_________________
Справа№1512/2-190/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.02.2012 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Васильків О.В.
при секретарі - Дикун В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ПАТ «Банк Перший»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості; та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Перший», третя особа: орган опіки та піклування Київської районної адміністрації ОМР, про внесення змін до договору кредиту та визнання недійсним договору іпотеки, суд, -
встановив:
Позивач ВАТ «БГ Банк», правонаступником якого є ПАТ «Банк Перший», звернувся до суду з позовом та уточнивши вимоги просить солідарно стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у розмірі 2789938,09 гривень, а також судові витрати. При цьому представник позивача посилається на те, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір, у відповідності з яким відповідачу було відкрито відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 280000 доларів США, в межах якої відповідачу надано в користування грошові кошти на розвиток бізнесу строком до 16.10.2007 року, а відповідач ОСОБА_1 зобовязався належним чином використати та повернути позивачу суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених у договорі. Крім того, з метою забезпечення зобов*язання ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір поруки, згідно якого ОСОБА_2 поручилася перед кредитором за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов*язань, що витікають з кредитного договору, а також між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_3 передала у заставу банка належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_2. Однак, відповідач ОСОБА_1 не виконав перед позивачем своїх зобовязань по укладеному кредитному договору, у звязку з чим позивач змушений звернутись до суду. Станом на 12.07.2010 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає 2789938,09 гривень.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до судового засідання не з*явились, повідомлялись належним чином відповідно до ст. 74 ЦПК України, причини неявки суду не повідомили.
Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких посилається на, що розрахунок позивача не відповідає дійсності, та звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ВАТ «БГ Банк», правонаступником якого є ПАТ «Банк Перший», третя особа: Орган опіки та піклування КРА ОМР, в якому просить договір іпотеки від 17.10.2006 року, укладений між ОСОБА_3 та ВАТ «БГ Банк»визнати недійсним та зобов*язати ВАТ «БГ Банк»повернути ОСОБА_3 оригінал договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, мотивуючи це тим, що на момент укладання зазначеного договору у нього з ОСОБА_3 були неповнолітні діти, діти проживають разом з ними в вищезазначеній квартирі, яка передана в заставу банку, іншого житла у дітей немає, посилається на те, що правочин вчинений у даному випадку без дозволу органу опіки та піклування є нікчемним. Крім того, відповідач в зустрічних вимогах просить внести зміни в договір кредиту із зазначенням суми кредиту в гривневому еквіваленті з можливістю виконання своїх зобов*язань по сплаті кредиту у валюті кредиту або гривні по курсу НБУ на день укладання договору, а відсотків і пені в національній грошовій одиниці гривні по курсу НБУ на день укладання договору.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав зустрічні позовні вимоги, просить їх задовольнити.
Представник ПАТ «Банк Перший»зустрічні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких просить відмовити в їх задоволенні.
Представник третьої особи: органу опіки та піклування КРА ОМР, до судового засідання не з*явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Вислухавши представника позивача ПАТ «Банк Перший», відповідача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, 17 жовтня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір №ОАВ-СПД-171006-1, у відповідності з яким відповідачу ОСОБА_1 було відкрито відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 280000 доларів США, в межах якої відповідачу надано в користування грошові кошти на розвиток бізнесу строком до 16.10.2007 року, а відповідач ОСОБА_1 зобовязався належним чином використати та повернути позивачу суму отриманого кредиту, а також сплатити 15% річних за користування кредитом в порядку та на умовах визначених у договорі. ОСОБА_1 з умовами зазначеного договору був ознайомлений та згодний, що вбачається з його підпису у зазначеному договорі /а.с. 9-14/.
Крім того, з метою забезпечення зобов*язання ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 07 квітня 2010 року укладено договір поруки №ШЮІ-СПД-171006-2, згідно якого ОСОБА_2 поручилася перед кредитором за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов*язань, що витікають з кредитного договору. ОСОБА_2 з умовами зазначеного договору була ознайомлена та згодна, що вбачається з її підпису у зазначеному договорі /а. с. 26-27/.
Крім того, між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 17 жовтня 2006 року укладено договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_3 передала у заставу банка належну їй на праві власності п*тикімнатну квартиру АДРЕСА_2, в якості забезпечення виконання в повному обсязі зобов*язань ОСОБА_1 за кредитним договором № ОАВ-СПД-171006-1 від 17.10.2006 року. ОСОБА_3 з умовами зазначеного договору була ознайомлена та згодна, що вбачається з її підпису у зазначеному договорі /а.с. 32-41/.
З матеріалів справи також вбачається, що між позивачем та ОСОБА_4 17 жовтня 2006 року також було укладено договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_4 передав у заставу банка належну йому на праві власності трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_3, в якості забезпечення виконання в повному обсязі зобов*язань ОСОБА_1 за кредитним договором № ОАВ-СПД-171006-1 від 17.10.2006 року /а.с. 42-49/.
В судовому засіданні 07.02.2012 року представник позивача заявив, що не підтримує позовні вимоги, пред*явлені до відповідача ОСОБА_4, про стягнення заборгованості, в зв*язку з чим вказані вимоги ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 07.02.2012 року залишені без розгляду.
Позивач у повному обсязі виконав свої зобовязання по наданню кредитних коштів. Однак, відповідач ОСОБА_1 не виконав перед позивачем своїх зобовязань по укладеному кредитному договору щодо повернення суми отриманого кредиту, та оплати процентів за користування кредитом, чим порушив умови кредитного договору, що вбачається з розрахунку заборгованості по кредиту станом на 12.07.2010 року, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає 2789938,09 гривень, з яких: кредит - 237055,09 доларів США, що еквівалентно 1873636,02 грн.; відсотки за користування кредитом 16939,16 доларів США, що еквівалентно 133883,73 грн.; пеня за несвоєчасно сплачений кредит 86908,82 доларів США, що еквівалентно 686909,93 грн.; пеня за несвоєчасно сплачені відсотки 7698,34 доларів США, що еквівалентно 60846,14 грн.; 3% річних від простроченої суми кредиту 4385,52 доларів США, що еквівалентно 34662,27 грн. /а.с. 96-97/.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов*язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Доводи відповідача ОСОБА_1 стосовно того, що заборгованість визначена позивачем є невірною, спростовуються дослідженими в ході судового розгляду доказами. З даних суду пояснень слідує, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 складено відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства, а саме ст. 611 ЦК України.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов*язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Вимоги по зустрічному позову відповідача ОСОБА_1 стосовно того, що договір іпотеки необхідно визнати недійсним, а також щодо необхідності внесення змін в кредитний договір, є необґрунтованими, недоведеними та нічим не підтвердженими. ОСОБА_1 був наданий кредит у доларах США, що підтверджується кредитним договором №ОАВ-СПД-171006-1 від 17.10.2006 року, згідно п.п. 1.1 якого ОСОБА_1 відкрито відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 280000 доларів США, а ОСОБА_1 зобов*язався повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному Договорі.
Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Відповідно до ст. 533 ч.3 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійснені розрахунків на території України за зобов*язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк зобов*язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов*язується повернути кредит та сплатити проценти.
Крім того, уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.
Таким чином, посилання ОСОБА_1 на ту обставину, що банк не мав права надавати кредит в іноземній валюті є безпідставними.
Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов*язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідно до ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається випадком, в якому особа, яка порушила зобов*язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов*язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов*язання.
Доводи ОСОБА_1 про виникнення форс-мажорних обставин внаслідок світової фінансової кризи, що на його думку є підставою для зміни кредитного договору, є необґрунтованими. Саме по собі зменшення прибутків позивача не є обставиною, яку можна віднести до форс-мажорних, а світова криза є явищем, яке не належить до обставин непереборної сили, що позбавляють позивача необхідності виконувати умови укладеного договору. Крім того, ОСОБА_1 не довів, що зміна умов договору викликана наявністю ідеальної сукупності всіх обставин, передбачених ч.2 ст.652 ЦК України, що є обов*язковою умовою для вирішення питання про зміну умов договору.
Відповідно до ст. 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам іїхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Недодержання в момент вчинення правочину стороною цих вимог є підставою його недійсності ( ч.1 ст. 215 ЦК України).
Згідно ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства»батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов*язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов*язання.
Отже, батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування розпоряджатися майновими правами дітей.
Однак, відповідачем ОСОБА_1 не доведено, що його з ОСОБА_3 неповнолітні діти мали майнові права щодо заставленої договором іпотеки квартири, а також той факт, що спірна квартира була місцем проживання неповнолітніх 17 жовтня 2006 року на час її передачі в іпотеку.
Таким чином, суд вважає доводи відповідача ОСОБА_1 про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову необґрунтованими та недоведеними, та такими, що не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява ПАТ «Банк Перший»підлягає задоволенню у повному обсязі, так як обґрунтована та доведена, а у задоволенні вимог зустрічної позовної заяви слід відмовити.
Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України судові витрати підлягають солідарному стягненню з відповідачів.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 212 - 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 203, 215, 216, 224, 386, 526, 610 611, 629, 651, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ПАТ «Банк Перший» задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на користь ПАТ «Банк Перший» заборгованість в сумі 2789938,09 грн. по кредитному договору № ОАВ- СПД-171006-1 від 17.10.2006 року.
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Перший», третя особа: орган опіки та піклування Київської районної адміністрації ОМР, про внесення змін до договору кредиту та визнання недійсним договору іпотеки, - відмовити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, на користь ПАТ «Банк Перший» судові витрати: держмито в розмірі 1700 грн. та витрати на ІТЗ в розмірі 120 грн.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення або протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення.
Суддя : Васильків О. В.
Судове рішення № 21525655, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 07.02.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1512/2-190/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: