Ухвала суду № 21523694, 17.01.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 22-ц-112/2012Головуючий у I інстанції Ченцова С.М.

Категорія цивільнаДоповідач - Харечко Л. К.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2012 року

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіХаречко Л.К.,

суддів:Іваненко л.в., Зінченко С.П.

при секретарі:Бивалькевич Т.В.,

за участю:позивача ОСОБА_4, представника позивача ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Чернігова апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 10 листопада 2011 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання дитини,

в с т а н о в и в:

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 листопада 2011 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі, в розмірі 2000 ( дві тисячі ) гривень щомісячно, починаючи з 26.08.2011 року і до повноліття дитини.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь державного бюджета м. Чернігова ( код ЄДРПОУ 22825965, МФО 853592 ГУДК України у Чернігівській області, розрахунковий рахунок 31214406700002, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу 02894496 ) судовий збір у розмірі 188 грн. 20 коп.

Не погоджуючись з рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу на рішення, в якій просить рішення суду змінити, зазначивши розмір аліментів 600,00 гривень, замість встановлених судом 2000, 00 гривень.

В іншій частині рішення суду просить залишити без змін.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є таким що суперечить вимогам закону, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Так, в апеляційній скарзі апелянт зазначив, що суд не врахував, що мати, батько мають рівні права та обовязки щодо дитини, незалежно від того перебували вони в шлюбі чи ні.

На думку апелянта, суд дійшов хибного висновку, про його можливість сплачувати 2000 грн. аліментів та не зясував наслідки такого рішення.

Апелянт зазначає, що суд не врахував те, що комунальні платежі за дитину сплачує він, та несе тягар з утримання належного йому майна, а сам вимушений наймати квартиру в м. Києві, де як ФОП виконує значний обсяг робіт та сплачує за проживання значні кошти.

Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції сторони перебували в шлюбі від якого мають спільного сина ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2.

В липні 2009 року шлюб був розірваний, син залишився проживати разом з матірю і перебуває на її утриманні. Власного житла позивачка не має, наймає квартиру, де проживає разом з малолітнім сином. Позивачка працює, отримує заробітну плату в розмірі 3000,00 грн. Відповідач добровільно сплачує 500 грн. аліментів.

Відповідач має двокімнатну квартиру в м. Чернігові, але проживає в м. Києві в найманій квартирі, є фізичною особою-підприємцем. Зі слів позивачки, відповідач після розлучення сплачував аліменти в сумі 2500 грн. що давало можливість відвідувати дитині платні заняття, гуртки. На даний час дитина не має можливості відвідувати гуртки, оскільки не достатньо для цього коштів.

Відповідно до ч.1 ст. 184 Сімейного Кодексу України, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Суд врахував матеріальне становище та стан здоровя дитини, відсутність у платника інших аліментних зобовязань, надання допомоги хворій матері та відповідно до положень ст.ст. 182, 184, 191 Сімейного Кодексу України прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню і з відповідача підлягають стягненню аліменти в розмірі 2000,00 грн., щомісячно, починаючи з 26.08.2011 року.

З таким висновком суду погоджується апеляційний суд.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7, щодо відсутності спроможності сплачувати аліменти в розмірі 2000 грн., не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються довідкою Державної податкової інспекції у м. Чернігові про обсяг виручки СПД-фізичної особи-платника податку ОСОБА_7 (а.с. 16).

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо буде встановлено, що рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без зміни.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 10 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:Судді: