Постанова № 21492988, 27.01.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2012 року Справа № 1170/2а-1242/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючоїсудді Нагібіної Г.П.

при секретарі Дигас В.М..

за участю:

представників позивача Александрова С.В., Царенка О.В.

представника відповідача Бобуха С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Кіровоградський обласний радіотелевізійний передавальний центр»до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування рішень, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ДП «Кіровоградський обласний радіотелевізійний передавальний центр»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень Кіровоградської ОДПІ від 22.03.2011 р. № 0000202360, № 0000212360.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Кіровоградською ОДПІ під час проведення планової перевірки не в повному обсязі досліджено всі первинні бухгалтерські документи, що потягло за собою неправомірні висновки про заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств. Такі висновки ДП «Кіровоградський обласний радіотелевізійний передавальний центр»вважає протиправними, оскільки перевіряючими не врахований стан розрахунків підприємством з Національною телекомпанією України за послуги повязані з виконання державного замовлення та надходження бюджетних коштів в рахунок наданих телекомунікаційних послуг.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги позовної заяви, просили суд задовольнити їх повністю з підстав зазначених в позові. Крім того, представник позивача, повідомив суду, що він особисто надав всі первинні бухгалтерські та податкові документи посадовим особам податкового органу під час перевірки, але останні їх не врахували під час складання акту перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, зазначаючи, що під час перевірки перевіряючим не були надані всі необхідні документи щодо бухгалтерського та податкового обліку, а тому проведено перевірку на підставі наданих документів. Крім того, представник відповідача (перевіряючий ревізор) в судовому засідання зазначав, що під час перевірки рахунку 36 перевірявся журнал ордер та відомість, але в даних бухгалтерських документах облік вівся без розмежування контрагентів, тобто вівся однією цифрою без зазначення субрахунків, а тому під час перевірки неможливо було відмежувати загальних замовників послуг від замовників послуг, які фінансуються з Державного бюджету України (Національна радіокампанія та Національна телевізійна компанія).

На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 27.01.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 01.02.2012 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ДП «Кіровоградський обласний радіотелевізійний передавальний центр»(далі позивач) згідно Статуту є Державним підприємством Кіровоградського обласного радіотелевізійного передавального центру, яке створене з метою забезпечення народного господарства на населення України засобами радіомовлення, радіозвязку та телебачення (а.с.63-75 т.1). Згідно копії статуту державного підприємства «Кіровоградський обласний радіотелевізійний передавальний центр»у редакції 1995р. та змін, зареєстрованих державним реєстратором від 23.02.2007 (т.с.1 а.с.63-75), підприємство входить до складу державного господарського об'єднання Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, засноване на державній власності і відноситься до сфери управляння Міністерства транспорту та зв'язку України відповідно до Розпорядження Кабінету міністрів України від 28.09.2004 №684-р «Про затвердження переліку підприємств, установ та організацій, що передаються до сфери управляння Мінтрансзв'язку».

Згідно довідки АА №017014 з ЄДР позивач має такі види діяльності: 64.20.0 діяльність звязку та 92.20.0 діяльність у сфері радіомовлення та телебачення (а.с.62 т.1).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно статті 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Кіровоградська ОДПІ (далі відповідач) в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України, є субєктом владних повноважень, рішення якого оскаржене.

Посадовими особами податкового органу на підставі наказу Кіровоградської ОДПІ від 17.01.2011 р. № 47 та направлення від 27.01.2011 р. №131, виданого Кіровоградською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ДП "Кіровоградський ОРТПЦ" код за ЄДРПОУ 20650935 з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р., за результатами якої складено акт № 9/23-6/23678041 від 02.03.2011 р. (а.с.7-33 т.1), висновком якого є порушення, на думку відповідача:

- п.4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено заниження валового доходу у сумі 138086 грн., внаслідок чого занижено податок на п прибуток у сумі 34522 грн., у тому числі за 4 квартал 2007 р. в сумі 17730 грн., за 4 квартал 2008 р. в сумі 158 грн., за 4 квартал 2009 р. в сумі 83 грн., за 1 квартал 2010 р. в сумі 17370 грн., за 2 квартал 2010 р. у сумі 6427 грн., за 3 квартала 2010 р. у сумі 22978 грн.;

- п.3.1 ст. 3, п.п.4.1 ст. 4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», занижено податкове зобовязання за перевіряє мий період у сумі 38927 грн., в тому числі заниження всього у сумі 178825 грн. в т.ч.: за жовтень 2007 р. 1 681 грн., за листопад 2007 р. 21 931 грн.;за серпень 2008 р. - 14727 грн.;за вересень 2008 р. 12841 грн.;за жовтень 2008 р. 10374 грн.;за травень 2009 р. 137 грн.;за листопад 2009 р. 16858 грн.;за грудень 2009 р. 16442 грн.;за березень 2010 р. 14154 грн.;за квітень 2010 р. 5049 грн.;за травень 2010 р. 15943 грн.; за червень 2010 р. 11010 грн.;за липень 2010 р. 37678 грн.; завищення всього у сумі 139 898 грн., в т.ч.: за грудень 2007 р. 9 663 грн.; за січень 2008 р. - 48 грн.;за лютий 2008 р. 75 грн.; за квітень 2008 р. 52 грн.;за травень 2008 р. 79 грн.; за червень 2008 р. 53 грн.; за липень 2008 р. 54 грн.; за листопад 2008 р. 12 820 грн.;за грудень 2008 р. 23 870 грн.; за січень 2009 р. 58 грн.; за лютий 2009 р. 59 грн.; за березень 2009 р. 1 583 грн.; за квітень 2009 р. 60 грн.; за червень 2009 р. 61 грн.; за жовтень 2009 р. 44 грн.;за січень 2010 р. 29 грн.; за лютий 2010 р. 5 772 грн.; за серпень 2010 р. 72 313 грн.;за вересень 2010 р. 13 205 грн.

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення від 22 березня 2011 р.:

№ 0000212360 від 22.03.2011 р., яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 34522 грн. за основним зобовязанням та 8631 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 43153 грн.(а.с.34 т.1)

- № 0000202360, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 38927 грн. за основним платежем та 9732 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 48659 грн. (а.с.35 т.1).

Правомірність та обґрунтованість рішення відповідача про донарахування податкових зобовязань та визначення штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Стосовно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0000212360 від 22.03.2011 р., яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток, суд зазначає наступне.

Зі змісту розділу 3.1 «податок на прибуток»акту перевірки № 9/23-6/23678041 від 02.03.2011 р. суд вбачає, що посадові особи податкового органу дійшли висновку про те, що позивачем за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р. встановлено заниження валового доходу у сумі 138086 грн., у т.ч. за 4 квартал 2007 р. 70921 грн., за 4 квартал 2008 р. 630 грн., за 4 квартал 2009 р. 333 грн., за 1 квартал 2010 р. 69478 грн., за 2 квартал 2010 р. 43772,5 грн., за 3 квартал 2010 р. 662002 грн.

Такі висновки посадовими особами податкового органу зроблені з огляду на те, що під час перевірки встановлено, що позивачем не ведеться податковий облік валових доходів, а податкова декларація з прибутку складається на підставі бухгалтерського обліку, тобто бухгалтерських рахунків 36 «розрахунки з покупцями»та 70 «доходи отримані». Обсяги реалізації відображені у рядку 01.1 декларації з прибутку підприємства відповідних податкових періодів не відповідають обсягам реалізації послуг що відображені по рах.36 «розрахунки з покупцями».

Як зазначав представник відповідача (перевіряючий ревізор) в судовому засіданні, що порушення позивача полягало в тому, що він вів бухгалтерський облік по 36 рахунку без розмежування по субрахунками, в звязку з чим не було можливості розмежувати замовлення послуг, які оподатковуються за загальним правилом і замовлень, які оподатковуються за спеціальним правилом, тобто, формування валового доходу по яких відбувається не по першій події, а по фактичному надходженню грошових коштів на рахунок позивача.

Висновки посадових осіб, які викладені в акті перевірки № 9/23-6/23678041 від 02.03.2011 р. суд оцінює критично, так як вони мають ознаки неповного дослідження усіх первинних бухгалтерських операцій та їх документального супроводження.

ДП Кіровоградський ОРПЦ (Виконавець) та Національна телекомпанія України (Замовник) уклали державний контракт № 182-42 від 26.03.2007 р. пунктом 1 якого визначено, що Виконавець за допомогою технічних засобів надає Замовнику телекомунікаційні послуги з виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державний потреб в межах плану асигнувань із загального фонду Державного бюджету України на 2007 рік за програмою 1701150 «Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб»(а.с.54-57 т.2). В п.3.1 даного контракту зазначено, що джерелом фінансування державного замовлення є кошти загального фонду Державного бюджету України на 2007 рік.

Аналогічний за своїм змістом між сторонами укладено договір № 5/08/234-40 від 03.04.2008 р. (а.с.58-61 т.2).

Згідно підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (який був чинним на час виникнення правовідносин), валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно підпункту 11.3.5 пункту 13.5 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (який був чинним на час виникнення правовідносин), датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Тобто, податковий орган дійшов помилкового висновку про заниження позивачем валового доходу за відповідні податкові періоди в звязку із збільшенням валового доходу за надані позивачем послуги телерадіозвязку, замовники яких фінансуються з Державного бюджету України. Оскільки фактично оплати за послуги, у податкових періодах в яких були надані такі послуги, позивач не отримував.

Відповідно до ухвали суду від 31.05.2011 р. по даній справі призначена судово-економічна експертиза (а.с.43-44 а.с.2).

На виконання ухвали суду старшим судовим експертом Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз проведено судово-економічну експертизу за результатами якої складено Висновок № 2680,2681/23 судово-економічної експертизи по адміністративній справі № 1170/2а-1242/11 від 30.12.2011 р. (а.с.59-82 т.2). Висновкомекспертногодослідженнявстановлено,що з представлених для дослідження документів бухгалтерського та податкового обліку, зазначені в акті перевірки від 02.03.2011р. №9/23-6/23678-41 «Про результати планової виїзної перевірки Державного підприємства «Кіровоградський обласний радіотелевізійний передавальний центр»код за ЄДРПОУ 20650935 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р.», висновки про заниження суми податку на прибуток на загальну суму 34522грн. не підтверджуються, так як при визначенні валових доходів не враховано норми пп.11.3.5. п.11.3 ст.11 Закону про прибуток по послугах, оплата яких здійснювалась за рахунок державного бюджету.

Крім того в мотивувальній частині Висновку, судовий експерт зазначає, що за перевіряємий період у позивача за даними обліку валового доходу, бухгалтерського обліку по розрахункам з замовниками, даними виписок по розрахунковим рахункам, зведеними даними по контракту та договору, без дослідження документального підтвердження валових витрат підприємства, документально підтверджується завищення податкових зобов'язань з податку на прибуток за період з 4кв. 2007р. по 30.09.2010р. на суму 130384грн. (в т.ч. за 4кв. 2007р. на 12831грн., за 2008р. на 1869грн., за 2009р. на 90281грн., три квартали 2010р. на 25403грн.).

Відповідно до частини 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи зазначене, суд приймає як належний та допустимий доказ Висновок № 2680,2681/23 судово-економічної експертизи по адміністративній справі № 1170/2а-1242/11.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стосовно податкового періоду 4 квартал 2007 р. і висновків відповідача про заниження валового доходу за цей період в сумі 70921 грн., що потягло за собою нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 17730 грн. (70921 грн. х 25%), суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до абзацу б) підпункту 4.1.4 п.4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (який був чинним на час виникнення правовідносин), податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (який був чинним на час виникнення правовідносин) визначено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Позивач подав до податкового органу декларацію за 4-й квартал 2008 р. з податку на прибуток, яка зареєстрована податковим органом згідно штампу податкового органу 05.02.2008 р. (а.с.76-79 т.1), тому строк протягом якого податковий орган мав право нарахувати податкове зобовязання з податку на прибуток за 4-й квартал 2007 р. закінчився 09.02.2008 р. А відтак, суд дійшов висновку, що податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 17730 грн. нараховане позивачу поза межами 1095 строку, що є самостійною підставою для скасування податкового повідомлення рішення в частині нарахування основного зобовязання в сумі 17730 грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 4432,50 грн. (17730 грн. х 25%).

В судовому засіданні позивачем доведено неправомірність висновків податкового органу стосовно заниження валового доходу, що потягло за собою заниження податку на прибуток підприємств, а тому податкове повідомлення - рішення № 0000212360 від 22.03.2011 р., яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 34522 грн. за основним зобовязанням та 8631 грн. штрафних (фінансових) санкцій підлягає скасуванню.

Стосовно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0000202360 від 22.03.2011 р., яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Зі змісту розділу 3.1 «податок на додану вартість»акту перевірки № 9/23-6/23678041 від 02.03.2011 р. суд вбачає, що посадові особи податкового органу дійшли висновку про те, що позивачем за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р. встановлено заниження податкових зобовязань у сумі 38927 грн., в тому числі заниження в сумі 178825 грн. та завищення в сумі 139898 грн. (178825 грн. 139898 грн.).

Такі висновки посадовими особами податкового органу зроблені з огляду на те, що перевіркою встановлені порушення норм пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 закону про ПДВ щодо визначення дати виникнення податкового зобов'язання з поставки товарів, робіт (послуг). Порушень по формуванню податкового кредиту з ПДВ не встановлено. Перевірка податкових зобов'язань з реалізації послуг проводились по даних субрахунків 3611, 3612.

Крім того, в акті зазначено (а.с.22 т.1), що платником застосовувався касовий метод згідно п.п.7.3.5 п.7.3 ст.7 Закону про ПДВ по оплаті послуг за рахунок бюджетних коштів наданих послуг, але підприємством не надало для перевірки облікових регістрів по таких операціях.

Тобто, висновки про порушення є ті ж самі в звязку з чим нараховане податкове зобовязання з податку на прибуток і неправомірність яких описана судом вище.

Відповідно до пункту 7.3.5 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 р. N 168/97-ВР, датою виникнення податкових зобов'язань у разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Висновком№ 2680,2681/23 від 30.12.2011 р. експертногодослідженнявстановлено, що документами бухгалтерського та податкового обліку не підтверджується, зазначені в акті перевірки від 02.03.2011р. №9/23-6/23678-41 «Про результати планової виїзної перевірки Державного підприємства «Кіровоградський обласний радіотелевізійний передавальний центр»код за ЄДРПОУ 20650935 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р.», висновки про заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 38927грн.

Крім того в даному висновку експертом зазначено, що виписками банку у співставленні з даним бухгалтерського обліку по рах.3612, даними податкового обліку, документально підтверджується завищення податкових зобов'язань по ПДВ за період з 01.10.2007 по 30.09.2010 всього на суму податку 30322грн. (докладно див. дослідницьку частину по другому питанню).

Крім того, стосовно податкових періодів жовтень, листопад, грудень 2007 р., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до розрахунків відповідача нарахованого податкового зобовязання з податку на додану вартість (а.с.21 т.2) сума основного платежу нарахованого відповідачем за жовтень 2007 р. 1681 грн., за листопад 2007 р. 21931 грн., за грудень 2007 р. 9663 грн. складає 13949 грн., що потягло за собою нарахування штрафної (фінансової) санкції в сумі 3487,25 грн. (13949 грн. х 25%). Нараховані відповідачем суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за період з жовтня 2007 р. по грудень 2007 р. суд вважає незаконним з огляду на таке.

Відповідно до абзацу а) підпункту 4.1.4 п.4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (який був чинним на час виникнення правовідносин), податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;.

Підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (який був чинним на час виникнення правовідносин) визначено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Позивач подав до податкового органу декларацію за жовтень 2007 р. з податку на додану вартість, яка зареєстрована податковим органом згідно штампу 20.11.2007 р. (а.с.116-117 т.1), за листопад 2007 р. 20.12.2007 р. (а.с.118-119 а.с.1), за грудень 2007 р. 21.01.2008 р. (а.с.120-121 т.1). А відтак, суд дійшов висновку, що податкове зобовязання з податку на додану вартість за жовтень 2007 р. грудень 2007 р. в сумі 13949 грн. нараховане позивачу поза межами 1095 строку, що є самостійною підставою для скасування податкового повідомлення рішення в цій частині.

В судовому засіданні позивачем доведено неправомірність висновків податкового органу стосовно заниження податкового зобовязання, а тому податкове повідомлення - рішення № 0000202360 від 22.03.2011 р., яким визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 38927 грн. за основним платежем та 9732 грн. штрафних (фінансових) санкцій підлягає скасуванню.

Посилання відповідача, що порушення позивачем Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. № 168/704 призвело до порушення вимог Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР та пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, на думку суду, є безпідставним.

Відповідальність за порушення правил бухгалтерського обліку, на які посилається відповідач, передбачена ст.164-2 Кодекс України про адміністративні правопорушення і не тягне за собою донарахування податкових зобовязань.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності субєкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що Кіровоградською ОДПІ безпідставно нараховане позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість та податку на прибуток, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач при звернення до суду сплатив державне мито в сумі 3,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №240 від 31.03.2011 р. (а.с.2), яка підлягає поверненню з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 158, 163-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Кіровоградський обласний радіотелевізійний передавальний центр»до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування рішень задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення рішення Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції № 0000202360 від 22.03.2011 р., яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 38927 грн. за основним платежем та 9732 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 48659 грн.

Визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення рішення Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції № 0000212360 від 22.03.2011 р., яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 34522 грн. за основним зобовязанням та 8631 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 43153 грн.

Присудити Державному підприємству «Кіровоградський обласний радіотелевізійний передавальний центр»судовий збір в розмірі 3,40 грн., зобовязавши Державне казначейство України в Кіровоградській області стягнути 3,40 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду виготовлений 30.01.2012 р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна