Ухвала суду № 21518134, 20.02.2012, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 2/403/673/2012

Справа № 2 –2256/2011 РІШЕННЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2012 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді                               –                    Бібіка М.М.,

при секретарі                                         –                    Лобовій Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними зобов’язаннями,

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 30 жовтня 2006 року між АКБ «Райфайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № СL –300/3038/2006, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит в сумі 23223,00 доларів США. Відповідач зобов’язався своєчасно повертати кредит та відсотки за ним у відповідності із графіком. В якості забезпечення належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов’язань за укладеним договором, з ОСОБА_2 був укладений договір поруки. У зв’язку з тим, що відповідачі свої обов’язки виконують неналежно, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором № СL –300/3038/2006 від 30 жовтня 2006 року в сумі 203 457 гривень 46 копійок, з урахуванням відсотків та пені, а також судових витрат по справі (а.с. а.с. 2 –4).

Ухвалою суду від 14 березня 2011 року було задоволено клопотання представника ПАТ «ОТП Банк»та залучено до участі у справі ТзОВ «ОТП Факторинг Україна»в якості позивача, у зв’язку із заміною кредитора у зобов’язанні (а.с. а.с. 50-51, 52-62, 65-66).

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Відповідно до вказаної заяви, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. а.с. 101, 102).

Відповідачі в судове засідання не з’явилися про день, час та місце слухання справи, повідомлені належним чином, причини неявки до суду не повідомили, тому суд відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України з урахуванням згоди представника позивача, вважає можливим провести заочний розгляд справи (а.с. а.с. 99,100).

Суд розглядає справу, у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 30 жовтня 2006 року між АКБ «Райфайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № СL –300/3038/2006, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит в сумі 23223,00 доларів США зі сплатою процентної ставки 12,49 % річних, строком користування до 30 жовтня 2012 року (а.с. а.с. 9 –13).

Того ж дня відповідач фактично отримав кредитні кошти.

Одночасно з укладенням кредитного договору № СL –300/3038/2006 від 30 жовтня 2006 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № SR –300/1446/2006 від 30 жовтня 2006 року за яким остання поручилася перед позивачем за належне виконання ОСОБА_1 кредитних зобов’язань (а.с. а.с. 16-17).

Дотепер відповідачі не виконують свої зобов’язання з повернення кредиту за кредитним договором № СL –300/3038/2006 від 30 жовтня 2008 року та відсотків за ним, і у них перед позивачем утворилася солідарна заборгованість станом на 05 травня 2010 року в сумі 203457 гривень 46 копійок з урахуванням відсотків та пені відповідно до доданих позивачем розрахунків, а саме:

-          заборгованість за сумою кредиту – 20670,05 доларів США, що в еквіваленті складає 163 828 гривень 75 копійок;

-          заборгованість за відсотками по користуванню кредитом –2129,89 доларів США, що в еквіваленті складає 16 881 гривня 30 копійок;

-          пеня за прострочення використання зобов’язань –2870,01 доларів США, що в еквіваленті складає 22 747 гривень 41 копійка.

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України 2003 року, а також кредитним договором № СL –300/3038/2006 від 30 жовтня 2006 року.

12 листопада 2010 року ПАТ «ОТП Банк»передало, за договором купівлі –продажу кредитного портфелю, право грошової вимоги ТзОВ «ОТП Факторинг Україна»на кредитний портфель, у тому числі й право грошової вимоги за кредитним договором № СL –300/3038/2006 від 30 жовтня 2006 року.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав ОСОБА_1 певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказані правочини, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Ураховуючи той факт, що відповідач дотепер не виконує свої обов’язки з повернення кредиту та відсотків за ним, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням його зобов’язань у розумінні наведеної норми.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконує свої обов’язки за кредитним договором, що полягає у фактичному припиненні сплати за ним, суд вважає правильним звернення до суду з позовом про стягнення кредитних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

У відповідності з ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом було встановлено, що основне зобов’язання (кредитний договір) було забезпечене порукою за договорами поруки № SR –300/1446/2006 від 30 жовтня 2006 року, укладеними з ОСОБА_2 отже, зважаючи на те, що дотепер боржник за кредитним договором не виконала свої зобов’язання, позивач вправі одночасно (солідарно) звернути свої вимоги й до поручителя.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог –за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред’являються.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

В силу ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Отже, ТзОВ «ОТП Факторинг Україна»має право грошової вимоги щодо зобов’язань ОСОБА_1, ОСОБА_2 за кредитним договором № СL –300/3038/2006 від 30 жовтня 2006 року.

Згідно статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позов необхідно задовольнити, а саме стягнути у солідарному порядку з відповідачів на користь позивача заборгованість за укладеним кредитним договором № СL –300/3038/2006 від 30 жовтня 2006 року в сумі 203 457 гривень 46 копійок, з урахуванням відсотків та пені.

Крім того, у порядку ст. 88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача також у солідарному порядку слід стягнути судовий збір в сумі 1700 гривень 00 копійок, витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 526, 553, 554, 610, 611, 1054, 1055 Цивільного кодексу України 2003 року, ст. ст. 4 –8, 10, 11, 18, 57 –60, 74, 79, 81, 88, 169, 197, 208, 209, 212 –215, 218, 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними зобов’язаннями – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН 23180212823) у солідарному порядку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»(ЄДРПОУ 36789421) заборгованість за кредитним кредитними договорами № СL –300/3038/2006 від 30 жовтня 2006 року в сумі 203 457 гривень 46 копійок, судовий збір в сумі 1 700 гривень 00 копійок, витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок, разом –205 277 гривень 46 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя                                                                                                                         М.М. Бібік