передбачених договором і в терміни його дії олійно-жирову продукцію.

Відповідно до умов вищевказаного договору та специфікацій до нього товар поставлявся на умовах поставки FCA-склад постачальника, м. Вінниця, що не передбачало переміщення товару на склад покупця.

На виконання вищевказаних умов договору разом з товаром TOB «Віойл-Агро» надало TOB «Торговий дім Олійно-жирова компанія» видаткові накладні, податкові накладні та акти приймання-передачі товару.

Враховуючи вищевикладене, всі необхідні вимоги для визнання переходу права власності, передбачені діючим законодавством (договір купівлі-продажу, розрахунок за товар, видаткова закладна, акт прийому-передачі) сторонами були дотримані.

Крім того, в актах приймання - передачі та додатках, до них зазначено, що сторони підтверджують наявність вказаної кількості ТМЦ та не мають претензії до їх якості, що підтверджується сертифікатами про посвідчення якості, сертифікатами відповідності та висновками державно-санітарної епідеміологічної експертизи.

Тому твердження відповідача, що «реєстраційні номери сертифікатів відповідності не внесено до документів, згідно яких передається відповідна продукція», а також що «документи, згідно яких передається відповідна продукція, не затверджені керівником» не відповідають дійсності.

Крім того, сертифікати якості товару не можуть підтверджувати та фіксувати факт здійснення тієї чи іншої господарської операції, а стосуються виключно якості товару .

Факт реалізації TOB «Торговий дім Олійно-жирова компанія» товару на експорт підтверджується вантажно-митними деклараціями з відміткою перетину кордону, що підтверджено перевіркою, та понесеними підприємством витратами, пов'язаними з відправкою товару на експорт - ветеринарними послугами, сертифікацією, лабораторними дослідженнями, а факт транспортування товару підтверджується залізнодорожними накладними.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість " 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, будь - яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

За змістом наведених норм наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), які в подальшому використовуються у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що з наведених документів вбачається реальне здійснення господарських операцій, фактичний рух активів та зміни у власному капіталі товариства та його зобов'язаннях платника податків. Наявність зазначених документів спростовує твердження відповідача та доводить дійсність та реальність господарських операцій щодо придбання позивачем в листопаді та грудні 2010 року товарно-матеріальних цінностей (жирів кондитерських, кулінарних) на загальну суму 15 694 200 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 2 615 700 грн., з подальшою відправкою на експорт. Окрім того, наведені документи мають всі необхідні реквізити первинного документу бухгалтерського обліку обов'язковість яких встановлена ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 від 24.05.1995 року.

За даних обставин суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції № 0000342300 від 08.06.11 року.

Згідно із ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, то підстав для її задоволення не має.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, судова колегія вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства та всебічно перевіривши обставини справи, вирішив її у відповідності з нормами матеріального права та постановив обґрунтоване рішення, а тому підстав для його скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 23 січня 2012 року .

Головуючий <Список >Совгира Д. І.

Судді< Список >Білоус О.В.

< Список >Курко О. П.

<Список >

<Список >