Постанова № 21495645, 26.01.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2012 р. № 2-а- 16505/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретарі судового засідання - Басовій Н.М.

за участю представників сторін:

позивача - Нагаєць Д.В.

відповідача - Піскун Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Екс-Ойл"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова

проскасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Екс-Ойл», звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення за № 0000760700, прийняте 29.11.2011 року Державною податковою інспекцією в Дзержинському районі м. Харкова.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на суперечність податкових повідомлень-рішень фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а податкове повідомлення-рішення прийняте на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у звязку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією в Дзержинському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ “ Екс-Ойл ” код за ЄДРПОУ 35588156 з питань господарських взаємовідносин з підприємством ПП “Агротехсервіс НК”, код ЄДРПОУ 35323535 за результатами якої складено акт № 5367/07-0/35588156 від 15.11.2011 року (а.с. 10-21).

Відповідно до висновку акту № 5367/07-0/35588156 від 15.11.2011 року були встановлені порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту за серпень 2011 року. На підставі акту № 5367/07-0/35588156 від 15.11.2011 року Державною податковою інспекцією в Дзержинському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення від 29.11.11 р. за № 0000760700, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 813387 грн. (а.с. 9 ).

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення слугував висновок ДПІ про порушення ПП “Агротехсервіс НК” статті 203, 215,216 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (пункт 5 статті 203 ЦК України) по правочинах, здійснених з покупцем ТОВ “ Екс-Ойл” та те, що перевіркою ПП “Агротехсервіс НК” встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціям з придбання товарів (послуг) у підприємців-постачальників та по операціях з продажу цих товарів(послуг) підприємствам-покупцям у квітні 2011 року.

За результатами дослідження порядку та підстав віднесення ТОВ «Екс-Ойл» до складу податкового кредиту сум ПДВ в розмірі 813387 грн. по придбаному товару, судом встановлено наступне.

З акту перевірки вбачається, що зазначене порушення вмотивоване тим, що у серпні 2011 року ТОВ «Екс-Ойл» було віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, отриманим при придбанні товару у постачальника ПП “Агротехсервіс НК” від 01.04.2011 р. № 47 на суму ПДВ 96 527, 43 грн.; від 01.04.2011 р. № 48 на суму ПДВ 100 000 грн., від 03.04.2011 р. № 54 на суму ПДВ 12 709, 99; від 04.04.2011 р. № 34 на суму ПДВ 389 054,78 грн.; від 05.04.2011 р. № 49 на суму ПДВ 215 093,13 грн.; від 07.04.2011 р. № 73 на суму ПДВ 1,80 грн. та скориговано податковий кредит за розрахунком коригування від 20.04.2011 р. № 74 на суму 1,26 грн. Сума ПДВ у розмірі 813 387 була включена до податкового кредиту підприємства у серпні 2011 р.;

Досліджуючи обґрунтованість вказаного висновку податкового органу, суд встановив, що, що між ТОВ " Екс-Ойл " та ПП “Агротехсервіс НК” були укладені договори постачання товару № 280211/2-К від 28.02.11 р. та № 100311/1-К від 10.03.11 р. (а.с. 51-54).

Згідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Виходячи із змісту цієї норми, наслідками за договором постачання товару є перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця за певну грошову суму.

Відповідно до ч. 4 ст. 265 Господарського кодексу України умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".

Згідно укладених договорів постачання ПП “Агротехсервіс НК” зобов'язується поставити та надати у власність Позивачу, а Позивач зобов'язується прийняти та сплатити Товар олію соняшникову. Умовою постачання товару за договором є FCA (франко-перевізник) приміщення, що знаходиться за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт Пересічна, вул. Центральна, 1 згідно Інкотермс 2000 р.

Згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів, Інкотермс 2000, термін FCA (франко-перевізник) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар перевізнику чи іншій особі, вказаної покупцем у вказаному місці.

Таким чином за спірною угодою постачання ПП “Агротехсервіс НК” вважається таким, що виконав свої зобов'язання за угодою, коли він відвантажить товар на транспортний засіб у приміщенні, що знаходиться за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт Пересічна, вул. Центральна, 1.

Факт передачі Товару від ПП “Агротехсервіс НК” до позивача у призначеному за договором місці відвантаження підтверджується тристоронніми актами приймання-передачі, де чітко зазначається найменування, кількість, підстави знаходження та місце відвантаження Товару, а саме актами у загальній кількості 1212,536 тн: від 01.04.11 р. на кількість 274,700 тн, від 02.04.11 р. на кількість 278,800 тн., від 03.04.11 р. на кількість 269,251 тн, від 03.04.11 р. на кількість 5,449 тн, від 04.04.11 р. на кількість 265,270 тн, від 05.04.11 р. на кількість 119,066 тн.

Оскільки транспортування від ПП “Агротехсервіс НК” за умовою постачання згідно договору не відбувалося, то товарно-транспортні накладні за фактом здійснення господарських операцій сторонами не укладалися.

Придбання товару за зазначеним договором підтверджується наданими позивачем первинними документами: накладними № А-00000036 від 01.04.11 р., № А-00000038 від 02.04.11 р., № А-00000040 від 03.04.11 р., № А-00000047 від 03.04.11 р., № А-00000043 від 04.04.11 р., № А-00000045 від 05.04.11 р., перелік яких вказано в акті перевірки (а.с. 61-66), виписками з реєстру банківських платежів (а.с. 69) та вищезазначеними актами приймання-передачі та податковими накладними (а.с. 55-60, 70-76) .

У подальшому весь придбаний товар у ПП “Агротехсервіс НК” був використаний позивачем у господарській діяльності, а саме реалізований нерезиденту EXOIL TRADING S.A., Женева, Швейцарія за зовнішньоекономічним контрактом № 170111/01 від 17.01.2011 р. на умовах FOB -порт Дніпро-Бузький.

Згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів, Інкотермс 2000, термін FOB (франко-борт) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов крізь поручні судна у названому порту відвантаження.

Таким чином, Позивач з місця придбання товару здійснював його транспортування залізничним транспортом до відповідної залізничної станції у Дніпро-Бузькому порту, передав його на відповідальне зберігання на терміналі до визначеної дати постачання за контрактом до моменту перетинання товару меж митної території України, що підтверджується наступними документами: квитанція про приймання вантажу до залізничного перевезення № 43719715 від 18.04.11 р., акт надання транспортно-експедиційних послуг № ТЭ-0000109 від 18.04.2011 р., реєстр відвантажених вагонів від 18.04.11 р., квитанція про приймання вантажу до залізничного перевезення № 43743020 від 20.04.11 р., акт надання транспортно-експедиційних послуг № ТЭ-0000114 від 20.04.2011 р., реєстр відвантажених вагонів від 20.04.11 р., акт надання послуг № ОУ-0000173 від 10.06.11 р., довідка про витрати від 10.06.11 р., вантажна митна декларація № 504010000/2011/001216 від 21.06.11 р.

Суд зазначає, що спірні відносини, що виникли між позивачем та відповідачем, врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями. Відповідно до статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушеннями вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Згідно ст. 201 ПК України - платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX ПК України встановлено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;

понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;

понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Судом встановлено, що податкові накладні виписані ПП “Агротехсервіс НК” відповідають вимогам Податкового кодексу України.

Таким чином, норми податкового законодавства повязують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю податкової накладної. Разом з цим суд відмічає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

В звязку з вищезазначеним суд звертає увагу, що досліджені в ході судового розгляду документи позивача по взаємовідносинам з контрагентом ПП “Агротехсервіс НК” за змістом відповідають вимогам законодавства, що предявляються до первинних документів, докази недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані, підстав для висновку про те, що позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в межах виконання угоди, яка суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемними, судом не встановлено.

Відповідач обставини реального здійснення позивачем господарської діяльності, які підтверджені документами, що містяться в матеріалах справи, в ході розгляду справи не спростовував, підстав для невизнання або критичної оцінки наданих позивачем документів по взаємовідносинам з контрагентом суд не знаходить. Зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова в акті перевірки відсутні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем та його контрагентом ПП “Агротехсервіс НК” було належним чином оформлено договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформлено первинні документи податкової та бухгалтерської звітності у розумінні Податкового кодексу України.

Щодо посилання податкового органу на нікчемність вчинених правочині, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 Цивільного Кодексу України недійсним є правочин, якщо цього недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до вимог п.1 ст. 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Відповідно вимог п.п. 1-3, 5-6 ст.203 Цивільного Кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно пункту 18 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06 листопада 2009 року перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної та юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Також суд зазначає, що вирішення спорів, повязаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарський операцій, на підставі яких визначену суму податкового кредиту.

Податковим органом до суду не надано жодних доказів, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної та юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Той факт, що контрагент ПП “Агротехсервіс НК” не дотримувався вимог податкового законодавства в період укладання угод з позивачем, про що, як стверджує відповідач, був укладений акт Новомосковською ОДПІ не доводить, що угоди з ним є нікчемними чи факт відсутності Товару за угодами, а лише має документальні висновки контролюючого органу про порушення певних норм податкового законодавства іншим платником податку.

Також бази даних ДПС податкової, звітності та інші джерела інформації, про які зазначає Відповідач в акті перевірки не є підставою вважати, що зміст укладених угод суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та не спрямований на реальне настання наслідків, як потребує ст. 203 ЦК України.

Діюче законодавство України, в тому числі Податковий кодекс України не встановлює відповідальності платників податків за порушення іншими платниками податків бухгалтерського та/або податкового обліку та підстави для коригування податкового кредиту внаслідок таких порушень, в тому числі “по ланцюгу”, про яке зазначає відповідач в акті перевірки, що є взагалі не правовим поняттям, тому не може вважатися належним доказом будь-якого податкового порушення.

Крім того статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність включення сум ПДВ до складу податкового кредиту від дотриманням вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання.

Так якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно такого формування та має необхідні документальні підтвердження.

Жодна норма діючого законодавства України не встановлює підстави для нікчемності правочину у зв'язку з порушенням іншим платником податку певних норм податкового законодавства. Така ж правова позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.11 р. "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено пунктом 11 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні".

Тому у відповідності до ч.3. ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (правочин, що оспорюється).

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як субєкт владних повноважень на якого покладено обовязок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини обєктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та постачальником ПП “Агротехсервіс” і правомірність включення сум ПДВ по отриманим податковим накладним до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо рішень, дій чи бездіяльності субєкті владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості ухваленого відповідачем податкового повідомлення-рішення до суду не надано.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер субєктивних припущень. Але ж ч.6 ст. 19 ГК України встановлює, що органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19. Конституції України, ст.ст. 9, 71, 159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Екс-Ойл" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова винесене відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Екс-Ойл", а саме: № 0000760700 від 29.11.2011р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 31 січня 2012р.

Суддя Заічко О.В.