Ухвала суду № 21500743, 18.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6387/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д.

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" січня 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Данилова М. В. Федорова Г. Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області до Димерського комбінату комунальних підприємств про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В : Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року позов Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області до Димерського комбінату комунальних підприємств про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з Димерського комбінату комунальних підприємств до бюджету заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 35778 грн. 10 коп.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, представником позивача Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що у даних правовідносинах позивач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 630,25 грн. відповідно до рішення від 09.06.2010 № 0001172305 є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27 травня 2010 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області з метою контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій була проведена перевірка господарської одиниці відповідача, яка розташована за адресою: Київська область, смт. Димер, вул. Комсомольська. 18.

Під час проведення перевірки було встановлено порушення відповідачем положень:- пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 № 265/95 (надалі - Закон України № 265/95). а саме: встановлено факт невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків у розмірі 126,05 грн.;- пункту 2.6 Розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, що виявилось у несвоєчасному оприбуткуванні готівки в КОРО №1008001820 р. та в КОРО №1008001820 р.

За результатами перевірки складений акт від 27.05.2010 № 0105/1008/23/03803567.

На підставі акта перевірки позивачем прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.06.2010 року № 0001172305 на суму 630, 25 грн. та №0001162305 від 09.06.2010 року на суму 330357, 35 грн.

Не погодившись із зазначеними рішеннями, відповідач оскаржив їх до суду.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2010 року (яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 року), було частково задоволено адміністративний позов Димерського комбінату комунальних підприємств до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.06.2010 року № 0001162305 в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 295209, 50 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В силу частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постанова Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2010 року набрала законної сили відповідно до вимог КАС України.

Даючи правову оцінку обставинам справи щодо застосування до відповідача штрафних санкцій за рішенням № 0001172305 на суму 630, 25 грн. та частково за рішенням № 0001162305 на суму 35147, 85 грн., колегія суддів констатує наступне.

Відповідно до п.13 ст.3 Закону України № 265/95 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня

Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, що затверджено постановою правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватись. Оприбуткуванням готівки в касах підприємства, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Згідно з пунктом 7.12 зазначеного Положення особлива увага під час перевірки має приділятися встановленню повноти та своєчасності оприбуткування в касах готівкових надходжень, одержаних підприємством (за реалізовану продукцію, продані товари, виконані роботи, надані послуги і за позареалізаційні операції тощо).

Під час проведення перевірки відповідачем було встановлено, що позивачем не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків у розмірі 126,05 грн. та несвоєчасно оприбутковано готівку в КОРО на суму 66071,47 грн.

Вказані обставини ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції відповідачем не спростовані.

У відповідності до ст. 22 Закону України № 265/95 у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Згідно з абз. 3 п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»у разі порушення юридичними особами норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Враховуючи те, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2010 року було частково скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.06.2010 року № 0001162305 в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 295209, 50 грн., тому сума штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача за рішеннями позивача від 09.06.2010 року № 0001162305 та № 0001172305 становить 35778,10 грн. (630, 25+35147,85).

Доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому колегією суддів до уваги прийняті не можуть бути.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.

Судді: Данилова М.В.

Федорова Г.Г.