Постанова № 21493011, 26.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.2.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 січня 2012 року Справа № 2а-11045/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ірметової О.В.,

при секретарі судового засідання Іванович К.В.

за участю:

позивача не зявився;

представника відповідача УПФУ в м. Лисичанську не зявився

представника відповідача Головного УПФУ в Луганській області: Кожухова Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, Головного Управління пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, визнання нечинним та скасування вимоги №Ф-3069 від 03.06.2011р., -

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, Головного Управління пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, визнання нечинним та скасування вимоги №Ф-3069 від 03.06.2011р..

Ухвалою від 28 листопада 2011 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, Головного Управління пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, визнання нечинним та скасування вимоги №Ф-3069 від 03.06.2011р. залишено без руху, позивачу запропоновано у строк до 12 грудня 2011 року надати суду уточнений адміністративний позов та оригінал квитанції про сплату судового збору.

14 грудня 2011 року на адресу надійшов уточнений адміністративний позов ОСОБА_3 та оригінал квитанції про сплату судового збору. Таким чином позивачем були у визначений судом строк усунені недоліки розгляд клопотання про поновлення процесуального строку призначено на 11 січня 2011 року.

Ухвалою суду від 11 січня 2012 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_3 та поновлено строк звернення до суду з позовом та призначено розгляд справи у судовому засіданні

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначив таке.

Начальником управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанськ Луганської області було складено та надіслану вимогу про сплату боргу № Ф-3069 від 03 червня 2011 року , яку позивач отримав 09.06.2011 року.

17.06.2011 року позивач звернувся з заявою про узгодження вимоги до управління ПФУ у м.Лисичанськ.

Мотивоване рішення по заяві про апеляційне узгодження вимоги про сплату боргу позивач отримав 01.07.2011 року рекомендованим листом №9311300610755, після чого подав скаргу до Головного УПФУ в Луганській області на вимогу про сплату боргу та рішення №4849/09-10 від 20.06.2011 року управління ПФУ у м.Лисичанськ прийняте в результаті розгляду заяви про узгодження вимоги про сплату боргу №Ф-3069 від 03.06.2011 року через 4 робочих дні 07.07.2011 року. Це підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення №9310700149988, описом вкладення у цінний лист за №9310700149988 та довідкою від 15.09.2011р. за підписом начальника ВПЗ №7 м.Лисичанськ . У результаті службового розслідування , проведеного по скарзі позивача від 21.09.2011 р., начальник Поштамта-Центра поштового звязку № 1 м. Луганськ рекомендованим повідомленням № 9105603380028 повідомив ,що лист з рекомендованим повідомленням № 9310700149988 відправлений 07.07.2011 року із м. Лисичанськ 7 надійшов 09.07.2011 року до ВПЗ Луганськ -16. 11.07.2011 р. за адресою Головного УПФУ в Луганській області доставлено повідомлення про надходження реєстрованого поштового відправлення. При зверненні 12.07.2011 року представника Головного УПФУ в Луганській області до ВПЗ Луганськ -16 щодо одержання поштової кореспонденції, лист №9310700149988 був вручений уповноваженій Даниленко Н.А. .

Однак 14.07.2011року лист №9310700149988 знову надійшов до ВПЗ Луганськ -16 у пошкодженому стані . Начальник ВПЗ Луганськ-16 при надходженні у другий раз листа № 9310700149988 перевірила , що вказаний лист вже вручений 12.07.2011 р. уповноваженому представнику Головного УПФУ в Луганській області Даниленко Н.А.

Так як протягом місяця представники Головного УПФУ в Луганській області не звернулися до ВПЗ Луганськ-16 щодо одержання зазначеного листа , лист №9310700149988 був повернутий 13.08.2011р. за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання.

Таким чином позивач вважає, що в порушення строку двадцяти календарних днів від дня отримання скарги страхувальника по цій справі вмотивоване рішення не було надано позивачу, тому у відповідності до діючого законодавства заява вважається повністю задоволеною на користь скаржника з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Тобто починаючи з 03.08.2011 року скарга вважається повністю задоволеною на користь позивача, оскільки за скаргою позивача від 07.07.2011 року позивачу не було надіслано вмотивоване рішення.

Представник відповідача УПФУ в м. Лисичанську у судове засідання не зявився, надав заяву про проведення судового засідання без його участі. В запереченнях відповідач УПФУ в м. Лисичанську адміністративний позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позову повністю з таких підстав.

Згідно з підпунктом 4 пункту 8 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” (в редакції Закону України від 08 липня 2010 року № 2461-VІ “Про внесення змін до Законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески. З огляду на розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, мінімальний страховий внесок для даної категорії осіб становить в липні-вересні по 294,82 грн., жовтні-листопаді по 301,12 грн. та у грудні - 306,10 грн. щомісяця.

Сума боргу, яка зазначена в вимозі № 3069 від 03.06.2011 року позивач замість мінімального страхового внеску обчислив та сплатив до Пенсійного фонду України страхові внески у фіксованому розмірі в сумі по 7,00 грн. щомісяця.

Внаслідок наведеного за період з липня по грудень 2010 року виникла недоїмка у загальній сумі 1750,80 грн..

Суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, передбачені Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” вважаються недоїмкою.

У звязку з наведеним органом Пенсійного фонду України позивачу і було донараховано страхові внески, а тому відповідач вважає, що УПФУ в м.Лисичанську діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб,що передбачає законодавство, і не порушив права та законні інтереси позивача.

Також відповідач зазначив, що 17.06.2011 року на адресу УПФУ в м.Лисичанськ надійшла заява про узгодження вимоги про сплату боргу від 03.06.2011 року №3069. У звязку з чим 20.06.2011 року начальником Управління було прийняте рішення, про залишення заяви позивача без задоволення, а вимогу № 3069 від 03.06.2011 року , без змін та надіслано за адресою позивача 20.06.2011 року .

Рішення про результати розгляду заяви про узгодження вимоги про сплату боргу від 03.06.2011 року № 3069 на суму 1750 грн.80 коп., було прийнято в термін згідно п.2.3 Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування від 19.12.2003 року N 21-2, яке було направлено позивачу та ним же отримане, про що свідчать матеріали, які були направлені позивачем на адресу управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Також відповідач пояснив що Порядком не передбачені терміни в які орган Пенсійного фонду зобовязаний повідомити страхувальника про результати розгляду його заяви.

За таких підстав відповідач УПФУ в м. Лисичанську вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 не обґрунтовані та просив відмовити в їх задоволенні.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України У Луганській області у судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи без його участі та заперечення на позовну заяву, у яких зазначив наступне.

Згідно картки особового рахунку, позивач перераховував єдиний внесок з порушенням строку, встановленого законом, тому управлінням цілком обґрунтовано було надіслано до підприємця вимогу про сплату боргу № Ф3069.

Позивач скористався правом узгодження вимоги про сплату недоїмки та правом оскарження рішення про результати розгляду заяви про узгодження вимоги про сплату боргу № Ф-3069 відповідно до Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-7 від 08.10.2010 (далі - Порядок). Відповідно до вищевказаного Порядку скарга на рішення територіальних органів Пенсійного фонду подається відповідно до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні органи Пенсійного фонду) у письмовій формі разом з документами, що підтверджують неправильність рішення. Про подання скарги скаржник зобов'язаний одночасно повідомити територіальний орган Пенсійного фонду, рішення якого оскаржується. При цьому представник відповідача Головного УПФУ в Луганській області звернув увагу суду, що позивачем ОСОБА_3, не було здійснено дії передбачені Порядком що обов'язкового повідомлення територіального органу Пенсійного фонду про подання такої скарги.

Також представник відповідача Головного УПФУ в Луганській області наполягав на тому, що скарга ОСОБА_3 до управління не надходила, про що також зазначено в поясненнях начальника Поштамту-ЦПЗ № 1 Демидкіної А.Ю., наданих листом від 27.10.2011, а саме, що скарга позивача була помилково отримана представником господарського суду Луганської області. Крім того, після повернення листа до пошти з господарського суду Луганські області, конверт знаходився у пошкодженому стані, що автоматично виключає можливість отримання листа представником управління, оскільки відповідно до п. 3.1.3 Інструкції діловодства в Пенсійному фонді України, затвердженої Наказом Пенсійного фонду України від 06.02.2009 № 16 неправильно оформлені, пошкоджені або надіслані не за адресу документи повертаються відправникові або пересилаються адресатові. На підставі вищевикладеного, головне управління не здійснило жодного протиправного діяння щодо не отримання листа та вина представників головного управлінні відсутня.

Заслухавши пояснення представника відповідача Головного УПФУ в Луганській області, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходить з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3, і.н. НОМЕР_1, 30 березня 2011 року надав до органу Пенсійного фонду звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік, в якому зазначив суму нарахованого страхового внеску в розмірі 84 грн., та фактично сплаченого страхового внеску 84 грн. (а.с. 116).

03 червня 2011 року за №Ф-3069 УПФУ в м. Лисичанську було винесено вимогу ОСОБА_3 про сплату заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 1750,80 грн. (а.с.9).

17 червня 2011 року позивач ОСОБА_3 звернувся до УПФУ в м. Лисичанську з заявою про узгодження вимоги про сплату боргу №Ф-3069 від 03.06.2011 (а.с.11-14).

20 червня 2011 року УПФУ в м. Лисичанську за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 про узгодження вимоги про сплату боргу від 03.06.2011 №Ф-3069 на суму 1750 грн. 80 коп., було відмовлено в задоволенні поданої заяви (а.с.18-21).

07 липня 2011 року позивач ОСОБА_3 подав скаргу на оскаржувану вимогу до Головного УПФУ в Луганській області. Згідно штампу одержання рекомендованого поштового відправлення, конверт було отримано Господарським судом Луганської області, і.к. 02844564 (а.с.22).

Спірне питання полягає в тому, що на думку позивача ОСОБА_3 відповідач Головне УПФУ в Луганській області порушив встановлений законодавством строк для надання відповіді на скаргу про скасування оскаржуваної вимоги про сплату боргу.

Відповідно до 2.3 Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгодженні ними вимог про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України №22-7 від 08.10.2010 (далі Порядок №22-7), заява про узгодження вимоги розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів, наступних за днем отримання заяви.

Згідно свідоцтва про Державну реєстрацію юридичної особи Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, відповідач має індентифікаційний код 21782461 (а.с.56), що не співпадає з ідентифікаційним номером, зазначеним на відбитку штампу на повідомленні про вручення поштової кореспонденції.

Крім того, факт не надходження до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області скарги позивача ОСОБА_3 підтверджується витягом з журналу реєстрації вхідної кореспонденції (а.с.89-94, 95-99).

Таким чином, оскільки відповідач Головне УПФУ в Луганській області не отримувало скаргу ОСОБА_3, вимога позивача в частині визнання дій Головного УПФУ в Луганській області протиправними щодо порушення строків розгляду скарги необгрунтовані.

Щодо інших позовних вимог ОСОБА_3 суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058), цей Закон регулює відносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з п.3 ст. 11 Закону №1058 загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Зазначені особи є страхувальниками та платниками страхових внесків до Пенсійного фонду (п. 5 ст. 14, ч. 1 ст. 15 Закону №1058).

Згідно ч. 6 ст. 18 Закону законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Відповідно до пп. 4 п. 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу - оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Відповідно до п. З ст. 11, п. 5 ст. 14, ч. 6 ст. 20 Закону фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для зазначених платників є квартал.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами "Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (ч.ч. 2 і 3 ст. 106 Закону).

Згідно з п. 8.2. Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів) та пені. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідно до ст. 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" встановлено розмір мінімальної плати на 2010 рік у місячному розмірі: з 1 січня - 869 грн., з 1 квітня - 884 грн., з 1 липня - 888 грн., з 1 жовтня - 907 грн., з 1 грудня - 922 грн. Таким чином, мінімальний розмір страхового внеску у 2010 році у місячному розмірі становить: з 1 січня -288,51 грн. (869 грн. х 33,2%), з 1 квітня - 293,49 грн. (884 грн. х 33,2%), з 1 липня 294,82 грн. (888 грн. х 33,2% з 1 жовтня - 301,12 грн. (907 грн. х 33,2% з 1 грудня 306,10 грн. (922 грн. х 33.2%).

Позивач ОСОБА_3 в 2010 році перебував на спрощеній системі оподаткування (фіксований податок).

Згідно з приписами ст. 1 Закону мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Статтею 4 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» встановлено ставку збору у розмірі 33,2 %. Враховуюче наведене, відповідно до вимог пп.4 п.8 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону, позивачу ОСОБА_3 необхідно здійснити доплату до мінімального страхового внеску за ІІІ ІV квартал 2010 року в розмірі 1750,80 грн.

За таких обставин, вимога УПФУ в м. Лисичанську від 03.06.2011 №Ф-3069 щодо стягнення недоїмки зі страхових внесків, виданої на імя ОСОБА_3, є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню. Доводи, наведені в адміністративному позові, не спростовують підстав правомірності направлення вимоги про сплату боргу.

Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 10, 11, 17, 18, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

< Текст >

У задоволені адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, Головного Управління пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, визнання нечинним та скасування вимоги №Ф-3069 від 03.06.2011р. відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 26 січня 2012 року.

< Текст >

Суддя О.В. Ірметова