Постанова № 21492733, 31.01.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2012 року 2а-266/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві до приватного підприємства «Рівень»про стягнення заборгованості зі сплати єдиних внесків,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві (далі позивач, Управління) звернулось до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства «Рівень»(далі відповідач, Підприємство) заборгованості зі сплати єдиних внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 12300,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 01.12.2011 у відповідача перед Управлінням утворилася заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вересень-жовтень 2011 року в розмірі 12300,71 грн., що підтверджується копіями звітів, картки особового рахунку, корінців вимог від 01.11.2011 №163 та від 01.12.2011 №Ю-163. Оскільки вказані вимоги оскаржені відповідачем не були, то вони є узгодженими. Таким чином, Підприємство самостійно нарахувало суми зобовязань, проте не сплатило їх відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідач жодних заперечень проти позову суду не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, а також стягнення заборгованості за єдиним внеском, у звязку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми вказаної заборгованості.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Рівень»(ідентифікаційний код 23584937, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Заводська, буд. 3) зареєстроване виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області як юридична особа 31.01.1997, про що видано свідоцтва серії А01 № 241420, копія якого наявна у матеріалах справи.

Відповідач зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за № 1026030485, що підтверджується відомостями, наведеними у картці особового рахунку за період з 01.10.2011 по 30.11.2011, а отже є страхувальником у розумінні положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 № 2464(далі Закон №2464).

Судом встановлено, що відповідачем до Управління подано звіти про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за вересень жовтень 2011 року із визначеною відповідачем сумою єдиного внеску, що підлягає сплаті, а саме: за вересень 2011 року у сумі 5294,65 грн. та за жовтень 2011 року у сумі 5954,71 грн. Крім того, в розділі 5 вказаних звітів Підприємством самостійно визначено суми утриманого єдиного внеску, а саме: за вересень 2011 року 494,84 грн., за жовтень 2011 року 556,51 грн.

Таким чином, загальна сума самостійно визначених зобовязань зі сплати єдиних внесків становить 12300,71 грн.

Самостійно визначений відповідачем розмір єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у строк, встановлений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 № 2464, відповідачем не сплачено.

З матеріалів справи вбачається, що у звязку з порушенням відповідачем платіжної дисципліни Управлінням, на підставі частини четвертої статті 25 Закону № 2464, Підприємству направлено вимогу про сплату боргу від 01.11.2011 № Ю-163 на загальну суму 28231,42 грн., яка була отримана відповідачем 01.11.2011, та вимогу про сплату боргу від 01.12.2011 № Ю-16 на загальну суму 41826,95 грн., яку відповідачем отримано 12.12.2011.

Обов`язок щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 № 2464 (далі Закон України № 2464), виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообовязкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до приписів частини першої статті зазначеного Закону, збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципом обовязковості сплати єдиного внеску.

Згідно зі статтею 4 Закону України № 2464, платниками єдиного внеску є страхувальники, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, та застраховані особи, зазначені у пунктах 2-14 частини першої цієї статті.

Пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України № 2464передбачено, що страхувальниками є роботодавці, зокрема: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особоюпідприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до частин першої та третьої статті 5 Закону України № 2464, взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. Платникам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік, в якому зазначається клас професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 6 Закону України № 2464, платник єдиного внеску зобовязаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообовязкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Частиною п`ятою статті 7 зазначеного Закону передбачено, що єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Відповідно до приписів частин восьмої та дванадцятої статті 9 Закону України № 2464, платники єдиного внеску зобовязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

В силу приписів статті 1 Закону України № 2464, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом, визнається недоїмкою по сплаті єдиного внеску.

Функції із забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску в силу статті 12 Закону України № 2464 покладаються на Пенсійний фонд України.

Згідно з приписами частини першої статті 13 цього Закону, Пенсійний фонд України та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску та застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Так, порядок стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, передбачений статтею 25 Закону України № 2464.

Згідно з абзацом 1 частини четвертої статті 25 Закону України № 2464, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Абзацами 3 та 4 частини четвертої статті 25 зазначеного Закону встановлено, що платник єдиного внеску зобовязаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Згідно з абзацом 6 частини чотирнадцятої статті 25 Закону України № 2464, у разі, якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Судом встановлено, що вимога від 01.11.2011 № Ю-163 та вимога від 01.12.2012 № Ю-163 протягом 10 робочих днів після їх отримання відповідачем оскаржені не були, заборгованість не погашена, отже борг вважається узгодженим.

Таким чином, загальна сума заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вересень-жовтень 2011 року, що підлягає сплаті відповідачем, становить 12300,71 грн.

Наявність заборгованості у вказаному вище розмірі підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві в розмірі 12300,71 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; заборгованість у вказаному вище розмірі підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 128, 159-163, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Рівень» (ідентифікаційний код 23584937, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Заводська, буд. 3) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 12300 (дванадцять тисяч триста) грн. 71 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.