Постанова № 21493865, 30.01.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/3469/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2012 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Павлюк К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2011 року №0000211530, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулось Державне підприємство «Ізмаїльський морський торговельний порт»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2011 року №0000211530.

В судовому засіданні 25.01.2012 року представник позивача просив задовольнити позов з огляду на те, що позивач правомірно сформував суми податкового кредиту за грудень 2010 року, на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських та податкових документів та вказав цю суму в податковій декларації з ПДВ до бюджетного відшкодування. Представник відповідача був сповіщений належним чином про ден, час та місце слухання справи (підпис представника відповідача у довідковому листі на обкладинці справи), але в судове засідання не зявився та не надав клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин, а тому, на підставі положень ст.128 КАС України, справа слухалась за його відсутності за наявними в справі запереченнями та доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування податкових зобовязань та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

На підставі наказу СДПІ від 06.04.2011 року посадовими особами відповідача, згідно п.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»07.04.2011 року була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка діяльності позивача з питань достовірності даних податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, сформованих за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Союз-Нафтопродукт»(код ЄДРПОУ 35180558).

За результатами зазначеної перевірки був складений акт №120/15-3/1125815/4 від 07.04.2011 року (а.с.6-17), яким були встановлені порушення позивачем за перевірений період п.п.7.4.1, 7.4.2, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 року №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

На підставі цього акту перевірки відповідачем 22.04.2011 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000211530 (а.с.18) щодо нарахування податку на додану вартість в розмірі 72679,34 грн. та штрафних санкцій 18169,84 грн.

Представник позивача вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним оскільки, позивач правомірно сформував власне податкове зобовязання з ПДВ за вказаний податковий період, виходячи з того, що товари і послуги фактично придбавались та ПДВ у складі їх вартості була фактично сплачена постачальнику та отримані відповідні податкові накладні.

У своїх письмових запереченнях проти позову від 22.08.2011 року №29068/9/10-029 (а.с.116-118) представник відповідача зазначає, що в ході проведених зустрічних перевірок контрагента позивача не було підтвердження факту наявності у постачальника нафтопродуктів у визначених у договорі поставки обємах, відсутність місця зберігання нафтопродуктів та безтоварність угоди поставки з огляду на відсутність документів, які підтверджують факт перевезення нафтопродуктів зі складу постачальника до позивача, які для перевезення нафтопродуктів є обовязковими, що свідчить про неможливість виконання договору поставки та відсутність у позивача права на включення сплачених сум ПДВ на адресу ТОВ «Союз-Нафтопродукт»у грудні 2010 року до податкового кредит у з ПДВ даного податкового періоду.

Суд вважає, що оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається в момент виникнення податкового зобовязання в двох примірниках.

Згідно п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу одержувача, та є підставою для формування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 цього ж Закону передбачено, що податковий кредит звітного податкового періоду складається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права на формування податкового кредиту з ПДВ (п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону) вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Під час офіційного зясування обставин справи було встановлено, що позивач у грудні 2010 року мав взаємовідносини з постачальником нафтопродуктів ТОВ «Союз-Нафтопродукт»на підставі договору поставки від 02.03.2010 року №80 (а.с.20-23). Постачальником були видані податкові накладні від 03.12.2010 року №593 (а.с.24) на суму ПДВ 24219,00 грн., від 13.12.2010 року №594 (а.с.29) на суму ПДВ 24218,81 грн., від 21.12.2010 року №595 (а.с.34) на суму ПДВ 24241,53 грн. на підставі яких позивачем був сформований податковий кредит за грудень 2010 року по взаємовідносинах з цим постачальником.

Відповідно до положень части 4 та 5 ст.11 КАС України та листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»судом під час офіційного зясування обставин справи встановлювалась товарність та фактичне виконання укладених угод позивачем.

Відповідно до п.4.3 договору поставки від 02.03.2010 року №80 (а.с.20-22) умовами поставки є само вивіз нафтопродуктів позивачем з Мазутного складу постачальника в м.Ізмаїлі.

Згідно акту позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Союз-Нафтопродукт»про підтвердження відомостей з особою, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Союз-Нафтопродукт-2»у грудні 2010 року від 21.03.2011 року №0434/2301/35180558 (а.с.138-148) ТОВ «Союз-Нафтопродукт»орендувало згідно договору оренди від 01.07.2007 року частку приміщення для розміщення офісу загальною площею 25 кв.м., основні фонди та нематеріальні акти на балансі підприємства за даними бухгалтерського обліку не обліковувались (п.2.8 акту перевірки). Єдиним постачальником ТОВ «Союз-Нафтопродукт»нафтопродуктів у грудні 2010 року було ТОВ «Союз-Нафтопродукт-2»(п.3.1.1 акту перевірки), але відсутні жодні документи, які підтверджували товарність виконання цих поставок, в тому числі на перевезення, складування та відвантаження нафтопродуктів. Окрім того, згідно 3.1.2 акту перевірки не підтверджено фактичне відвантаження ТОВ «Союз-Нафтопродукт» на адресу позивача нафтопродуктів у грудні 2010 року, на які були видані податкові накладні №№593,594,595, що свідчить про те, що ТОВ «Союз-Нафтопродукт»є транзтером та укладена ним угода з позивачем спрямована на надання йому податкової вигоди.

Оскільки позивач фактично не отримав товари, роботи (послуги) від постачальника ТОВ «Союз-Нафтопродукт»у грудні 2010 року у вартості яких знаходились суми ПДВ, фактично господарських операцій не відбулось, що не надавало позивачу право на формування податкового кредиту з ПДВ у зазначеному періоді за податковими накладними №№593,594,595.

Суд не приймає до уваги надані представником позивача докази фактичного постачання мазуту марки М-100 (товарно-транспортні накладні від 03.12.2010 року Серія 01 АААА №140155, №140156, №140165 а.с.25-27; від 13.12.2010 року Серія 01 АААА №140158, №140159 а.с.31,32, від 14.12.2010 року Серія 01 АААА №140166 - а.с.33; від 21.12.2010 року Серія 01 АААА №140162, №140163, №140164 а.с.36-38), оскільки вони виписані неповноважною особою ТОВ «Союз-Нафтопродукт» ОСОБА_1, тоді, як згідно тендерної форми «пропозиція»(а.с.68), довідкою ТОВ «Союз-Нафтопродукт»(а.с.86), довідкою Управління статистики в Ізмаїльському районі Серія АБ №101878 (а.с.89), довідкою Ізмаїльської ОДПІ про взяття на облік платником податків від 22.06.2007 року №3148 (а.с.90) керівником ТОВ «Союз-Нафтопродукт»є ОСОБА_2, тільки який згідно п.9.7 Статуту ТОВ «Союз-Нафтопродукт»(а.с.74) має право діяти від імені товариства без доручення та підписувати документи від його імені.

Таким чином, документи підписані від імені ТОВ «Союз-Нафтопродукт»неповноважною особою суд не може визнати належними доказами у розумінні положень ч.3 ст.70 КАС України, а тому не бере їх до уваги при ухваленні рішення по справі.

Окрім того, суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем не надано доказів проведення оплати вартості поставленого ТОВ «Союз-Нафтопродукт»мазуту марки М-100, в тому числі ПДВ в сумі 72769,00 грн. в період з моменту постачання до дати ухвалення судового рішення у добровільному порядку або за відповідним судовим рішенням, що свідчить про фіктивність вказаних поставок адже для ТОВ «Союз-Нафтопродукт»сума заборгованості в розмірі 436073,00 грн. є суттєвою з огляду на загальний баланс підприємства станом на 31.12.2009 року в розмірі 24238,00 грн. (а.с.95) та за звичайним перебігом подій це підприємство звернулось би до суду про стягнення дебіторської заборгованості, яка вже існує понад рік, адже згідно п.2.3 договору поставки від 02.03.2010 року №80 (а.с.20-23) строк оплати становить 10-днів з дати поставки.

За таких обставин, суд вважає, що позивач не мав право на формування податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року у розмірі 72769,00 грн. по взаємовідносинах із ТОВ «Союз-Нафтопродукт», а тому висновки посадових осіб відповідача про порушення ним податкового законодавства є ґрунтовними та законними.

Відтак, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що оскаржений акт субєкту владних повноважень з податку на додану вартість прийнятий на підставі ґрунтовного висновку посадових осіб органу ДПС, що не відповідає положенням ч.2 ст.19 Конституції України, ст.9-11 Закону України «Про систему оподаткування в Україні»та ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а тому, на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України, суд повинен відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2011 року №0000211530 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 30 січня 2012 року

Суддя Єфіменко К.С.