Постанова № 21493511, 23.01.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2012 р. № 2а-7594/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Журомської М.В.,

Судді Брильовського Р.М.,

Судді Хоми О.П.,

за участю секретаря Козьміна А.М.,

за участю представника позивача Микити Т.В., представника відповідача Кармелюка Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тисмениця»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тисмениця»звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, у якому просить визнати дії відповідача щодо проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з питань взаєморозрахунків з ТзОВ «Укрспецопт», ПП «Спецторг», ТзОВ «ВК-Союз-Метал»за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року протиправними та незаконними; скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.06.2011 року № 0001682300, № 0001692300 та № 0001702300.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що перевірка відповідачем Товариства є незаконною, оскільки не відповідала вимогам ст. 73 та 78 Податкового кодексу України, оскільки запити ДПІ були необгрунтованими, їх зміст не відповідав вимогам Податкового кодексу України, у них не значився перелік інформації, яка запитується, та документів, які її підтверджують, а також підстав для надіслання запитів. Вважає, що податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі висновків Акта перевірки є незаконними, оскільки договори між позивачем та контрагентами не визнавалися в судовому порядку недійсними, а позивачем представлено всі документи (договори, податкові накладні, акти приймання передачі), які підтверджують правомірність віднесення сум до податкового кредиту та валових витрат.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні, посилається на підстави, викладені в письмових запереченнях на позовну заяву.

З метою створення сторонам у справі необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, відповідно до ст. 11 КАС України суд вимагав від позивача і відповідача докази, які підтверджують їх доводи та заперечення. В судовому засіданні представник позивача вказав, що суду надано усі докази, що стосуються справи і інших немає, і лише після цього зясування фактичних обставин справи було закінчено.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тисмениця»зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради 25.12.1997 року, згідно довідки форми 4-ОПП взято на податковий облік 16.03.1998 року за № 25229063, згідно свідоцтва від 08.08.2002 року № 18168079 Товариство є платником податку на додану вартість.

Згідно довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності Товариства є оброблення металевих відходів та брухту (КВЕД 37.10.0), оптова торгівля відходами та брухтом (КВЕД 51.57.0), інші види оптової торгівлі (КВЕД 51.90.0) та роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань (КВЕД 52.48.9).

На підставі наказу ДПІ у Шевченківському p-ні м. Львова від 06.05.2011р. №510, від 23.05.2011р. № 576 та направлень від 06.05.2011р. № 367, від 17.05.2001р. № 426, від 23.05.2011р. № 466 проводилась позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Тисмениця»з питань взаєморозрахунків з ТзОВ «Укрспецопт», ПП «Спецторг», ТзОВ «ВК-Союз-Метал»за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року. За результатами даної перевірки складено акт від 03.06.2011 року № 972/135/23-1/25229063.

На підставі вказаного Акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: від 17.06.2011 р. № 0001702300, яким зменшено розмір від?ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 003049,00 грн.; від 17.06.2011 р. № 0001682300, яким збільшено суму грошового зобов?язання з податку на прибуток у сумі 6298930,00 грн.; від 17.06.2011 р. № 0001692300, яким збільшено суму грошового зобов?язання з податку на додану вартість в сумі 1992955,00 грн.

Як вбачається з висновків Акта перевірки, встановлено порушення Товариством: п. 5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 5039132,00 грн., в т.ч. за І кв. 2010 р. в сумі 724346,00 грн., за ІІ кв. 2010 р. в сумі 2523974,00 грн., за ІІІ кв. 2010 р. в сумі 448676,00 грн., за 4 кв. 2010 р. в сумі 538042,00 грн., за І кв. 2011 р. в сумі 804094,00 грн. та завищено від?ємне значення об?єкту оподаткування за І кв. 2011 р. в сумі 195824,00 грн.; п.п.7.2.1, п.п. 7.2.6 п.7.2., п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.198.1, п.198.3, п. 198.4, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1594364,00 грн., в т.ч. за лютий 2010 р. в сумі 85690,00 грн., за квітень 2010 р. в сумі 78268,00 грн., за липень 2010 р. в сумі 62658,00 грн., за жовтень 2010 р. в сумі 210933,00 грн., за листопад 2010 р. в сумі 491569,00 грн., за січень 2011 р. в сумі 125940,00 грн., за лютий 2011 р. в сумі 342357,00 грн., за березень 2011 р. в сумі 196949,00 грн., завищення від?ємного значення в загальній сумі 2730980,00 грн., в т.ч. за березень 2010 р. в сумі 493786,00 грн., за квітень 2010 р. в сумі 517492,00 грн., за травень 2010 р. в сумі 533280,00 грн., за червень 2010 р. в сумі 890139,00 грн., за липень 2010 р. в сумі 296283,00 грн., та завищення р.26 за листопад 2010 р. в сумі 272069,00 грн.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР (із внесеними змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу складають суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність, як передбачена п.1.32 ст.1 вищевказаного Закону, будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Статтею 9 Закону України від 16.07.99 № 996-ХГУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»(із змінами та доповненнями), встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для ведення господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюються на підставі даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п.2.6 Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства промислової політики України від 23.10.2007р. №127/595 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів»із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.11.2007р. №1258/14525 приймання промислового металобрухту від юридичних осіб оформляється актами приймання металів, брухту та відходів. У вищевказаних актах обовязково зазначається інформація про походження металобрухту, а саме - амортизаційний брухт, технологічні відходи, брухт, одержаний від переробки шлакових відходів, де і коли і у якої юридичної особи утворилися брухт та відходи кольорових металів.

Згідно з пп.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В частині правових відносин позивача з ТзОВ «Укрспецопт»суд виходить з наступного.

01.11.2010 року між ТзОВ «Тисмениця»та ТзОВ «Укрспецопт»укладено договір № 1/11-10 на предмет купівлі-продажу списаного обладнання.

На виконання умов вказаного Договору купівлі-продажу ТзОВ «Тисмениця»прийняло від ТзОВ «Укрспецопт»товар за період з 04.01.2011 року по 04.03.2011 року згідно з 33 видатковими накладними та 33 податковими накладними виданими ТзОВ «Укрспецопт»на поставлений товар. Згідно умов даного договору постачання товару здійснюється на умовах СРТ у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс»(в редакції 2000 року).

Як вбачається з доповнення до договору від 01.11.2010р. №1/11-10, таким передбачено, що Продавець (ТзОВ «Укрспецопт») передає, а Покупець (ТзОВ «Тисмениця») приймає Товар на умовах EXW (в редакції «Інкотермс»2000 року), адреса пункту накопичення-передачі Товару: м. Новий Розділ, вул.Гірнича, 2.

На підставі договору від 01.11.2010р. № 1/11-10, позивачем віднесено до складу валових витрат вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей від ТзОВ «Укрспецопт»на загальну суму 3 412 199,00 грн. без ПДВ.

ПДВ у загальній сумі 665246 грн., згідно отриманих податкових накладних від ТзОВ «Укрспецопт»позивачем включено до податкового кредиту та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних та податковій декларації.

Як вбачається з акту перевірки, на письмову вимогу перевіряючого від 12.05.2011р. №12181/23-121 про надання актів прийому-передачі та інформації про походження металобрухту, отриманого від ТОВ «Укрспецопт», обовязкове заповнення якої передбачено у акті приймання брухту та відходів металів згідно з п.2.6 вищевказаного Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Міністерства промислової політики України, станом на день підписання акту перевірки не надано.

Також на вимогу ревізора про представлення товаро-транспортних накладних, шляхових листів, у яких зазначається маршрут, пункт завантаження, розвантаження та карток складського обліку, накладних на внутрішнє оприбуткування та відпуск товару безпосередньо зі складу - керівником підприємства надано письмове пояснення, в якому зазначено, що пункт накопичення товару ТзОВ «Укрспецопт»знаходиться за адресою Львівська область, м.Новий Розділ, вул.Гірнича,2 де і проводився прийом товару ТзОВ «Тисмениця»(директор Семененко С.В.) з подальшою реалізацією на ТзОВ «Шольц Утилізатор АГ»(директор Семененко С.В.).

Як вбачається з видаткових накладних, на відпуск товару ТзОВ «Укрспецопт», відповідальною особою, що відвантажувала товар зазначено ОСОБА_5, а зі сторони Отримувача (ТзОВ «Тисмениця») відсутні реквізити відповідальної особи, шо отримувала товар.

Відповідно до вимог чинного законодавства, оформлення передачі ТМЦ від постачальника покупцю у вигляді акта прийому-передачі та накладної, що містять передбачені законодавством реквізити, підписані уповноваженими особами, які брали участь у здійсненні господарської операції і володіють повноваженнями на її здійснення та скріплені печатками підприємств, відповідає вимогам діючого законодавства.

Таким чином, відомості первинних документів та документів бухгалтерського обліку ТзОВ «Тисмениця»не відповідають дійсності, є сумніви щодо реальності вчинення такого правочину (фактичне здійснення операції).

В частині правових відносин позивача з ТзОВ «ВК Союз-Метал»суд зазначає наступне.

При проведенні перевірки встановлено, що ТзОВ «Тисмениця»укладено договір купівлі - продажу від 01.10.2010р.№0110.05 на предмет купівлі-продажу у ТзОВ «ВК Союз-Метал»брухту та відходів чорних і кольорових металів, місце укладання якого с. Синява Київська область.

Згідно з п.3.1 даного договору, постачання товару здійснюється автомобільним транспортом продавця на склад покупця, який знаходиться за адресою Львівська область м. Львів, вул. Городоцька, 317.

TзOB «Тисмениця»віднесено до складу валових витрат вартість ТМЦ, отриманих від TзOB «ВК Союз-Метал»на загальну суму 500000,00 грн., в т. ч. 4 кв. 2010 р. - в сумі 500000,00 грн.

ПДВ в загальній сумі 100000,00 грн. згідно отриманих податкових накладних від TзOB «ВК Союз-Метал» позивачем включено до податкового кредиту та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних та податковій декларації з ПДВ, що подана в ДПІ у Шевченківському районі м. Львова за жовтень 2010 року в сумі 100 000,00 грн.

Як зазначено п.3.3 договору купівлі-продажу від 01.10.2010 р. №0110.05, датою поставки вважається дата підписання акту прийому-передачі товару. Обовязкова наявність акту приймання брухту та відходів металів передбачена п.2.6 Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства промислової політики України від 23.10.2007р. №127/595 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.11.2007р. №1258/14525. Проте на дату підписання акту перевірки Товариством не був представлений акт прийому-передачі товару на виконання договору купівлі-продажу від 01.10.2010 р. №0110.05.

Як вбачається з акта про перевірку Товариства, при проведенні перевірки позивача ДПІ використано матеріали перевірки його контрагента ТзОВ «ВК Союз-Метал»від 24.03.2011 р. № 6/230-35013563, проведеної Рокитнянською МДПІ за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р., яким встановлено, що ТзОВ «ВК Союз-Метал»- стан платника 9 (направлено повідомлення за формою №18-ОПП (державному реєстратору направлено повідомлення про відсутність за юридичною адресою для проведення заходів відповідно до чинного законодавства)); згідно відповіді №01/6-1-378 від 02.03.2011р. Міністерства промислової політики України наданої на запит Білоцерківської ГВПМ, ТзОВ «ВК Союз-Метал»видано ліцензії від 21.08.2007 р. на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів №366307, на заготівлю, переробку металобрухту кольорових металів №366325, термін дії ліцензії з 21.08.2007 р. по 21.08.2012 р., адреса провадження діяльності, згідно ліцензій: Київська обл. Білоцерківський район, м. Узин, вул.. Заводська, 3 - територія TзOB «BКФ «Євротрайд»(між ТзОВ «ВК Союз-Метал» та ТзОВ КФ «Євротрайд»юридична адреса: Київська обл. Білоцерківський район, м.Узин. вул. Заводська, 3 укладено договір оренди території №02 від 18.06.07р., проте згідно баз даних АІС «Податки»15.01.2007р. скасовано державну реєстрацію ТзОВ КФ «Євротрайд»; факт відсутності ТзОВ «ВК Союз-Метал» за юридичною адресою підтверджено довідкою Білоцерківської ГВПМ від 01.03.2011р. №1509/7/26-01; згідно даних, зазначених в ліцензії - адреса провадження діяльності: Київська обл. Білоцерківський район, м.Узин, вул. 3аводська, 3 - територія ТзОВ КФ «Євротрайд», проте фактично за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010р. ТзОВ «ВК Союз-Метал»за даною адресою діяльність не здійснював, діяльність з заготівлі та переробки металобрухту на інших ділянках заборонена; до перевірки не надано підтверджуючих документів, щодо способу транспортування основних засобів та ТМЦ оплати за транспортні послуги та прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, акти про установку, пуск, машин, інвентарні картки обліку основних засобів, картки обліку руху основних засобів, інвентарний список основних засобів, що підтверджують факт використання основних засобів та ТМЦ у господарській діяльності, власного транспорту ТзОВ «ВК Союз-Метал»не має та договорів на надання транспортних послуг до перевірки не надано; відповідно до АІС «Податки»основним видом діяльності ТзОВ «ВК Союз-Метал» є оптова торгівля відходами та брухтом. Актом перевірки встановлено, що ТзОВ «ВК Союз-Метал»здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій повязаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Як вбачається з акту перевірки ТзОВ «Тисмениця»04.05.2011р. вручено письмовий запит ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 04.05.2011р. №11344/23-118 про надання документів щодо взаємовідносин з ТОВ «ВК Союз- Метал»та у випадку подальшої реалізації ТМЦ, отриманого від вищевказаного контрагента надати документи, що засвідчують реалізацію.

На письмові вимоги податкового інспектора від 12.05.2011 р. про надання підтвердження про подальше використання у господарській діяльності ТМЦ, отриманих від ТзОВ «ВК «Союз-метал»з відображенням даної операції у бухгалтерському обліку на дату підписання акту перевірки не надано.

В частині правових відносин позивача з ПП «Спецторг»суд зазначає наступне.

ТзОВ «Тисмениця»з ПП «Спецторг»укладено договір купівлі-продажу від 01.10.2010р. №11/02/10 на предмет купівлі-продажу брухту чорних металів.

Відповідно до додатку №1 договору від 01.02.2010р. №011/02/10, поставка товару здійснюється на умовах EXW (в редакції «Інкотермс»2000 року), передача-приймання товару: м.Новий Розділ, вул.Гірнича,2, приймання товару за кількістю здійснюється на території Постачальника за адресою м.Новий Розділ, вул.Гірнича, 2.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Тисмениця»віднесено до складу валових витрат вартість придбаних ТМЦ від ПП «Спецторг»на загальну суму 16 440154,00 грн., в т.ч за 1 квартал 2010 р. в сумі 2 897384,00 грн., за 2 квартал 2010 р. в сумі 10 095896,00 грн, за 3 квартал 2010 р. в сумі 1 794706,00 грн, за 4 квартал 2010 р. в сумі 1 652168,00 грн.

ПДВ в загальній сумі 3 288031,00 грн. згідно отриманих податкових накладних від ПП «Спецторг»ТзОВ «Тисмениця»включено до податкового кредиту та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних та податкових декларації, з ПДВ, що подані в ДПІ у Шевченківському районі за лютий 2010 року в сумі 85690,00 грн., за березень 2010 р. в сумі 493786,00 грн., за квітень 2010 р. в сумі 595760,00 грн., за травень 2010 р. в сумі 533280,00 грн., за червень 2010 р. в сумі 890139,00 грн., за липень 2010 р. в сумі 358941,00 грн., за жовтень 2010 р. в сумі 110933,00 грн., за листопад 2010 р. в сумі 219500,00 грн.

Як встановлено судом, на письмові вимоги податкового інспектора, надані в ході проведення перевірки ТзОВ «Тисмениця»про надання підтвердження про подальше використання у господарській діяльності ТМЦ, отриманих від ПП «Спецторг»станом на день підписання акту перевірки не надано. У представлених до перевірки актах приймання брухту та відходів чорних металів у розділі «Джерело походження металобрухту»зазначено «брухт, закуплений у підприємств України», однак у договорі від 01.10.2010 р. №1 1/02/10. укладеного з ПП «Спецторг», та актах приймання брухту та відходів чорних металів відсутня інформація про наявність ліцензії на операції з купівлі-продажу металобрухту у ПП «Спецторг».

Крім того, як вбачається з акту перевірки, перевіркою встановлено невідповідність між видатковою накладною РН-00000052 від 08.06.2010р. в графі якої «номенклатура»зазначено списане металовмістке обладнання на суму 296 421,60 грн, в т. ч. ПДВ, а в акті приймання брухту та відходів чорних металів від 08.06.2010 р. у графі «найменування брухту»зазначено брухт чорних металів на суму 296 421,60 грн., в т. ч. ПДВ та невідповідність між видатковою накладною РН-00000053 від 09.06.2010 р. в графі якої «номенклатура»зазначено списане металовмістке обладнання иа суму 435 451,20 грн., в т. ч. ПДВ, а в акті приймання брухту та відходів чорних металів від 08.06.2010р. у графі «найменування брухту»зазначено брухт чорних металів на суму 435 451,20 грн., в т. ч. ПДВ.

Для перевірки надано товаро-транспортні накладні по транспортуванню брухту, отриманого від ПП «Спецторг»лише за період з 01.03.2010р. но 28.07.2011р. однак перевіркою встановлено отримання ТМЦ від ПП «Спецторг»за період з 01.02.2010 р. по 09.11.2010 р. документів щодо транспортування та письмових пояснень яким чином поставлявся товар у лютому 2010 р. та у жовтні, листопаді 2010 р. для перевірки не представлено.

Аналізуючи товаро-транспортні накладні, надані для перевірки встановлено, що пункт навантаження у всіх товаро-транспортних накладних зазначено м.Розділ, проте в актах приймання брухту та відходів чорних металів, наданих в ході проведення перевірки місце навантаження зазначено м. Львів.

Крім того, у товаро-транспортних накладних у графі «вантаж одержав»відсутні реквізити відповідальної особи, що отримувала товар. Письмових пояснень на вищевказані вимоги щодо надання інформації хто саме з посадових осіб отримував товар, отриманий по конкретних товаро-транспортних накладних для перевірки не надано. На видаткових накладних, на відпуск товару ПП «Спецторг»відповідальною особою, шо відвантажувала товар зазначено ОСОБА_6, а зі сторони Отримувача (ТзОВ «Тисмениця») відсутні реквізити відповідальної особи, шо отримувала товар.

Первинним, у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. При цьому під поняттям господарської операції розуміється подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства. Відповідно, до такої події належить і виникнення права власності на ТМЦ.

Первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей, є довіреність на одержання цінностей. Довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей, що передбачено п.6 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99. Дія даної інструкції поширюється на підприємства та інші юридичні особи, їхні відділення, філії, інші відокремлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.

У судових засіданнях у позивача зясовувалось, яким чином здійснювалося транспортування товару від його контрагентів, а також його транспортування під час подальшої реалізації. Проте, позивачем на вимогу суду не представлено документів, в підтвердження того, що згаданий товар реально йому постачався, а потім реалізовувався.

Також, судом встановлено, що у згаданих контрагентів відсутні транспортні засоби, що унеможливлює здійснення транспортування товару за згаданими договорами в тих обсягах, які визначені у накладних та видаткових накладних. Не підтверджено наявність у контрагентів необхідної матеріально-технічної бази для надання позивачу послуг згідно укладених договорів.

Більше того, позивач, як особа, що приймає надані послуги, не міг вказати хто саме їх виконував.

Щодо посилання позивача на факт наступної реалізації ТзОВ «Тисмениця»ТМЦ, які, на думку позивача, належним чином підтверджуються відповідними митними деклараціями, суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, на письмові вимоги податкових інспекторів, під час перевірки, про надання підтвердження про подальше використання у господарській діяльності ТМЦ, отриманих від ТзОВ «Укрспецопт», ПП «Спецторг», ТзОВ «ВК-Союз-Метал»підприємством для перевірки не надано. А тому, такі посилання позивача, судом до уваги братись не можуть, в підтвердження обставин підставності позовних вимог, оскільки докази про подальше використання у господарській діяльності ТМЦ Товариством не були позивачем представлені до перевірки.

Щодо посилання відповідача на нікчемність згаданих правочинів, які обґрунтовуються зловживанням правом, а саме: застосування угод та вчинення дій, які не мають іншої економічної мети крім мінімалізації сплати податків, суд зазначає наступне.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

З врахуванням того, що орган державної податкової служби при встановленні факту нікчемності правочину в акті перевірки покликався саме на ст.228 ЦК України, наведені обставини враховуються судом при прийнятті судового рішення.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Оскільки обставини реальності вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, суд вважає, що орган державної податкової служби прийшов до правильного висновку про безпідставність відображення платником податку в податковому обліку господарських операцій, які фактично не відбувалися.

При цьому, судом не беруться до уваги докази в підтвердження виконання вищезазначених договорів, оскільки такі не спростовують факту нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

З огляду на викладені обставини, позивачем неправомірно було сформовано податковий кредит та визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з контрагентами.

Щодо тверджень позивача про неправомірність проведення позапланової виїзної перевірки, то суд вважає такі необґрунтованими та недоведеними, оскільки на підтвердження даних позовних вимог, позивачем не долучено належних доказів.

Крім того, суд звертає увагу на те, що оскільки позивач, вважаючи дану перевірку безпідставною, допустив інспекторів до її проведення, хоча міг і не допустити, то такими діями він фактично визнав її правомірність, а тому вимога про визнання протиправними дії ДПІ щодо проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з питань взаєморозрахунків з ТзОВ «Укрспецопт», ПП «Спецторг», ТзОВ «ВК-Союз-Метал»за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року протиправними та незаконними, не підлягає до задоволення.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, звертаючись до суду позивач не довів факти на які покликався як на підставу своїх позовних вимог. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову з наведених у ньому підстав слід відмовити.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати позивачеві, якому відмовлено в позові не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адмінстративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 27.01.2012 року.

Головуючий суддя /підпис/ Журомська М.В.

судді /підпис/Брильовський Р.М.

/підпис/Хома О.П.

Постанова не набрала законної сили.

З оригіналом згідно

Суддя Журомська М.В.