Ухвала суду № 21526869, 11.01.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення
11.01.2012
Номер справи
2270/7267/11
Номер документу
21526869
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/7267/11

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Совгири Д. І. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт" до Державна податкова інспекція у м.Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Агроекспорт" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м.Хмельницькому про визнаня протиправним та скасування податкового повідомленнярішення № 0000052307/0/173 від 10.02.2011 року. Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі наказу №239 від 21.01.2011 року та направлення №000540 від 21.01.2011 року була проведена виїзна документальна перевірка ТОВ "Агроекспорт" з питань достовірності декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за вересень 2009 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з грудня 2008 року по вересень 2009 року за наслідками перевірок інших платників податків, які свідчать про порушення Закону України "Про податок на додану вартість". За результатами перевірки складений акт від 28.01.2011 року №552/23-7/32342581 та прийняте оскаржуване податкове повідомленнярішення № 0000052307/0/173 від 10.02.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем : податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) загальною сумою 213750,00 грн., з них за основним платежем - 171000 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 42750 грн., яке в результаті проведення процедури його адміністративного оскарження залишене без змін. Вважаючи податкове повідомлення-рішення незаконним, оскаржили його до суду і просили скасувати.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.10.2011 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністартивного суду, та прийняти нове рішення по суті позовних вимог, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представник позивача (апелянта) не з'явився, однак направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивовано тим, що на час розгляду справи представник апелянта буде перебувати за межами території України і не зможе взяти участь у розгляді справи в суді.

Колегія суддів, оцінивши доводи заявленого клопотання, прийшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на те, що відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам). Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом (ч. 7 ст. 56 КАС). Крім того, повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду. Довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації, що визначено ст. 58 КАС України. Таким чином, законодавством не обмежена можливість юридичної особи мати в суді кількох представників, надавши їм відповідні повноваження згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства. Відтак, зазначені в клопотанні причини невки в судове засідання не можуть бути визнані судом поважними, а клопотання не підлягає задоволенню.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У звязку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Агроекспорт" зареєстроване 31.01.2003 року виконавчим комітетом Хмельницької міської ради Хмельницької області, ідентифікаційний код 32342581 (а.с. 40), зареєстроване платником податків в Державній податковій інспекції у м.Хмельницькому 31.01.2003 року за №8680 та є платником ПДВ.

ДПІ у м. Хмельницькому на підставі наказу №239 від 21.01.2011 року та направлення №000540 від 21.01.2011 року проведена виїзна документальна перевірка ТОВ "Агроекспорт" з питань достовірності декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за вересень 2009 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з грудня 2008 року по вересень 2009 року за наслідками перевірок інших платників податків, які свідчать про порушення Закону України "Про податок на додану вартість". За результатами перевірки складений акт від 28.01.2011 року №552/23-7/32342581 (а.с. 6-24) та прийняте податкове повідомленнярішення № 0000052307/0/173 від 10.02.2011 року (а.с. 39), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем : податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) загальною сумою 213750,00 грн., з них за основним платежем - 171000 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 42750 грн.

В подальшому зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем до ДПА у Хмельницікій області (а.с. 49-50) та ДПА України (а.с. 57-58), за наслідками чого рішення було залишено без змін (а.с. 88-92).

Під час перевірки відповідачем встановлено порушення п.п.7.4.1, 7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", платником занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту з ПДВ за липень 2009 року на суму 171000,00 грн., порушення п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", платником занижено значення суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати у бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядка 27 декларацій з ПДВ) у розмірі 171000,00 грн., в зв`язку із безпідставним віднесенням до податкового кредиту у липні 2009 по фінансово - господарських операціях,які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності позивача (не мали реального характеру) з придбання за усною угодою ТМЦ ( каркасів теплиць) у ТОВ"Товарно-промислова група "Трінго", код ЄДРПОУ 36375799.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ"Агроекспорт" до податкового кредиту липня 2009 року віднесено суми ПДВ по податкових накладних від 15.07.2009 року №211 та від 24.07.2009 року №284 у сумі 171000,00 грн., виписаних ТОВ"Торгово - промислова група "Трінго" на підтвердження отримання каркасів теплиць.

Даючи оцінку зазначеним обставинам, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що операції по взаємовідносинах між позивачем і вищевказаними юридичними особами не мали реального товарного характеру - факт здійснення господарських операцій по придбанню товарно - матеріальних цінностей (поставки каркасів теплиць) документально не підтверджено, фактично перевіркою встановлено лише документування операцій, що підтверджується актом перевірки, а також податковими та видатковими накладними.

У відповідності до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В ході розгляду справи судом першої інстанції позивачем не було надано доказів оплати ТОВ"Товарно-промислова група "Трінго" за товар (каркаси теплиць). Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що вищезазначений контрагент, з яким співпрацював позивач, не міг займатись господарською діяльністю щодо поставки каркасів теплиць з огляду на те, що у ТОВ"Товарно-промислова група "Трінго" відсутній такий вид діяльності, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 07.06.2011 року (а.с. 47).

Під час проведення перевірки, згідно наявних документів, відповідачем не було виявлено, а позивачем документально не підтверджено рух товару (каркасів теплиць) від продавця (постачальника) до покупця. Отже, в ході перевірки відповідачем обгрунтовано встановлено відсутність поставок, а було виявлено лише документування операцій на підставі інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах - видаткових та податкових накладних (а.с. 33-38). Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такі документи не дають повного і достатнього підтверження фактичного здійснення господарських операцій по придбанню ТМЦ (каркасів теплиць) від ТОВ"Товарно-промислова група "Трінго".

Згідно пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р., із змінами і доповненнями, поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість" визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.7.7.1 ст.7 вказаного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається, як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Зважаючи на те, що статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Наявність у позивача документів, які, відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість", є необхідними для формування податкового кредиту (податкових накладних, виданих ТОВ "Товарно-промислова група "Трінго") не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту. Суд першої інстанції таким чином правомірно і обгрунтовано прийшов до висновку, що відомості, які містяться в цих податкових накладних, неможливо ідентифікувати як такі, що призначені для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Зважаючи на встановлену судом першої інстанції відсутність реального характеру господарської операції по придбанню позивачем каркасів теплиць у ТОВ "Товарно-промислова група "Трінго", висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 28.01.2011 року №552/23-7/32342581 щодо безпідставного включення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 171000,00 грн., є обґрунтованими, а відтак відповідачем доведено, а в ході судового розгляду встановлено правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення № 0000052307/0/173 від 10.02.2011 року, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт" щодо їх скасування підлягають залишенню без задоволення.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт", - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року , без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий <Список >Білоус О.В.

Судді< Список >Совгира Д. І.

< Список >Курко О. П.

Попередній документ : 21526443
Наступний документ : 21526894