Постанова № 21493867, 23.01.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/7710/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2012 року                                                                                                     м.Одеса

12год.09хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - суддіАракелян М.М.

При секретарі -Жаворонковій М.О.

За участю сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 –за довіреністю №853/28/05 від 01.11.2011р.

Від відповідача: не з’явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Ренійського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів витрачених на виплату допомоги по безробіттю,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Ренійського районного центру зайнятості, в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 кошти витрачені на виплату допомоги по безробіттю у сумі 300,09грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення ОСОБА_2 ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", з огляду на те, що під час знаходження на обліку в ЦЗ вона набула статусу зайнятої особи та не повідомила про це позивача, а внаслідок чого неправомірно отримала допомогу по безробіттю за період з 01.10.2010р. у сумі 1772,44грн. (частину якої відповідачкою було добровільно повернуто позивачу).

Відповідачка у судовому засіданні 15.11.2011р. позовні вимоги визнала у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 була зареєстрована в Ренійському районному центрі зайнятості з 05.05.2010р. та їй було надано статус безробітного 12.05.2010р. З вказаної дати позивачка почала отримувати допомогу по безробіттю як застрахована особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою 01.10.2010р. укладено трудову угоду з КП «Підприємство житлово-комунального господарства».

Згідно з акту №36 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 07.07.2011р. ОСОБА_2 у період перебування на обліку у Ренійському РЦЗ як безробітна з 12.05.2010р. по 17.01.2011р. працювала у КП «ПЖКГ»з 01.10.2010р., з огляду на що згідно п.6 постанови КМУ №357 від 20.03.2006р. ОСОБА_2 повинна повернути незаконно отримане матеріальне забезпечення починаючи з 01.10.2010р. у сумі 1772,44грн.

11.07.2011р. позивачем прийнято наказ №11 «Про організацію роботи центру зайнятості на виконання наказу Мінпраці та соціальної політики України №60/62 від 13.02.2009р. щодо розслідування страхових випадків», яким наказано надіслати відповідачці повідомлення про необхідність повернути незаконно виплачені кошти.

29.07.2011р. на адресу відповідачки був направлений лист про відшкодування коштів у розмірі 1772,44грн., який був отриманий відповідачкою 08.08.2011р.

04.08.2011р. ОСОБА_2 було повернуто суму боргу 1381,35грн., 09.12.2011р. повернуто суму 91грн.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991р. №803-XII (зі змінами та доповненнями) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу.

Згідно з п.«а»ч.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення»в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Згідно з п.1 ст. 7 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000р. №1533-II (зі змінами та доповненнями) одним з видів забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Відповідно до п.3 ст.22 вказаного Закону допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Згідно з абз.3 п.11 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. №219, за відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого зазначаються у картці. З наказом про надання чи ненадання статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати допомоги по безробіттю чи припинення виплати такої допомоги громадянин повинний ознайомитися під розписку в картці обліку прийнятих рішень центру зайнятості.

Відповідно до п.12 вказаного Порядку для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості відповідну заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа - підприємець, а також копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Підпунктом 1.2. п.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. №307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.2000р. за №915/5136, передбачено, що допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Відповідно до п.п.1 п.5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.36 вказаного Закону застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.п.1 п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата і номер наказу, дата видачі та номер реєстраційного свідоцтва, дата укладення цивільно-правового договору.

Згідно з п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Згідно з п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 р. №357, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Оскільки, після працевлаштування ОСОБА_2 нею не було повідомлено про цю обставину Центр зайнятості, сума допомоги по безробіттю, що виплачена їй з моменту працевлаштування підлягає поверненню. Станом на день ухвалення рішення в справі неповернута частина сплачених в якості допомоги по безробіттю коштів складає 300,09грн., що не заперечено відповідачкою.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги Ренійського районного центру зайнятості обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ренійського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, витрачених на виплату допомоги по безробіттю, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 68800, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Ренійського районного центру зайнятості (вул.Шевченка, 23, м.Рені, Одеська область, 68800, код 20998176, рах.37179300900402, МФО 828011, код 20998176 ГУДКУ в Одеській області) кошти, витрачені на виплату допомоги по безробіттю, у розмірі 300 (триста)грн.09коп.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку передбаченому ст.186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або в порядку ч.3 ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 23.01.2012р.

Суддя                                                                                           М.М. Аракелян

23 січня 2012 року.