Постанова № 21507157, 26.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-246/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: <Текст > Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"26" січня 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мацедонська В.Е.

Грищенко Т.М.

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Лічевецького І.О., суддів Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі Луцак А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2011 р. адміністративну справу за позовом господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Раян ЛТД»до державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №00010152305 від 29.09.2010 р.,

ВСТАНОВИВ

Господарським товариством з обмеженою відповідальністю «Раян ЛТД»(надалі за текстом «ТОВ «Раян ЛТД») подано позов про скасування рішення № 00010152305 від 29.09.2010 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення пунктів 1, 2, 3, 6, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (надалі за текстом «Закон № 265/95-ВР»).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2011 р. позов задоволено частково та скасовано рішення № 00010152305 від 29.09.2010 р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 26280 грн. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Соломянському районі м. Києва (надалі за текстом «ДПІ у Соломянському районі») просить скасувати назване судове рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіривши повноту встановлення місцевим судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 вересня 2010 р. посадовими особами ДПІ у Соломянському районі проведено перевірку кафе, що розташоване по вул. Виборзькій, 1, в м. Києві, в якому здійснює підприємницьку діяльність ТОВ «Раян ЛТД».

Результати перевірки оформлено актом № 1023/26/58/23/23515563 від 17.09.2010 р.

Цим актом зафіксовано факти: не проведення розрахункових операцій на суму покупки 629 грн. через реєстратор розрахункових операцій; не відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових, яка склала 8 грн.; не видачі покупцям розрахункових документів встановленої форми на суму покупки 4559 грн.; не зберігання останньої використаної книги обліку розрахункових операцій протягом встановленого терміну.

Такі висновки податковий орган обґрунтував наступним.

На момент здійснення перевірки на місці проведення розрахунків знаходились рахунки офіціанта на загальну суму 629 грн., проте операції з продажу товарів через реєстратор розрахункових операцій не проведено.

У період з 17.08.2010 р. по 16.09.2010 р. при продажу товарів на загальну суму 4559 грн. позивачем видавались фіскальні чеки, що не містили обовязкового реквізиту коду ЄДРПОУ.

Перерахунком коштів на місці проведення розрахунків встановлено, що сума готівки становить 6 грн., в той час як в денному звіті реєстратора розрахункових операцій зазначено суму 14 грн.

При проведенні перевірки співробітниками ТОВ «Раян ЛТД»не було надано для огляду останню використану книгу обліку розрахункових операцій.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийнято рішення №00010152305 від 29.09.2010 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 26320 грн.

Скасовуючи згадане рішення в частині застосування фінансових санкцій за не проведення розрахункових операцій на повну суму покупки, не видачу розрахункових документів встановленої форми та за не зберігання останньої використаної книги обліку розрахункових операцій суд попередньої інстанції виходив з того, що рахунок офіціанта не є документом, який підтверджує здійснення операції купівлі-продажу, відсутність коду ЄДРПОУ у фіскальному чеку не є порушенням Закону № 265/95-ВР, законодавством не визначено місце зберігання КОРО.

Колегія суддів вважає, що вказані висновки окружного адміністративного суду не є такими, що зроблені на підставі повно і всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи та належного застосування нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини.

Пунктами 1, 2, 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР встановлено, що субєкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідальність за порушення вимог Закону № 265/95-ВР встановлена розділом V цього Закону.

Зокрема, відповідно до статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення його вимог до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

-у пятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки;

-двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну (тут та далі в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно статті 22 Закону № 265/95-ВР у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до субєктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Пунктом 22 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. № 833 передбачено, що розрахунки за продані товари та надані послуги можуть здійснюватися готівкою та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) відповідно до законодавства. Разом з товаром споживачеві в обовязковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який засвідчує факт купівлі товару та/або надання послуги. У закладі ресторанного господарства, в якому обслуговування здійснюють офіціанти, оплата проводиться безпосередньо офіціанту відповідно до рахунка, що виписується на бланку встановленої форми. Після розрахунку офіціант видає споживачеві розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція).

Із наведеного випливає, що рахунки офіціантом виписуються лише за продані товари та надані послуги, а відтак відповідач зобовязаний був провести ці операції через реєстратор розрахункових операцій.

Стаття 2 Закону № 265/95-ВР визначає розрахунковий документ як документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну

Пунктом 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. №614 встановлено, що одним з обовязкових реквізитів касового чеку є ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери «ІД».

Згідно пункту 2.1 цього Положення у разі відсутності хоча б одного з обовязкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Таким чином, касові чеки, що видавались ТОВ «Раян ЛТД»покупцям у період з 17.08.2010 р. по 16.09.2010 р. не можуть вважатися розрахунковими документами відповідно до вимог Закону № 265/95-ВР, а зазначене порушенням тягне накладення фінансових санкцій згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР.

Судова колегія погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що чинним законодавством не визначено місця зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій.

Проте у будь-якому випадку вони мають бути надані під час здійснення перевірки для підтвердження факту їх наявності.

У цьому звязку суд апеляційної інстанції зазначає, що не надавши на вимогу контролюючого органу КОРО, працівник ТОВ «Раян ЛТД»підписав акт перевірки без зауважень.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2011 р. скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 31 січня 2012 р.