Постанова № 21492905, 06.12.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

06 грудня 2011 року Справа № 1170/2а-2606/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді МогиланС.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 12-25 год. адміністративну справу

за позовом: Підприємства «Центуріон 2000»Кіровоградського обласного відділу міжнародної асоціації ветеранів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю

до відповідача: Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю:

секретаря судового засідання Канюки І.І.,

представників:

позивача не зявився,

відповідача не зявився,

Підприємство «Центуріон 2000»Кіровоградського обласного відділу міжнародної асоціації ветеранів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю звернулося з позовом до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000362330 від 18.04.2011 р., яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 554620,00грн., з яких 443696,00 за основним платежем та 110924,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ПП«Тарон-Кір», ПП «Україна-Спецагро»та ПП «Століття плюс Кіровоград», а придбаний товар оприбуткований в бухгалтерському обліку позивача та використаний у межах господарської діяльності. Позивач вважає, що відповідач дійшов безпідставного висновку про завищення ним податкового кредиту на тій підставі, що відносно керівництва ПП«Тарон-Кір», ПП «Україна-Спецагро»та ПП «Століття плюс Кіровоград»порушено кримінальну справу, за відсутності відповідного вироку суду.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву у відповідності до якого позовні вимоги ним не визнаються у повному обсязі, оскільки контрагенти позивача ПП «Тарон-Кір», ПП «Століття Плюс Кіровоград»та ПП «Україна-Спецагро»зареєстровані за грошову винагороду на підставних осіб, які ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності не мали, а сама діяльність цих підприємств, на думку податкового органу, була направлена на конвертацію грошових коштів з безготівкової форми в готівкову шляхом здійснення безтоварних операцій, формування штучного податкового кредиту з ПДВ та валових витрат за допомогою виписки первинних бухгалтерських документів, які використовувалися в бухгалтерському та податковому обліку.

Представник позивача в судове засідання не зявився, до суду подано клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.39, Т.2).

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про вручення судової повістки (а.с.234, Т.1).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 25.03.2011 р. по 31.03.2011 р. посадовою особою Кіровоградської ОДПІ проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Приватного підприємства «Центуріон 2000»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Тарон-Кір», ПП «Україна-Спецагро»та ПП «Століття плюс»за період з 01.06.2008 р. по 01.09.2009 р., за наслідками якої складено акт №27/23-30/31204056 від 31.03.2011р., висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача, п.п.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 443696,00 грн., у тому числі:

- за червень 2008 року 33333,34 грн.;

- за липень 2008 року 46666,60 грн.;

- за вересень 2008 року 46666,60 грн.;

- за жовтень 2008 року 60000,00 грн.;

- за листопад 2008 року 51562,51 грн.;

- за грудень 2008 року 50000,00 грн.;

- за січень 2009 року 35000,00 грн.;

- за лютий 2009 року 45466,67 грн.;

- за березень 2009 року 45000,00 грн.;

- за квітень 2009 року 30000,00 грн. (а.с.11-18, Т.1).

На підставі акту перевірки Кіровоградської ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000362330 від 18.04.2011 р., яким збільшено грошове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 443696,00грн. основного платежу та 110924,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.10, Т.1).

Судом встановлено, що позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість:

- за червень 2008 р. задекларовано податковий кредит в сумі 33700,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 33333,34 грн. за взаємовідносинами з ПП «Тарон-Кір»за податковою накладною №84 від 30.06.2008 р. (а.с.59-61, 238, Т.1);

- за липень 2008 р. задекларовано податковий кредит в розмірі 46666,60 грн., до складу якого включено ПДВ за взаємовідносинами з ПП «Тарон-Кір»за податковою накладною №95 від 31.07.2008р. (а.с.62-64, 239, Т.1);

- за вересень 2008 р. задекларовано податковий кредит в розмірі 47007,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ за взаємовідносинами з ПП «Тарон-Кір»у сумі 46666,67 грн. за податковою накладною №104 від 30.09.2008 р. (а.с.68-70, 240, Т.1);

- за жовтень 2008 р. задекларовано податковий кредит в розмірі 60160,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 60000,00 грн. за взаємовідносинами з ПП «Тарон-Кір»за податковою накладною №125 від 31.10.2008 р. (а.с.71-73, 241, Т.1);

- за листопад 2008 р. задекларовано податковий кредит у сумі 51751,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 51562,51 грн. за взаємовідносинами з ПП «Тарон-Кір»за податковою накладною №130 від 28.11.2008 р. (а.с.74-76, 243, Т.1);

- за грудень 2008 р. задекларовано податковий кредит в розмірі 50191,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 50000,00 грн. за взаємовідносинами з ПП «Тарон-Кір»за податковою накладною №139 від 29.12.2008 р. (а.с.77-79, 244, Т.1);

- за січень 2009 р. задекларовано податковий кредит в розмірі 35092,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 35000,00 грн. за взаємовідносинами з ПП «Тарон-Кір»за податковою накладною №010 від 29.12.2008 р. на суму 175000,22 грн., в тому числі ПДВ у сумі 29166,70 грн. (а.с.80-84, 245, Т.1);

- за лютий 2009 р. задекларовано податковий кредит в розмірі 45675,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 45466,67 грн. за взаємовідносинами з ПП «Тарон-Кір»та ПП «Україна-Спецагро»за податковими накладними:

- №24 від 28.02.2009 р., виданою ПП «Тарон-Кір»на суму 160000,00 грн. в тому числі ПДВ у сумі 26666,67 грн.;

- №11 від 28.02.2009 р. виданою ПП «Україна-Спецагро»на суму 112800,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 18800,00 грн. (а.с.85-87, 182, 223, Т.1);

- за березень 2009 р. задекларовано податковий кредит в розмірі 45210,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 45000,00 грн. за взаємовідносинами з ПП «Тарон-Кір»та ПП «Україна-Спецагро»за податковими накладним:

- №038 від 31.03.2009 р., виданою ПП «Тарон-Кір»на суму 180000,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 30000,00 грн.;

- №23 від 31.03.2009 р., виданою ПП «Україна-Спецагро»на суму 90000,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 15000,00 грн. (а.с.88-90, 215, 246 Т.1);

- за квітень 2009 р. задекларовано податковий кредит в розмірі 44208,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 30000,00 грн. за взаємовідносинами з ПП «Століття плюс Кіровоград»за податковою накладною №77 від 30.047.2009 р. (а.с.91-93, 220 Т.1).

В судовому засіданні встановлено, що у січні 2009 р. позивачем віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 35000,00 грн. по взаємовідносинах з ПП «Тарон-Кір», в той час як первинними документами, наданими позивачем та витребуваними із матеріалів кримінальної справи, а саме податковою накладною, підтверджено лише 29166,70 грн. (а.с.245, Т.1), доказів в обґрунтування правомірності віднесення до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 5833,30 грн. позивачем не надано, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000362330 від 18 квітня 2011 р. в частині 5833,30грн. основного платежу задоволенню не підлягають.

До 6 серпня 2011 року, тобто до набрання чинності Законом України від 7 липня 2011 року № 3609-VI “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України” (надалі Закон 3609-VI), Податковий кодекс України не містив положень, які б регулювали порядок застосування штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України, до правопорушень, вчинених до 1 січня 2011 року.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

З урахуванням вимог статті 58 Конституції України до податкових порушень, вчинених до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлених з 1 січня 2011 року до 6 серпня 2011 року, може застосовуватися найнижчий із тих обсягів відповідальності, що передбачені Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” або Податковим кодексом України.

Законом 2181 було передбачено сплату порушником штрафу в розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за вчинення такого самого порушення передбачено накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобовязання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, Законом 2181 передбачено нарахування штрафу у розмірі 10 відсотків від суми податкового зобовязання, який у подальшому міг бути збільшений до 50 відсотків залежно від кількості місяців затримки податкової декларації. Натомість Податковим кодексом України визначено, що штраф становить 25 відсотків від суми визначеного податкового зобовязання і не підлягає збільшенню залежно від тривалості затримки декларації. Крім того, Податковий кодекс України на відміну від Закону 2181 не передбачає мінімального розміру штрафу.

В даній ситуації виявлення податковим органом порушення відбулося до 6 серпня 2011 року (тобто до набрання чинності пунктом 11 підрозділу 10 розділу ХІХ Податкового кодексу України), то розмір штрафних санкцій за вчинення цього порушення визначається за нормами законодавства, чинного на момент застосування таких санкцій, але не більше ніж було передбачено на момент вчинення протиправного діяння, а тому до позивача може бути застосовано лише штраф у розмірі 10 відсотків від суми податкового зобовязання. Причому цей штраф не підлягає збільшенню ні до 25, ні до 50 відсотків, оскільки чинна з 1 січня 2011 року норма пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України не передбачає збільшення розміру штрафу залежно від терміну затримки податкової декларації.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0000362330 від 18 квітня 2011 р. в частині 583,33 грн. (5833,30грн. х 10%) штрафних (фінансових) санкцій не підлягає скасуванню.

Спірний податковий кредит за період з червня 2008 р. по квітень 2009 р. сформовано в загальній сумі 443696,00грн. у звязку з придбанням позивачем спецодягу у ПП «Тарон-Кір», ПП «Україна-Спецагро»та ПП «Століття плюс Кіровоград».

Відповідач вважає, що вказані накладні виписані за господарськими операціями, які здійснені на підставі нікчемних правочинів з ПП «Тарон-Кір», ПП «Україна-Спецагро»та ПП«Століття плюс Кіровоград», без мети реального настання правових наслідків, так як контрагентами Підприємства «Центуріон 2000»є підприємства, що, на думку відповідача, мають ознаки фіктивності.

В обґрунтування відсутності реального характеру господарських операцій відповідач вказує, що відносно посадових осіб (керівників) ПП «Тарон-Кір», ПП «Україна-Спецагро»та ПП «Століття плюс Кіровоград»порушено кримінальну справу, зокрема, відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 358 КК України, ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212, ч. 1, 3 ст. 358, ч. 1 ст. 222 КК України, ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212, ч. 2. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 222 КК України, ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_9, ОСОБА_10 за ч. 3 ст.28, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 364, ч.2 ст. 209? КК України за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205 КК України.

В силу приписів пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (в редакції чинній на час виникнення у позивача права на податковий кредит), право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.

У відповідності до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Згідно п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З аналізу зазначених норм суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку, що узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.

У відповідності до п.4.2 ст.4 Статуту Підприємства «Центуріон-2000»Кіровоградського Обласного відділу міжнародної асоціації ветеранів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю «Кіровоград-Центр», зареєстрованого державним реєстратором Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради 28.11.2000 р. за №07334-ІВ-1, основними видами діяльності товариства є, зокрема, організація охорони державної, колективної та приватної власності, організація охорони громадян, монтаж, ремонт і профілактичне обслуговування засобів охоронної сигналізації та детективна діяльність (а.с.39-45, Т.1).

Міністерством внутрішніх справ України позивачу видано ліцензію серії АВ №366514 на надання послуг, повязаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, строк дії якої становить з 23.06.2007 р. по 23.06.2012 р. (а.с.27, Т.1).

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що позивачем у ПП «Тарон-Кір», ПП «Україна-Спецагро»та ПП «Століття плюс Кіровоград»придбавався спецодяг, тобто форма, що використовується працівниками при виконання охоронної діяльності.

В обґрунтування одержання зазначеного товару позивачем надано акти обліку майна станом на 31.09.2008 р., на 31.10.2008 р., на 28.11.2008 р., на 29.12.2008 р., на 29.01.2009 р., на 31.03.2009 р., у відповідності до яких на підприємстві обліковується формений одяг (берети, костюми, куртки, ремені та жилети) (а.с.144-147, Т.1). Також позивачем надано акти списання товарно-матеріальних цінностей, що не підлягають зберіганню №2/08 від 27.06.2008 р., №03/08 від 31.09.2008 р., №4/08 від 29.12.2008 р., №1/09 від 31.03.2008 р. відповідно до яких відбувалося списання форменого одягу по мірі його зношення та втрати (а.с.148-149, Т.1).

Окрім того, позивачем до суду надано копію журналу про отримання спецодягу, що засвідчує факт видачі працівникам Підприємства «Центуріон-2000»форменого одягу, оригінал якого досліджено в засіданні (а.с.150-174, Т.1).

В обґрунтування наявності працівників, які безпосередньо виконують функції з охорони обєктів, суду надано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, зі змісту яких вбачається, що на Підприємстві «Центуріон-2000»у ІІІ кварталі 2008 р. працювало 139 працівників, у ІV кварталі 2008 р. 157 працівників, у І кварталі 2009 р. 139 працівників, у ІІ кварталі 2009 р. 132 працівники (а.с.46-57, Т.1).

Як вбачається зі змісту актів планової перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов, складених комісією УМВС України в кіровоградській області, підприємство «Центуріон-2000»здійснює господарську діяльність з надання послуг, повязаних з охороною державної та іншої власності, при цьому підприємством прийнято на роботу охоронників, так станом на 29.05.2007 р. охоронялося 59 обєктів та працювали 91 охоронник, станом на 01.07.2008 р. 59 обєктів та 96 охоронників, станом на 21.12.2009 р. 35 обєктів та 103 охоронника, станом на 24.09.2010 р. 36 обєктів та 97 охоронників (а.с.139-143, Т.1).

З огляду на викладене, суд вважає, що придбаний у ПП «Тарон-Кір», ПП «Україна-Спецагро»та ПП «Століття плюс Кіровоград»товар використовувався позивачем в його господарській діяльності.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідно до протоколу виїмки від 11.07.2009 року первинні документи, в тому числі і первинні документи за взаємовідносинами позивача з ПП «Тарон-Кір», вилучено працівниками УПМ ДПА в Кіровоградській області в звязку з розслідуванням кримінальної справи відносно посадових осіб (керівників) ПП «Тарон-Кір», ПП «Україна-Спецагро»та ПП «Століття плюс Кіровоград»(а.с.19-21).

З огляду на те, що на момент розгляду даної справи кримінальна справа відносно посадових осіб (керівників) ПП «Тарон-Кір», ПП «Україна-Спецагро»та ПП «Століття плюс Кіровоград»передана до суду, Кіровоградським окружним адміністративним судом витребувано копії первинних документів за взаємовідносинами позивача з ПП «Тарон-Кір», ПП «Україна-Спецагро»та ПП «Століття плюс Кіровоград».

Ленінським районним судом м.Кіровограда надано належним чином завірені копії податкових накладних та квитанцій до прибуткового касового ордеру про оплату вартості придбаного спецодягу позивачем у ПП «Тарон-Кір»(а.с.238-250 Т.1, 1-38 Т.2)

Оплата придбаного товару у ПП «Україна-Спецагро»та ПП «Століття плюс Кіровоград» підтверджується наданими позивачем квитанціями до прибуткового касового ордера, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.216-219, 221-222, 224-227, Т.1).

Пунктом 7.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі України «Про податок на додану вартість» передбачено підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку покупця належно оформленої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентами у перевіряємому періоді. При цьому ПП «Тарон-Кір», ПП «Україна-Спецагро»та ПП «Століття плюс Кіровоград»на момент виписки податкових накладних, були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», мали право на нарахування податку на додану вартість та складання податкової накладної.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно абз.11 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як вбачається з матеріалів перевірки та встановлено судом в судовому засіданні, фактичною підставою для зменшення позивачу задекларованого податкового кредиту з операцій по придбанню у ПП «Тарон-Кір», ПП «Україна-Спецагро»та ПП «Століття плюс Кіровоград»спецодягу стали висновки Кіровоградської ОДПІ щодо відсутності реального характеру господарських операцій на тій підставі, що відносно посадових осіб (керівників) ПП «Тарон-Кір», ПП «Україна-Спецагро»та ПП «Століття плюс Кіровоград»порушено кримінальну справу.

Суд вважає, що Кіровоградською ОДПІ не доведено той факт, що зміст первинних документів з придбання товару, описаних вище, не відповідає дійсності. Посилання відповідача на протоколи допитів не можуть братись судом до уваги з огляду на зміст ст.72 КАС України.

Щодо висновку податкового органу про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ПП «Тарон-Кір», ПП «Україна-Спецагро»та ПП «Століття плюс Кіровоград»суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки податкового органу в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобовязань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши суми податку на додану вартість в ціні отриманих товарів, одержав податкові накладні, складені належним чином, суд доходить висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт реального характеру господарських операцій між позивачем та ПП «Тарон-Кір», ПП «Україна-Спецагро»та ПП «Століття плюс Кіровоград», а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000362330 від 18 квітня 2011 р. в частині 437862,70 грн. (443696 грн. 5833,30 грн.) основного платежу та 110340,67 грн. (110924,00 грн. 583,33 грн.) штрафних санкцій підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000362330 від 18 квітня 2011 р., винесене Кіровоградською обєднаною державною податковою інспекцією, яким Підприємству «Центуріон 2000»Кіровоградського обласного відділу міжнародної асоціації ветеранів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю збільшено грошове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 443696,00 за основним платежем та 110924,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями в частині 437862,70 грн. основного платежу та 110340,67 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити Підприємству «Центуріон 2000»Кіровоградського обласного відділу міжнародної асоціації ветеранів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, код ЄДРПОУ 31204056 з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1,70грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного судуС.В. Могилан