Постанова № 21492995, 17.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 січня 2012 року Справа № 2а-10310/11/1270 < Текст >

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:Захарової О.В.

при секретарі судового засідання:Білоконі Д.І.

за участю:

представника позивача:ОСОБА_1 (довіреність №30/9/10 від 16.12.2011),

представника відповідача:ОСОБА_2 (довіреність №05-52 від 05.01.2012)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ :

31 жовтня 2011 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу в загальному розмірі 16321,71 грн.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, зазначив, що станом на 15.12.2011 сума податкового боргу Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» за період з 26.02.2011 по 15.12.2011 становить 16321,71 грн., з яких:

- податковий борг з екологічного податку у розмірі 15742,12 грн.,в тому числі за основним платежем 15458,99 грн. та сума пені 283,13 грн.;

- сума податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища (пеня) у розмірі 579,59 грн.

Сума податкового боргу з екологічного податку за основним платежем у розмірі 15458,99 грн. підтверджується:

-податковою декларацією №20459 від 22.07.2011 (залишилась непогашеною сума 221,30 грн.);

-податковою декларацією №26607 від 01.11.2011 (залишилась непогашеною сума 15237,69 грн.);

Сума пені, нарахована на суму податкового боргу з екологічного податку у розмірі 283,13 грн. та сума пені, нарахована на суму податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 579,59 грн. підтверджується довідками від 19.12.2011 №1712/10/19-012 та №1710/19-012.

У звязку з чим, представник позивача просив задовольнити уточнені позовні вимоги та стягнути з Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу в загальному розмірі 16321,71 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні проти уточнених позовних вимог заперечував з наступних підстав.

Державне підприємство «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація» створене у 2010 році на підставі наказу Міністерства вугільної промисловості України №99 від 02.04.2010 шляхом виділення структурного підрозділу з Державного підприємства «Укрвуглеторфреструктуризація». Підприємство є правонаступником Державного підприємства «Укрвуглеторфреструктуризація» у рамках розподільчого балансу.

Відповідачем були подані до Антрацитівської обєднаної державної податкової Луганської області податкові декларації з екологічного податку, у яких самостійно визначено суму екологічного податку, яка підлягає сплаті до бюджету У платіжних дорученнях вказано призначення платежу: «перерахування податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарним джерелом забруднювання та сплата екологічного податку». Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.1999 №679-ХІУ «Про Національний банк України», Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків на підставі платіжних вимог. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків. Даний висновок викладений у роз'ясненні Вищого адміністративного суду від 17.03.2009 № 358/13/13-09.

Стосовно сплати збору з екологічного податку за 1 квартал 2011 року, який сплачений не на той рахунок, відповідач зазначив, що підприємство зверталось до позивача з листом №11-1152 від 19.05.2011 з проханням зарахувати платіж у рахунок екологічного податку за 1 квартал 2011 року Даний лист залишений без відповіді, тобто без розгляду.

Представником відповідача зазначено, що позивач уже звертався до суду із заявою №1492/9/10-016 від 28.02.2011 з позовними вимогами про стягнення боргу за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 24160,07 грн. (основний платіж 16922,85 грн., штрафна санкція 6533,17 грн., пеня 704,05 грн.).

Луганський окружний адміністративний суд 21 квітня 2011 року по справі 2а-1958/11/1270 ухвалою залишив позовні вимоги Антрацитівської ОДПІ без задоволення шляхом закриття провадження у справі.

Ухвалою від 19.12.2011 по справі 2а-1958/11/1270 Донецький апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу Позивача, ухвалу Луганського окружного адміністративного суду 21 квітня 2011 року по справі 2а-№1958/11/1270 без змін у силі.

Всупереч ст. 66.1.5. Податкового кодексу, Антрацитівська ОДПІ не внесла зміни до облікових даних платників податків, та примусово стягнула «борг» за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 24160,07 грн.(основний платіж 16922,85 грн., штрафна санкція 6533,17 грн., пеня 704,05 грн.) з періодичних платежів відповідача з екологічного податку.

Відповідач зазначає, що на спірні правовідносини розповсюджуються положення Господарського кодексу України. Зазначає, що згідно ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше, як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. З липня 2010 року до звернення до суду з позовною заявою 31.10.2011 (більше року) позивач не звертався з даними позовними вимогами.

У звязку з чим, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України , суд прийшов до наступного.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України).

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Відповідач Державне підприємство «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», і.к. 32449971, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зареєстроване виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області 10.03.2004 (а.с. 5).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Спірні правовідносини виникли після набрання чинності Податковим кодексом України, тому застосуванню підлягають норми Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обовязковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із п.п.16.1.3-16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно з підпунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; 54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; 54.3.4. рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; 54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; 54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

П.57.3 ст.57 ПКУ передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 240.1 ст.240 ПКУ платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

- 240.1.1. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- 240.1.2. скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

- 240.1.3. розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;

- 240.1.4. утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

- 240.1.5. тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Відповідно до п.250.1 ст.250 ПКУ базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

П. 250.2. ст. 250 ПКУ передбачено, що платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів( п.п.250.2.1 ПКУ).

Нарахування пені згідно із підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України розпочинається:

- при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

- при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Відповідно до п. 126.1 ст.126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 15.12.2011 за період з 26.02.2011 по 15.12.2011 за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 16321,71 грн. (а.с.60), а саме:

- податковий борг з екологічного податку в сумі 15742,12 грн., з яких: податкові зобовязання 15458,99 грн. (податкова декларація №20459 від 22.07.2011 (а.с. 13-14), несплаченою залишається сума в розмірі 221,30 грн.; податкова декларація №26607 від 01.11.2011 (а.с. 62-63) та пеня у розмірі 283,13 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок пені від 19.12.2011 №1711/10/19-012 та зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с. 84);

- податковий борг зі збору за забруднення навколишнього природного середовища (пеня) в сумі 579,59 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок пені від 19.12.2011 №1709/10/19-012 та зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с. 90-91);

Судом встановлено, що 04.11.2011 платіжним дорученням №2130 (а.с.27) відповідачем самостійно сплачено суму податкового зобов'язання з екологічного податку в розмірі 15237,69 грн., якою було погашено суму пені у розмірі 221,30 грн. та частину податкового боргу за основним платежем, самостійно узгодженого відповідачем податковою декларацією №20459 від 22.07.2011 у розмірі 15016,39 грн.

За податковою декларацією №20459 від 22.07.2011 несплаченим залишається податковий борг в розмірі 221,30 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем перераховувалися відповідні суми із зазначенням призначення платежу «збір за забруднення навколишнього природного середовища» згідно платіжних доручень від 17.09.2010 №397 на суму 14102,82 грн. за вересень 2010 року, від 15.11.2010 №918 на суму 5981,27 грн. за жовтень 2010 року, від 19.11.2010 №32 на суму 5300 грн. за жовтень 2010 року, від 16.02.2011 №82 на суму 8461,48 грн. за січень 2011 року, від 27.04.2011 №392 на суму 15237,69 грн. за квітень 2011 року (а.с.29, 30, 31, 32, 33).

Судом встановлено, що Атрацитівською ОДПІ Луганської області суми сплачених відповідачем коштів зараховані відповідно до призначення платежу.

Листом від 19.05.2011 №11-1152 відповідач звертався до Атрацитівської ОДПІ Луганської області з проханням зарахувати суму 15237,69 грн. в рахунок сплати екологічного податку за забруднення НПС на р/р 33114362700010, код платежу 19010100, яка була сплачена відповідачем згідно платіжного доручення №392 від 27.04.2011 на р/р 33113329700010, код платежу 19050200.

Листом від 24.05.2011 №4060/10/19-012 позивачем була надана відповідь на лист відповідача щодо зарахування коштів у сумі 15237,69 грн., зазначивши, що перерахування екологічного податку з р/р 33113329700010 на р/р 33114362700010 у сумі 15237,69 грн. не виконано з причини недоїмки на 8637,60 грн. станом на 01.05.2011 (ст. 43.2 Податкового кодексу України) (а.с.103).

Відповідач доводить, що у підприємства взагалі відсутній податковий борг, оскільки суми визначені підприємством у податкових деклараціях сплачувалися своєчасно та у повному обсязі.

Такі доводи відповідача спростовуються наданими Антрацитівською ОДПІ наступними доказами.

Судом встановлено, що ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» є правонаступником ДП «Укрвуглеторфрестутруктуризація» та згідно розподільно-передавального балансу на 01.06.2010 відповідач прийняв усю кредиторську та дебіторську заборгованість ДП «Укрвуглеторфрестутруктуризація» , поточні та довгострокові зобов'язання, у тому числі податкові зобовязання (а.с. 45-48). Зазначені обставини визнаються сторонами.

Листом від 23.09.2010 №06-705 відповідач просив провести злиття особових рахунків по забруднення природного середовища ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» та ДП «Укрвуглеторфрестутруктуризація» в сумі 28841,64 грн. та пені за несвоєчасну сплату 571,49 грн. (а.с. 85).

Згідно даних облікової картки ДП «Укрвуглеторфрестутруктуризація» станом на 23.09.2010 за підприємством обліковувалася недоїмка в сумі 28841,64 грн.(а.с. 104-105).

З облікової картки ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» станом на 23.09.2010 вбачається, що до проведення злиття з ДП «Укрвуглеторфрестутруктуризація» за підприємством значилася переплата у сумі 14102,82 грн., за наслідками проведення злиття особових рахунків зазначених підприємств сума недоїмки становить 14738,82 грн. (а.с. 107-108).

Отже, у звязку із правонаступництвом, за відповідачем за наслідками злиття особових рахунків сума податкового боргу станом на 23.09.2010 складала 14738,82 грн.

Наявність податкового боргу у відповідача на протязі 2011 року також підтверджується даними облікової картки станом на 16.12.2011 (а.с.78-83).

Відповідно до п. 43.2 ст.43 ПКУ у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково або надміру сплаченої суми грошового зобовязання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку у банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Пунктом 87.9 ст.87 ПКУ визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобовязані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків в рахунок погашення податкового боргу згідно із черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

З цих підстав, у звязку із наявністю у відповідача на момент звернення із заявою про перерахування помилково сплачених коштів податкового боргу, доводи відповідача щодо обовязку податкового органу здійснити зарахування помилково сплачених коштів у сумі 15237,69 грн. згідно заяви від 19.05.2011 №11-1152 в рахунок сплати екологічного податку за забруднення НПС на р/р 33114362700010, код платежу 19010100, яка була сплачена відповідачем згідно платіжного доручення №392 від 27.04.2011 на р/р 33113329700010, код платежу 19050200, є необґрунтованими.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-III (зі змінами та доповненнями), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

15 травня 2008 року позивачем на адресу відповідача поштою направлена перша податкова вимога від 13.05.2008 №1/133, яка отримана відповідачем 19 травня 2008 року, що підтверджується підписом у повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 15).

01 липня 2008 року уповноваженою особою відповідача отримано другу податкову вимогу №2/160 від 23.06.2008, що підтверджується підписом у повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 18).

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України Державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податку шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно існує податковий борг на загальну суму 16321,71 грн., про який він повідомлений, який є узгодженим та на час розгляду не сплачений.

Твердження відповідача про розгляд позовних вимог позивача та такої ж самої справи та наявністю судового рішення, що набрало законної сили, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Як вбачається з ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року у адміністративній справі 2а-1958/11/1270 про закриття провадження у справі та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.12.2011 у цій же справі, предметом розгляду у наведеній справі було стягнення податкового боргу з відповідача за період з 26.05.2008 по 26.02.2010 у сумі 583503, 55 грн. (а.с. 96-97).

Доводи відповідача про застосування до спірних правовідносин положень ст.250 Господарського кодексу України є необґрунтованими, оскільки відносини, що виникають у сфері справляння податків та зборів, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються виключно Податковим кодексом України.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

При прийнятті рішення суд керується нормами матеріального права, які діяли на момент виникнення правовідносин та розгляду справи по суті.

З урахуванням вимог п. 6 ст. 71 КАС України, суд розглянув справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 16321,71 грн., задовольнити повністю.

Стягнути кошти Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (і.к. 32449971) на суму податкового боргу у розмірі 16321,71 грн. (шістнадцять тисяч триста двадцять одна гривня 71 копійка) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 20 січня 2012 року.

<Текст >

СуддяО.В. Захарова