Постанова № 21492874, 08.09.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

08 вересня 2011 року Справа № 1170/2а-2633/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді МогиланС.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні об 11-20 год. адміністративну справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Протеїн-Продакшн»

до відповідача: Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю:

секретаря судового засідання Канюки І.І.,

представників:

позивача Вовченко А.М.,

відповідача Максимчука О.А.,

Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Протеїн-Продакшн»звернулося з позовом до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000832330 від 19 червня 2011р., яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 277037,00 грн., у тому числі 242382,00 грн. за основним платежем та 34655,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В ході розгляду позивач зменшив позовні вимоги та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000832330 від 19 червня 2011р. в частині збільшення суми грошового зобовязання в розмірі 137178,00 грн. та 34295,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.197-198, Т.1).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ «Укрнадраресурси», а неможливість здійснити перевірки чи відсутність доказів сплати контрагентами ТОВ «Укрнадраресурси»по ланцюгу поставок ПДВ до бюджету не може слугувати достатньою підставою для висновку про протиправність його формування.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, позивач включив до податкового кредиту в грудні 2010 року суми податку на додану вартість за взаємовідносинами з ТОВ «Укрнадраресурси», контрагенти якого, на думку відповідача, є сумнівними, а тому господарські операції не носять реального характеру.

В судове засідання зявився представник позивача, який позов підтримав у повному обсязі. Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених в запереченні на позовну заяву.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 08.09.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 14.09.2011 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 16.05.2011 р. по 10.06.2011 р. посадовими особами Кіровоградської ОДПІ на підставі направлень №946, 947, 948, 949, 950 від 16.05.2011 р. (а.с.209-213, Т.1) проведено планову документальну виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Протеїн-Продакшн»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.03.2011 р., за наслідками якої складено акт №63/2330/34448613 від 17.06.2011р. (а.с.10-70, 214-235, Т.1), де висновками, зокрема, є порушення, на думку відповідача, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, зокрема, у грудні 2010 р. на суму 137178,00 грн.

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000832330 від 19 червня 2011р., яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 277037,00 грн., у тому числі 242382,00 грн. за основним платежем та 34655,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.71, Т.1).

Позивачем податкове повідомлення-рішення №0000832330 від 19 червня 2011р. оскаржується лише в частині збільшення суми грошового зобовязання в розмірі 137178,00 грн. та 34295,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.197-198, Т.1).

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до п.1.2 Статуту рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Протеїн-Продакшн»10 листопада 2010 року змінено назву Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Протеїн-Продакшн»на Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Протеїн-Продакшн»(а.с.153-186, Т.1).

Судом встановлено, що 20 січня 2011 року до Кіровоградської ОДПІ позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2010 року (а.с.116-119, Т.1), в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 1912591,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 137177,69грн. (а.с.30-31, Т.2) за податковими накладними №5304 від 31.12.2010 р. (а.с.74, Т.1) та №5305 від 31.12.2010 р. (а.с.73, Т.1) виданими ТОВ «Укрнадраресурси»(а.с.31 Т.2).

Як встановлено в судовому засіданні, до складу задекларованого позивачем податкового кредиту з ПДВ у сумі 137177,69грн. Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Протеїн-Продакшн»віднесено суму податку на додану вартість в розмірі 133955,69 грн. з операцій по придбанню природного газу та суму податку на додану вартість в розмірі 3222,00 грн. з операцій отримання комісійних послуг за договором комісії з придбання газу.

В ході розгляду справи встановлено, що відповідно до умов договору комісії №КН-107/10 від 11 березня 2010 р., укладеного між ЗАТ з ІІ «Протеїн-Продакшн»(Комітент) та ТОВ«Укрнадраресурси»(Комісіонер) позивач доручив ТОВ«Укрнадраресурси»укласти за винагороду від свого імені та за рахунок ЗАТ з ІІ «Протеїн-Продакшн»договори спрямовані на купівлю (поставку) останньому в 2010 році природного газу (а.с.132-136, Т.1).

Відповідно до п.4.1 Договору та Додаткових угод за виконання комісіонером, тобто ТОВ«Укрнадраресурси», своїх зобовязань згідно цього договору комітент (позивач) сплачує комісійну винагороду за придбання на користь позивача 1000,00 куб.м газу в розмірі 53,21 грн. (а.с.75-78, 132-136, Т.1).

На виконання вищевказаного договору комісії ТОВ«Укрнадраресурси»передало, а позивач прийняв природний газ обємом 300,222 тис.куб.м., про що сторонами складено 31 грудня 2010 р. акт приймання-передачі (а.с.80, Т.1).

Окрім цього на виконання договору комісії, з огляду на придбання для позивача газу обємом 300,222 тис.куб.м., ТОВ«Укрнадраресурси»та позивач підписали акт про виконання доручення на його придбання у грудні 2010 р. (а.с.79, Т.1). Також позивачеві ТОВ«Укрнадраресурси»видана податкова накладна №5305 від 31.12.2010 р. на загальну суму 19332,00 грн. в т.ч. ПДВ 3222,00 грн. (а.с.73, Т.1).

Оплата вартості придбаного ТОВ«Укрнадраресурси»природного газу та комісійної винагороди здійснена позивачем у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ТОВ«Укрнадраресурси», що підтверджується платіжними дорученнями та сторонами в судовому засіданні.

Кіровоградська ОДПІ вважає, що податкові накладні №5304 від 31.12.2010 р. на загальну суму 803734,16 грн. в т.ч. ПДВ 133955,69 грн. (а.с.74, Т.1) та №5305 від 31.12.2010 р. на загальну суму 19332,00 грн. в т.ч. ПДВ 3 222 грн. (а.с.73, Т.1) видані ТОВ «Укрнадраресурси»за господарськими операціями, які не носили реального характеру та не відбулися в обєктивній дійсності.

В силу приписів пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР в редакції чинній на час виникнення податкового кредиту), право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.

У відповідності до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Згідно п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі України «Про податок на додану вартість» передбачено підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку покупця належно оформленої податкової накладної, що узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в постанові №08-158 від 09.09.2008 року.

Пунктом 7.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентом у перевіряємому періоді. При цьому ТОВ «Укрнадраресурси»на момент виписки податкових накладної, було зареєстроване платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», мало право на нарахування податку на додану вартість та складання податкової накладної.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно абз.11 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Судом встановлено, що первинними документами, які містять відомості про господарську операцію щодо придбання позивачем природного газу за договором комісії є податкові накладні №5304 від 31.12.2010 р. (а.с.74, Т.1) та №5305 від 31.12.2010 р. (а.с.73, Т.1), платіжні доручення №1833 від 06.12.2010 р. (а.с.141, Т.1), №1834 від 06.12.2010 р. (а.с.140, Т.1), №1892 від 17.12.2010р. (а.с.139, Т.1), №1932 від 29.12.2011 р. (а.с.138, Т.1), №1938 від 30.12.2011 р. (а.с.137, Т.1), акт приймання-передачі обємів природного газу за грудень 2010 р. для ЗАТ з іноземними інвестиціями «Протеїн-Продакшн»згідно договору комісії №КН-107/10 від 11 березня 2010 р. від 31.12.2010 р. (а.с.80, Т.1) і акт про виконання доручення за грудень 2010 р. згідно договору комісії №КН-107/10 від 11 березня 2010 р. (а.с.79, Т.1).

Більш того, в судовому засіданні встановлено, що 01 грудня 2009 року між ЗАТ з іноземними інвестиціями «Протеїн-Продакшн»(Замовник) та Управлінням магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз»(Філія ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз Україна») (Виконавець) укладено договір №0210144/10 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, відповідно до умов якого Виконавець надає Замовнику послуги з транспортування, одоризації і редукування природного газу (а.с.81-84, Т.1).

31 грудня 2010 р. ЗАТ з ІІ «Протеїн-Продакшн»та УМГ «Черкаситрансгаз»Олександрівське ЛВУМГ складено акт приймання-передачі послуг з транспортування природного газу, відповідно до змісту якого протягом грудня 2010 р. виконавцем безперебійно протранспортовано магістральними трубопроводами для потреб замовника природній газ, приведений до стандартних умов в обсязі 300,222 тис. куб. м. (а.с.64, Т.2), тобто природний газ, придбаний ТОВ «Укрнадраресурси»для позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні додатково пояснив, що в ході перевірки ТОВ«Укрнадраресурси»не підтверджено наявність поставок газу по ланцюгу підприємств-постачальників у грудні 2010 р., що на думку податкового органу, свідчить про те, що правочини між ТОВ «Укрнадраресурси»та його контрагентами підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків.

Як вбачається з матеріалів перевірки та встановлено судом в судовому засіданні, фактичною підставою для зменшення позивачу задекларованого податкового кредиту за грудень 2010 р. став висновок Кіровоградської ОДПІ про непідтвердження факту віднесення контрагентами постачальників Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнадраресурси», а також особами, що здійснювали господарські операції з постачальниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнадраресурси»до складу податкового зобовязання з ПДВ сум податку на додану вартість.

Відповідно до акту від 12.03.2011 р. №985/233/36627473 «Про результати виїзної планової документальної перевірки ТОВ «Укрнадраресурси»з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 03.11.2009 р. по 31.12.2010 р.»(а.с.1-26, Т.2), складеного Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі, ТОВ«Укрнадраресурси»(контрагент позивача) у грудні 2010 р. сформував податковий кредит за рахунок підприємств-постачальників, а саме ТОВ «ГНК Система»та ТОВ «Європейська газова компанія». При цьому перевіркою встановлено, що по другій ланці постачання товару постачальниками ТОВ«ГНК Система»були ТОВ «Аверс плюс ЛТД»та ТОВ «Газопостачальна компанія «Промгаз України», яка по третій ланці мала постачальником ТОВ «Віпторг». В акті перевірки вказано, що податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року ТОВ «Аверс плюс ЛТД», ТОВ «Газопостачальна компанія «Промгаз України», ТО«³пторг»та ТОВ «Європейська газова компанія» прийняті до відома, визнані недійсними податковим органом або неподані, а тому, на думку податкового органу, у ТОВ «ГНК Система»та, відповідно у ТОВ «Укрнадраресурси»не виникло права на податковий кредит.

Суд вважає таку позицію Кіровоградської ОДПІ безпідставною, оскільки, покупець не може нести відповідальність не тільки за несплату податків продавцями постачальників своїх продавців, а й за несплату податків самими продавцями, тобто власними контрагентами.

Більш того, у разі якщо ж такі особи не виконали свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку в другій та третій ланках ланцюга господарських операцій права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, що узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в постанові №06/47 від 11.10.2006 року.

Окрім цього, Кіровоградська ОДПІ під час перевірки дійшла висновку про те, що правочини позивача з ТОВ «Укрнадраресурси»є нікчемними, оскільки, на її думку, вчинені без мети настання реальних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки Кіровоградської ОДПІ в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобовязань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Кіровоградська ОДПІ не довела суду фактів безтоварного характеру господарських операцій, обізнаності позивача щодо діяльності осіб з контрагентами своїх постачальників та контрагентів зі своїми постачальниками, зокрема щодо створення їх із протиправною метою і несплати ними податків, наявність зговору на вилучення коштів державного бюджету шляхом безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ тощо. Суду також не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши суми податку на додану вартість в ціні отриманих товарів (робіт, послуг), одержав податкову накладну, складену належним чином, суд погоджується з позицією Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Протеїн-Продакшн»щодо правомірності віднесення до податкового кредиту таких сум податку на додану вартість.

Всупереч наведеним вимогам та нормам ст.71 КАС України відповідач як субєкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0000832330 від 19 червня 2011р., в частині 137178,00 грн. основного платежу та 34295,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та обґрунтованості висновків акта перевірки щодо порушення позивачем вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З огляду на зміст доказів в їх сукупності, а також на відсутність з боку податкового органу, як субєкта владних повноважень, додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «Укрнадраресурси»щодо придбання природного газу згідно договору комісії №КН-107/10 від 11 березня 2010 р. Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000832330 від 19 червня 2011р., винесене Кіровоградською обєднаною державною податковою інспекцією, яким Приватному акціонерному товариству з іноземними інвестиціями «Протеїн-Продакшн»збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 277037,00 грн., у тому числі 242382,00 грн. за основним платежем та 34655,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, в частині 137178,00 грн. основного платежу та 34295,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Присудити Приватному акціонерному товариству з іноземними інвестиціями «Протеїн-Продакшн», код ЄДРПОУ 34448613 (25014, м.Кіровоград, вул. Ливарна, 10А) з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 3,40грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Дата виготовлення постанови у повному обсязі 16 вересня 2011 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного судуС.В. Могилан