Постанова № 21493386, 28.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2011 р. № 2а-8710/11/1370

ВАТ "Червоноградський завод металоконструкцій "

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого суддіКостецького Н.В.

за участю секретаря судового засіданняГолоднікова О.В.

представника позивачаПетрик Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Червоноградський завод металоконструкцій»до Державної податкової інспекції у м.Червонограді про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Товариство з додатковою відповідальністю «Червоноградський завод металоконструкцій»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Червонограді, в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.07.2011р. №0000482301 та №0000472301. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними та необґрунтованими та прийняті з порушенням вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених в позові, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча повідомлявся про розгляд справи у встановленому законом порядку. У судовому засіданні 11.10.2011 року проти задоволення позову заперечив та надав суду письмові заперечення на позов, аналогічні викладеним у акті перевірки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ДПІ у м.Червонограді проведено позапланову виїзну перевірку ТДВ «Червоноградський завод металоконструкцій»з питань достовірності взаєморозрахунків з ТзОВ «Євровтормет»за період з 01.06.2010р. по 31.08.2010р. та правильності їх відображення в податковому обліку, за результатами якої складено акт №592/2301/01267395 від 29.06.2011р.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000472301 від 15.07.2011р., яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3722 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000482301 від 15.07.2011р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 176469 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 6160 грн.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що ТзДВ «Червоноградський завод металоконструкцій» порушило п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на 176469 грн. та завищено відємну суму різниці між податковим зобовязанням та податковим кредитом серпня 2010р. та відповідно завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту поточного періоду, яке включено до складу податкового кредиту наступного періоду в сумі 3722 грн.

Підставою для такого висновку відповідача є те, що в результаті проведеної перевірки встановлено відсутність у позивача належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують факт придбання товарів у ТзОВ «Євровтормет»та право на формування податкового кредиту, зокрема, відповідачем зроблено висновок про те, що надані для перевірки видаткові накладні ( а в окремих випадках товарно-транспортні накладні) не можуть свідчити про факт переміщення товару, оскільки такі складені з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Також перевіркою встановлено, що в окремих випадках встановлено невідповідність даних щодо вартості та кількості товару зазначених в податкових накладних та первинних документах про відпуск товару наданих для перевірки, для перевірки не було представлено жодних документів, що товар отриманий по видаткових накладних знаходився на відповідальному зберіганні та перевозився у відмінні від дати видаткових накладних строки, а також акти виконаних робіт по транспортних послугах не можуть бути використані як підтвердження факту отримання товарів, оскільки дати виконання перевезення не співпадають із датами прийому передачі товару згідно видаткових накладних, місця прийому товару для перевезення не відповідають адресі постачальника та знаходяться в інших регіонах України, а кількість автомобілів, задіяних в перевезеннях, не дозволяє здійснити доставку всієї партії товару згідно видаткових накладних. Крім того, відповідач в обґрунтування безпідставності включення позивачем податкових накладних до складу податкового кредиту покликається на визнання ДПІ в Голосіївському районі м. Києва декларацій ТзОВ «Євровтормет»недійсними.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Закріплений у ч.1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, господарські відносини між ТзДВ «Червоноградський завод металоконструкцій» (Покупець) та ТзОВ «Євровтормет»(постачальник) підтверджені Договором поставки №0109/02 від 02.09.2010р.

Згідно із зазначеним Договором постачальник зобовязується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати товар відповідно до виставлених рахунків.

Виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи реєстрами податкових та розхідних накладних, податковими та видатковими накладними, рахунками-фактурами, актами звірки взаєморозрахунків, актами здачі-прийняття робіт, що свідчать про транспортування товару та копіями виписок з банку про оплату вартості товару.

По господарських операціях, за якими позивачем отримано податкові накладні, позивачем було сформовано податковий кредит.

Згідно п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції чинній на момент заповнення декларації) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно 7.4.4 п.7.4 ст.7 цього ж Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

У відповідності до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 названого Закону).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно з статтею 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт №3127/2301/01267395 від 06.12.2010р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ «ЧЗМК»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2010р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період 01.07.2010р. по 31.08.2010р., з висновків якого не вбачається порушення позивачем п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Відтак суд приходить до переконання про те, що відповідачем перевірялася частина періоду яка входить до періоду перевірки вказаного у акті від 29.06.2011 року та відповідачем підтверджено відображене ВАТ «ЧЗМК»у декларації за серпень 2010 року бюджетне відшкодування.

Усі первинні документи по операціях ТзДВ «Червоноградський завод металоконструкцій»та контрагентом ТзОВ «Євровтормет»були належним чином оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Законом "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час здійснення господарських операцій та проведення перевірки) передбачено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.

ТзДВ «Червоноградський завод металоконструкцій»сформувало податковий кредит на підставі належно оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і збереження яких передбачена правилами податкового обліку.

Окрім цього, статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому несплата Контрагентами до бюджету податків чи наявність інших їхніх порушень не може впливати на результати діяльності Товариства. З огляду на це, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на визнання ДПІ в Голосіївському районі м. Києва декларацій ТзОВ «Євровтормет»недійсними як на безпідставність включення позивачем податкових накладних до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, суд приходить до переконання про правомірне включення позивачем до складну податкового кредиту наступного податкового періоду відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту в розмірі 3732 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору (3,40 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Червонограді від 15.07.2011р. №0000482301 та №0000472301.

3.Стягнути з державного бюджету України в користь Товариства з додатковою відповідальністю «Червоноградський завод металоконструкцій» 3 грн. 40 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 03.01.2012р.

СуддяКостецький Н.В.