Ухвала суду № 21498809, 19.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2350/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" січня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого Бєлової Л.В.,

суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.

при секретарі Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в м. Броварах Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба»про стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2011 року позивач Управління пенсійного фонду України в м. Броварах Київської області звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 1116, 41 грн., в тому числі по збору на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку № 2 1116, 41 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Броварах Київської області задоволено:

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Залізнична, буд. 5, ідентифікаційний код 02970547) на користь Управління пенсійного фонду України в м. Броварах Київської області заборгованість по збору на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 2 в розмірі 1116, 41 грн. ( одна тисяча сто шістнадцять грн.. 41 коп.).

Не погоджуючись із вказаною постановою від 07 червня 2011 року, відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба»подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову й прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба»зареєстроване як платник в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області та являється страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За листопад 2010 року витрати на виплату пенсій відповідачем не відшкодовані внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 1116, 41 грн. (по списку № 2), яку позивач підтверджує розрахунком про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за сказаний період (а.с. 8), які були виставлені відповідачу Управлінням пенсійного фонду України в м. Броварах Київської області у відповідності до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с. 9).

При ухвалені оскаржуваної постанови, Окружний адміністративний суд м. Києва вірно виходив з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», страхувальниками визнаються роботодавці - підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення»виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів ПФУ. Відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне, страхування», в частині пенсій, призначених згідно «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, значеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих пенсій).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачу було вручено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 2 на загальну суму 1116, 41 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не оскаржував дані розрахунки відповідача як в досудовому, так і в судовому порядку.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд , -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В. Кучма А.Ю.