Ухвала суду № 21492723, 10.05.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення адміністративного позову без розгляду

10 травня 2011 року 2а-1934/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Голо лобові В.Ю., за участю представників

позивача: Шляховська І.М.,

відповідача 1: Мацюк М.М.,

відповідача 2: Кошовий С.В.,

прокуратури: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом закритого акціонерного товариства «Агротранс-холдінг»

доДержавної податкової інспекції у Києво Святошинському районі Київської області,

Головного управління Державного казначейства України у Київській області

простягнення надміру сплаченого податку,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Агротранс-холдінг»(надалі - позивач) 23.11.2009 звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво Святошинському районі Київської області (надалі ДПІ у Києво-Святошинському районі), Головного управління Державного казначейства України у Київській області про стягнення надміру сплаченого позивачем податку на додану вартість у розмірі 5943525, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним до податкового органу були подані декларації з податку на додану вартість за період з січня 2007 року по березень 2008 року та за червень 2008 року.

Па підставі поданих податкових декларацій відповідачем проведено ряд виїзних позапланових перевірок позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявлених позивачем у вказаних деклараціях. Згідно з довідками, що були складені за результатами проведення позапланових перевірок від 06.07.2007 № 398/23-1/01354987 (а.с. 209-233 том І), від 24.09.2007 №526/23-3/01354987 (а.с. 190-208 том І), від 12.11.2007 № 604/23-3/01354987 (а.с. 173-189 том І), від 31.01.2008 № 38/23-3/01354987 (а.с. 154-172 том І), від 24.03.2008 № 118/23-3/01354987 (а.с. 135-153 том І), від 24.03.2008 № 118/23-3/01354987 (а.с. 135-153 том І), від 18.04.2008 № 164/23-3/01354987 (а.с. 121-134 том І), від 27.05.2008 № 234/23-3/01354987 (а.с. 108-120 том І), від 18.06.2008 № 271/23-3/01354987 (а.с. 94-105 том І), від 19.09.2008 № 402/23-3/01354987 (а.с. 79-93 том І) можлива сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню загалом складає 5943525,00 грн.

Проте, відповідачем, в порушення вимог Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обовязкових) платежів платникам податків, затвердженого наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.02.2005 №58/78/22 та підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», станом на дату звернення до суду, не подано до органу державного казначейства висновків із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. У звязку з чим, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Представники відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечували та просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Крім цього, у ході розгляду справи до Київського окружного адміністративного суду надійшло повідомлення від 05.02.2010 № 699 від прокуратури Києво Святошинського району Київської області про вступ у справу прокурора з метою представництва інтересів держави в особі ДПІ у Києво Святошинському районі та Головного управління Державного казначейства України у Київській області.

Представник прокуратури у судових засіданнях заперечував щодо задоволення позовних вимог у звязку з пропуском позивачем строку на звернення до суду.

20 квітня 2011 року до Київського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 06.07.2005 №2747-IV, що діяла до 30.07.2010) для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів було встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Поряд з цим, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.

Так, згідно з підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України № 2181) заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Оскільки, відповідні висновки про суми відшкодування податку на додану вартість не були подані ДПІ у Києво Святошинському районі до органу державного казначейства та з огляду на ту обставину, що позивач 08.09.2008 та 02.10.2008 звертався до відповідача з відповідними запитами про надання пояснень з приводу ненадання останнім відповідних висновків, позивач вважає, що така бездіяльність відповідачів має триваючий характер, у звязку з чим вважає причини пропуску річного строку на звернення до суду поважними.

У судове засідання 10.05.2011 зявились представники позивача та відповідачів. Прокурор у судове засідання не зявився, причини його неявки суду не відомі. Водночас, матеріали справи містять інформацію про його повідомлення належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши думку інших учасників процесу суд вирішив здійснювати розгляд вказаного клопотання за відсутності прокурора.

Представник позивача у судовому засіданні 10.05.2011 підтримав заявлене клопотання.

Представники відповідачів щодо задоволення вказаного клопотання заперечували та наполягали на залишенні позову без розгляду.

При вирішенні питання щодо наявності поважних причин для поновлення строку звернення з адміністративним позовом суд враховує наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон України «Про податок на додану вартість»).

В силу положень підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних та у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надає органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В силу положень пункту 4.3 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 02.07.1997 № 209/72, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 за № 489/5680 (у редакції, що діяла на дату виникнення такого права), на підставі висновків про відшкодування податку на додану вартість органи Державного казначейства України протягом п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду.

Оскільки позивач подав до податкового органу заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за період з січня 2007 року по березень 2008 року та червень 2008 року разом з відповідними податковими деклараціями та беручи до уваги ту обставину, що всі довідки відповідача були особисто отримані головою правління та головним бухгалтером позивача у день їх складання, про що свідчать їх підписи на них, а саме 06.07.2007, 24.09.2007, 12.11.2007, 31.01.2008, 24.03.2008, 18.04.2008, 27.05.2008, 18.06.2008 та 19.09.2008, суд дійшов висновку, що про порушення свого права позивач повинен був дізнатися, відповідно, 12.07.2007, 30.09.2007, 18.11.2007, 06.02.2008, 30.03.2008, 24.04.2008, 02.06.2008, 24.06.2008 та 25.09.2008.

Необхідно зазначити, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Строк в один рік, встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, що діяла на час звернення позивача до суду, визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом.

Проте, до суду позивач звернувся лише 23.11.2009, тобто в основному більш ніж через 1,5 роки від дати коли він дізнався про можливі порушення його прав, свобод чи інтересів, а відтак із істотним пропуском встановленого законом строку для звернення до суду.

Судом не беруться до уваги твердження позивача стосовно того, що для визначення строку звернення до адміністративного суду застосуванню підлягає підпункт 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України № 2181 з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України № 2181 заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, вказаним пунктом регламентовано порядок та строки звернення саме із заявами до податкового органу на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування, а не порядок та строки звернення до суду з адміністративним позовом, який, як зазначалося вище, встановлений положеннями статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Наслідки пропущення строків звернення до суду з адміністративним позовом визначено у статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

В силу положень статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 06.07.2005 №2747-IV, що діяла до 30.07.2010), пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Норми закону, які передбачають ті чи інші дії судді у звязку з оцінкою фактичних обставин, встановлених під час судового розгляду, є процесуальними.

Положеннями частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Тобто, для вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи застосовується той закон, під час чинності якого вони здійснюються.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010 № 2453-VI внесені зміни до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлені інші наслідки, що застосовуються судом у разі пропущення строку на звернення до адміністративного суду.

Так, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

З огляду на зазначене та беручи до уваги те, що суду не надано належних та допустимих доказів, які свідчили б про поважність пропущення встановленого чинним законодавством строку для звернення з адміністративним позовом до суду, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Агротранс-холдінг» до Державної податкової інспекції у Києво Святошинському районі Київської області, Головного управління Державного казначейства України у Київській області про стягнення надміру сплаченого позивачем податку на додану вартість у розмірі 5943525,00 грн., - залишити без розгляду.

2. Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.