Постанова № 21493388, 23.01.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2012 р. № 2а-13367/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Журомської М.В.,

за участю секретаря Козьміна А.М.,

за участю представника позивача Водолазського Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів в розмірі 7180,61 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до ОСОБА_2, просить стягнути на користь Львівського міського центру зайнятості кошти в сумі 7180,61 грн. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач в період перебування на обліку у центрі зайнятості як безробітна та одержуючи допомогу, виконувала послуги та отримувала дохід по виконанню Договору про надання послуг від 29.12.2009 р., укладеного з ВАТ «Страхова компанія «Універсальна»та ОСОБА_2 Оскільки відповідач не могла підпадати під категорію безробітної та отримувати соціальні послуги та матеріальне забезпечення, а тому зазначені кошти підлягають до стягнення.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить позов задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідач до суду не зявився, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, заперечень суду не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 71 КАС України.

Заслухавши пояснення учасника процесу, перевіривши матеріали справи, зясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991р. №803-XII зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Згідно п. 3 ст. 1 цього ж Закону передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах.

Відповідно до п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. за №219, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулася до Львівського міського центру зайнятості в пошуках роботи та на підставі поданих документів 19.10.2011 р. таку визнано безробітною та призначено допомогу з безробіття. За період з 19.10.2010 р. по 23.06.2011 р. позивачем виплачено відповідачу кошти в сумі 7280,00 грн. Так, під час перебування відповідача на обліку у Львівському міському центрі зайнятості як безробітної, їй виплачено матеріальне забезпечення в сумі 6398,77 грн., відшкодовано витрати за проїзд в період професійної підготовки в сумі 128,00 грн. Також відповідачу надавались соціальні послуги, а саме скеровано на професійне навчання у Львівський обласний навчально-курсовий комбінат за професією продавець непродовольчих товарів, сума коштів, витрачена на професійне навчання складає 653,84 грн.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що відповідача було ознайомлено з правилами та обовязками особи, якій надається статус безробітного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991р. №803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно п.5 ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 2 березня 2000 року №1533-III, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом за погодженням з правлінням фонду.

На виконання своїх повноважень, позивачем було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 2 березня 2000 року №1533-III.

За результатами розслідування було встановлено, що відповідач в період перебування на обліку перебував у трудових відносинах ВАТ «Страхова компанія «Універсальна», що підтверджується Договором про надання послуг № 134/01-012/15 від 29.12.2009 р., що діяв у період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р., актами передачі-приймання наданих послуг від 16.11.2010 р. та 30.11.2010 р. за Договором від 29.12.2009 р. № 134/01-012/15, податковим розрахунком форми № 1 ДФ за 4 квартал 2010 р., Актом розслідування страхових випадків № 507 від 23.08.2011 року.

Згідно п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 2 березня 2000 року №1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частина 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», передбачає, що сума виплаченого забезпечення застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд приходить до висновку, що відповідач при поданні заяви про надання йому статусу безробітного допустив зловживання, оскільки не надав інформації центру зайнятості щодо перебування в трудових відносинах з ВАТ «Страхова компанія «Універсальна»та одержав протиправно допомогу з безробіття.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу надіслано претензію від 21.09.2011 р. № 5839/14 щодо відшкодування коштів у сумі 6498,77 грн. та претензію від 03.11.2011 р. № 6839/14 щодо відшкодування коштів у сумі 781,84 грн. За даними позивача, 27.09.2011 р. відповідачем сплачено кошти в розмірі 100,00 грн. А тому до стягнення позивачем заявлено 7180,61 грн.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи і підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Львівського міського центру зайнятості (р/р 37170001000584, ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, код ЗКПО 25555035) кошти в сумі 7180,61 грн.(сім тисяч сто вісімдесят гривень 61 коп.).

Судові витрати з сторін не стягуються.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 27.01.2012 року.

Суддя Журомська М.В.

З оригіналом згідно

Суддя Журомська М.В.